Виділяємо також два антонімічних ряди:
– СР з СД (3 одиниці, 1 маркована) to discourage – to make someone lose the courage or confidence to do something (вимусити когось втратити хоробрість або впевненість у чомусь)[458, c. 444];
– СР з СД toassure(8 одиниць) – totellsomeonethatsomethingwilldefinitelyhappenorisdefinitelytruesothattheyarelessworried(розповісти комусь, що дещо обов’язково трапиться або є безсумнівною правдою з метою змусити їх менш нервувати)[458, c. 77].
Каузативним характером семантики відрізняється СР парцели на чолі з СД toworry (ЛСВ 2) – tomakesomeoneanxiousornervousaboutsomething(змусити когось почувати себе стривоженим чи знервованим щодо чогось)[452, с. 965; 458, с. 1907], яка об’єднує 29 номінативних одиниць та СД toshock – tomakesomeonefeelverysurprisedandupset, andunabletobelievewhathashappened(змусити почувати когось дуже здивованим та стривоженим та нездатним повірити у те, що трапилось)[458, с. 1516] з кількістю 16 лексем.
Концептуальна схема трьох зазначених СР дієслів представлена у вигляді акціонально-партонімічного фрейму: [(ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) дієТАК) з результатом (ХТОСЬ: пацієнс / контейнер (людина) маєЩОСЬ: вміст контейнеру (форма страху))діє ТАК)]. Наприклад, to terrify – to fill with terror (наповнити жахом)[455, с. 1670], todismay – to fill with sudden fear, anxiety or discouragement(наповнити раптовим страхом, тривогою та нудьгою) [455, с. 453].
Виділяємо групу дієслів парцели РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”, що позначають виявлення якостей характеру людини, яка потрапляє у ситуацію небезпеки та відчуває страх. На концептуальному рівні семантика цих одиниць репрезентує додаткові до “емоційного смислу” ознаки, які є одним із чинників виникнення у людини таких рис характеру, як сміливість та боягузтво.
СР на чолі з СД tobrave – toendureorfacesomething / somebodywithoutshowingfear(витримувати або протистояти комусь або чомусь, не виказуючи страху) [462, c. 133] складається з 13 лексeм, які об’єктивують своїми значеннями позитивну морально-психологічну оцінку соціоцентричних дій та характеру суб’єкта, що протистоїть небезпеці та страху, наприклад, todare – tobebraveenoughtodosomethingthatisriskyorthatyouareafraidtodo (бути достатньо хоробрим для того, щоб робити щось ризиковане або те, чого боїшся робити) [458, c. 395]. Тлумачення цих ДЛ репрезентується акціонально-посесивним фреймом [(ТАКИЙ ХТОСЬ: контейнер (людина) має ЩОСЬ: вміст контейнеру (форма страху)) діє ТАК)].
Виділяємо також іншу категорію егоцентричних та соціоцентричних оцінних дієслів сфери “моральний вплив” парцели АГЕНС, які репрезентують дію, спрямовану власне на самого суб’єкта / суб’єктів, чи на оточуючих з метою позбавитися (ситуативних) проявів боягузтва та активізувати вольові якості для протистояння загрозі. До них належить СР з 13 лексичних одиниць домінанти tonerve (oneself) – toforce (oneself) tobebraveenoughtodosomethingdifficultordangerous(примусити себе / когось бути сміливим для здійснення чогось важкого чи небезпечного)[458, с. 1102]. Лексеми toembolden, tohearten, toinspire, toreassure, toencourage, torally[464, с. 88], які є синонімами цього ряду, відрізняються диференційною семою “соціоспрямованість”.
Дієслова таких семантичних типів можуть бути представлені у вигляді: [ХТОСЬ 1 здійснює емоційно-моральний вплив на ХТОСЬ 1 для ЩОСЬ: мета] або [ХТОСЬ 1 здійснює емоційно-моральний вплив на ХТОСЬ 2 для ЩОСЬ: мета], які уточнюють структуру [ХТОСЬ діє ТАК].
До дієслів сфери людських стосунків, у яких розкривається опосередковане ставлення одного суб’єкта до іншого відносяться лише 3 дієслова: tofear (ЛСВ3) у значенні tohaveareverentialaweofsomebodyorsomething (мати страх, змішаний з повагою, перед кимось / чимось) [455, с. 512]; toawe – tohaveanemotioncompoundedofdread, venerationandwonder, inspiredbyauthorityorbysomethingsacredorsublime (мати змішане почуття жаху, поваги та захоплення, яке викликане владою або чимось святим чи піднесеним)[455, с. 108]; todread – toregardwithawe (розглядати зі змішаним почуттям страху, поваги та захоплення) [455, с. 477]. Семантика цієї групи дієслів є представленою пропозицією[ХТОСЬ 1 ставиться до ХТОСЬ 2 / ЩОСЬ 2 ТАК].
