Виникнення страху зумовлюєтьсяемоційно-вольовою сферою особи [238,с. 394; 342, с. 292]. У прикладі“Johnson was a man of good physical courage, but now he felt something turn over in his stomach and try to crawl away” [526, c. 473]знаходимо інформацію про те, що,хоча персонаж є природно хороброюлюдиною [ТАКИЙ (ofgoodphysicalcourage) ХТОСЬ: експірієнцер (a man) відчуває ЩОСЬ: симптом страху (somethingturnoverinhisstomachandtrytocrawlaway)], страх здатен охоплювати і такий тип людей.
Життєвий досвід людини, її світоглядні, ціннісні установки сприяють “загартованню” особистості в плані відчуття та проявів страху. Наприклад, перебування у концтаборах, визначає відносну нечутливість людей до страху [ТАКИЙ(такі, що пройшли концтабори – graduates of concentration camps) ХТОСЬ: пацієнс (those people) не відчувають ЩОСЬ: страх (fear)]: nothing we can do tofrighten, що справедливо зауважується одним з персонажів: “Then crack down on them,” Caldwell snapped; put the fear of God into them.” “Freddie, Freddie, Freddie,” Sutherland said in dismay. “There is nothing we can do tofrighten those people. They are graduates of concentration camps” [538, c. 102].
Виникнення страху залежить від віку особи, якийдетермінує вибірковість типу загрози, її адекватне сприйняття та вірну інтерпретацію. Так, люди старшого віку бояться смерті, інфарктів, які безпосередньо ведуть до неї, а тому більш піклуються про своє здоров’я:“When he abruptly resigned from Douglas in 1968, he apparently did so at the age of forty seven because he feared dying. Several of his colleages had recently died of heart attacks and, Thorson, who had some sort of mild heart condition, decided he couldn’t cope with the stress and overwork anymore” [532, c. 170]. У прикладі реалізується фреймова структура [(ЩОСЬ: загроза (dying, heartattacks, thestressandoverwork)) викликає ((ТАКИЙ:attheageoffortyseven) ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Торсон –he, Thorson)відчуває ЩОСЬ: страх (feared)) діє ТАК (heabruptlyresignedfromDouglas)].
Потужними суб’єктивними факторами, які зумовлюють переживання особою страху є її професія, рід діяльності, соціальний статус. Так, неосвіченість людей, яка є прямим наслідком їхнього низького соціального положення є причиною страху перед “загрозливими” соціальними інститутами [ЩОСЬ: загроза (insurance companies) спричиняєТАКИЙ (not educated– fearful) ХТОСЬ: експірієнцер (people)]: “The people who buy these policies are not educated. They are often as fearful of the lawyers as they are of the insurance companies” [502, c. 132].
Професійнадіяльність медиків, їхвнутрішній обов’язок перед людьми, передбачає психологічно справлятися з усіма жахами, що можуть бути нанесені тілу потерпілого, як, наприклад, у фрагменті, у якому медсестра та доктор приймають роди в мертвої жінки[ЩОСЬ: загроза (weirdly breathingbody) діє на СТІЛЬКИ ТАКІ (з медичною освітою) ХТОСЬ: пацієнс (I, nurse) діють ТАК(work)]: “Her [a middle-aged nurse] face was as pale as milk, and while there was terror and a kind of superstitious awe on her face as she looked down at that weirdly breathing [Sandra Stansfield's headless] body, there was none of that dazed shock which would have made her difficult and dangerous to work with. “You can get me a blanket” I said curtly. “We've still got a chance, I think...This baby is coming now” [524].
Соціальнийстатус є тією “перешкодою, яка стоїть на шляху розгортання” страху. Так, престиж та вольова загартованість членів Оксфордської університетської команди по регбі не дозволяє їм піддаватися та виявляти свої страхи[ТАКИЙ (rugger blue) ХТОСЬ: пацієнс (Nelson) не відчуває ЩОСЬ: форма страху (panic)]:“Mary said: “That’s ridiculous. Nelson wouldn’t do that. He’s a rugger blue. Rugger blue don’t panic” [492, c. 163].
Отже, за допомогою текстових фрагментів представлення ситуації виникнення страху, нами була проаналізована смислова наповненість пропозицій [СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], яка відбиває різноманітні ознаки слоту ЕКСПІРІЄНЦЕР структури ЕК СТРАХ, а саме: кількість експірієнцерів, дані про наявністьментального,психофізіологічного станів, індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери, життєвий досвід, вік, рід діяльності, професійну, соціальну належність, що є необхідною передумовою для розгляду термінальної зони, визначеною слотом СТАН СТРАХУ.
3.2.2.2 Підслот СТАН СТРАХУ
Залежно від структурних складників ЕК СТРАХ, які “висвітлюються” у процесі творчої діяльності автора та втілюються у семантичній тканині тексту, існують різні способи представлення підслоту СТАН СТРАХУ. Вони спрямовані на називання та опис емоції страх, різних її форм та різновидів, вираження страху через мовлення персонажів. У семантиці досліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою, яка реалізується у межах фреймової моделі ЕК СТРАХ у вигляді приписування страхові семантичних ролей контейнеру: “Although Julia was in apitiablestate of anxiety… she almost smiled at his fatuous irony” [478, c. 144], наповнення контейнеру: “This discovery, communicated throughout the hall in a moment, seemed to instill a suddenfearinto their hearts” [544, с. 10], рід /вид: “Brodie looked up quickly from beneath his tufted eyebrows, not fearing the man but dreading…” [477, c. 286], причина / результат: “Andrew realized with a shiver of apprehensionthat he had an outbreak of typhoid fever on his hands” [476, c. 17] та інструмент: “His principle fuel was fear”, he continued. “He got afraid and off he went” [480, c. 274-275].
