Таким чином, можна зробити висновок, що підрядні речення, які вводяться конектором weil, завжди будуть мати особливу вагу. Тому вони і відносяться до зв'язаних підрядних речень (див. вище). Що стосується dа-речень, то, як відзначає П. Шлобінські на них у дискурсі майже не робиться акцент, вони не мають особливої ваги [49, 318]. У цілому можна сказати, що в емфатичному плані більш діючим є конектор weil, в той час коли конектор daмає дуже невелику емфатичну силу. Про це ж говорить і Р. Паш, яка стверджує, що на weil-реченнях робиться особливий акцент у складнопідрядному реченні, у той час коли у випадку з da-реченнями такий особливий акцент є відсутнім [50, 332]. Таким чином, якщо причина важливіша за наслідок, треба вживати конектор weil; якщо ж важливішим є наслідок, слід використовувати конектор da.
Аналогічним образом визначимо прагматичний статус сурядного зв'язку на рівні різних мовленнєвих актів:
а) на рівні акта-вираження координація означає наступне: закріпити два і більше рівнозначних простих речення в складі складного синтаксично, чітко визначити їхнє місце в реченні-матриці;
б) на рівні пропозиціонального акта координація означає наступне:семантично відмежувати прості речення, що входять до складу складносурядного;
в) на рівні ілокутивного акта координація означає: з'єднати висловлювання і при цьому зберегти їхній незалежний статус.
Розглянемо докладніше третій випадок відносно denn-речень. Прості речення, що входять до складу складносурядного, є значною мірою незалежними одне від одного, причинний зв'язок теж виявляється слабкіше, на нього сполучник dennтільки вказує, але він в мовному змісті не здійснений ні інтонаційно, ні структурно (порядком слідування речень), ні порядком слів. Причинний зв'язок, взаємозалежність частин у складному реченні з dennвідчувається значно слабкіше, зате значеннєва й емоційна вага окремого речення зростає [51, 82].
О.С. Діденко встановив статус складних речень на синтаксичному, семантичному та прагматичному рівнях, тобто спираючись на семіотичну тріаду "синтактика - семантика - прагматика". В синтаксичному аспекті складне речення встановлює з іншими одиницями мови певні парадигматичні і синтагматичні відносини по лінії синонімії, омонімії, гіпонімії, гіперонімії, еквівалентності тощо; по лінії сурядності, підрядності; передування, слідування тощо. В семантичному аспекті складні речення являють собою означення різноманітних зв'язків між (двома) подіями реальної або уявленої дійсності. Складне речення, як і інші одиниці мови, несе в собі імпліцитну або експліцитну (приховану чи явну) інформацію про учасників комунікації, тобто, крім відношень до об'єктів означення (семантичних), складне речення виявляє певні відношення до комунікантів - мовця (продуцента) і/або слухача (рецепієнта) [52, 6]. Отже, на прагматичному рівні складні речення несуть в собі інформацію про учасників комунікації - адресанта та адресата.
Тепер встановимо прагматичний статус самих конекторів da, weil. denn. Як пише П. Шлобінські, dennорієнтований на те, щоб перетворити нерозуміння адресата у розуміння та уникнути непорозумінь між комунікантами у подальшому дискурсі. Тому даний конектор є адресатоорієнтованим. Da, навпаки, є адресантоорієнтованим конектором, оскільки у цьому випадку мовець. використовує інформацію, відому як йому, так і слухачу, щоб у плані змісту сформувати комунікативний ланцюжок висновків, оцінок, рішень. Weilорієнтується на дійсність, сприяє одержанню знання і перетворенню незнання у знання [49, 320]. На думку А. Реддер, різниця між конектором weilта конекторами daі dennполягає в тому, що перший орієнтований на дійсність, а два інших конектори - на відображення цієї дійсності. При цьому daі dennтакож відрізняються одне від одного в прагматичному плані: daорієнтований на адресанта, denn- на адресата [53, 317]. Зобразимо прагматичний статус конекторів da, weil, dennсхематично (див. схему 2.1).
Схема 2.1
da => адресант weil => дійсність denn => адресат
У результаті проведеного дослідження дискурсів трьох функціональних, стилів (художнього, газетно-публіцистичного та наукового) були отримані дан: -го вживаність складних речень з конекторами da, weil, denn(див. табл. 1 А.4).
З огляду на співвідношення між кількістю складних речень з конекторами da, weil, dennі кількістю рядків, можна зробити висновок про те, що ці причини речення найбільш вживані в дискурсах художнього стилю, менш вживані ш науковому стилі і найменш вживані в газетно-публіцистичному стилі. У лис кліках усіх трьох стилів перевага віддається підрядному причинному зв'язку. У художньому стилі найбільш уживані складні речення з конектором denn, найменш уживані складні речення з конектором weil; у газетно-публіцистичному стаж найбільш часто зустрічаються причинні речення з конектором weil, найбільш рідко -з конектором da; у науковому стилі перевага віддається конектору weil, найменш уживаний конектор da. У цілому градація вживаності складних речень і розглянутими конекторами від більшого до меншого виглядає так:
а)з конектором denn;
б)з конектором weil;
в)з конектором da.
П. Шлобінські наводить такі статистичні дані стосовно вживалося розглядаємих нами конекторів у розмовному стилі3 (див. табл. А.5) [49. 315].
