5) підпис відповідальної особи установи чи організації або службової особи, яка писала звіт;
6) дата складання звіту;
7) печатка установи (якщо це потрібно).
Звіт має характеризуватися чіткістю побудови, логічною послідовністю викладу матеріалу й містити вичерпні відповіді на всі запитання схеми, а також узагальнення і висновки.
Якщо звіт дуже великий за обсягом, частини його матимуть заголовки, які повинні бути короткими й відповідати змістові.
Звіт допомагає вивчити, перевірити й узагальнити чиюсь роботу, знайти в ній позитивне та негативне, зробити висновки, намітити перспективи.
Зразок звіту
ЗВІТ
про навчальну діяльність з 01.09.2010р. по 01.12.2010р. студента факультету комп’ютерних мереж Сєвєродонецького Технологічного інституту ім.. В.Даля Чеботарева Артема Александровича.
За цей період навчання в інституті було виконано 24 контрольних роботи, 4 лабораторних роботи та 2 курсових проекти по дисциплінам: «Математичний аналіз», «Фізика», «Органічна хімія», «Прикладна механіка», «Українське ділове мовлення», «Політологія».
Роботи були здані на перевірку згідно з навчальним графіком.
На кафедрі фізики мною була проведена дослідницька робота, яка супроводжувалась звітом о дослідницькій роботі.
Під час вивчення перерахованих дисциплін були деякі труднощі. Ці труднощі виявились з-за недостатнього вивчення дисциплін і опрацьовування їх на практиці.
Приймав участь у студентський конференції «Молодіжні субкультури», яка проходила 10 грудня 2010 року в приміщенні бібліотеки інституту.
Постійно беру участь у суспільному житті інституту. Упродовж звітного періоду знаходився на посаді старости групи.
Постійно користуюсь науково - технічною літературою, методичними вказівками, підвищую свій кругозір.
12 грудня 2010 року Підпис
Висновки
Українська мова у своєму розвитку пройшла тернистий шлях, адже від російського імператора Петра І і до відомого партійно-комуністичного ідеолога М. Суслова вийшло близько 30 указів, постанов, рішень про заборону або дискримінацію української мови, культури. І нинішній державний статус української мови відображає ступінь вияву піклування самої держави про її представницький вияв у колі цивілізованих країн. Водночас слід пам'ятати, що ніякий закон самої проблеми не вирішує, оскільки реалізація його принципів — це закономірності внутрішньодержавного влаштування. Сьогодні найважливішою проблемою у цьому напрямі постає розширення функціонального тла української мови у різних сферах виробничо-професійного, навчально-прикладного, соціально-адміністративного життя.
Мовна політика як складова частина державотворення в Україні повинна спиратися на світовий досвід та міжнародне право, які виходять з того, що є держави багатонаціональні, тобто такі, до складу яких входять народи, що є автохтонами на своїх історичних територіях, проживають компактно, суцільною масою. Такою, наприклад, є Швейцарія, в якій німці, італійці та французи відповідають цим ознакам і тому статус їхніх мов у державній та громадських структурах однаковий — державний. Є й держави з багатонаціональним складом населення, де переважну більшість складає одна нація, що дає назву державі — титульна нація, мова якої і виступає в усіх державотворних і державно-представницьких функціях. Такою с Україна.
Сучасна українська літературна мова не поступається своїми функціональними можливостями жодній з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. В її лексичному запасі близько чотирьох мільйонів слів. З цього числа левова доля належить термінології різних галузей наук та професій.
У щонайширшому своєму загалі мова виконує цілий ряд функцій, з-поміж яких здебільшого основними вважають: 1) комунікативну, 2) мисленнєву.
Треба додати, що деякі форми оформлення документів треба удосконалювати, брати зразки кращих розробок і пропозицій у вітчизняних та закордонних фахівців, та ін..
Список використаних джерел
1. Андреева В.И. Делопроизводство: Требования к документообороту фирм. — М.: АО «Бизнес-иск». Интел-Синтез», 1995- 432с.
2. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М. . Цивільно-правові документи. — К.: Наук, думка, 1996 – 211с.
3. Веселов П.В. Аксиомы делового письма: культура делового общения и официальной переписки / Информ.-внедренч. центр «Маркетинг». — М., 1993 – 145с.
4. Веселов П.В. Профессия — секретарь /Информ.-внедренч. центр «Маркетинг». — М., 1994.
5. В помощь деловому человеку: Сб. типовых форм договоров по различным видам деятельности. — М.: Олимп, 1991-172с.
6. Головач А.С. Оформление документов— К.: Донецк: Вища шк., 1983.
7. Головач А.С.Зразки оформлення документів—Донецьк: Сталкер, 1997.
8. Деловая переписка: (Конструкции типовых писем /Центр «Техно-маркетинг» НЖ «Алейрон»; Веселова Р.Б., Веселов П. В. — М., 1990.
9. Деловая переписка с иностранньши фирмами: Практич. пособие. — М.: Имидж, 1991-423с.
10. Деловое досье фирмы: краткое пособие по делопроизводству /Информ.-внедренч. центр «Маркетинг»; [Ред. В. А. Калашников]. — М., 1993. - 258 с.
11. Державний стандарт України. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила ДСТУ 3582— 97. — К.: Держстандарт України, 1998. — 25 с.
12. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації: Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163—2003. — К.: ДержспоживстЗндарт України, 2003. - 21 с.
13. Документооборот в бухгалтерском учете. — X.: Б. и., 1995.
14. Документи и делопроизводство. Справ, пособие / Сост. М.Т. Ли-хачев. — М.: Экономика, 1991 -334с.
15. Зінкевич-Томанек Б., Григорів О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови. — Х.,Одиссей, 1997- 333с.
16. Игпатова Т.В. Язык и список специальннх видов документов. — М.: ИПКИР, 1988 – 613с.
17. Іванова І.В. Основні вимоги до оформлення документів: Текст лекції / Київ, торг.-екон. ін-т. — К., 1993 -448с.
18. Коваль А. П.Культура ділового мовлення — К.: Вища шк., 1977-321с.
19. Любивець Л.П. Ділові папери. — К.: Рад. школа, 1981- 144с.
20. Мингалев В.С, Ларин М.В. Специальные системи документирования. — М.: Экономика, 1989 171с.
21. Молдаванов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: зразки найважливіших документів українською мовою. — К.: Техніка, 1992.
22. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери / Уклад.: С.Я. Єрмоленко та ін. — К.: Довіра, 1998.
23. Орфографічний словник української мови / Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. — К.: Довіра, 1999.
24. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів. — К.: Либідь, 1993 - 685с.
25. Стенюков М.В. Документи. Делопроизводство. — М.: СТРИКС: ПРИОР, 1995- 424с.
26. Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник (сфера ділового спілкування). — К: УНВЦ «Рідна мова», 1996- 872с.
27. Іванова І.Б. Українське ділове мовлення. Мова ділових паперів. Фахове ділове мовлення: Навч.- метод. посіб.- Х., ТМ «Парус», 2007 – 448с.
28. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення:- К., Атіка, 2004 – 592с.