Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови (стр. 14 из 50)

Уведення у дослідження сітьового методу як одного з варіантів СА зумовлено тим, що саме він дає достатню можливість для виявлення та вивчення конституентів ЛСП “страх” з урахуванням їхніх системних властивостей та структурних відносин. Семантична сітка фіксує сукупність лексичних значень та кожне значення окремо, репрезентує структуру внутрішньої форми семантики одиниць, а також усі безпосередні та опосередковані зв’язки між значеннями, ієрархію елементів системи тощо [129, с. 99; 286, с. 5].

Сітьове моделювання використовує прийоми компонентного аналізу. Для представлення системи семантичних зв’язків та семантичної структури лексеми, використовується граф, який є способом зображення зазначених зв’язків [231, с. 332; 285, с. 21]. Вершини графа як певної конфігурації семантичної сітки значення лексеми відповідають значенням безпосередніх та опосередкованих семантичних складників (БСС та ОСС). Його ребра наочно відтворюють семантичні зв’язки між значеннями. Значення одного слова є безпосередньою або похідною від значення іншої одиниці. Це графічно відображається у вигляді стрілки, яка з’єднує семантичний компонент та семантичний деріват, що міститься у складі семантичної структури похідної одиниці (див. Рис. 2.1):

Рис. 2.1. Семантичне коріння ЛСВ 1 сowardice

Створення семантичної сітки починається з розчленування словникової дефініції на безпосередні складники. У складі кожного такого складника виділяються фрагменти з номінативним значенням, які при виділенні на кожному наступному етапі, виступають як БСС виявленого раніше номінативного фрагменту та ОСС певного слова [82, с. 38; 285, с. 14]. У процесі бінарного членування номінативних одиниць найбільш частотними відносинами є інклюзивні відносини. Завдяки ним здійснюється перехід від одного рівня до іншого у системі ієрархії понять [129, с. 102]. Процедура аналізу закінчується на тому рівні семантичних складників, де було виявлено центральну одиницю – ідентифікатор поля, тобто лексему fear(простий семантичний складник, який не підлягає значущому для нашого дослідження розкладанню), або якщо визначення являють собою тавтологічне коло [див. 81, с. 49]. Таким чином, структура компоненту відображається у семантичному корінні значення слова

Так, аналізуючи дефініцію значення ЛСВ1 лексеми сowardice –aqualityofbeingnotbraveenoughtofight[459, с. 322; 461, с. 198] (див. рис. 2.1.) виділяємо два семантичні складники aqualityта beingnotbraveenoughtofight. Вони виступають БСС у семантичному корінні цього ЛСВ, яке відповідно виступає їхнім семантичним компонентом.Ці складники являють собою вершини, з яких починається будова усього графа. Кожну вершину можна розкласти на наступні БСС, які виступають у якості ОСС відносно основної вершини сітки – сowardice.

Виконаний шляхом сітьового моделювання СА дефініції показав, що значення ЛСВ 1 сowardice містить: два БСС першого рівняaquality таofbeingnotbraveenoughtofight; два ОСС другого рівня beingnotbraveenoughтаfight; два ОСС notbrave (brave – notafraidinadangerous (difficult) situationespeciallywhenotherpeoplewouldbeafraid)[456, с. 146; 459, c. 161] таenough третього рівня; два ОСС четвертого рівня notafraidтаinadangerous / difficultsituationwhenotherpeoplewouldbeafraid; два ОСС п’ятого рівня filledwithта fear.

Встановлення наявності семи ‘fear’ у структурі значення одиниці є підставою для віднесення останньої до ЛСП “страх”. Причому, рівень СА, на якому було виявлено компонент ‘fear’ у структурі значення слова відображає, як правило, ту семантичну зону (ядро чи одну з областей периферії), де знаходить своє місце окрема одиниця поля: чим більше у семантиці лексеми диференційних ознак уточнюють більш загальну, у порівнянні з ними, сему‘fear’, тим далі від ядра семантичного поля розташовується певна лексема. СА номінантів емоції страх дозволяє виділити такі радіальні шари ЛСП “страх”: ядро, перехідну зону, ближню та далеку периферію та маргінальний шар.

Кожна з указаних зон містить одиниці різної частиномовної належності. При цьому, кістяк номінативного простору “страх” утворюється іменниками, адже саме вони позначають центральну ділянку ЕК СТРАХ. Такі частини мови, як прикметник, прислівник, дієслово пов’язані словотворчими відносинами з поправкою на лексико-граматичну категорію, уточнюють ознаки кожного шару іменників поля [269, с. 20] за рахунок категоріально притаманних ним додаткових семантичних компонентів. Отже, розгорнуте ЛСП “страх” утворюється накладанням одне на одне частиномовних полів, які маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють її категоріально різними елементами. Оскільки організація поля задається іменниками, проілюструємо на їньому прикладі прототипову будову ЛСП “страх”.