Таким чином, у розмовному стилі з досліджуваних конекторів провідне місце з величезним відривом займає конектор weil, а daі dennвідіграють другорядну роль.
Як зазначає Ф. Айзенманн, сполучник da, що вводить каузальні підрядні речення, є повністю відчуженим від вживання у розмовному стилі.
Для сполучника weilданий дослідник вказує такі тенденції вжитку у розмовному стилі:
а) за тендерним6 показником - weilчастіше вживається чоловіками, ніжжінками;
б) за віковим показником - weilчастіше вживається молоддю, ніж людьмисереднього та похилого віку;
в) майже завжди (у 98 випадках зі ста) weilвживається як каузальнийсполучник; інша можливість ужитку, що реалізується дуже незначною мірою, -темпоральна.
Каузальне dennу розмовному стилі має піднесене звучання і піднесене стилістичне забарвлення. Його вживаність у цьому функціональному стилі складає приблизно 0, 15% серед всіх сполучників. Жінки використовують цей сполучник рідше, ніж чоловіки (0, 19% всіх сполучників - у чоловіків; 0, 06% всіх сполучників -ужінок) [55, 106/143/268-269].
2.2 Модифікації каузальності та прагматична корекція в дискурсі
Спираючись на теорію М.В. Ляпон, ми вивчили і дослідили модифікації каузальності і можливості прагматичної корекції у вищевказаних дискурсах [56, 193]. У результаті були отримані такі дані.
Перший напрямок модифікації каузальності - корекція причинного статусу. За допомогою прагматичного коректора адресант уточнює свою думку про причину: її одиничність (неодиничність), важливість (неважливість), першорядність (другорядність) чи «обговорює» взагалі обґрунтовуючі потенції даного фрагмента інформації, його пояснюючу силу.
Найбільш підданий прагматичній корекції конектор weil. Його можуть супроводжує ати:
а) модальні конкретизатори (vielleicht, wahrscheinlich, etwa, vermutlich, wohl),що фіксують стадію пошуку справжньої причини: адресант гарантує тільки вірогідність того, що повідомляється, але сумнівається в тім, чи має повідомляти факт статус справжньої причини, наприклад:
(3) Das hört' ich nicht; vielleicht, weil er gerade durchgeht; die Spülimg ist zu stark. /T. Storm/
(4) Ja, Elke, das hob ich freilich auch gefragt, den, der allein es wissen kann; aber du weißt ja auch, der Allmächtige gibt den Menschen keine Antwort - vielleicht, weil wir sie nicht begreifen würden. IT. Storm/
б)акцептанти одиничності причини (bloß, nur), наприклад:
(5) Da koche ich über vor Wut. Dass das nicht in den Kopf der Leute reingeht, dass55 Banken nicht so blöd sein können, meinem Mann 5,5 Milliarden Mark Kredit zu geben,nur weil er so schöne blaue Augen hat. /"Stern" - 2000/
Одиничність причини може бути показана особливим способом, а саме:
(6) Ich habe mich seiner ein wenig angenommen, weil er eine große Kundschaft desAdvokaten ist, aus keinem andern Grund. /F. Kafka/
в) актуалізатори першорядності, важливості висунутої причини (vor allem,besonders), наприклад:
(7) Nach Auskunft der Ärzte wird er überleben, vor allem, weil er als Fackel nicht schrie./"'Stern" -1999/
(8) Aber weiterhin wurde es schwierig, besonders weil er so ungemein breit war. /F. Kafka,'
г) модифікатор gerade, за допомогою якого адресант акцентує думку про те,що з ряду потенційних мотивацій саме дана має статус справжньої причини,наприклад:
(9) Und gerade weil alles so klein und überschaubar ist, fühlen sich dieChemiestudenten sowohl in Jena. /"Stern" - 1999
д) релятив schon: обґрунтування, що обговорюється, не вичерпує мотивації; запропонований мінімум, який при всій своїй поверхневості або другорядності (адресант передбачає сумніви адресата) володіє достатньою аргументуючою силою, наприклад:
(10) Mit Lust erzählen wir diesen möglichen Fall, wie es mit unserem Grafen Karleinmal gehen könnte, der auch mit einer Schar Studenten fussreissend ausgezogen war,aber ganz paßt es schon darum nicht, weil dem Grafen nicht notwendig war, wenn erheiraten wollte, sich dem Joche fremder Dienste zu unterziehen. F. Kafka/
є) прагматичні коректори auch, außerdem, які є неоднозначними; серед їхніх функцій:
1) запропонована одна з причин у низці інших, які опускаються через їхню неактуальність у даному контексті;
2) аргумент, що фігурував у попередньому тексті, але не в каузальній функції;
3) аргумент, якому адресант надає принципового значення, але риторично "маскує" його під другорядний.
Для диференціації цих змістів мінімальний контекст недостатній, наприклад:
(11) Das soll Sie nicht abschrecken, denn selbst wenn Sie nicht jede biochemische Finesse begreifen, werden Sie das Buch verstehen. Auch weil Angier Beispiele bringt. /"Psychologie heute" - 1998/
(12) Das alles ist Psychologie - und die ignoriert Malik systematisch, auch weil er sie beständig mit den Sprechen der Pop-Eso-Psycho-Szene verwechselt. /"Psychologie heute" - 1998/