7) У низці паремій страх концептуалізується як одна з частин цілого, наприклад, у прислів’ї Fearisonepartofprudence [474, c. 384] страх – частина образно переосмисленої людської якості – обачності. Структура партонімічного фрейму даного типу паремій має вигляд: [ЩОСЬ:ціле має ЩОСЬ: частина (страх)].
Низку паремій побудовано на основі декількох концептуалізуючих принципів, тому ці одиниці не можуть бути віднесені лише до однієї класифікаційної групи. Наприклад, прислів’я Hethatlivesill, fearfollowshim[474, c. 36] може бути віднесеним до груп паремій, де страх суміщує ролі агенсу й результату .
Таким чином, аналіз паремій, які виражають ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові, показав, що вони виступають одним з найкращих інструментів розкриття поняттєвого, образного та культурно-ціннісного боку концепту. Спостереження за пареміологічним матеріалом з позиції аксиологічної значущості концептуалізованої у англійській ККС емоції страх дає підстави підтвердити превалюючу негативну оцінність її структури. Значно менше висвітлюється його адаптивна цінність. Образна грань ЕК розкривається його метафоричною концептуалізацією, яка має національно-специфічне забарвлення і відображається через маркер подібно у фреймовому блоці структури концепту.
2.4 Стилістична організація номінативного простору “страх”
У сучасній англійській мові ЕК СТРАХ представлено значеннями різноманітних одиниць та словосполучень ЛСП “страх”, які належать до різних стилістично маркованих шарів лексики. Стилістична значущість проявляється у відхиленні від нейтрального для певного пласту мови способу вираження думки [305, с. 129]. До стилістично маркованого вокабуляру відносяться спеціальна літературно-книжна лексика (архаїзми, історизми, поетизми, неологізми, варваризми, терміни тощо) та спеціальна (нестандартна) стилістично знижена лексика – такі лексичні одиниці, які знаходяться за межами літературної норми (колоквіалізми, сленгізми, діалектизми, вульгаризми, професіоналізми, неологізми тощо) [5, с. 246-248; 293, с. 42; 384, c. 70-72; див. також 201, с. 197]. Через стилістичну конотативність такі одиниці мають обмежену сферу та частоту вживання, а отже, знаходяться на периферії ЛСП “страх”.
Корпус лексем номінативного простору ЕК СТРАХ сучасної англійської мови, які належать літературній та розмовній мові складає близько 247 одиниць, з них найчисленнішим виявилось субстантивне ЛСП “страх”.
До спеціального літературно-книжного пласта лексики на позначення ЕК СТРАХ відносяться 157 одиниць. Серед них виділяємо лексеми архаїчні, наприклад, affright (archaic) – asuddenterror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні, наприклад, feart(Scottish) – feelingorshowingfear [453, c. 682], застарілі, наприклад, fearbabe(obsolete) – athingfitonlytofrightenababy[453, c. 115], поетичні, наприклад, recreant(poetic / formal) – acowardlyperson(боягузлива людина)[455, c. 1346], неологізми, наприклад, ceramophobiac – apersonwhoisafraidofcrockeryandotherearthware(людина, яка боїться глиняного та іншого виду посуду)[445, c. 63].
До зазначеного лексичного масиву примикають також загальні літературні лексеми, наприклад, офіційні – solicitude(formal) (ЛСВ2) – anxiety, concern(почуття тривоги, занепокоєння) [455, с. 1538; 462, с. 1131], книжні – dart(literary) (ЛСВ4) –asudden, quickandusuallyshortfeelingoffear (раптове, швидке та зазвичай коротке почуття страху)[459, c. 351], craven (formal) – completelylackingcourage ((той, у кого) повністю відсутня хоробрість) [458, c. 367].
Серед загально розмовної лексики (загальна кількість 90 одиниць) на позначення певного аспекту ЕК СТРАХ відмітимо, наприклад, номінації palaver(informal) – unnecessarytroubleandanxietythatmakessomethingseemmoreimportantthanitreallyis(непотрібні хвилювання та тривога, яке робить щось більш важливим, чим воно є насправді)[458, c. 1188], flap(informal) – asituationinwhichpeoplefeelveryworriedaboutsomething(ситуація, у якій люди є дуже занепокоєними чимось)[458, c. 607].
Семантика стилістично забарвлених одиниць ЛСП “страх” дає змогу уточнити концептуальні складники фреймової структури ЕК СТРАХ. Висвітлення окремих слотів фрейму, як факт “зупинки уваги” на окремому боці об’єкта номінації, обумовлює вибір звукової форми слова-назви.
