МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Реєстраційний №_______
"Затверджую"
завідувач кафедрою ТППАМ
проф. Калита А.А.
Курсова робота
на тему:
Відображення у перекладі явища ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля
із спеціальності “Філологія” 6.0305
Виконала
студентка 3-го курсу
групи ЛА-61
Саєнко Аня Григорівна
Науковий керівник
старший викладач
Бондаренко Тетяна Борисівна
Київ 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальні відомості про артикль та його значення в мові
1.1 Проблема артикля
1.2 Місце артикля в сучасній мові
1.3 Класифікація артиклів та відмінність вживання в англійській та українській мовах
1.4 Функція неозначеного артикля a/an та випадки його вживання
1.5 Функція означеного артикля the та випадки його вживання
Розділ 2. Загальні відомості про явище ретроспекції та способи її передачі при перекладі
2.1 Поняття явища ретроспекції в граматиці. Категорії ретроспекції
2.2. Способи реалізації явища ретроспекції
2.2.1. Способи відображення явища ретроспекції в англійській мові
2.3. Передача явища ретроспекції за допомогою означеного артикля
2.4 Способи та засоби перекладу прикладів явища ретроспекції
Висновки
Summary
Додатки Відображення явища ретроспекції в обох мовах
Список використаної літератури
Вступ
Відіграючи важливу роль в житті суспільства переклад ще з давніх часів привертав до себе увагу літературознавців, етнографів, лінгвістів та психологів. Оскільки англійська та українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов, а й до різних гілок структурних типів мов, то переклад з однієї мови на іншу може завдати перекладачеві значних труднощів.
Актуальність теми полягає в дослідженні способів та особливостей перекладу явища ретроспекції та можливих шляхів передачі її при перекладі з англійської мови на українську.
Об’єктом є явище ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля.
Предметом є дослідження використання означеного артикля та інших методів передачі при перекладі раніше вживаних слів.
Метою даного дослідження є виявлення способів відображення явища ретроспекції в англійській та українській мовах та знаходження відмінних та спільних рис при вживанні слів, які застосовуються для позначення явища ретроспекції.
Завдання дослідження вимагає:
дослідити використання артиклів в англійській мові;
дослідити поняття явища ретроспекції в граматиці;
дати загальну характеристику даного явища та вивчити основні шляхи та способи передачі при перекладі;
дослідити якими засобами передається явище ретроспекції в англійській мові;
дослідити якими засобами передається явище ретроспекції в українській мові;
визначити особливості перекладу ретроспективних виразів з англійської мови на українську;
детальніше розібрати передачу ретроспекції при перекладі за допомогою означеного артикля.
Практична цінність даної роботи полягає у використанні даного дослідження при перекладі на заняттях з англійської мови.
Дана робота здійснена на матеріалі провідних вчених, дослідників та лінгвістів, які досліджували вживання та використання означеного та неозначеного артиклів в англійській мові, та їх еквіваленти в українській мові, а також дослідження явища ретроспекції в мовах та способи передачі ретроспекції при перекладі з однієї мови на іншу.
Розділ 1. Загальні відомості про артикль та його значення в мові
1.1 Проблема артикля
Іменник в англійській мові, як відомо, супроводжується артиклем – означеним (the) чи неозначений (a/an), а може і не мати при собі артикля.
Проблема граматичного значення артикля та його місця в мові – одне із найскладніших питань англійської граматики, і вирішується воно різними лінгвістами далеко не однозначно [Блох М. Я., 1997:74].
Проблема місця артикля в мові представлена двома основними теоріями: одна з них розглядає сполучення артикля з іменниками як аналітичну форму іменника, інша відносить артикль до службових частин мови і трактує артикль з іменником як зв’язок особливого типу. Представники теорії аналітичної форми прирівнюють, таким чином, артикль до допоміжної частини аналітичної форми. На користь цього погляду висуваються такі аргументи: артикль є морфологічним показником іменників, він не має лексичного значення. Ці аргументи досить вагомі, проте вони не є досить переконливими. Хоча артикль і є морфологічним показником слова, і в цьому й полягає його основне формальне призначення в мові, але він не складає з іменником такої неподільної одиниці, як, наприклад, аналітична форма дієслова. Перш за все, він є визначником іменника, тобто між ними існує синтаксичний зв'язок, неможливий між компонентами аналітичної форми [ Рейман Е.А., 1994:103].
