Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
Факультет філології та журналістики
Кафедра загального та прикладного мовознавства
Курсова робота
Лексико-семантичне поле "місто" за романом
Люко Дашвар "Рай. Центр"
Спеціальності "Прикладна лінгвістика"
студентки 321 групи
Скабари Анни
Науковий керівник: викладач кафедри
загального та прикладного мовознавства
Мікрюкова К.О.
Миколаїв - 2011
Зміст
Вступ
Розділ 1. Дослідження лексики за полями як загальнолінгвістична проблема
1.1 Дослідження лексико-семантичного поля у лінгвістиці
1.2 Структура лексико-семантичного поля
Розділ 2. Біографія письменниці Люко Дашвар
2.1 Життя та творчий шлях ЛюкоДашвар
2.2 Роман "Рай. Центр" - знаковий твір сучасної української літератури
Розділ 3. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. центр" люко дашвар
3.1 Структура лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар
3.2 Лексико-семантичний варіанти ЛСП "місто" у романі "Рай. Центр"
Висновок
Список скорочень
Список використаної літератури
Проблеми системної організації лексичного складу, семантики стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних - О.О. Потебні, В.С. Ващенка, Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Кочергана, О.Д. Огуя, С.П. Денисової, А.М. Шамоти та ін. - і зарубіжних мовознавців - Й. Тріра, В. Порцига, Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, С.Г. Бережана, В.Г. Гака, В.А. Звегінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Д.М. Шмельова, Л.М. Васильєва, Й.А. Стерніна, Г.С. Щура, Л.О. Новикова, М.В. Нікітіна, О.Г. Скворцова, А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С.Г. Шафікова та ін. [1; 125].
Розвиток лінгвістичної науки супроводжується інтенсивним пошуком теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення його системно-структурних елементів, відношень між ними. Велика кількість одиниць, представляють у лексичному складі української мови різноманітні сторони дійсності, зумовлює наявність різних за обсягом лексико-семантичних утворень, докладний та всебічний аналіз яких визначає одне із завдань сучасної мовознавчої науки [2; 14].
Актуальність теми дослідження зумовлює той фактор, що сучасні завдання української лінгвістики визначають потребу комплексного дослідження семантичної структури ЛСП "місто" у романі Люко Дашвар "Рай. Центр". Це сприятиме поглибленому вивченню ідіостилю письменника.
Об’єктом курсової є мова роману Люко Дашвар „Рай. Центр”.
Предметом курсової є мовні засоби презентації семантичного поля "місто". В умовах розвитку суспільства зростає роль міста як економічного, культурного, соціального центру. Зростає і увага сучасних українських письменників до міського середовища як до форми організації суспільства, що впливає на формування та вираження психології людини в ньому.
Мета курсової - розкрити лексико-семантичні особливості мовних засобів презентації семантичного поля "місто" в романі Люко Дашвар "Рай. Центр".
Досягнення поставленої мети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань:
1) з’ясувати погляди мовознавців на поле як лінгвістичне явище;
2) уточнити зміст поняття "місто";
3) визначити структуру лексико-семантичного поля "місто";
4) встановити особливості лексичних одиниць, що моделюють поле "місто";
5) проаналізувати роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.
Методи дослідження. В роботі застосовано переважно описові методи дослідження, орієнтовані на виявлення естетико-змістових функцій мовних одиниць у художньому тексті. Прийоми семно-компонентного аналізу дають змогу виявити семантичну структуру одиниць лексико-семантичного поля місто. Дослідження мови творів письменника потребує виходу за межі лінгвістичних методів, зокрема використання квантитативного методу - для визначення обсягу семантичних компонентів одиниць поля, спільних з ядром. Метод лексико-семантичної сполучуваності використано для аналізу значень слів на позначення поля "місто".
Теоретичне значення курсової. Робота має значення для аналізу мовної картини світу українців, поглибленого розуміння семантичного потенціалу лексичних одиниць, інтерпретації індивідуально-авторського стилю Люко Дашвар.
Практичне значення. Основні положення дослідження знайдуть застосування у процесі викладання курсів історії української літературної мови, стилістики, лексикології, культури української мови, діалектології, фольклору.
Матеріалом дослідження стала картотека, створена на основі вибірки із роману "Рай. Центр" Люко Дашвар, що становить 10 позицій ядерної зони та 90 позицій периферійної. Матеріал для роботи добирався зі статей відомих мовознавців, лексикографічних праць, у яких найповніше представлено багатство сучасної української мови: "Великий тлумачний словник сучасної української мови", Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія, "Большой энциклопедический словарь", "Большой толковый социологический словарь" (Collins). Том 1.
