У якості відтворюваних мовних одиниць фразеологічні одиниці завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних по своїх морфологічних властивостях слів, які перебувають між собою в різних синтаксичних відносинах. За структурою фразеологізми Н.М. Шанський розділив на дві групи:
· відповідні реченню
· відповідні сполученню слів
Серед фразеологізмів, за структурою відповідних реченню, за значенням Н.М. Шанський виділяє дві групи:
номінативні - фразеологізми, що називають те або інше явище дійсності: "кіт наплакав, руки не доходять, кури не клюють, куди очі дивляться, сліду нема", що виступають у функції якого-небудь члена речення;
комунікативні - фразеологізми, що передають цілі речення: "щасливі годин не спостерігають, голод не тітка, на сердитих воду возять, голова йде обертом, наскочила коса на камінь, не у свої сани не сідай, кашу маслом не зіпсуєш", що вживаються або самостійно, або як частина структурно більше складного речення.
Серед фразеологічних одиниць, за структурою відповідних сполученню слів Н.М. Шанський виділяє наступні типові групи сполучень:
· "ім'я прикметник + ім'я іменник" a high horse, smart aleck, honest soul, щира душа, важлива птаха.
· "ім'я іменник + форма родового відмінка іменника" Man of no character, nose of wax, man of sense.
· "ім'я іменник + прийменниково-відмінкова форма іменника" боротьба за життя, біг на місці, справа в капелюсі, мистецтво для мистецтва.
· "прийменник + прикметник + іменник" біля розбитого корита, на сьомому небі, зі спокійною совістю, по старій пам'яті, з незапам'ятних часів.
· "відмінково-прийменникова форма іменника + форма родового відмінка іменника" до глибини душі, у костюмі Адама, в обіймах Морфея, у кольорі років, на вагу золота.
· "прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника" від зорі до зорі, від краю до краю, рік у рік, з корабля на бал, від малого до великого.
· "дієслово + іменник" пустити корінь, заливатися сміхом, зберігати мовчання, намастити п’яти.
· "дієслово + прислівник" бачити наскрізь, розбитися вщент, пропасти безвісти".
· "дієприкметник + іменник" склавши руки, спустивши рукава.
· "конструкції із сурядними сполучниками" цілком і повністю-safe and sound, без керма й без вітрил, отут і там, криво й косо.
· "конструкції з підрядними сполучниками" як сніг на голову, хоч кіл на голові теши, хоч трава не рости, як дві краплі води, як корові сідло.
· "конструкції із запереченням не" "не шкодуючи живота, не з полохливих, не в гуморі, не від миру цього.
Н.М. Шанський виділяє чотири групи фразеологізмів за їхнім походженням:
· споконвічні фразеологізми
· запозичені фразеологізми
· фразеологічні кальки
· фразеологічні напівкальки
Споконвічна фразеологічна одиниця - "це таке стійке сполучення слів, що вживається в якості відтвореної мовної одиниці або виникло в даній мові, або успадковане нею з більше древньої мови - джерела" [26]. Наприклад, дурний як сивий мерин, відлюдьком жити, воду каламутити. Часто у ФЗ сконцентрований досвід і мудрість народу, що її створив. Особливо яскраво це проявляється в прислів'ях і приказках, наприклад: "Сім разів відміряй, один відріж", "Поспішиш - людей насмішиш", "Strike while the iron is hot". Багато ФЗ пов'язані з різними реаліями й фактами з історії: "пропав як швед під Полтавою", "фільчина грамота", "to set the Thems on fire". У багатьох ФЗ відбитий побутовий уклад, звичаї й традиції: "дивитися зі своєї дзвіниці", "for a song", "a baker's dozen". Чимало ФЗ ввійшло в літературну мову із професійного усного мовлення: "ханьки м’яти", "to go at smb/smth hammer and tongs", "to be on tenterhooks". Велика кількість англійський фразеологізмів морського походження "to sail under false colours". Багато ФЗ в обох мовах пов'язані з військовою справою, армією: "зустріти в багнети", "out of step", "to stick one's guns". В англійській мові велика кількість ФЗ прийшла із творів В. Шекспіра: "neither rhyme nor reason", "brevity is the sole of wit", "a fool's paradise", Д. Чосера (murder will out - шила в мішку не приховаєш), Д. Мільтона (fall on evil days - чорні дні наступили), Д. Свіфта (the land of Nod - царство сну).
