В РОЗДІЛІ 2 досліджуються комунікативно-функціональні та семантичні, а також стилістичні особливості газетних заголовків. Газетні заголовки виконують наступні функції: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча. Варто відмітити, що досить рідко заголовок виконує лише одну функцію. Зазвичай останні поєднуються таким чином, що заголовок інформує читача про певну подію та дає їй авторську оцінку, або закликає читача до дії. А інтригуюча функція часто поєднується із спонукальною чи оцінною, і значно послаблює інформативну функцію, оскільки майже не дає уявлення про зміст статті. Серед фонетичних стилістичних прийомів найпоширенішими в газетних заголовках виявилися алітерація, ритм і рифма, сприяючи виконанню заголовком рекламної (інтригуючої) і оцінної функцій. У заголовках до інформаційних повідомлень алітерація дає максимальний ефект, коли всі слова, що входять до заголовку, починаються з одного й того ж звуку. Рифма, як і алітерація, в більшості випадків супроводжується тонкою ритмічною організацією або всього заголовка або його частини. Важливу роль в заголовках британської преси відіграє „експресивний синтаксис”. Перше місце по частотності займають паралельні конструкції різних видів. Паралельним конструкціям завжди супроводить ритм. Одним з різновидів паралельних конструкцій є хіазматичні конструкції (зворотній паралелізм) - зворотній порядок розташування паралельних елементів, завдяки чому створюється ефект перехрещення. Ще одним засобом експресивного синтаксису є стилістична інверсія - стилістична фігура, яка створюється незвичайним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення. Серед лексичних стилістичних прийомів, що використовуються в заголовках, перше місце по частотності займає епітет. Оскільки в епітеті виражається оцінка суб’єкта або об’єкта дії і суб’єктивне ставлення автора або газети до інформації, що подається, то він поширений в жанрах публіцистичного характеру. Друге місце за частотністю вживання належить метафорі та метонімії. Порівняння доволі рідко зустрічається в заголовках до текстів публіцистичного характеру. Для газетних заголовків характерне вживання оказіоналізмів, утворення яких відбувається за рахунок продуктивних словотворчих моделей, зевгм, заснованих на взаємодії основного і похідного значень слова, і каламбуру.
Семантика заголовків журнальних статей формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Виділяють наступні семантичні типи заголовків:
Заголовки-резюме характеризується максимальною наявністю опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об’єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або б) інформативно-оцінні;
Заголовок-індикатор вказує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів;
Заголовок-локалізатор зазвичай має усічену форму та закінчується трьома крапками. Така форма заголовка привертає увагу читача й заохочує його ознайомитися з усім текстом, оскільки заголовок не дає можливості передбачити зміст повідомлення.
У РОЗДІЛІ 3 представлені варіанти перекладу англомовних заголовків українською мовою та аналіз лексико-граматичних, стилістичних та змішаних трансформацій, що використовуються при перекладі. В роботі використана наступна класифікація трансформацій, авторства Якова Йосиповича Рецкера:
1. лексичні трансформації - транслітерація, транскрипція, калькування, конкретизація, генералізація, модуляція або змістовий розвиток, описовий переклад;
2. граматичні трансформації - перестановка, заміна, oпущення і доповнення, антонімічний переклад, компенсація, транспозиція.