Структура курсової: робота складається зі вступу, трьох основних частин, висновку.
У вступі розкриваємо актуальність, мету, об'єкт та предмет нашого дослідження. Висвітлюємо теоретичне та практичне значення роботи.
У першому розділі "Дослідження лексики за полями як загально лінгвістична проблема" висвітлюємо поняття лексико-семантичне поле, лексико-семантична група, лексико-семантичний варіант, ядро, периферія.
У другому розділі "Біографія письменниці Люко Дашвар" розкриваємо життєвий та творчий шлях письменниці, аналізуємо стиль написання та індивідуальність письменниці. Розкриваємо зміст та актуальність проблем, порушених у романі "Рай. Центр".
У третьому розділі "Мовні засоби презентації лексико - семантичного поля "місто" за романом "Рай. Центр" Люко Дашвар" розкриваємо структуру ЛСП; встановлюємо особливості лексичних одиниць, що моделюють поле "місто"; аналізуємо роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" Люко Дашвар.
Висновки подають наукові та практичні результати нашого дослідження, отримані в процесі виконання роботи, формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. В кінці подається список літератури (28 джерел). Загальний обсяг курсової роботи - 32 сторінки.
Поле як лінгвістичне явище перебуває в центрі уваги мовознавців протягом останніх десятиліть. Існують різні визначення цього терміна.
Поняття ЛСП розроблене Е. Оксааром і О. Духачеком, хоча термін "поле" ввели до обігу семасіології німецькі мовознавці Г. Іпсен і Й. Трір, а семантичне поле описав Л. Вейсгербер [11; 327]. Перше визначення терміна "семантичне поле" як сукупності лексем, що мають інтегральне значення, належить Г. Іпсену.
Інакше розглядає "семантичне поле" В. Порціг. Ним на перший план висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основні зв’язки їх значень, що виявляються у словосполученнях та словах. В. Порціг намагався виявити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів (наприклад, "цілувати" пов’язано з "губи", "хватати" пов’язано з "рука"). "Його поля - прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єкта чи об’єкта або прикметника і іменника" [1; 192]. При цьому домінуючими є слова, здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, тільки дієслово та прикметник може бути ядерним елементом "семантичного поля". Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним. Таким чином, "семантичне поле" Порціга ґрунтується на валентних властивостях слів та є синтагматичним утворенням, на відміну від парадигматичних полів Тріра [13; 39-52].
Варта уваги думка Ф. Жилка, який визначав семантичне поле як складну функціональну системно - структурну одиницю лексично - семантичного рівня. Він наголошував на тому, що об’єднання слів у лексико - семантичне поле можливе лише за наявності спільних значеннєвих сем, що забезпечують семантико - смислові зв’язки в межах утвореної одиниці [8; 25].
О. Селіванова розглядає лексико - семантичне поле як парадигмальне об’єднання певної частини мови за спільністю інтегрального компонента значення. Вона зазначає, що лексико - семантичне поле має свій центр, котрий включає найбільш уживані слова з яскравим інтегральним компонентом, та периферію, яка містить слова менш частотні за вживанням, стилістично забарвленні [22; 282].
Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів за редакцією С. Єрмоленко узагальнює та систематизує думки Г. Іпсена, В. Порцига, І. Штерна щодо сутності поняття "поле", визначаючи його як сукупність мовних одиниць, переважно лексичних, об’єднаних спільністю змісту, одним поняттям, функціональною подібністю позначуваних явищ [Українська мова 2001: 131].
У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу [2; 78; 9; 58]. Їхня будова повторює принципову будову багатозначних слів (Ю. Апресян, М. Нікітін). Найбільшим парадигматичним об'єднанням є лексико-семантичне поле - це сукупність лексичних одиниць, що об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) та відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Це слова, пов'язані з одним і тим самим фрагментом дійсності. Так, скажімо, в лексико-семантичній системі будь-якої мови можна виділити поле руху (переміщення), поле часу (темпоральне), поле погоди (метеорологічне), поле розумової діяльності (мислення), поле почуттів тощо. Лексико-семантичні поля є відносно автономними, бо пов'язані між собою, що засвідчується багатозначними словами, які різними своїми значеннями входять до різних полів [7; 26-30].