У німецькій лексикографії є досить велика кількість синонімічних словників, але вони майже всі, за винятком старого видання словника серії «Дудена», є більш менш вдало підібраними синонімічними рядами, що не містять, як правило, прикладів, що ілюструють їх значення і вживання. Серед опублікованих словників можна виявити два типи: словники, де синонімічні ряди змішані з тематичними (сюди можна віднести словники, подібні до словника Пельцера) і синонімічні словники типа Гернера і Кемпке, де проведений строгий відбір синонімів, але не дані відмінності між ними.
У словнику Д. Пельцера, наприклад, в одному ряду наведені Bank, Stuhl, Schemel, Schulbank і т.д., які утворюють тематичний, але не синонімічний ряд. У словнику під редакцією Г. Гернера і Г. Кемпке зібрана велика кількість синонімічних рядів, члени яких є або ідеографічними, або стилістичними синонімами.
Всі ці словники призначені для носіїв мови і розраховані на те, щоб встановити те загальне, що характерне для синонімів даного ряду. Але, як вже йшлося вище, в них не можна знайти майже ніяких відомостей про те, в чому полягають відмінності між синонімами, що знаходяться в одному ряду.
Єдиним поки словником, який дає ті чи інші відомості є згаданий вище синонімічний словник серії Дудена. Крім синонімічних рядів він містить і просторове тлумачення відмінностей в значенні і вживанні членів кожного синонімічного ряду, а також приклади, що ілюструють їх, у тому числі і запозичені з літератури.
Спираючись на відмінності в семантиці і стилістичному забарвленні, виділяють три найбільш загальні групи синонімів [В.Н. Циганова]:
1. Синоніми семантичні.
2. Синоніми стилістичні.
3. Синоніми семантико-стилістичні.
Семантичні синоніми – це стилістично нейтральні слова, що відрізняються один від одного відтінками основного, загального для кожного з них значення. Основне призначення семантичних синонімів в мові – служити засобом точного виразу думки в кожному окремому випадку мовного вживання.
Стилістичні синоніми – це слова, тотожні за своїм значенням і різні по стилістичному забарвленню. Те або інше слово ми визначаємо як стилістичний синонім при зіставленні з відповідним стилістично нейтральним словом, тому в кожній парі стилістичних синонімів або у ряді неодмінного буде слово стилістично нейтральне.
На відміну від семантичних синонімів, серед стилістичних синонімів спостерігається велика кількість іменників з конкретним значенням. Це цілком закономірно, оскільки один і той же конкретний предмет в різні епохи життя мови в різних місцях його розповсюдження міг отримувати різні найменування.
Стилістичні синоніми вкрай неоднорідні. Серед них виділяються дві великі групи:
1) застарілі слова (архаїзми);
2) слова, що мають значне розповсюдження в мові, але які функціонують або в межах певної території (діалектизми), або в певних стилях усної і письмової мови (у просторіччі, в книжковому стилі тощо).
Семантико-стилістичні синоніми – це слова та їх еквіваленти, що позначають одне і те ж явище об'єктивній дійсності і що розрізняються не тільки стилістичним забарвленням, але і відтінками загального для кожного з них значення.
1.4 Явище контекстуальної синонімії
Попри всі розбіжності у тлумаченні синонімії дослідники вважають, що при розгляді явища синонімії необхідно чітко розрізняти плани мови й мовлення, а також визначити статус мовної та мовленнєвої синонімії як об’єктів лінгвістичного дослідження. Проблему синонімії, яка належить до дискусійних проблем мовознавства, неможливо вирішити лише тими засобами, які може запропонувати семантика, оскільки, на відміну від слова як одиниці мовної системи, що має лише одну референцію – посилання на об’єкт, слово як одиниця мовлення вказує не лише на об’єкт, але й на мовця чи реципієнта, а в деяких випадках і на контекст. Отже, при визначенні суті мовної синонімії слід виходити, по-перше, з явища паралельності вживання різних номінативних одиниць на позначення одного й того самого змісту; по-друге, застосовувати комплекс критеріїв, зважаючи на три основні аспекти семіотики: семантику, синтактику та прагматику.
Синонімія як незамкнене, рухоме лексичне явище є конгломератом номінативних одиниць, що має головні та периферійні зони, які можливо розглядати як системно-організовані моделі: синонімічні ряди, «синонімічні гнізда», або «кластерні моделі».
Встановлено, що для німецьких художніх творів характерними є випадки контекстуальної синонімії простого іменника, іменника-деривата і складного іменника-інновації, комунікативного еквівалента, який заповнює існуючу комунікативну лакуну (узуальна незакріпленість таких складних слів нерідко сигналізується дефісним способом написання). Наприклад: Ihre ganze Deckung, ihre Psycho-Rüstung, zeigt sich jetzt [24, с. 202]. Dann kommt Anna mit in die Küche, die aber so voller Töpfe, Geschirr und Zutaten ist, das es Anna gefährlich erscheint, sich auch nur zu räuspern, so als könne durch einen einzigen Luftzug alles zum Kippen, zum Durcheinandergeraten und Insichzusammenstürzen gebracht werden [15, с. 96]. Такі контекстуальні синоніми, як Deckung – «прикриття» і Psycho-Rüstung – «психозброя», передають ідентичний зміст, проте, не можуть уважатися семантичними дублетами, оскільки «зміна способу вираження, як правило, модифікує значення».
