У залежності від способу опублікування зустрічаються деякі відхили від східносередньонімецького правопису.
· Abodsgruum → Abortgrube
· Unendle → unendlich
· Vadda → Vater
· Trambei → Trambahn
· subba → super
· sьarie → Sauerei
· RuaЯnosn → RuЯnase
· p'friedn → zufrieden
· nonni → noch nicht
· Oacha → Eiche
· oba → oben
· Omame → Oma
· Opape → Opa
· oualoualou → o la la
· niet → nicht
· nassln → nieseln
· naa → nein
Іменник належить до частин мови, що відмінюються. Найзначнішим критерієм, як у будь якій германській мові, є відміна по родах, що рідко узгоднюється з стоячими поруч частинами мови. Тож іменник повинен вивчатись з усіма частинами мови. Але для знавця німецької мови, він не складає труднощів.
Багато назв професій, тварин, одягу, тощо, змінилися під впливом інших південнонімецьких діалектів.
· Metzger → Fleischer
· Schreiner → Tischler
· Spаngler → Klempner
· Beck → Bдcker
· Zeidler → Imker
· Hafner → Tцpfer
· Sаndler → Zuhдlter
· Meа → Mund
· Joppn → Jacke
· Pfoadl → Hemd
· Gwand → Kleidung
· Mвdl → Mдdchen
· Giggal → Hahn
· Ziwarl → Kьken
· HeinЯ(al )→ Fohlen
· Fеr(n) → Jungstie
· Bцichn → Blдsshuhn
· Brotz → Krцte
· GoaЯ → Ziege
До слабких іменників належать іменники чоловічого та жіночого роду, що закінчуються на -n- у множині, так само як жіночий рід з закіненням -аn- (більшість з них у однині закінчуються на -ng-). Також до слабких іменників належать усі іменники чоловічого та середнього роду, що закінчуються на -і-.
Слабкі іменники закінчуються звичайно на -n- у множині.
Багато слабких іменників жіночого роду з суфіксом -n- у однині змінюють його на -а- у множині. Іменники чоловічого роду у множині мають однакове закінчення -n- для усіх непрямих відмін.
· da Busch → d' Buschn → der Busch
· da Deifi → d' Deifin → der Teufel
· d' Brugg → d' Bruggn → die Brьcke
· d' GoaЯ → d' GoaЯn → die Ziege
· d' Nuss → d' Nussn → die Nuss
· d' Dбm → d' Dбman → die Dame
· d' Schlеng → d' Schеngan → die Schlange
· d' Zeidung → d' Zeidungan → die Zeitung
· d' Oar → d' Oarn → die Ohr
· d' Bleami → d'Bleamin → die Blьme
· d' Schdiggi → d' Schdiggin → die Stьck
У сильних іменника нема відмінних закінчень, зміна у слові з’являється лише у творені множини. Сильні іменники чоловічого та середнього роду отримують закінчення -а-, що з’явилося з середньоверхньонімецького -еr-, окрім того до групи сильних іменників належать і ті, що отримали форму множини лише згідно правилам сучасної німецької мови, а раніше не мали ії.
Множина сильних іменників частіше за все утворюється за допомогою появи або зникнення умлаутів та зміни коріної голосної.
· d' Nдcht → d' Nacht → die Nacht
· da Dдg → d' Deg → der Tag
· as Lдnd → d' Lenda → das Land
· d' Dochta → d' Dechta → die Tochter
· as Loch → d' Locha → das Loch
· da Fuchs → d' Fichs → die Fuchs
· da Mund → d' Minda → der Mund
· d' Maus → d' Mais → die Maus
· as Haus → d' Haisa → das Haus
· da Bruada → d' Briada → der Bruder
· as Bauch → d' Biacha → das Buch
У особових займенниках баварського діалекту спостерігаються деякі відмінності між наголошеними та ненаголошеними формами у Давальному та Знахідному відмінку, також змінюєтьс самостійний займенник вічливості „Sie“ у непосрідовому звертанні:
| 1.Singular | 2.Singular | 3.Singular | 1.Plural | 2.Plural | 3.Plural | Hцflichkeitspronomen | |
| Nom | i | du | ea, se/de, des | mia | eЯ/цЯ / ia* | se | Si |
| Unbetont | i | -- | -a, -'s, -'s | -ma | -'s | -'s | -'S |
| Dat | mia | dia | eam, eara/iara, dem | uns | enk / eich* | ea, eana | Eana |
| unbetont | -ma | -da | |||||
| Akk | -mi | -de | eam, eara/iara, des | uns | enk / eich* | ea, eana | Eana |
| unbetont | -'n, …, -'s | -'s | Si |
* Ці форми не є тіпічно баварськими, а перейшли від франкськиж діалектів.