Думки розходяться також по відношенню кількості артиклів. За останні роки набула широкого розголосу теорія трьох артиклів:
означеного, неозначеного і так званого нульового (відсутність артикля). Теорія нульового артикля звичайно ж пов’язана з теорією нульової морфеми. Однак існування нульового артикля, тобто його нульового експонента, можливе лише у тому випадку, коли артикль розглядається не як окреме слово, а як морфема, тобто є структурним компонентом іменника [ Шанаева Н.В., 2000:38].
Що стосується значення артикля, більшість лінгвістів схиляються до думки, що артикль являє собою категорію означеності та неозначеності [Беляева М.А., 1996:143].
1.2 Місце артикля в сучасній мові
Як вже було сказано, у англійській мові існує поняття артикля для позначення іменників, що не є властивим та характерним для української мови. Артикль – службове слово, що служить як визначник іменника; це спосіб співвідношення предметного поняття з мовною ситуацією. Він є найпоширенішим визначником слів, але на відміну від усіх інших, які відносяться до присвійних займенників чи іменників, артикль не є самостійною частиною мови. Морфологічна цінність його полягає у позначенні самостійних частин мови, як правило, переважно іменників (It is a book), інколи прикметників чи дієприкметників (More nurses were required to tend the sick and wounded. Her hair was a bright brown), а також займенників (It wasn’t a he. He is such a nothing), прислівників (There is a Beyond) та числівників (She was only just fifty and looked a handsome thirty-five). А синтаксична роль артиклів полягає у відокремленні іменника чи іменникової фрази як частини речення [Кобрина, Корнеева, 1998:209 ].
У англійській мові існує два види артикля: неозначений артикль a/an та означений артикль the. Неозначений артикль упроваджує нове, раніше не згадане, а означений артикль ідентифікує згадане раніше і формально вживається тоді, коли ідентифікація вже повторюється [Аполлова М. А., 1990:136].
Артиклі виконують дві головні функції:
вони, як і будь-які інші визначники , є ознакою іменника, до якого вони відносяться , тобто вказують на те, що це слово належить до іменника;
Look at the child.
There is a sandwich left.
вказують на те, чи не означає іменник предмет, виділений із класу однорідних предметів, ще не відомих співбесіднику чи читачеві.
A square has four sides.
Вживання артикля перш за все залежить від того яким є іменник – власним чи загальним і якщо він загальний, то чи належить до злічуваних чи незлічуваних іменників [Virginia Evans, 2001:155-156 ].
Поняття означеності та неозначеності визначають важливу роль артикля у процесі спілкування. Означений артикль вказує на вже відомий факт чи поняття, в той час коли неозначений артикль представляє нову інформацію, невідому до тепер. Представлення предметів, як щойно вже згаданих чи навпаки нових для слухача залежить від автора висловлювання, який використовуючи артиклі встановлює взаєморозуміння між оратором та слухачем чи письменником та читачем [Волкова Е. И., 2001:78].
1.3 Класифікація артиклів та відмінність вживання в англійській та українській мовах
Як вже згадувалось раніше, в англійській мові існує два різновиди артиклів: неозначені та означені. До неозначених належить артиклі a/an. Він походить від числівника один (one) і тому переважно вживається зі злічувальними іменниками в однині. Таким чином неозначений артикль вказує також і на число іменника. Означений артикль the походить від вказівного займенника той (that) і вживається як і зі злічуваними іменниками в однині та множині так і не зі злічуваними [Миронец Ю. А., 1994:11].
На відміну від більшості інших визначників слова, артикль часто не перекладається на українську мову. Хоча в багатьох випадках його значення може бути переданим іншими лексико-граматичними засобами. У англійській мові перед злічуваними іменниками в однині завжди ставиться неозначений артикль (a sofa, a table, an apple, a mother) , якщо ж звичайно по змісту не вимагається якогось іншого визначника. Злічуваний іменник в однині в реченні не може вживатися без визначника. А в українській мові слово не вимагає супровідного слова-визначника. Але в багатьох випадках перед українським злічуваним іменником в однині можна по змісту поставити одне з наступних слів: якийсь, який-небудь, один, будь-який, всякий, кожний чи цей, той (одна груша, якесь авто, кожна іграшка). Зміст речення не змінюється від вживання перелічених вище слів перед іменниками, але їх зміст повністю зрозумілий і без їх наявності. Вживання в українській мові перед іменниками одного з таких слів відповідає в англійській мові вживанню перед іменниками одного з артиклів [ Раєвська Н.М., 1994:84].