Публіцистичний стиль має дві основні функції – інформативну та функцію впливу та служить для вираження різнобічної та всеохоплюючої інформації. У газеті відображається внутрішнє життя країни та їїжиття за кордоном, у поле зору потрапляють будь-які факти, але за умови, що вони мають суспільний інтерес. Інформативна функція невід'ємна від функції впливу. Вже відбір та розміщення інформаційного матеріалу з точки зору його соціальної значущості (найбільш важливі події висвітлюються на першій полосі газети), здійснюють певний вплив на суспільну свідомість читача. Функція впливу публіцистичного стилю пов'язана з ідеологічною направленістю публіцистики. Факти, які повідомляються, також і коментуються, а це значить, що вони отримують тлумачення та оцінку, в тому числі і суспільно-політичну.
Особливістю публіцистики, яка відрізняє її від інших стилів є те, що вона відображає життя прямо та безпосередньо.
Публіцистичний жанр – це не сукупність одиниць, а спосіб їх організації в тексті , який охоплює смислову , композиційну та мовні сторони тексту, це функціально-структурний тип втілення теми.
Жанрами в пресі називають форми організації матеріалу, відображення фактів, подій, висвітлення явищ. Жанри в пресі склалися протягом довгої практики та володіють, крім загальних ознак, деякими національно-традиційними особливостями. . Навряд чи є необхідність розділяти газетні і журнальні жанри, тому що вони багато в чому співпадають, якщо мати на увазі не наукові, а масові суспільно -політичні видання. У порівнянні з ними в газеті переважають жанри хронікального типу (Nachrichten, Berichte), власне газетні жанри у вузькому сенсі (journalistische Texte im engeren Sinn) і так звані напівхудожні жанри - великі за обсягом статті, огляди і т.п.
Жанрами в пресі прийнято називати форми організації матеріалу,відображення фактів, подій, явищ освітлення . Жанри пересікалися протягом довгої практики і мають, крім загальних рис, деякі національно-традиційні особливості. Будь-який газетний або журнальний твір (стаття, репортаж,кореспонденція і т.д.) являє собою завершений за змістом і формою цілісний текст.
У німецькомовній пресі фахівці виділяють не менше десяти жанрів: передовиця, хроніка, кореспонденція, стаття,коментар, репортаж, фейлетон, інтерв'ю, рецензія, глосс.
Кожен із зазначених мовних жанрів - це унікальна смислова (комунікативна) модель тексту, це і прагматична модель диференціації функції переконання, а також конструктивна модель тексту, що визначає загальну синтаксичну схему його оформлення.
Відзначається, що газета об'єднує статті, що розрізняються як за жанровими, так і за стильовими ознаками. Однак загальна система екстралінгвістичних факторів, що визначають специфіку мови ЗМІ, а також лінгвістичні дослідження, дозволяє говорити про існування єдиного функціонального стилю газети.
Під функціональним стилем розуміється функціональна система, система внутрішніх, прихованих відносин і зв'язків явищ, в якій виявляються функції призначення та впливу словесного твору. У цій системі зазначені функції мовного твору не реалізуються.
Дослідження мовних засобів газети свідчить про чіткі розмежування інформаційних і передових статей.
Перші за характером використання мовних засобів наближаються до науково-ділового стилю, володіючи рисами фактологічності, документальності в передачі інформації. Інформаційний матеріал складають статті, в яких присутність авторського "я" зведено до мінімуму, тобто нерідко навіть не вказується прізвище творця. Грунтуючись на класифікацію Е. В. Розен, сюди можна віднести такі газетні жанри, як кореспонденція, репортаж,інтерв'ю, рецензія, стаття, хроніка. Такі типи текстів визначаються завданнями гранично стислої, об'єктивної, достовірної, точної і відповідної до офіційного етикету передачі фактологічної, перш за все, подієвої інформації. Офіційно-інформаційна мова відрізняється відсутністю емоційності, суб'єктивності, образності
Другі мають відкрито оцінний, яскраво публіцистичний характер і спрямовані на агітаційний вплив, за певними параметрами зближуючись з художньою прозою. У таких типах жанрів, сюди ми відносимо передовицю, коментар, фейлетон, глоси. Фактори суб'єктивної оцінки мають вирішальний вплив на використання мовних засобів, що реалізують комунікативні завдання переконання, директивності, критичного осмислення подій, що відбуваються, тобто в мові заломлюється суб'єктивне прагнення колективу авторів впливати на політичні, світоглядні позиції "широкого" читача. Мовні засоби набувають тут яскраво виражений експресивний характер, що особливо позначається на синтаксисі, який спрямований на формування мови розчленованої, з різко і ясно позначеними акцентами.
