Оказіонально-асоціативні епітети функціонують лише у рамках залученого ЕК СТРАХ вербального контексту. Їхня особливість полягає в незвичному накладанні на інтерпретаційне поле ЕК СТРАХ тієї інформації, яку вони “привласнюють” від певного концепту своїм значенням, унаслідок чого на концептуальному рівні свідомості виникає ефект зіставлення двох онтологічно різних сутностей. Такі компаративні епітети прагматично орієнтують на сприйняття страху та, фіксуючи імпліцитне значення, відтворюють образне уявлення про нього [112, с. 26].
Серед них для експлікації образної структури ЕК СТРАХ найбільш активно залучаються метонімічні епітети: “Francisstoodmotionless, retainingthoughafraid, unmovedfeatures” [498, c. 50], “Heonlyhastolookinhereyes, whicharemorefrightenedthangrateful” [513, c. 19], де співставлення йде на логічному відношенні суміжності: почуття страху приписується людським органам тіла; метафоричні епітети: “Theircountenanceexpressedabreathlessterror” [477, c. 260], “Theolddreamyterrorwasonhim”[515, c. 155], “afeelingofstifling,directionlesspanic” [521, c. 184] з розкриттям асоціації на основі уподібнення страху людині, живій істоті; оксюморонні епітети, наприклад, “Julia, Iwantedtotellyou, MichaelhasengagedEvice. I’mawfullygladit’sfixedup” [478, c. 199], у яких вживаються одиниці з протилежними за смислом значеннями.
Таким чином, у сучасній англомовній художній прозі порівняння, метафора, метонімія, оксюморон та епітет виступають найбільш продуктивними тропеїчними способами адекватного усвідомлення ціннісно-образної складової ЕК СТРАХ. Зазначені тропи формують та визначають її структуру, яка базується на асоціативно-образних конотаціях як результатіаналогового зіставлення різних поняттєвих сфер людської свідомості.
Висновки до третього розділу
1. Відображена у текстах сучасної англомовної художньої прози ситуація переживання індивідом страху кваліфікується як емоційна ситуація небезпеки, під якою розуміємо фрагмент тексту, корелятом якого виступає ЕК СТРАХ. Загальна фреймова модель під час наративного розгортання тексту приймає форму або прототипового сценарію переживання страху, або сценарних фреймів девіантних емоційних ситуацій небезпеки. Вона включає п’ять складноструктурованих слотів СТАТАЛЬНИЙ, ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ, КОМПАРАТИВНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ (див. Додаток Н).
2. Слот ЗАГРОЗА містить інформацію про причину або джерело небезпеки у вигляді загрози, яка, залежно від типу впливу на індивіда, підрозділяється на біологічну / соціальну, фізичну / психологічну / психофізичну, дійсну / уявну, реальну / нереальну. Підслот ТАКИЙ містить інформацію про основні види загрози, на основі яких виділяються прототипові для англомовного суспільства форми страху, наприклад, страх хвороби, старості, смерті, темряви тощо. За рахунок виявлення нових вузлів ЩОСЬ: мета / бенефіціант / помічник вдалося розширити структуру блоку ЗАГРОЗА.
3. У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ акцент зміщується на розгляд людини як такої, яка у визначених просторово-часових рамках переживає свій страх у різних його формах / різновидах. Знання, сконцентровані у вузлі ХТОСЬ: експірієнцер (людина), доповнюються інформацією вузлів СТІЛЬКИ про кількість експірієнцерів та ТАКИЙ – про їхні когнітивні здібності, психофізичний стан, досвід, вік, соціальну, професійну належність.
4. Підслот СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ структурується конфігурацією вузлів ЩОСЬ, ТАКИЙ та СТІЛЬКИ. У семантиці досліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою, яка реалізується у вигляді приписування страхові різних семантичних ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина / результат, інструмент. Якісні ознаки емоції страх, акумулюючись у вузлі ТАКИЙ, стосуються таких її характеристик, як “рекурентність”, “залежність різновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Вузол СТІЛЬКИ містить інформацію про її кількісні параметри, які розкривають дискретний та континуальний способи осмислення природи страху.
