Міністерство освіти і науки України
Криворізький інститут Кременчуцького університету економіки,
інформаційних технологій і управління
Кафедра філології
на тему:
Особливості номінації у сучасній німецькій феміністській прозі та специфіка її перекладу
за спеціальністю 7.030507 «Переклад»
Виконавець: студентка V курсу
групи ФП-05
Сикирицька Катерина
Науковий керівник: доц.Скиба С.М.
| № п/п | Назва етапів дипломного проекту | Термін виконання етапів (роботи) | Примітки |
| 1. | Вибір наукового керівника та затвердження теми дипломної роботи | до 1 грудня | |
| 2. | Отримання завдання на проведення дослідження | до 15 грудня | |
| 3. | Підготовка календарного плану виконання дипломної роботи і затвердження його науковим керівником | до 30 грудня | |
| 4. | Підготовка та узгодження розширеного плану - конспекту дипломної роботи | до 20 січня | |
| 5. | Підготовка чорнового варіанту роботи для першого читання науковим керівником | до 1 березня | |
| 6. | Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, подання чорного варіанту на друге читання | до 15 березня | |
| 7. | Врахування рекомендацій наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводились під час практики, підготовки роботи до чистового оформлення | до 15 квітня | |
| 8. | Подання чистової роботи у чистовому варіанті науковому керівникові на підготовку відзиву | до 1 травня | |
| 9. | Написання відзиву науковим керівником | до 10 травня | |
| 10. | Подання дипломної роботи на рецензування | до 20 травня | |
| 11. | Доповідь наукового керівника на засіданні кафедри про допуск до захисту дипломної роботи | до 25 травня |
Студент - дипломник
Керівник роботи
Зміст
Вступ
Роздiл 1. Авторська саморефлексія в жіночій німецькомовній літературі ХХ століття
1.1 Текст як експлікатор номінативних процесів
1.2 Лінгвістична сутність поняття "людські стосунки" з погляду їх номінації в тексті
Розділ 2. Лексико-тематичні групи номінативних одиниць поля Людські стосунки”
2.1 Семантична класифікація номінативних одиниць поля "людські стосунки" у художньому тексті
Розділ 3. Способи номінативної репрезентації поля “Людські стосунки” і переклад номінативної лексики
Резюме
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Сучасний стан швидкого обміну інформацією потребує більш ефективної роботи перекладацького цеху, його швидшої відповіді на виклики часу.
Актуальність роботи. Корній Чуковський писав:”Переклад – школа літературної майстерності і Сучасний процес глобального обміну інформацією в усіх сферах людської діяльності і, зокрема, у науково-технічній сфері актуалізує питання структурно-системних досліджень, можливо, найкраща школа стилю, бо саме великі перекладачі найбільше вдумуються у твори великих ”. Відтак актуальність нашої роботи полягає у недостатній теоретичній та практичній розробці питання практичного використання перекладацьких перетворень та їх впливу на зміну контекстуального та поза контекстуального навантаження перекладного твору. Так як при трансляті перекладачі найчастіше користуються саме перекладацькими перетвореннями як основним засобом перекладу, то постає необхідність у досконалому їх вивченні. Знання та практичні навички застосування перекладацьких перетворень дають змогу перекладачам створювати адекватний, яскравий переклад, у якому інормація всіх рівнів збережена у повному обсязі. Доцільне використання перекладацьких перетворень дає змогу перекладачеві не тільки зберегти основний зміст твору, але й що важливіше, позаконтекстуальне, емоційне навантаження. Саме тому тема перекладацьких перетворень та їх впливу на адекватність перекладу має досить важливе наукове та практичне значення.
Предметом дослідження у нашій дипломній роботі є номінація як аспект мовленнєвої діяльності.
Об'єкт дослідження - способи номінації в художньому тексті.
Мета роботи - визначити лінгвістичну сутність людських відносин у художньому тексті як засобів передачі номінації.
Завданням дипломного дослідження є встановлення типів номінації в художньому тексті і важливість розгляду номінації людських відносин як аспекту мовленнєвої діяльності.
Номінацію можна розглядати на рівні мови і мовлення. Вивчення номінації як аспекту мовленнєвої діяльності дуже важливо для теорії мови. Адже " у справжньому і дійсному змісті мову можна розглядати тільки як всю сукупність актів мовленнєвої діяльності" [1:4]. Мовленнєва діяльність відбиває все, для чого існує мова, то з якими цілями вона використовується. Мова розглядається як засіб, а мовлення який спосіб формування і формулювання думки за допомогою мови в процесі мовленнєвої діяльності індивіда.
На захист виноситься визначення ролі номінації в художньому тексті і способів номінативної репрезентації людських відносин та способи правильного відтворення номінації у перекладі.