Отже, дієслівні лексичні одиниці (загальною кількістю 350 одиниць), які реалізують у своїй частиномовної семантиці ЕК СТРАХ, відбивають семи “цілеспрямованість”, “каузативність / некаузативність”, “антисоціальна дія”, “егоспрямованість / соціоспрямованість”, “манера поведінки”, атакожознаки ЕК “психофізіологічний симптом прояву страху”, наприклад, “спосіб говоріння”, “переміщення у просторі” та відносяться до дієслів з переважно негативним оцінним значенням та розподіляються по групах за категоріями дії, стану або поведінки.
Концептуально-семантичний аналіз слів неіменникових частин мови дав змогу уточнити фреймову структуру ЕК СТРАХ, отриману після проведення аналізу іменників ЛСП “страх”. Так, блок ЗАГРОЗА доповнився слотом ТАКИЙ, який демонструє якісний характер загрози: [ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК на ХТОСЬ: пацієнс з ЩОСЬ: результат].
СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО блоку, збагатився вузлами, що зберігають інформацію про ставлення експірієнцера до причини його стану – [ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина) перебуває у ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою) ставиться до ЩОСЬ / ХТОСЬ: причина ТАК ТУТ / ЗАРАЗ].
До фреймової моделі БЛОКУ РЕАКЦІЇ увійшла інформація про мету діяльності індивіда у стані страху – [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК для ТАКЕ ЩОСЬ: метаз результатом ТАКИЙ ЩОСЬ (вчинок)].
Отримані концептуальні структури виступають базою для побудови значень слівних репрезентантів ЕК СТРАХ різної частиномовної належності. Проте, ЕК омовлюється не тільки слівним, але й надслівним видами номінацій [153, с. 107; 155, с. 184],аналіз яких надасть змоги уточнити як змодельовану структуру концепту, так і змістовне наповнення її окремих вузлів.
2.3.4 Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови
Звернення до аналізу одиниць синтагматичного рівня обумовлено тим, що саме він дає матеріал для висновків стосовно тих “абстрактних “фактів” парадигматичного рівня, які неможливо спостерігати, але знання про які допомагає глибше проникнути у конкретні мовні явища [209, с. 105; 218, с. 13; 310, с. 146]. Розгляд дистрибутивних та контекстуальних зв’язків основних номінантів ЕК у рамках мікро- та макроконтексту дозволяє виявити додатковий набір релевантних ознак вербалізованого ЕК: значення одиниць у словосполученнях збагачується за рахунок актуалізації кореферентних концептів, що стоять за ними [202, с. 15; 365, c. 98].
Одним з найбільш важливих видів лексико-синтагматичного сполучення слів у мовленні є словосполучення [179, с. 51-58; 209, с. 69], когнітивно-дискурсивне утворення [214, с. 15], складний номінативний комплекс з денотативною ремою та роздільним неідіоматичним характером номінації [127, с. 74], у якому центральне поняття уточнюється за допомогою інших, що були привнесеними для утворення певних лексичних взаємовідносин [362, с. 33].
Словосполучення на позначення ЕК СТРАХ утворюється завдяки реалізації номінантами різних зон ЛСП “страх” здатності вступати у синтаксичні відносини з репрезентантами інших КС англійської ККС. Дослідження валентності ключових одиниць іменного ЛСП “страх” дозволяє виявити моделі їхньої сполучуваності, цілісність яких будується на основі семантичних і категоріальних ознак й має форму дистрибутивних формул підрядних та предикативних словосполучень [365, с. 134]. Останні відносяться до наступних типів: 1) вільні, які створюються у процесі мовлення відповідно до синтаксичних норм мови; 2) фразеологічні, фіксовані одиниці мови, які вводяться в мовлення як готові утворення та 3) конвенційні – сталі “формули” або кліше, які відрізняються від фразеологічних відсутністю цільності номінації, ідіоматики [209, с. 73-74].
Звернемося до розгляду клішованих словосполучень неметафоричного характеру на позначення ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.
2.3.4.1 Клішовані словосполучення
Кліше об’єднують у собі два нероздільних компонента: когнітивно-психологічний та поведінковий, що виявляються, з одного боку, в упорядкуванні та категоризації ними ситуацій спілкування, з іншого – в мовному кодуванні комунікативних ситуацій для надання мовцю саме тих вербальних компонентів, які якнайбільш глибоко відображають усі аспекти його думки [155, с. 230-256; 304, с. 180-181].