Знання про форми страху включають дані про їхню кількісно-якісну визначеність, на що указують дефініції їх номінацій. Проте, ця інформація може подаватися у тексті описово, роздільно оформлено, дозволяючи вивести на поверхню підслоти ТАКИЙ та СТІЛЬКИ.
Характеризуючи емоцію страх, слотСТІЛЬКИмістить інформацію про її кількісні параметри, які розкривають дискретний та континуальний способи осмислення природи страху. Параметр дискретності виявляється в тому, що свідомістю англомовного соціуму страх (форма страху) з метою відтворення частотності, регулярності переживання або для підкреслення сили впливу на індивіда, може дробитися на ряд онтологічно однорідних емоційних переживань, які фіксуються іменною емотивною лексемою у формі множини, наприклад, “Fearsgrown over many years did not loose their hold easily” [491, c. 319].
Кількісна визначеність континуальної природи страху підслоту ТАКИЙ відбивається у властивостях інтенсивності та тривалості. Семантична ознака інтенсивностівідбиває силу переживання емоції[365, с. 121]. Для відображення різного ступеня інтенсивності емоції застосовується цілий набір різноманітних засобів та способів інтенсифікації емоційної ознаки, дії, стану. У тексті вона виражається імпліцитно семантикою лексем-номінантів страху або експліцитно під час залучення інтенсифікаторів [див. 182]. Так, аналізуючи наведений нижчеприклад, відмічаємо різну градуальність прояву ознаки у значенні лексем, які позначають такі форми страху персонажів якscared та terrified: “Mafia! With five dead lawyers notched on their belts, they most surely wouldn’t hesitate with number six! Her husband! “This is crazy, Mitch.” “Yes, but it’s real.” “I’m scared.” “I am terrified” [500, c. 249]. У словникових тлумаченнях лексем scared – frightened of something [458, с. 1464] та terrified – very frightened [458, с. 1712] спостерігаємо наявність однакового компоненту ‘frightened’, який підсилюється інтенсифікатором ‘very’у семантиці другої лексеми.
У функції інтенсифікаторів лексичних номінантів підслоту ТАКИЙ ЕК СТРАХ виступають слова, що належать до різних частин мови. Серед них першорядну роль грають прислівники (включаючи надслівні одиниці), які сполучаючись з дієслівними формами, вказують на:
а) високий ступень інтенсивності страху: “Rinkerhauers are too deep in their terror to even notice them” [boys][526, c. 502]; “Her heart was beating painfully and she was veryanxious” [477, c. 148];
б) надзвичайно високий ступінь інтенсивності страху:far too: “… as I watched, far tooafraid to try to stop him, he hacked and hacked and slashed until it was done” [485, c. 24]; deadly: “And for the first time I noticed that beneath his bluff and bluster, he was deadlyafraid” [513, c. 24]; wildly, наприклад, “Ah. Actually, I…” I panickedwildly” [489, c. 9];
в) сигналізують про незначний ступінь інтенсивності страху:almost: “He looked almostfrightened as he slumped down...” [485, c. 10].
Крім прислівників, для передання ступеня інтенсивностістраху, що переживається персонажем у англомовній художній прозі, використовуютьсяприкметники, які кваліфікують іменникові номінації страху. Так само, як і прислівники, прикметники своєю семантикою указують на:
а)сильний страх:“The Raider Unit put a fear into the Arabs which was even greater than that of the Husseinis” [538, c. 288];
б)надзвичайно сильний страх: “He knew the girl had an overpoweringfear of the realities of life in Berlin without his protection” [537, c. 362];
в)слабий страх:“Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, farawayhorror I realized she was drooling” [514, c. 286].
Серед прикметникових кваліфікаторів активно вживаються синтетичні та аналітичні форми ступенів порівняння прикметників, які фіксують кількісне членування однієї й теж самої якості:“And I have greaterfears than these, Bones, but I still see only in part” [509, c. 21]. Усі три ступені порівняння прикметників виступають у своєму роді кількісними розмежувальниками якості, що є притаманною об’єктові [157, c. 28]. У переносному значенні відповідні кваліфікатори виражають емоційну оцінку та емоційне підсилення, змінюючи своє логіко-предметне значення [194, c. 172]: “Mildfear, he amended later” [488, c. 149].
Для позначення різного ступеня інтенсивності прояву страху та його форм використовуються різноманітні фразеологічні одиниці,сленгізми, які окрім денотативної, виконують підсилювальну функцію, наприклад, to frighten one / somebody to death: “The very sound of the flying bomb in itself was enough to frighten one to death” [538, c. 512], “I was still still standing in front of the open safe, scared silly” [482, c. 21].
Серед інших кваліфікаторів на позначення вузлу ТАКИЙ, який предикується до слоту ЩОСЬ: стан страху, у текстових фрагментах широко вживаються підсилювальні прислівники та прикметники, утворені саме від одиниць, що номінують емоції “групи страх”: “Thepoorthingwasatthemomentfrightfullynervous...” [477, c. 180].