Залежно від того, слот якого субфрейму знаходить репрезентації у семантичній структурі слова, аналізовані одиниці розподіляються по парцелах:
– парцела АГЕНС наповнюється іменниковими синонімами (кількістю 75) з СД coward, наприклад, rabbit, baby, scaredycat[475, с. 88] та ТГ сленгових одиниць (кількістю 17) із спільним значенням “хоробра людина” типу bold-face[472, с. 271], lion-heart [472, с. 324], ironside [472, с. 483];
– парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ розкривається прикметниками (кількістю 21) на чолі з СД courageous типу plucky(informal, oftenusedinnewspapers) – braveanddetermined(хоробрий та рішучий)[455, c. 1256],game, gritty[475, с. 88], прикметниковими словосполученнями типу brave and bold [463, с. 130] та композитними прикметниками кількістю 21 типу yellow-bellied, candy-assed [475, с. 89] (домінанта cowardly); іменниками на позначення рис характеру людини, яка діє у стані страху: СД courageз СР із12 одиниць, наприклад, spunk [458, с. 1604], pecker [463, с. 864] та СР з СДcowardice(7 лексем), наприклад, yellow[458, с. 1916];
– парцела СТАН СТРАХУ об’єднує іменникові одиниці (125 сленгових лексем), наприклад, СД fear, anxietyвідповідають thewillies, botheration, worriment, antsin оnе'spants, kickintheass [475, с. 89], bluefear – extremefear (надмірний страх) [470, с. 102], frigtener (scare) [463, с. 102], дієслівні лексеми (кількістю 64 та 6 ЛСВ), наприклад, to frigtenerson – tobescared (бути наляканим),pissinone’sshits, putthechillon (перелякатися до смерті) [475, с. 346], havequalmsabout (feeluneasy) [443, с. 178], прикметникові (кількістю 277, з них 46 ЛСВ), наприклад, shittingbreaks (terrified) [475, с. 399], goose-bumpy (afraid) [475, с. 11], freewheeling(informal) – notworriedaboutrulesorwhatwillhappeninthefuture (нестривожений правилами або тим, що відбуватиметься у майбутньому)[458, c. 642];
– парцела СИМПТОМ СТРАХУ представленаіменниковими (сленгових – 17), наприклад,holler, blow(ascream) [475, с. 348], yawp, ruckus(acry) [475, с. 92]; прикметниковими (сленгових одиниць – 21), наприклад, sticky, drippy, stinky(sweaty) [475, с. 392]; rattleboned, peaked (gaunt) [475, с. 177] та дієслівними лексемами (одиниць сленгу – 35), наприклад, clear (literary) – ifyourfaceorexpressionclears, youstoplookingworried (якщо обличчя світліє, це означає, що особа перестає нервувавати) [458, c. 274]; tohavethecoldshivers, havetheshivers (toshake) (тремтіти) [475, с. 355]; tocrymeariver, toboo-boo(tocry) (плакати) [475, с. 92];
– парцела ЕКСПІРІЄНЦЕР складається з 10 іменникових лексичних одиниць, які складають ТГ зі значенням “особа, яка переживає певну форму страху”, наприклад, panicker – amanshowingneedlessanxietybeforehand (людина, яка заздалегідь виявляє непотрібну тривогу) [463, с. 852], panic-merchant – apersongiventopanic (особа, яка піддається паніці)[463, с. 852];
– інформація про небезпеку експлікується лексемами парцели ЗАГРОЗА, а саме: 1) іменниками ТГ з 21 одиниць зі значенням “дещо, що викликає страх”, наприклад, murder, pisser (дещо, що викликає жах, переляк)[475, с. 170], loud-mouth (bully) (той, що залякує з певною метою)[463, с. 702], fearbabe (obsolete) – athingfitonlytofrightenababy[453, c. 115], horrorscope – frighteninghorrorscopereading (читання “гороскопу жахів”, яке викликає жах) [463, с. 571];
2) прикметниками (загальна кількість 47), наприклад, hairy, yickly (жахливий) (СД frightening) [475, с. 124];
3) дієсловами СР (46 дієслівних лексем (37 ЛСВ) з СД tointimidate (загрожувати, лякати): makeonejumpoutofone’sskin, strikeallofaheap [475, с. 218] та СР з СД tofrighten(38 лексем (24 ЛСВ)), crapout, shit, chilloff[475, с. 173],toaffright (archaic) – tofrighten, alarm (залякувати, стривожити) [455, c. 27].
Значну частину стилістично маркованої лексики, яка відтворює периферію ЕК СТРАХ, складають лексеми зниженого тону, зокрема сленгізми. Під сленгом розуміємо історично сформований, активно функціонуючий у межах окремих соціальних груп шар лексики, який складається з розмовних неформальних, нестандартних, неспеціальних слів та словосполучень з претензією на новизну та оригінальність, переважна більшість з яких мають свої лексичні еквіваленти у стилістично нейтральній лексиці мови [199, с. 23; 335, с. 17], відрізняючись від нейтральних синонімів специфічним набором конотацій [27, с. 179]. Функціонування сленгової лексики у сфері усного неформального спілкування, яке відрізняється надзвичайно високим ступенем емоційної насиченості, детерміноване її грубуватою фамільярністю, зневажливістю, жартівливістю, іронічною або презирливою забарвленістю [27, с. 179; 60, с. 149; 80, с. 77; 371, с. 222-223].