Методологічна основа - теорія аксіології.
Лінгвістична основа - категорія модальності.
Основними кваліфікаторами модальності є об'єктивність, суб'єктивність, емотивність висловлення, що відіграють велику роль у процесі номінації. Емоції й оцінки, властиві людині, стають однією з форм відображення дійсності.
Вивчення проблем номінації неможливо без вивчення всякого роду оцінної кваліфікації. Особливо важлива роль суспільства в створенні семантичних варіантів слів, слів експресивних, стилістично забарвлених, орієнтованих на визначене соціальне середовище, що виконують визначені художні функції в літературних творах.
Робота складається з трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та резюме німецькою мовою.
Розділ 1. Автобіографічна саморефлексія в жіночій німецькомовній літературі ХХ століття
У цілому феміністична література в теоретико-філософському плані може бути орієнтована по різному, але одне залишається спільним для всіх її різновидів — це визнання особливого способу жіночого буття у світі і відповідних йому жіночих репрезентативних стратегій. Звідси основна вимога феміністичної літературної критики - не перегляд традиційних поглядів на літературу і практику письма, на створення соціальної історії жіночої літератури.
Жіночно-центрованою традицією в літературі називається традиція вивчення жіночих авторів, жіночих героїнь і “Жіночих жанрів ” письма (вірш, новела, автобіографія, мемуари та щоденники); основною концепцією є концепція жіночого авторства, визначеного за принципом статі, а базовим теоретичним конструктором — ідея жіночої емансипації в літературі. Жіноча автобіографія постає як особливий тип “жіночого досвіду”, а отже — провідний жанр фемінного письма. У сучасному західному літературознавстві вивчення документально-художніх жанрів у цілому й автобіографії зокрема давно усвідомлюється як актуальний і перспективний напрям. Безумовно, пріоритети дослідників визначає не тільки кон'юнктура книжкового ринку, на якому останніми роками популярність мемуарно - автобіографічної літератури помітно зросла. Інтерес до автобіографії обумовлено, головним чином, логікою теоретико-літературного процесу ХХ століття і специфікою самого жанру. В 70- ті роки минулого століття в літературі Німеччини розвивається феміністична концепція. Власне ця історична доба дала поштовх розвитку, що стало предметом палких дискусій як для провідних літературознавців, так і для простих читачів. Порівняння чоловічого та жіночого стилю автобіографічної прози зумовило наукову новизну дослідження та необхідність її більш глибокого теоретичного аналізу.
Найвідоміші методологічні роботи з теорії “жіночої літератури”: Никола Мазанек (“Феміністична субверсія”, 2002); Ірена Хайдельберг — Леонард (“Література про жінок — жіноча література”, 2001); Елен Морс (“Літературна жінка”); Рейчел Дю Плессі (“Письмо і несть йому кінця: наративні стратегії в жіночій літературі ХХ століття”). Що ж стосується критерію автобіографізму, то він характерний як для концепцій “жіночої літератури”, так і для концепцій “жіночого читання” і “жіночого письма”.
Вторгнення фемінізму в жанр автобіографії спричинило критичну переоцінку проблем, що відвіку стояли перед цим жанром — включаючи нетривкість таких жанрових дефініцій, як суб'єктивність знання, відмінності в домінуванні та колективну самосвідомість.
Достатньо сильний інтерес фемінізму до всього автобіографічного існував завжди, починаючи від спроби пов'язати “приватне” з “політичним”, і акценту на жіночому досвіді як найважливішому джерелі у створенні жіночого знання. Коли сприйняття жіночого досвіду як даності змінилося розумінням складності комплексу гендерних суб'єктивностей, сфера автобіографії стала основним заняттям і випробувальним полем для фемінізму. У нашому дослідженні нами обрано певну царину творчості німецької письменниці повоєнного часу Крісти Вольф та її молодшої колежанки, нобелівського лауреата 2004р.Ельфріди Елінек.
Творчість Крісти Вольф завжди являла інтерес для досліджень літературознавців у гендерному аспекті жіночої автобіографії як жанру. Тому одним із завдань сучасної науки є аналіз попередніх етапів наукових досліджень. Серед традиційних публікацій передовсім необхідно назвати неодноразовано перевидану збірку “Next + Kritik“. До четвертого видання увійшли статті й інтерв'ю, присвячені різним аспектам творчості Крісті Вольф. Більшість з них об'єднує проблема статусу письменниці після політичних подій 1990 року і так званої літературної суперечки, що розгорілася. Цьому присвячено статті Г. Гідеона «Муштра нігтів», Д. Акера “Що залишиться. Що лежить в основі моєї держави та від чого вона загине”. Останніми роками ставиться питання про політичну заангажованість Крісти Вольф, про те, як це вплинуло на поетику творів цього періоду.