Ich fahre – du fährst, er fährt
Ich sehe – du siehst, er sieht
Ich gebe – du gibst, er gibt
Виняток: stehen- du stehst, gehen - du gehst, schaffen - du schaffst [19, с.189].
У німецькій мові Präsens служить для вираження дії, яка відбувається в момент мовлення, а також для вираження майбутньої дії, наприклад:
Ich lese ein interessantes Buch. Я читаю цікаву книжку.
Morgen fahren wir ins Gebirge. Завтра ми поїдемо в гори.
Übermorgen lege ich die letzte Prüfung ab.
Післязавтра я складу останній іспит [ 13, с.62, 67-68].
В українській мові теперішній час означає співвідносність дії з моментом мовлення. Момент мовлення може збігатись, а може й не збігатись з моментом безпосереднього говоріння. Залежно від цього розрізняють пряме й відносне вживання форм теперішнього часу. В українській мові форми теперішнього часу при їх прямому вживанні мають два значення: 1) значення теперішнього актуального; 2) значення теперішнього неактуального ( їх ще називають прямим детермінованим значенням і прямим не детермінованим).
1. Теперішній актуальний – це основне значення теперішнього часу.
2. Теперішній неактуальний – передає дію, яка розпочалася до моменту мовлення, відбувається під час мовлення і триватиме після розповіді про неї. У вживанні неактуального теперішнього виділяється ще значення теперішньо-минулого і теперішньо-майбутнього часу.
В українській мові теперішньо-майбутній, як і звичайний Präsens на позначення майбутньої дії у німецькій, виражається поєднанням дієслова теперішнього часу з прислівниками й прислівниковими словами з часовим значенням. В українській – завтра, післязавтра, наступної години (дня, тижня тощо), о другій ( третій…), у німецькій – morgen, morgen früh,übermorgen, demnächst, in nächster Zukunft, in diesen tagen, am Montag, bald, nächstens, künftig – nachher, später … [ 4, с.148-151]. Таке вживання теперішнього часу має місце як у художніх творах, так і в наукових текстах, наприклад:
Ми починаємо бій о шостій ранку – попередимо ворога на дві години… Ти з сотнею кінноти стаєш перед Павлівкою. Артилерія з кулеметами рушає в оце ось село в долині праворуч – верства до нього. ( Ю. Яновський)
In drei Wochen gibt es Zeugnisse.
1491року розпочав Колумб свою подорож на захід. Вже скоро дістанеться він нового континенту.
1491 macht sich Kolumbus auf den Weg nach Westen. Schon bald wird er eine neuen Kontinent erreichen.
Такі випадки вживання трапляються в підручниках, посібниках, коли описується послідовність дій при виконанні вправ, наприклад:
Sie bilden aus der Frage abhängigen Fragesatz und setzen ihn in den zweiten Satz hinter das Substantiv mit.
Ви добираєте речення, в яких є обставинні прислівники місця, і пишете їх у колонку ліворуч, а праворуч паралельно записуєте речення з тими ж прислівниками в ролі прийменника [20, с.220-223; 18 с.141-143].
Отже, вживання форми теперішнього часу факультативне та зумовлене стилістичними моментами. Основні стилістичні умови вживання теперішнього часу замість майбутнього однакові для обох мов. Це наявність однозмістового контексту ( зазвичай вузького, обмеженого одним реченням, в якому вказівки на майбутній час містяться у прислівниках, про що було згадано вище). Наступною умовою є впевненість в тому, що дія відбудеться, що може підкреслюватись словами: sicher, allerdings, natürlich, gewiß,unbedingt. Особливо розповсюджене вживання теперішнього замість майбутнього в діалогічній мові, наприклад:
Wir gehen morgen ins Theater. - Ми йдемо завтра до театру.
Але: Vielleicht werden wir morgen ins Theater gehen. - Можливо, ми підемо завтра до театру [16, с.130-131].
1.8 Модальні дієслова wollen та sollen на позначення майбутнього часу
Майбутній час у німецькій мові може виражатися не лише за допомогою Futurum чи Präsens, а також конструкцією з модальними дієсловами wollen, sollen. Особливо поширене дієслово sollen в значенні майбутнього часу (включаючи конструкцію sollte, згадану раніше). На українську мову вони, як правило, перекладаються майбутнім часом, хоча в українській мові для позначення майбутньої, наступної дії іноді також використовують дієслово збиратися, наприклад:
Піде дощ. ( Збирається на дощ ). Es will regnet.
Я покажу вам шлях. Ich will Ihnen den Weg zeigen.
Що з ним буде? Was soll aus ihm werden?
Коли прибуває пошта? Wann soll die Post eintreffen?
Ну і як же зіпсовані таким вихованням діти будуть надалі виконувати свої обов’язки у професійній сфері, у спілкуванні з колегами.
Wie aber wollen so verbildete Kinder später ihre Pflichten im Berufsleben, im Umgang mit den Kollegen erfüllen [16, с.146].
1.9 Futurum I та Futurum II для вираження модального значення
У німецькій мові Futurum I та II можуть виражати крім часового значення, ще й модальне:
1) Припущення. Таке вживання досить поширене, особливо у розмовній мові. При цьому Futurum I виражає теперішній час, а Futurum II – минулий час, наприклад:
Er wird jetzt zu Hause sein.
Напевно, він зараз вдома.
Er wird gestern Abend zu Hause gewesen sein.
Напевно, вчора увечері він був удома.
Er wird gekommen sein вживається, як правило, не на позначення минулого в майбутньому, а на вираження припущення, здогадки – Wahrscheinlich ist er gekommen [2, с.195-197].