Отже, контекстуальна синонімія визначається нами як мовленнєве явище, яке передбачає референтну ідентичність, семантичну подібність, єдність функціонально-стилістичних показників та однакову прагматичну спрямованість номінативних одиниць, які синонімізувалися в контексті. В семантичному плані контекстуальні синоніми характеризуються незаданістю системою мови, номінативною факультативністю, невідтворюваністю поза контекстом і пантемпоральністю, тобто новизною, яка не залежить від часу. Явище контекстуальної синонімії ілюструє взаємодію двох протилежних тенденцій, характерних для процесу комунікації. З одного боку, це прагнення до мовної економії, яке полягає в уникненні дублювання однакового набору сем у межах одного контексту, з іншого – прагнення до різноманітності форм викладення інформації.
Дослідження контекстуальних синонімів-іменників німецької мови було здійснено з урахуванням того, що їх виникнення пов’язане з творчими елементами, присутніми в процесі номінації. Встановлено, що контекстуальна синонімія іменників може виникати внаслідок синонімізації в контексті:
1) номінативних одиниць зі спільними узуально закріпленими семою чи семами;
2) номінативної одиниці з узуально закріпленою семантикою і лексичних інновацій;
3) номінативної одиниці з мовною семантикою і номінативних одиниць з переосмисленою семантикою.
Семантичний зв’язок між контекстуальними синонімами встановлюється завдяки їхній суміжності, функціональній подібності, синтагматичним та парадигматичним зв’язкам.
Елементарною реалізацією контекстуальних синонімів-іменників у мовленні є пара контекстуальних синонімів у вигляді контекстуального синонімічного ряду. Для теоретичного обмеження його кількісного подовження немає підстав. Ядерний контекстуальний синонім, представлений іменником з мовно закріпленим значенням, ідентифікує актуальний зміст решти контекстуальних синонімів у межах одного контекстуального синонімічного ряду. Наприклад: Das stählerne Ungeheuer (сталеве чудовисько), das Kriegshaus (військовий будинок), der Panzer (танк), wächst herauf aus der Malchusstraße [23, с. 105].
1.5 Явище фразеологічної синонімії
До останнього часу донині фразеологічна синонімія, а також і полісемія німецької мови найчастіше просто фіксувалися більшістю словників фразеологізмів і стилістичних словників німецької мови. Нині робляться перші спроби проникнути в суть цих явищ. Насамперед це відноситься до фразеологічної синонімії.
За останні роки в нашій лінгвістичній літературі з'явилася велика кількість робіт в області англійської та німецької фразеології, які дозволяють визначити основні проблеми фразеологічної синонімії сучасної німецької мови. Перш за все, необхідно визначити поняття фразеологічного синоніма, типи фразеологічних синонімів, а також характерні особливості, що відрізняють фразеологічну синонімію від лексичної.
Подібно до явища в лексиці, коли два слова з із різною мовною оболонкою мають однаковий або близький предметно-логічний зміст, у фразеології спостерігаються стійкі словосполучення, значення яких або повністю збігається, або показує певні семантичні або стилістичні відтінки. У цьому легко переконатися, якщо порівняти, наприклад, наступні фразеологічні одиниці німецької мови: den Sand pflugen; leeres Stroh dreschen; Holz nach dem Walde tragen. Не дивлячись на відмінність образу зображення, яке лежить в основі приведених словосполучень, всі вони за значенням абсолютно однакові і в однаковій мірі служать для позначення даремної некорисної, непотрібної роботи, напр. відповідності в українській фразеології: товкти воду в ступі, переливати з пустого в порожнє.
Фразеологічна синонімія властива бути для всіх видів експресивної фразеології. Ми можемо спостерігати фразеологічні синоніми, наприклад:
1. У прислів'ях, які виражають в даному випадку однакові думки: Viele Koche verderben den Brei – viele Hirten, ubel gehiitet (напр. відповідність в українській фразеології: У семи няньок дитя без ока); j-n auf den Arm nehmen – j-n zum besten haben;
2. В образно-вмотивованих одиницях: Keinen Finger ruhren – weder Hand noch Fufi ruhren (українські еквіваленти фразеологізмів: палець об палець не вдарити, пальцем не поворушити).
Велика кількість синонімів наявні серед парних сполучень. Так, наприклад, для вираження поняття інколи іноді уживаються наступні слідуючи з них: dann und wann, ab und zu, hin und wieder.
Серед рівнозначних фразеологічних синонімів німецької мови є словосполучення, що відрізняються переважним вживанням на певній території, тобто свого роду територіальні дублети. Такими є, наприклад, ідіоми із значенням мені все одно es ist mir wurst – es ist mir powidl, що вживаються в основному в південній Німеччині і Австрії, і їх синоніми: es ist mir piepe – es ist mir pomade, що уживаються в північній Німеччині і східних районах.