Належність одиниці певній зоні ЛСП обумовлюється кількістю ознак, закріплених в її семантичній структурі; межи між зонами є нечіткими та розмитими. Специфіка ядра визначається ім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В сучасній англійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

Перехідна зона знаходиться між центром та периферією. Зазначена зона представлена другорядними засобами вираження категорії СТРАХ. Її конституюють ті лексеми, в ЛСВ яких містяться усі основні семантичні ознаки поля та одна чи дві диференційні ознаки; одиниці є обов’язковими для поля та виконують функцію ЛСП найбільш однозначно [див. 53, с. 50]. Іменні емотиви номінують емоцію страх безпосередньо через базовий концепт [117, с. 130]. Такими лексичними одиницями єanxiety,apprehension,fright,dread,terror(кількість – 5), тлумачення яких вибудовується навколо архілексеми fear, наприклад,terror– averygreatfear(дуже сильний страх)[452, с. 1509; 457, с. 261], apprehension– feelingoffear, anxietyorworryaboutthefutureevil(почуття страху, тривоги чи занепокоєння, що викликано майбутньою бідою)[452, с. 54; 457, с. 261].

До ближньої периферії ЛСП “страх” входять номінативні одиниці, які характеризуються явним відхиленням своїх значень від семантики ядра та перехідної зони [229, с. 50]: через залучення 3-4 диференційних сем до прототипового набору основних ознак, або при наявності 1-2 диференційних сем за відсутності декількох прототипових [53, с. 50]: dismay(ЛСВ1)– astrongfeelingoffear, worryanddiscouragementcausedbysomethingunpleasantorunexpected (сильнепочуття страху, занепокоєння та збентеження, що викликано чимось неприємним чи несподіваним)[457, с. 256; 459, с. 404; 461, с. 248]; flutter – astateofnervousexcitement, confusion(почуттянервового збудження чи збентеження)[459, с. 542; 461, с. 331; 462, c. 618]. Відповідні лексеми характеризуються меншою у порівнянні з ядром та перехідною зоною частотою вживання, стилістичною нейтральністю, відсутністю обмежень використання [263, с. 126].

Дальня периферійна зона складається з одиниць, які втрачають ряд базових ознак, залишаючи лише одну з них у якості родової, при цьому набуваючи інших 3-4 семантичних компонентів. Такі номінації мають низьку частоту вживання, виділяються своєю багатозначністю [263, с. 126]. Серед ряду багатозначних одиниць виділяються ті, чиї ЛСВ, що експлікують fear, не є основними в їхній смисловій структурі. До дальньої периферії відносимо, наприклад, jolt(ЛСВ3)– asuddenstrongfeelingthatdoesn’tlastlong, especiallyfearorsurprise(раптове сильне короткочасне почуття, особливо страху чи подиву) [459, c. 773; 461, c. 457], qualm – asuddenfeelingofanxietyanddoubtbecauseyouarenotsurethatwhatyouaregoingtodoisright (раптове почуття тривоги та сумніву як результат невпевненості у правильності запланованих дій) [452, с. 1175; 458, с. 1340].

Периферія ЕК, яка зумовлює побудову периферії ЛСП-репрезентанта, формується множиною образно-оцінних конотацій, своєрідними колективно-індивідуальними результатами мисленнєвої діяльності певного соціуму [153, с. 102].Отож, до групи лексем периферії, на відміну від попередніх, також увійшли слова зі стилістичними та експресивно-емоційними обмеженнями, включаючи фразеологічні номінативні одиниці, наприклад: funk(collоquial)(ЛСВ1)– astateofgreatparalysingfear(стан великого паралізуючого страху)[452, с. 590; 455, с. 636; 461, с. 350]; unquiet(literary) – astateofworry, restlessness, unease(стан тривоги, занепокоєння, хвилювання)[459, с. 1573; 461, с. 440].

Маргінальний шар периферії перехрещується з периферією інших полів у наслідок накладання певних частин різноманітних концептосфер – фактор, який обумовлює наявність міжпольових зв’язків у семантичному просторі мови. У цій зоні розташовуються елементи, у яких родова ознака поля ‘feeling’ та видова – ‘fear’відходять до периферії їхньої смислової структури, характеризуючи новий денотат. До цього шару ЛСП відносимо одиниці з низькою частотою / обмеженою сферою вживання: застаріли лексеми або ті, що відрізняються стилістичними та емоційно-оцінними семами [229, с. 50; 263, с. 126], наприклад, архаїчні номінації страху типу fearedness (obsolete) – conditionofbeingfrightenedorafraid(стан наляканості) [453, c. 115], fearlac(obsolete) – fear, terror[453, c. 116], affright (obsolete) – asuddenterror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні різновиди fear, наприклад, feart (Scottish) – feelingorshowingfear (почуття або прояв страху) [453, c. 682].