Транслітерація - механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої; транскрипція - ще один із видів лексичних трансформацій, що використовується для точного відтворення звукового складу слів і текстів будь-якої мови або діалекту; калькування - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або поморфемний переклад іншомовного слова. Калькування часто зустрічається у перекладі термінів та термінологічних виразів, а також фразеологічних зворотів, у тому числі приказок, прислів’їв; конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики у мові, на яку робиться переклад; генералізація значення - трансформація, коли слово з вужчим значенням в оригіналі замінюється на слово з ширшим значенням в цільовій мові; модуляція, або змістовий розвиток - це лексико-семантична заміна слова або словосполучення вихідної мови одиницею цільової мови, значення якої є логічним продовженням або наслідком значення вихідної одиниці; описовий переклад використовується у тих випадках, коли неможливо підібрати короткі і точні еквіваленти. Серед граматичних трансформацій часто використовується перестановка - зміна положення мовних елементів в тексті перекладу у порівнянні з вихідним текстом; в процесі перекладу заміні можуть піддаватися наступні граматичні одиниці: форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичних зв”язків тощо; опущення і доповнення - трансформація додавання членів речення при перекладі або опущення непотрібних; контекстуальна заміна - це використання у перекладі іншого слова або словосполучення (чи виразу) замість того, що в мові перекладу формально відповідає слову або словосполученню оригіналу; антонімічний переклад - це лексико-граматична трансформація, що передбачає заміну будь-якої одиниці вихідної мови протилежною за значенням одиницею в цільовій мові з відповідною перебудовою всього речення, щоб зберегти зміст; компенсація - це лексико-граматична трансформація, що передбачає передачу смислового або стилістичного відтінку не там, де він виражений в оригіналі. Дуже часто один стилістичний засіб заміняється при компенсації втрат іншим. Транспозиція - це одночасно лексико-граматична та стилістична трансформація, що передбачає переклад одного жанру чи функціонального стилю в інший жанр чи функціональний стиль.
Результати нашого дослідження дозволяють сказати, що при перекладі англомовних заголовків на українську мову використовується значна кількість трансформацій, щоб зробити переклад адекватним. Така потреба у трансформаціях зумовлена розбіжностями між англійською та українською мовами, перш за все, у структурі та граматиці.
Також переклад заголовків потребує професійних навичок, винахідливості та старанності, аби передати не лише інформацію, яка повідомляється у заголовку, але й авторську інтенцію та стиль.
Оскільки мова постійно розвивається, змінюється, з’являються нові правила, норми та категорії, логічно припустити, що дане дослідження не є закінченим і в майбутньому йому варто приділити увагу.
1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык / Флинта. - M. - 2002. - 384 c.
2. Бархударов Л.С. О поверхностной и глубинной структуре предложения // Вопросы языкознания. - 1973. - №3 - С.50-61
3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. / Международные отношения. - M. - 1975. - 190 c.
4. Болдарева Е.Ф. Языковая игра в заголовках публицистических текстов [англ. яз.] // Языковая личность: проблема лингвокультурологии и функционал. семантики. - 1999. - С.45-51
5. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. / Нова Книга. - K. - 2003. - 160 c.
6. Вербин А.А. Артикль в газетном заголовке / Иностранные языки в школе. - 1984. - №2. - С.69-71
7. Вомперский В.А. К изучению синтаксической структуры газетного заголовка // Искусство публицистики (проблемы теории и мастерства): Тез. докл. на республикан. науч. конф. - семинаре. - 1966. - С.82-85
8. Гавришина Н.Н. Газетный заголовок как объект лингвистического исследования // Лингвист. основы обучения иностр. яз. специальности: сб. ст. / МГУ; под ред. С.Г. Тер-Минасовой. - 1988. - С.56-64.
9. Гавришина Н.Н. Синтагматика газетных заголовков: на мат. англ. яз. // Функционал. стратификация иностранных языков: сб. ст. / МГУ; под ред. С.Г. Тер-Минасовой. - 1987. - С.175-182.
10. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования/ Либроком. - M. - 2009. - 144 c.
11. Ганич Д.Г., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів / Вища школа. - K. - 1985. - 360 c.
12. Гуревич В.В. Теоретическая грамматика английского языка. Сравнительная типология английского и русского языков. / Флинта. - K. - 2003. - 168 c.
13. Дараселия Н.В. Некоторые вопросы соотношения британского газетного заголовка с текстом // Сообщ. АН Груз. ССР. - Тбилиси. - 1986. - Т.123. - № 2. - С.437-440
14. Долгирева А.Э. Газетный заголовок в прагмалингвистическом аспекте: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01/Долгирева А. Э.; Таганрог. гос. пед. ин-т. - Таганрог. - 2002. - 24 c.
15. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика англійської та української мов: Посібник. / Радянська школа. - M. - 1960. - 160 c.
16. Зененко Н.В. Лексико-грамматическая специфика газетно-публицистического стиля речи: автореф. дис. канд. фил. наук / Москва. - 2004. - 16 c.