Отже, конфігурація слоту РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ є розгалуженою, включає вузли, які містять знання про варіанти поведінки наляканої людини-агенса, що полягають в усуненні або зменшенні впливу загрози / страху самостійно або за допомогою інструментів та помічників, про бенефіціантів діяльності агенса, а також дані про певним чином оцінені риси емоційно-вольової сфери особи. В аналізованих текстових фрагментах вказана інформація репрезентується різнорідними мовними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів ситуації небезпеки.
3.3 Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Всебічне та адекватне усвідомлення ЕК СТРАХ передбачає структурування зазначеного концепту з позицій “втіленого розуміння”. Відповідна інтерпретація концептуалізованої емоції страх полягає у встановленні зв’язків подібності між спектром соматичної сенсорики страху та якісними й кількісними параметрами об’єктів живої та неживої природи. В основі відповідного способу осмислення концептів емоцій лежить аналогове осмислення світу людиною, яке трактується як культурно детерміноване встановлення людиною на основі власного суб’єктивного досвіду асоціативних зв’язків подібності між конкретними ознаками порівнювальних сутностей [23, с. 169-171]. Порівняння виступає головною лінгвокогнітивною операцією у процесі аналогового осмислення дійсності, розкриваючи механізми концептуалізації її людською свідомістю [205, с. 60-61; 313, с. 116-119]. Асоціації емпіричної свідомості виражають складний світ історичного переломлення людського сприйняття та уявлень крізь досвід реального, матеріального та духовного життя народу [153, с. 112; 295, с. 24], що й дозволяє людській свідомості глибше проникнути у ціннісну та образну структуру концепту. Тому розгортання процесу лінгвокреативного мислення під час осмислення ЕК приводить до ототожнення емоції з будь-яким конкретним, доступним спостереженню, явищем дійсності, прояви якого виступають у якості квазісимптомів емоції, представлених у тексті. У цьому випадку має місце перетинання фрейму емоції та фрейму деякого явища реальності, крізь призму якого осмислюється емоційний стан людини [177, с. 13].
Останній фрейм набуває статусу КОМПАРАТИВНОГО слоту ЕК СТРАХ, через зіставлення його інформації з даними субфреймів СТАН СТРАХУ, ЗАГРОЗА, СИМПТОМ та РЕАКЦІЯ. Встановлення зв’язків КОМПАРАТИВНОГО слоту з іншими слотами ЕК визначає систему таких концептуальних тропів як метафора, метонімія, порівняння, оксюморон, компаративний епітет тощо, які базуючись на єдиному процесі аналогії, мають різну суть залежно від локалізації концептуального фокусу на структурі образно-ціннісної грані ЕК СТРАХ.
На вербальному рівні зазначені тропи складаються з елементів знакового утворення виразних смислів, що виникають на основі операції трансформації, тотожності та контрасту, які поєднують елементи в образні структури внаслідок чого відбувається прирощення виразного смислу [51, с. 367; 112, с. 16]. Під тропами розуміємо вживання одиниць у невластивих для них переносних значеннях з метою створення образності та виразності [5, с. 83; 112, с. 16; 224, с. 14].
Завдяки своєму смисловому навантаженню тропи утворюють своєрідну образну сітку, крізь яку сприймається світ, а також відтворюють певне суб’єктивне відношення до світу, що зумовлює як характер бачення світу, так і його відчуття [51, с. 367]. Вони є одним із найбільш ефективних шляхів викликання емоційного відгуку у читача та актуалізації у його свідомості усього запасу пов’язаних з відображеним денотатом асоціативних зв’язків. Виділення образів страху в текстах сучасної англомовної художньої прози дозволяє вскрити способи та механізми осмислення національною спільнотою емоції страх та встановити ряд концептів, які формують образну складову ЕК СТРАХ (див. Додаток М).
Перейдемо до розгляду основних способів тропеїчного осмислення ЕК СТРАХ у текстах сучасної англомовної художньої прози, серед яких ми виділяємо порівняння, метафору, метонімію, оксюморон та компаративний епітет.
3.3.1 Порівняння
Когнітивний процес аналогового осмислення людським індивідуумом фрагментів зовнішнього та внутрішнього світу, зокрема емоційного стану страх, з формальної та смислової точок зору найбільш помітно виявляється в тропеїчній природі порівняння, в якому найбільш яскраво та повно позначена сутність переносу значення [112, с. 76; 210, с. 75]. Складники порівняння – суб’єкт (comparandum) та об’єкт (comparatum), моделюються шляхом синтезування двох однорідних у деякому відношенні предметів за інтегральною ознакою (основою – tertium comparationis), але порівняльний аналог, тобто об’єкт суб’єкта, поширює цю ознаку до гранично можливого у тропеїчному смислі плану [112, с. 86].
Спостереження за лінгвістичним матеріалом свідчить про те, що КОМПАРАТИВНИЙ блок ЕК СТРАХ, виявляючись на поверхневому семантичному рівні у формі тропеїчного засобу порівняння, підключається для конкретизації та характеризації трьох складових ЕК: слотів ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та, головним чином, СТАТАЛЬНОГО слоту. У процесі мапування якостей, властивостей, дій об’єктів матеріального світу на страх, у фреймі концептуалізованої емоції актуалізуються вузли ТАКИЙ та діє ТАК згаданих слотів, що зазнають компаративного доповнення.
