Для унаочнення і закріплення матеріалу прочитаймо текст Костя Гордієнка. З'ясуймо, які засоби виразності їм властиві.
«Густа імла село заволокла, заслало світ. Виє, крутить, мете. Завіями заносить, перевіває дороги, буруни намітає, кучугури. Сніговий вихор із свистом мчить вуличкою, б'є в хату, січе в лице. Тріщать дерев'яні закутки. Ревище стоїть надворі.
Зима довго не хотіла стелитися, а тоді як закуріло, завихрило — світу не видно. Котить, верне, нагортає перемети, заносить вулиці, хати.
На просторі є де розгулятися хуртовині. Між лісами, серед поля на пагорбі, вздовж шляху стоять могутні тополі. Сюди і збіглися всі польові вітри, що вирвалися з ярів, балок, мов озлилися на весь людський рід, зітнулися на самому шляху, сичали, бушували, шаліли».
У вірші В.Симоненко змоделював слова, що вказують на переносне значення. Як вони впливають на художню образність тексту?
ПІЧ
Лиже полум'я жовте черево,
Важкувато сопе димар,
Галасує від болю дерево,
Бубонять рогачі і кочерги —
Щось пригадують з давнини,
І чекають покірно черги
Засмаглілі горшки й чавуни.
Звично грюкають мляві двері,
Піч гуде і димить у світ —
Скільки в пащу цій ненажері
Тітка вкинула кращих літ!
Сновигають по зморшках думи,
На щоках танцює вогонь,
Сажа в'їлася чорним глумом
У пелюстки її долонь.
Менше ми гіркоти нестимем,
Стане ближчою наша мета,
Як не будуть у небо димом
Підніматись жіночі літа.
4. Багатство і різноманітність мовлення. Культура діалогу
Приступаючи до розгляду наступного питання, повторимо ще раз: формула потребує “Ви” – поваги, коли:
1 Звертання до незнайомої або малознайомої людини
2. Звертання до рівної" або старшої віком, посадою людини
3. При офіційних обставинах спілкування
4. Звертання стримано, з підкресленою ввічливістю
На ти можна звертатися:
1. Звертання до близької, добре знайомої людини
2. При дружньому, фамільярному, інтимному ставленні до людини
3. При неофіційних обставинах спілкування
4. Звертання до рівної або молодшої за віком, посадою людини
А тепер спробуйте відповісти на такі запитання:
1. Що таке мовний етикет?
2. Як мовний етикет впливає на культуру спілкування?
3. Як впливає ситуація мовлення на мовний етикет?
4. Як треба звертатися один до одного?
5. Якими засобами володіє мовний етикет?
6. «Ви» чи «ти»?
7. Які традиції українського народу відбиті в правилах мовного етикету?
8. Як мовний етикет відображений в усній народній творчості? Наведіть приклади.
Спілкування людей може мати двоякий характер: один тільки говорить, а інший тільки слухає або ж мовець і слухач міняються ролями. В першому випадку це буде монолог, а в другому – діалог (полілог).
Монолог – висловлювання, розраховане на слухача (читача). Він може мати різну тривалість – від одного речення до великого за обсягом висловлювання (публічний виступ). Монолог може бути висловлений експромтом, тобто без попередньої підготовки, але може й готуватися, продумуватися і записуватися (доповідь, лекція).
Особливим різновидом монологічного мовлення є внутрішній монолог, який широко використовується в художніх творах. Внутрішній монолог є засобом відтворення мислительної діяльності літературного героя. Це, як правило, художній авторський вимисел, за допомогою якого розкриваються риси характеру персонажа: «Зоя лежала нащулившись. Це мав бути перший для неї бій, її перше бойове хрещення. Не без страху, але з якимось трепетом очікувала вона як звідтіля, з затуманеного лісу виринуть українці-повстанці і зав’яжеться бій” (Кузьма Гриб. Чад).
Діалог характеризується наявністю двох або більше співрозмовників. Ця форма спілкування використовується у повсякденному житті людей і має різні форми: розмова в сім'ї, на вулиці, судове слідство, заняття в аудиторії та ін. Висловлювання кожного мовця називається реплікою. Діалог теж буває різної тривалості – від двох реплік до кількагодинної бесіди (театральна вистава). Залежно від стилю мовлення діалоги бувають побутові (розмовний стиль), полемічні (публіцистичний стиль), художні (художній стиль) та інші.
Змістом діалогів можуть бути побутові, повсякденні справи, питання політики, господарської діяльності, мистецтва, науки, техніки. Зміст і структура діалогів залежать від теми і мети висловлювання, умов та обставин мовлення, індивідуальних якостей співрозмовників. Так, діалог побутового характеру проходить в неофіційних обставинах. Його репліки короткі, динамічні і тісно пов'язані між собою. Наприклад, розмова двох сусідів з повісті В.Нестайка «Тореадори з Васюківки»:
Бурмило: Воно-то, конєшно, так…Але…
Книш: Зате подаруночок матимеш від німців хіба ж такий! На десять років буде…
Бурмило: Ги-ги!
Книш: …Вермахт щедрий…
Бурмило: А що ж, конєшно…
Книш: Має бути двадцять залізних…Точно… А якість…Бронебійна…
Репліки в офіційному діалозі характеризуються більшою смисловою самостійністю. Наприклад, діалог військового слідчого і солдата Івана Орлюка з «Повісті полум'яних літ» О. Довженка:
— Підсудний Іван Орлюк, у вас під час арешту знайшли серед речей оце. Що це? — запитав військовий юрист Величко, слухаючи зізнання підсудного у військовому трибуналі.
Підсудний важко зітхнув і почервонів.
— Відповідайте, що це?
— Земля...— сказав підсудний і опустив очі.
— Яка?
— Українська... Це я взяв на спомин, коли покидав Україну. Вночі. Удосвіта жінка одна плакала, казала, що це кінець України, ну, кордон, сказати б, межа...
— Так. Продовжуйте. Можете продовжувати біографію, тільки коротко.
Ведення діалогу вимагає дотримання мовного етикету. Діалогічне мовлення передбачає широке використання формул ввічливості (пробачте, будьте ласкаві, перепрошую тощо), особливі форми звертань, як ось: «Дозвольте, панове, мені зі своїм словом втрутитися»; «Шановні добродії, гостинно запрошуємо до виставкої зали». Дотримання правил мовного етикету в діалозі – обов'язкова умова при спілкуванні і невід'ємна ознака високого рівня мовної культури. Мовну культуру особистості формує художня література.