У даному дослідженні як фокус фрейму слідом за Е.Г. .Бєляєвською ми будемо розглядати етимологічно перше, основне значення лексичної одиниці.
Когнітивна модель "сконцентрована" у фокусі фрейму, і являє собою свого роду значеннєве ядро окремо взятого слова, однак, ті або інші її елементи проявляються в кожному з периферійних значень лексичної одиниці. Разом з тим, на думку низки дослідників, у міру "видалення" значення від фокуса ступінь концентрації когнітивної моделі в ньому знижується.
Таким чином, виявлення когнітивної моделі дозволяє визначити ознаку, покладену в основу вторинної номінації, і привласнити будь-якому знову виниклому предмету або явищу реальної дійсності адекватне їхнім властивостям назву.
У процесі створення висловлення лексичні фрейми слів, що сполучаються, взаємодіють, причому їхні фокуси зміщаються, а периферійні значення <віддаляються> від лінгво-когнітивної моделі й "уподібнюються" один одному.
У результаті загальний зміст фрази може "ускладнюватися" з появою тих або інших, властивих лише народу-носієві даної мови, асоціацій, зверхфразових значень, незвідних до простої суми змістів складове дане висловлення слів.
Так виникає відбивана в рамках художнього тексту своєрідна картина світу, що сполучає в собі як авторські, індивідуальні, так і загальнонаціональні риси.
На думку ряду дослідників, картина світу як унікальний психолінгвістичний феномен може виступати у двох своїх іпостасях: "концептуальної" і "мовної". Концептуальна картина світу розглядається як "система пресупозицій і імплікацій особистості, що співвідносить із тлом невисловлених допущень і практик" [17, с. 81].
Таким чином, концептуальна картина світу, по суті, являє собою загальну "когнітивну модель" системи мови: і та й інша не дані у відчуттях і існують лише на рівні підсвідомості. І та й інша лежать в основі номінації одного явища, або всієї сукупності явищ дійсності.
Результатом актуалізації концептуальної картини світу на "зовнішньому" рівні є мовна картина світу - "мовна свідомість, прямо пов'язана з асоціативно-вербальною мережею мови" [17, с. 80].
Іншими словами, мовна картина світу являє собою "набір" всіх лексичних одиниць даної мовної системи.
Стосовно до художнього образу, що розгортається в тексті, концептуальна і мовна картини світу виступають як рівні відповідно внутрішньої й зовнішньої семантики, тобто як а) свого роду макрокогнітивна модель образу, що відображає авторську концепцію тексту, і б) як набір мовних складові побудови образу - мовні засоби для передачі задуму відправника повідомлення.
Як відзначають деякі дослідники, структура мовної картини світу повторює структуру лексичного значення кожного складового її слова й включає "ядро" і "периферію" змісту [7, с. 130-187].
При цьому як ядро виступає сукупність етимологічних фокусів лексичних фреймів з великим ступенем концентрації когнітивних моделей. На периферії перебувають контекстуальні значення, що відображають індивідуальні особливості стилю творця тексту.
Оскільки мовна картина світу служить джерелом інвентарю для створення художнього образу, можна припустити, що художній образ так само має фреймову структуру - ядро й периферію.
У випадку розгляду "статичного" художнього образу, тобто способу-архетипу, узятого поза конкретним літературним твором ядром буде слугувати сукупність основних, споконвіку властивих уявлень про образ даного народу.
При цьому в процесі відображення даних уявлень у мові, на рівні "зовнішньої семантики", для опису будуть використовуватися значення, що становлять фокуси лексичних фреймів, з високим ступенем концентрації в них когнітивних моделей.
На периферії статичного способу-архетипу перебувають риси, що надають йому кожним з його носіїв мови, що розглядають, відповідно до тих або інших особливостей його (носія мови) індивідуального стилю. У цьому випадку для опису образу будуть використовуватися значення, що належать до периферії концептуальної і мовної картин світу, іншими словами, значення, "вилучені" від фокуса фрейму, що є метафоричними стосовно денотата й, тим самим, передавальні його індивідуальне, авторське трактування.
Ядро вербально вираженого концепту містить смисловий елемент-домінанту, який найбільш очевидно репрезентує зміст концепту. В якості ядра концепту „Жіночність розглядаємо абстрактні іменники зі значенням „жіночність ” та „жіноцтво ” (у дужках вказується частотність вживання у романах): woman (10), womankind (10), girlhood (7), womanliness (5) maiden (4), girlishness (2), maidenhood (2).
Лексема womanhood реалізує у творах зафіксовані у сучасних словниках значення: 1. the state of being a woman, not a man or a girl 2. formal women in general. При цьому у романах експліцитно виражена сема „дорослість ”. Отже, основними значеннями womanhood є:
1.Дорослий стан жінки:
A disposition naturally simple and demanding protection; a long course of poverty and humility, of daily privations, and hard words, of kind offices and no returns, had been her lot ever since womanhood almost, or since her luckless marriage with George Osborne [67,c.551].
Ever since her womanhood almost, had she not been persecuted and undervalued? [34, c. 584].
Though unsophisticated in the usual sense, she was not incomplete; and it would have denoted deficiency of womanhood if she had not instinctively known what an argument lies in propinquity[57, c.311].
Ця лексема позначає набуття дівчиною якостей дорослої жінки:
One would certainly suppose her to be farther on in life than her seventeenth year - perhaps because of the slow resigned sadness of the glance, from which all search and unrest seem to have departed, perhaps because her broad-cheated figure has the mould of early womanhood [78,c.305].
Перетворення дівчини на жінку метафорично зображується за допомогою виразів зі значенням „пробудження ”, „перехід в інший стан ”.