Запозичена фразеологічна одиниця - "це таке стійке сполучення слів, що у якості готової відтвореної одиниці мови прийшлася в мову ззовні й уживається в ній у тому вигляді, у якому воно відомо в мові-джерелі" [26]. В англійській мові ФЗ представлені, в основному, запозиченнями з латинської й французької мов "persona grata/persona non grata", "noveau riche - нувориш, багатій-вискочка", "mauvais ton - поганий тон, невихованість". У багатьох із цих ФЗ є англійська калька, що вживається поряд із прототипом. Наприклад, лат. "cum grano salis" й англ. "with a grain of salt" - скептично, недовірливо.
Фразеологічна калька - "це стійке сполучення слів, що виникло в мові в результаті дослівного перекладу іншомовного фразеологізму": "синя панчоха" (англ. Blue stocking). Останнім часом з'явилося ще трохи кальок англійських висловів: тіньовий кабінет (shadow cabinet), мильна опера (soap opera). Аналогійна картина спостерігається й в англійській мові - основну масу іншомовних запозичень становлять кальки з латинської й французької мов, хоча є запозичення й з інших мов. Наприклад: англійська ФЗ "to assume/put on air" є калькою французького вислову "se donner les airs" - задирати ніс, напускати на себе поважний вигляд. В окрему групу варто виділити кальки-інтернаціоналізми, тобто висловлювання видатних історичних діячів, цитати із всесвітньо відомих творів і т.д., які використаються в українській, англійській й ряді інших мов світу: "блудний син", "to cast pearls before swine" - метати бісер перед свинями; "to cherish a viper in one's bosom" - пригріти гадюку за пазухою; "Buridan's ass" - буріданів осел.
Фразеологічна напівкалька - "це напівпереклад-напівзапозичення іншомовної фразеологічної одиниці - в англійській мові в основному з латинської - (частина компонентів фразеологізму перекладається, а частина запозичується без перекладу)". Наприклад: змішати карти - brouiller les cartes;
Н.М. Шанський виділяє наступні групи фразеологічних одиниць з погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей:
· між стильові - це такі ФЗ, які широко вживаються у всіх стилях сучасної мови. Наприклад, годину втісі, а роботі час, common ground - загальні погляди, ідеї.
· розмовно-побутові ФЗ включають більшу частину фразеологічних скорочень, єдностей і прислів'їв: "to have steam coming out of one's ears" - бути в люті, "bright-eyed and bushy-tailed" - повний ентузіазму, що рветься в бій.
· книжкові ФЗ - це такі, які використаються переважно в художній літературі, у публіцистичному або офіційно-діловому стилі. Наприклад, "каліф на годину", "плакати в жилетку"
· архаїзми й історизми: "the Slough of Despond" - безнадійна зневіра, "to read the runes" - проникати у суть явищ.
Комунікативна лінгвістика - це комплексна інтегральна наука, прагнуча дати адекватний опис всіх аспектів функціонуючої мови - його звукової сторони, лексичної і фразеологічної систем і граматичної будови.
Всі одиниці системи мови створюються для виконання мовою його основної функції і тому несуть на собі печать комунікативної предназначеності.
Вивчення ідіом в широкій парадигмі комунікативної лінгвістики як одиниць з яскраво вираженою комунікативно-прагматичною предназначеністю дозволить, як нам здається, пролити світло на їх онтологічні властивості. Комунікативний аналіз ідіом припускає опис всіх їх "складових" - вміст, структури і вживання в мові - у світлі виконання ними комунікативної функції, що розуміється як інтегральне ціле: формування і передача знань про реальну дійсність, комунікативну інтенцію того, що говорить і прагматичний ефект. У центрі нашої уваги знаходяться проблеми семантики у всьому їх комплексі, оскільки саме через семантику розкривається комунікативна суть мови.
Комунікативну лінгвістику цікавлять, перш за все, ті мовні одиниці, в яких реалізуються комунікативний сенс.
Номінативно-комунікативна характеристика ФЗ припускає їх дослідження в семітологічному і власне лінгвістичному аспектах, які знаходяться у відносинах тісного взаємозв'язку.
Семітологічний аспект аналізу охоплює наступний круг питань: мовні функції ФЗ; їх змістовна структура в плані співвідношення концептуального ядра і коннотації; об'єкт номінації фразеологізму; репертуар учасників реальної дійсності, що покриваються ідіомами; логіко-психологічні операції і процеси, що лежать в основі формування ФЗ, і їх відтворення в актах мовотворення. Власне лінгвістичний підхід до фразеологічної семантики пов'язаний з виявленням специфіки значення фразеологізму, як особливого типу мовленнєвого значення; визначенням типу фразеологічної номінації в плані співвідношення з об'єктивною дійсністю; виявленням типових категоріально-граматичних (частиномовних) значень в класі ідіом, типології фразеологічних предикатів та ін.