2) Запевнення, наприклад:
Wir werden es schaffen. Ми це зробимо.
3) Вимогу, наприклад:
Du wirst es schaffen! Ти маєш це зробити
[15, с.163-165; 7, с.90-92; 6, с.122-124].
У німецькій мові модальне значення підкреслюється вживанням у реченні модальних слів: wohl, wahrscheinlich, vielleicht, versehentlich,vermutlich, möglicherweise, наприклад:
Wenn Sie schnell hingehen und sie einladen, werden Sie vielleicht zusagen. (B.Brecht).
Якщо вона швидко туди піде і запросить її, можливо вона й погодиться [12, с.23-25].
В українській мові форма майбутнього часу може також вживатися у схожому значенні, але значно рідше, в основному в розмовній мові – у питаннях з відтінком припущення, наприклад:
Ви будете тут за головного? А до лісу ще далеко буде?
Отже, часові форми Futurum I та II можуть вживатися у німецькій мові для вираження модального значення, а модальні дієслова - sollen, wollen – для вираження часового значення. Такі випадки досить розповсюджені в розмовній мові, що потрібно враховувати при перекладі [16, с.147].
1.10 Perfekt у функції майбутнього часу
Великі складнощі при перекладі пов’язані з вживанням Perfekt як відносного часу на позначення майбутнього.
Perfekt – складна часова форма, що утворюється з теперішнього часу допоміжних слів haben та sein і Partizip II ( дієприкметник II) відмінюваного дієслова. За особами та числами змінюються тільки допоміжні дієслова, а Partizip II не змінюється, наприклад:
lernen – ich habe gelernt, er hat gelernt [6, с.35-37; 19 с.191-192].
Wenn wie aber diese Fehler so zeigen, daß sie überwunden werden und der Weg bergauf geht, dann haben unsere Feinde bald ausgelacht.
1.11 Вживання форми умовного способу Konjunktiv для вираження майбутнього часу
Умовний спосіб дієслів в обох мовах виражає можливість чи бажаність дії, що і є його основними значеннями, наприклад:
Er ging spazieren. – Er würde spazieren gehen, aber se ist sehr kalt. – Ginge er doch spazieren.
Він пішов гуляти. – Він пішов би гуляти, але дуже холодно. – Пішов би він погуляти!
Але схожість між українською та німецькою мовою обмежується співпаданням у цьому основному значенні. У решті випадків прослідковуються значні відхилення.
В українській мові умовний спосіб виражає дію ірреальну, тобто не ту, що вже відбулася, або відбувається, а лише бажану чи можливу за певних умов, наприклад:
Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано
(М. Бажан). Немає такої людини дорослої чи малої, яка не любила б лісу (О.Довженко).
Умовний спосіб утворюється поєднанням форм минулого часу з відокремленою часткою б (би). Частка би вживається після слів, які закінчуються на приголосний звук; після дієслів, що закінчуються на голосний ставиться частка б, наприклад: читав би, ходив би, знав би; читала б, ходила б, знала б; читали б, ходили б. знали б. Частка б (би) може стояти після дієслова, перед ним, може бути віддалена від дієслова іншими словами, наприклад:
Без людської праці вся земля від краю до краю заросла б бур’янами (О.Довженко). Коли б рибалки розчаровувалися при кожній невдачі, давно б вони перевелись на світі (Ю.Збанацький ).
Дієсловам умовного способу категорія часу не властива, значення умови характерне їм лише в реченні. Умовний спосіб дієслів може виражати значення спонукальне і бажальне [20, с.228-230].
У німецькій мові Konjunktiv являє собою цілу систему форм, в яку входять шість форм, які мають відповідність в Indikativ ( Фактично п’ять, оскільки Futurum II Konjunktiv практично майже не вживається), а також дві форми Konditionalis – I і II.
Теперішній час Konjunktiv утворюється за допомогою суфікса –e. Коренева голосна сильних дієслів залишається у другій і третій особах не змінною. Особові закінчення співпадають із закінченням Präteritum Indikativ, тобто перша і друга особа однини не мають закінчень. Допоміжні дієслова утворюють форми теперішнього часу згідно із загальними закономірностями, без тих особливостей, які відзначаються в Indikativ.
Futurum I Konjunktiv утворюється за допомогою дієслова werden у теперішньому часі Konjunktiv та інфінітива повнозначного дієслова [13 с.249-250,254-256].
У Konjunktiv тісно пов’язані значення двох видів:
1) часові. Категорія часу в німецькій мові наявна не лише в Indikativ, а й в Konjunktiv, наприклад:
Hätte ich jetzt mehr Zeit! Якби у мене зараз було більше часу!
Hätte ich damals mehr Zeit gehabt! Якби тоді у мене було більше часу!
Оскільки в українській мові відсутня категорія часу, то для вираження обох часів вживається одна форма: якби у мене було більше часу!
2) модальні. У німецькій мові два основі відтінку можливості та бажаності – реальний (здійснюваний) та нереальний ( неможливий) – виражаються різними формами: теперішніми ( Präsens, Perfekt, Futurum) у першому випадку і минулими ( Präteritum, Plusquamperfekt, Konditional) у другому випадку, наприклад:
Alle wünschen, daß er komme. Усі бажають, щоб він прийшов.
Wäre er gekommen, so hätte er alles geordnet. Якби він прийшов, то усе владнав би [7, с.202-203,213-214].
Отже, вище згадані відмінності створюють проблеми при перекладі майбутності дії з української на німецьку мову і навпаки.
2. Складнощі перекладу майбутнього часу