[…] that sense of helpless dependence on another's feeling which awakens the clinging deprecating womanhood even in the shallowest girl that can ever experience it[45, c.216].
Being graceful and interesting, standing moreover on the momentary threshold of womanhood, her appearance drew down upon her some sly regards from loungers in the streets of Chase borough [89, c.76].
2. Усі жінки взагалі, жіноцтво.
To the aesthetic, sensuous, pagan pleasure in natural life and lush womanhood which his son Angel had lately been experiencing in Vary Vale […] [45, c.203].
При цьому по відношенню до однієї жінки як представниці жіноцтва вживаються вирази bit of womanhood, piece of womanhood, що містять іронічні конотації:
'Here's a delicate bit of womanhood, or girlhood, coming to receive a prize, I suppose,' said Mr Gawain. 'She must be one of the racers in the sacks, who had set off before we came' The 'bit of womanhood' was our old acquaintance Bessie Carnage[24, c. 266].
However, stick to me, and neither this haughty goddess, dashing piece of womanhood (Far From the Madding Crowd, c.338).
Лексема womankind, що в деяких контекстах є синонімом womanhood, реалізує значення, що відповідає сучасному women considered together as a group:
''I wish half the women in England were as respectable as you,'' he said, in an ebullition of bitterness against womankind in general [92, c.308].
To lose faith in womankind is terrible [89, c.373].
Had it not been for his devotion to his house and name, never would he have stood twice the victim of womankind [92, c. 56].
So he allowed his mind to be occupied with her, deeming his preoccupation to be no more than a philosopher's regard of an exceedingly novel, fresh, and interesting specimen of womankind [90, c.166].
У деяких контекстах womankind має значення „жіноцтво ”, „певна група жінок ”:
“Poor Becky, poor Becky!” said Emma. “How thankful, how thankful I ought to be;” (though I doubt whether that practice of piety inculcated upon us by our womankind in early youth, namely, to be thankful because we are better off than somebody else, be a very rational religious exercise [90, c.644].
But the circumstance was sufficient to lead him to select Tess in preference to the other pretty milkmaids when he wished to contemplate contiguous womankind [92, c.155].
Ця лексема також передає іронічні конотації у випадках, коли вона вживається у значенні „стать, протилежна чоловічій ”:
The frantic efforts which they make to enter this circle, the meanness’s to which they submit, the insults which they undergo, are matters of wonder to those who take human or womankind for a study [91, c. 357].
Last January, rid of all mistresses -- in a harsh, bitter frame of mind, the result of a useless, roving, lonely life -- corroded with disappointment, sourly disposed against all men, and especially against all womankind (for I began to regard the notion of an intellectual, faithful, loving woman as a mere dream), recalled by business, I came back to England [90, c.309].
У Т. Гарді womankind зустрічається поряд із авторським синонімом contra kind:
[…] "but the villainy of the contra kind." I said (meaning womankind), “keeps 'em out"[92, c.145].
За диференційною семою „вік ” лексемам womanhoodтаwomankind протиставляється лексема girlhood, яка передає значення „період життя, коли жінка є дівчиною ” (the period of her life when a woman is a girl).
She had occasionally caught glimpses of these men in girlhood, looking over hedges (Tess of the d’Urbervilles, c.354).
From her girlhood upwards she had had experience among the sick and the mourning (Adam Bede, c. 118).
She was slender, and apparently scarcely past girlhood (Wuthering Heights, c.25).
На відміну від womanhood, яке означає щойно набутий жінкою стан, girlhood передає стан, який минув та який вона згадує з ностальгією:
She was busy knitting; her eyes thus drawn from me, I could gaze on her without interruption. I did mightily wonder how she came there, or what she could have to do among the scenes, or with the days of my girlhood [91, c.218].
Alice lay, as before, without pain, or at least any outward expression of it; but totally unconscious of all present circumstances, and absorbed in recollections of the days of her girlhood, which were vivid enough to take the place of reality to her [90, c.238].
Лексема girlhood також асоціюється з емоційністю референта:
She soon became aware of the present state of Mary's feelings, but she thought they merely arose from the changeableness of girlhood [90, c.124-125].
Лексема maiden зустрічається тільки у творі Дж. Мередіта, де вона вживається стосовно поведінки дівчини, роблячи акцент на її невинності;
She retreated as young ladies should ever do, two or three steps, and he would not notice that she had become an angry Dian, all arrows: her maiden in surrendering pleased him [87, c.489].
У творі також зустрічається антонімічна лексема maiden, яка вербалізує невластиву дівчині поведінку:
You, father! you have driven me to maiden![87, c.264].
У порівнянні з лексемами womanhoodтаwomankind лексема womanliness містить виразніші оціночні конотації, які переважно є позитивними (luxuriant, handsome). Крім того, womanliness передбачає наявність зовнішніх ознак, які вказують на перетворення дівчини у жінку (bouncing):
It was a feebler relief, a feebler triumph she felt now, but the great dark eyes and the sweet lips were as beautiful as ever, perhaps more beautiful, for there was a more luxuriant womanliness about Hetty of late [86, c.343].
As she walked along today, for all her bouncing handsome womanliness, you could sometimes see her twelfth year in her cheeks, or her ninth sparkling from her eyes; and even her fifth would flit over the curves of her mouth now and then [89, c.13].
Дівчина може набути якостей, які позначає лексема womanliness, навіть у дитячому віці, що є вказівкою на її занадто дорослу, невластиву віку поведінку:
'I certainly was rather struck and surprised with her manner that day; its womanliness made me smile[89, c.570].