5. У підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяються вербальні та невербальні (паралінгвістичні). До об’єктивації симптоматики страху в англомовному художньому тексті широко залучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобами представлення ЕК.
6. Слот РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ(людина), яка, знаходячись у стані страху, починає діяти на емоцію / загрозу з метою їх усунення або зменшення впливу. На концептуальному рівні людина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, у той час як на пацієнса перетворюється загроза або страх. У тексті слот РЕАКЦІЯ збагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат / інструмент / бенефіціант / помічник, які містять оцінку поведінки індивіда, особливостей його емоційно-вольової сфери. В англомовних текстових фрагментах указана інформація репрезентується різнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів емоційної ситуації небезпеки.
7. У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоцій групи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичне питання, модально-емоційне речення) та тропеїчними засобами вираження ЕК.
8. Тропеїчні засоби представлення ЕК СТРАХ у текстах сучасної англомовної прози містять лексеми-репрезентанти концептів, що пов’язуються англомовною свідомістю з ЕК СТРАХ асоціативним зв’язком. Такі концепти складають КОМПАРАТИВНИЙ слот досліджуваного ЕК, вузли якого здатні збагачувати компоненти слотів ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ на основі зв’язку подібності або суміжності. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких тропів як епітет, метафора, метонімія, порівняння, оксюморон, побудова яких залучає проектування на ЕК СТРАХ КС ЖИВА та НЕЖИВА ПРИРОДА. Страх образно уявляється як деяка сутність з рядом статичних та динамічних ознак, отриманих зі структури неемоційних концептів-корелятів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРЕДМЕТ, КОНТЕЙНЕР, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, що мотивують вербальне оформлення засобів вторинного означування ЕК СТРАХ.Наведені результати дослідження відбито у чотирьох публікаціях автора [40; 42; 48; 370].
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасні лінгвістичні пошуки у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми, з одного боку, спрямовані на вивчення національно-мовного матеріалу з метою виявлення та моделювання представлених у людський свідомості різних типів знань про оточуючий світ. З іншого боку, вони намагаються пояснити те, яким чином когнітивні структури відбиваються в лексичній семантиці, відтворити ті механізми, завдяки яким вони беруть участь у переробці та комунікації інформації.
Подане лінгвокогнітивне дослідження мовних засобів англомовної репрезентації ЕК СТРАХ спирається на тезу про те, що національна мова виступає інструментом пізнання дійсності та втіленням світосприйняття людини, і пов’язана з номінацією об’єктів світу, формуванням та передачею думок та емоцій. З огляду на це, під ЕК розуміємо складний динамічний структурно-смисловий конструкт людської свідомості, який зберігає інформацію про виокремлений фрагмент емоційного буття людини та знаходить вираження у семантиці мовних засобів. ЕК як маркери емоційної сфери, відбивають знання про емоційно-особистісні якості та психофізичні стани індивіда, інформацію про фізіологічні реакції організму та здійснюють активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини.
Сукупність ієрархічно впорядкованих вербалізованих ЕК визначається нами як емоціоконцептосфера. Ядро ЕКС складають ментальні репрезентації знання про власне емоції як факти прояву діяльності емоційної сфери людини. До її позаядерної зони входить інформація про всі сфери буття людини, які так чи інакше детермінують її функціонування або осмислюються крізь призму її існування. Цей факт свідчить про накладання ЕКС на інші ділянки ККС індивіда, а отже, про її детермінуючу роль у свідомості особи: емоції є тим “цементом”, який скріплює ККС представників будь-якої мовної спільноти.
ЕКС – цілісний когнітивний конструкт високого рівня абстракції, який локалізується у ККС та частково відбивається у національній МКС. Загальновизнаний розподіл усіх емоційних станів індивіда на позитивно та негативно марковані, зумовлює те, що ЕКС виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.