Функціональна спрямованість служить тут сприятливим фактором для розкриття мовно-стилістичних ресурсів створення експресивності: використання контрастного поєднання елементів книжкової і розмовної мови, метафор та ін. засобів створення образності мови, а також великої різноманітності прийомів експресивного синтаксису: інверсії, антитези,паралелізму, повторів, еліпсів та ін. В інформаційних статтях елементи суб'єктивної оцінки не роблять вирішального впливу на використання мовних засобів. Одиниці мови приймаються тут зазвичай у своєму прямому значенні читача, тобто мають лише один рівень розуміння - семантичний, у той час як у передових статтях до цього змістового рівня розуміння додається рівень додаткових значень.
На перший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача. Як і в інших газетних жанрах, в інформаційних матеріалах виникає необхідність вигідним чином представити повідомлення в найкоротший термін і по можливості в стислому вигляді. Таким чином, у газеті існують дві якісно різних функціональних єдності: тексти передових статей, орієнтовані на соціальний вплив і тексти інформаційних повідомлень, спрямовані на передачу інтелектуальної однозначної інформації. Ця особливість свідчить не стільки про різностильних мови газети, скільки про його екстралінгвістично "запрограмоване" підгрунтя функціональності,спрямованої, в кінцевому рахунку, на досягнення функціонального єдиного ефекту впливу. Своєрідним джерелом створення експресії служить протиставлення експресивно маркованої мови передових статей на тлі нейтральної інтелектуальної мови інформаційних повідомлень.
2.2 Особливості словотвору німецькомовної молодіжної публіцистики
Сучасна молодіжна преса, безумовно, має мовно-стилістичну специфіку, що відрізняє її від художньої чи наукової літератури, від усних висловлювань в повсякденному житті. Ця своєрідність - наслідок тривалого відбору мовно-виразних засобів, найбільш відповідних тому соціальному завданню, яке виконує преса як певний вид масової інформації.
Істотною стилеформуючою універсальною властивістю преси є прагнення до стислості, до економії журнально-газетної площі, яке супроводжується своєрідним мовним процесом.
Універсальною рисою німецькомовної молодіжної преси є також експресивний акцент, тобто пошук нових, свіжих засобів вираження - слів, образів, стилістичних прийомів. Разом з тим, як уже зазначалося, мова преси рясніє величезним числом стандартних виразів, стереообразів, кліше. "Нове" в газеті дуже швидко стає всім відомим і перетворюється на старе і побите.
Аналізуючи німецькомовну молодіжну пресу, не можна не помітити очевидного зниження мовного стандарту, що супроводжується активним вторгненням елементів розмовної мови, напр. geil, Tussi, Beziehungskiste, outen, Banker, absahnen.
Поява великої кількості експресивних слів і виразів пов'язано з прагненням молоді яскравіше, емоційніше висловити своє ставлення до предмету, явища. На перший план при виборі мовних засобів у газетній інформації виступають фактори знаходження оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача. Виникає необхідність вигідним чином представити повідомлення. І одним із засобів створення експресивності є стійкі словесні комплекси, напр.:
in Bausch und Bogen – цілком, всі разом, оптом;
klipp und klar – коротко та ясно;
für jmdn. durchs Feuer gehen – піти за когось в вогонь і в воду;
mit Mann und Maus – піти на дно;
zwischen Tür und Angel – поспіхом, в останню хвилину, перед самим виходом;
ihn sticht der Hafer – він біситься з жиру;
Früchte tragen – мати хороші результати.
На даний момент у всі мови дуже впевнено, швидко та наполегливо просочуються англіцизми. Це слова, які запозичені з англійської мови і вони, потрібно сказати, набувають великої популярності. Не є виключенням і німецькамова. Основна причина цього – розвиток промисловості, інфраструктури, техніки, та загальна комп'ютеризація. Напр. low-fat, Burn-Out, Chat, e-mail, Transfer, PC та ін.
Щодо способів словотвору німецькомовної молодіжної преси важливо ще сказати, що в журналах, газетах ми зустрічаємо майже всі способи. Так ми можемо спостерігати і словоскладання – Frauengestalt, Landesfürst, Stubenhocker, Sinnfrage; так і деривацію – vielschichtig, harmlos, die Schwangerschaft, absaugen,lesbar; і зрощення – karrieretauglich, handvoll, frühaufstehen; конверсію – salzen, trommeln, das Lesen, dasGüte, das Rot, das Gestern, Münchner Bier, das Ich, das Oder; словоскорочення або абревіацію – usw., das Schoko, das Cello, Lisa, E-Mail, Kita, Mofa.
Останній спосіб словотвору є одним із найвживаніших у німецькій публіцистиці. Це можна пояснити як економію газетної площі, як більш оригінальний спосіб висловитися. Іноді не дуже вдалий спосіб написання, або не дуже зручний змушує авторів спрощувати слова, вони все частіше надають перевагу короткій формі, напр. Blukoko – Blumenkohlekopf, die UNO-Organisation – United States Organizations. Абревіатури - особливі одиниці мови, які можуть також називати предмети, що є основною лексичною функцією слова, напр. der Alki – der Alkoholiker, die H-Milch – die haltbare Milch, die Schupo – die Schutzpolizei.