Мовне відображення емоції страх здійснюється через сполучення номінантів страху з лексикою, природно застосовуваною для опису різноманітних “неемоційних” онтологічних сфер дійсності. Тлумачення ЕК здійснюється головним чином за допомогою звертання до таких КС, як ЛЮДИНА, НЕЖИВА ПРИРОДА, ТВАРИННИЙ СВІТ. Шляхом аналізу в термінах концептуальних метафор порівняльних конструкцій, які об’єктивують в текстах сучасних англомовних прозових творів ЕК СТРАХ, стає можливим виділити концепти, що прототипово залучаються для побудови структур зазначених конструкцій. Зміст вузлу ЗАГРОЗА формується за допомогою таких корелятивних концептів, як:
· ТВАРИНА: загроза осмислюється у термінах зооморфізмів, наприклад, уподібнюється кажану: “Then darkness came downlikethe wings of a bat settled on the landing”[498, с. 54]; або порівнюється з акулою: “Ventura smiled, looking at that moment like a human shark... and Morrison was in that moment as afraid of Ventura as he was the Chinese” [486, c. 175].
· ЛЮДИНА. Концепт залучається для утворення порівняння, якщо у ролі його об’єкта виступає людина з деяким загальновідомим набором рис. Зазначене, зокрема, може реалізуватися в тексті через уведення прецедентних імен:“Nowtheywerereallyimpressed. A few appeared to be in awe, as if staring at Joe Namath” [502, c. 19]. У наведеному прикладі, футболіст, що викликає в аудиторії благоговійний страх, порівнюється з Джо Наматом, видатним американським захисником [466, c. 829].
Зазначені концепти, отримавши символічний статус в англомовній КС, залучаються для вказівки на силу впливу та аксіологічний статус загрози.
Для опису стану страху, його симптомів та характеристики експірієнцера до складу порівняльних конструкцій вводяться одиниці, які в сучасній англійській мові позначають концепти:
· ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: стан страху порівнюється з затемненням, наприклад,“AndsuddenlyIwasscared. It was as if a shadow had crossed some inner sun” [524]; страхуподібнюєтьсядополум’я, наприклад, “Terror, hot terror, began to play about Byrne’s heart like a tongue of flame that touches and withdraws before it turns a thing to ashes” [486, c. 28];
· ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ: страх виступає як частина об’єкту живої природи, наприклад,“But the terror still clung to him like a stinking pelt and his heart went racing”[513, c. 14]; страх виступає як об’єкт неживої природи, наприклад, “I felt my longing, my yearning turn to horror... as white and silent as bones in a shroud” [514, c. 310];
· ТВАРИНА: страх уподібнюється пташці, наприклад,“Inthedream, theoverpassloomedcloserandcloser, andyoubegantofeeldreadstrugglinginyourthroatlikeabigblackbird” [515, c. 148]; орган тіла, чиї зміни розцінюються як симптом страху, порівнюється з твариною: “ForamomenthisAdamsapplewentupanddownlikeamonkeyonastick” [519, c. 74]; експірієнцер страху прирівнюється до тварини, наприклад, “…Ihadbeenafraidnotasamanbutasabeast” [490, c. 218];
· ЛЮДИНА: симптом страху уподібнюється дії людини, наприклад, “I returned his gaze, feeling a chill prickle down my back, it was as if larger, cold, invisible hand had been laid on my spine” [524];
· РОСЛИНА: страх осмислюється у термінах рослинного світу, “Allhermisgivingshadfallen awaygentlylikethepetalsofanoverblownrose” [504, c. 137].
· АРТЕФАКТ: страх порівнюється з могилою, наприклад,“She looked up at us and grinned. And when she did, I felt my longing, my yearning turn to horror as cold as grave...” [521, c. 131]; занепокоєння розглядається у ролі ножа, наприклад, “Instantly Brodie’s sneer was transfixed by a sudden mortifying apprehension, and a pang shot through him like a knife stab” [477, c. 269]; страх осмислюється як військова зброя, наприклад,“Benoni’s heart beat fast and his stomach felt as if a dozen bowstrings were vibrating inside it”[488, c. 22].
СТАТАЛЬНИЙ фрейм ЕК СТРАХ, який відображається у семантичній структурі номінативних одиниць на позначення різноманітних форм страху, також може виступати на ментальному рівні у ролі порівняльного об’єкту для характеризації деякого явища або предмета дійсності, підкреслення їх ознак і властивостей:“EvenasshespokeIdrewneartoher, asifinterror” [512, c. 231].
Аналіз порівняльних конструкцій, у яких на концептуальному рівні задіяно підслот РЕАКЦІЯ, виявив наступні концепти-кореляти:
· АРТЕФАКТ: реакція уподібнюється дії іграшкі: “I’veneverbeenasscaredasIwasatthatmoment... The last thought broke the paralysis and I shot to my feet. I probably would have looked like a jack-in-the-box to anyone watching” [524];осмислюється, як пристрій у кабіні машиністу: “The girl bolted out of the apartment and started down the stairs, screaming like a train whistle” [482, c. 21];