При комбінації деяких ненаголошених особових займенників, що скорочуються на - ' s для з’єднання з’являється з’єднальний звук -a- , у послідовності маються, на відмін від літературної німецької мови, різні варіанти, топто багато прикладів є багатозначними.
| unbetont | *(ausgeschrieben) | standarddeutsch | |
| 1.a) | Hom's da's scho zoagt? | Hеm s(e) d(ia) (de)s scho zoagt? | Haben sie es dir schon gezeigt? |
| oder: | Hom s d(ia) s(dia) scho zoagt? | Haben sie sie dir schon gezeigt? | |
| 1.b) | Hеm'sas da scho zoagt? | Hеm s (de)s d(ia) scho zoagt? | Haben sie es dir schon gezeigt? |
| oder: | Hеm s(e) da d(ia) scho zoagt? | Haben sie sie dir schon gezeigt? | |
| 2.a) | Hod a ma'n no ned gem? | Hod (e)a m(ia) (der)n no ned gem? | Hat er ihn mir noch nicht gegeben? |
| 2.b) | Hod a'n ma no ned gem? | *Hod (e)a d(ern) m(ia) no ned gem? | Hat er ihn mir noch nicht gegeben? |
a) Prдdikativ
| maskulin | feminin | neutrum | Plural | |
| nom | mẽi | mẽi | mẽi | meine |
| dat | meim | meina | meim | meine |
| akk | mein | mẽi | mẽi | meine |
b) Attributiv
| maskulin | feminin | neutrum | Plural | |
| nom | meina | meine | mei(n)s | meine |
| dat | meim | meina | meim | meine |
| akk | mein | meine | mei(n)s | meine |
Більшість прикметників у баварському діалекті мають коротку та довгу форму. Коротка форма вживається у prдdikativer Stellung:
· Rosa Gwand
· Schwarza Pfoadl
· Feiera Dechta
і тоді, коли прикметник вживаючись зі спомоговим дієсловомseiформує предікат:
· Аs Gwand is rosa.
· As Pfoadl is schwarz
· Dґ Dechta is feier
Довга форма вживається коли прикметник є Attribut іменника:
· Rosane Gwand.
· Schwarzane Pfoadl
· Feierane Dechta
Як вказують приклади коротка та довга форма прикметника відрізняються лише наявністю у довгій та відсутністю у короткій суфіксу -n-. У більшості випадків це прикметники з закінченнями -n, -ch, -g.
У баварському діалекті, як і в літературній мові, відмінюючись прикметник отримує закінчення, але на відміну від літературної мови у баварському діалекті закінчення прикметника залежить лише від артикля, який стоїть поряд прикметника: означений чи неозначений. Прикметники,що не мають артикля відмінюються як прикметники з неозначеним артиклем. Як приклад візьмемо прикметник sche (schцn)
| unbestimmt | maskulin | feminin | neutrum | Plural |
| nom: | a schena Mo | a schene Frau | a schens Kind | d' schena Leid |
| dat: | am schena Mo | ana schenan Frau | am schena Kind | 'm schenan Leid |
| akk: | an schena Mo | a schene Frau | a schens Kind | d' schena Leid |
| bestimmt | maskulin | feminin | neutrum | Plural |
| nom: | da schene Mo | d'schene Frau | as schene Kind | d schena Leid |
| dat: | (i)m schena Mo | da schenan Frau | am schena(n) Kind | d schena Leid |
| akk: | n schena Mo | d' schene Frau | as schene Kind | d schena Leid |
Числівники баварського діалекту закінчуються зазвичай на -e-, та не відмінюються по відмінах, але у різних регіонах вживання діалекту маються деякі відмінності. Числівники баварського діалекту мають непослідовність у вживанні голосного на приголосного звуку тож дуже важкі у вимові.
| 1 | oas/аns | 11 | цif(e)/ццf | 21 | oanazwеnzge | 10 | zeene | 100 | hundad |
| 2 | zwoa | 12 | zwцif(e)/zwццf | 22 | zwoarazwеnzg | 20 | zwеnzge/zwеnzg | 200 | zwoahundad |
| 3 | drei | 13 | dreizea/dreizen | 23 | dreiazwеnzg | 30 | dreiЯge | 300 | dreihundad |
| 4 | fiar(e) | 14 | fiazea/fiazen | 24 | fiarazwеnzg | 40 | fiazg(e) | 400 | fiahundad |
| 5 | fimf(e) | 15 | fuchzea/fuchzen | 25 | fimfazwеnzg | 50 | fuchzg(e) | 500 | fimfhundad |
| 6 | seggs(e) | 16 | sechzea/sechzen | 26 | seggsazwеnzg | 60 | sechzg(e) | 600 | sechshundad |
| 7 | siem(e) | 17 | sibzea/sibzen | 27 | simmazwеnzge | 70 | sibzg(e) | 700 | siemhundad |
| 8 | еcht(e) | 18 | еchzea/еchzen | 28 | еchtazwеnzge | 80 | еchtzg(e) | 800 | еchthundad |
| 9 | neine | 19 | neizea/neizen | 29 | neinazwеnzge | 90 | neinzg(e) | 900 | neihundad |
Субстантивовані числівники у баварському діалекті чоловічого роду, на відміну від літературної німецької мови, де вони жіночого.
| Bairisch | Standarddeutsch | Bairisch | Standarddeutsch |
| da Nulla | die Null | da Еchta | die Acht |
| da Oasa/Oansa/Аnsa | die Eins | da Neina | die Neun |
| da Zwoara/Zwаra | die Zwei | da Zena | die Zehn |
| da Dreia | die Drei | da Цifa/Ццfa | die Elf |
| da Fiara | die Vier | da Zwцifa/Zwццfa | die Zwцlf |
| da Fimfa | die Fьnf | da Dreizena | die Dreizehn |
| da Sechsa | die Sechs | da DreiЯga | die DreiЯig |
| da Simma/Siema | die Sieben | da Hundada | die Hundert |
deaffa (dьrfen)