б) Перетворюватися в те, на що вказую основа. Наприклад: capital//ize перетворювати в капітал, капіталізувати; gelatin//ize перетворюватись на холодець; vapor//ize перетворюватися на пару, випаровуватися.
Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –ize виражає значення «робитися таким, як на те вказує основа». Наприклад: vocal//ize вокалізувати, дзвінко промовляти (від прикм. vocal вокальний, голосовий), urban//ize робити ввічливим (від прикм. urbane ввічливий), tranquil//izeзаспокоювати (від прикм. tranquilспокійний), special//ize спеціалізувати (від прикм. specialспеціальний), real//izeреалізувати (від прикм. real реальний) і т.д. [8, c. 121]
Суфікс –fy (-ify) вживається в сучасній англійській мові частіше за все для утворення нових дієслів в науковому стилі мови, багато слів які були утворенні за допомогою –fy є жартівливими авторськими неологізмами (noncewords) наприклад: argu//fy сперечатися задля суперечки, cockney//fyробитися схожим на кокні, tips//ify підвипити, happ//ifyощасливити.
Як і суфікс –ize, –fyможе вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і прикметників. Дієслова на –fy вживаються транзитивно і нетранзитивно.
Приєднуючись до основ іменників, –fyвиражає наступні значення:
а) Перетворювати(ся) на те, на що вказує основа:
aer//ify перетворювати в газоподібний стан; cals//ifyперетворювати на вапно, робити твердим; dand//ifyперетворюватися на франта, одягатися франтом,; gas//ifyперетворюватися на газ; mumm//ify перетворювати на мумію.
б) Робити те, на що вказує основа:
electr//ify електризувати; emuls//ify робити емульсію; fort//ifyукріпляти, робити укріплення; nid//ify гніздитися.
У тих випадках, коли суфікс –fyВступає у внутрішню валентність з ТО прикметників, він може виражати значення: «робити(ся) таким, як та не вказує основа». Наприклад:
аcid//ify окислювати, fals//ify підроблювати, humid//ifyзволожувати, intensify підсилювати(ся), joll//ify веселитися, just//ifyнаходити виправдовування. [8, c. 124]
Суфікс –ate В сучасній англійській мові зустрічається дуже багато дієслів з суфіксом –ate (в словнику Мюллера їх нараховується близько 400), широкого застосування в якості словотворчого елементу дієслів цей суфікс не отримав. Це пояснюється, по-перше, тим, що в мові існують більш продуктивні дієслівні суфікси –ize, -fy, які є синонімами суфікса –ate; по-друге, при необхідності ми можемо легко творити дієслова чи то з допомогою конверсії від відповідних прикметників на –ate, або від іменників за допомогою зворотного словотвору.
В сучасній англійській мові суфікс –ate може вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і, дуже рідко, з ТО прикметників.
Вступаючи у внутрішню валентність з ТО іменників, суфікс –ate виражає наступні значення::
а) Підвергати впливу того, на що вказує основа:
amalgam//ate підвергати впливу ртуті, vaccine//ate робити щеплення.
б) перетворювати(ся) в те, на що вказує твірна основа:
lamin//ate розщеплювати на тонкі шари; scintill//ate мерехтіти; fossil//ate перетворюватися на скаменілість.
Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників суфікс –ate виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»:
sophistic//ate фальсифікувати, active//ate активувати, exterior//ateперетворювати на дійсність, справджуватися; syllabic//ate ділити на склади, вимовляти по складам. [8, c. 127]
Суфікс –en Зараз суфікс –en може вступати у внутрішню валентність тільки з ТО прикметників, що стосується тих не багатьох дієслів на –en у яких ТО є іменник, то всі вони сформовані ще в давньоанглійський період.
Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –en виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»:
Rip//en достигати, rough//en грубіти; flat//en робити(ся) рівним, плоским; whitt//en білити.
В сучасній англійській мові існує ряд дієслів, які вживаються в двох варіантах: з суфіксом –en і без нього. Дієслова без суфікса –en утворені за допомогою конверсії або це слова, які утворилися у ході історичного розвитку. Однак вживання подібних пар дієслів у мові відрізняється.
По-перше, дієслова з суфіксом –en належать до розмовного стилю, є загальновживаними, тоді як дієслова без суфікса –en використовуються в технічній або науковій лексиці.
По-друге, коли дієслово на –en або без суфікса –en набуває специфічного значення, то за необхідністю від цієї основи утворюється нове дієслово або шляхом конверсії, або за допомогою суфікса –en. [8, c. 132]
Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію як засоби словотвору, то можна зробити висновок, що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація, бо пропорційна частина власно мовних суфіксів значно більша, ніж серед префіксів. Навіть активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витиснуло власні англійські словотворчі елементи. Хоча, час від часу спостерігається зворотній процес: власні англійські слова витісняються словами утвореними за допомогою запозичених суфіксів.
ВИСНОВКИ
Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети і питання, що були поставлені у вступі, а саме: з’ясувати, що таке словотворча структура слова, словотвір, словотворчий аналіз (СА), словотворчі моделі сучасної англійської мови та визначити найважливіші словотворчі моделі і розглянути подальше вживання похідних слів.
Мета, окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з граматики та лексикології сучасної англійської мови.
Дана курсова робота допомогла зробити висновки, що найпоширенішими засобами словотвору в сучасній англійській мові є суфіксація та префіксація.
Суфіксація ґрунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні суфікси все ж переважають у мові. За допомогою суфіксів утворюються іменники (як загальні, так і власні назви, як абстрактні, так і конкретні назви), прикметники, дієслова тощо.
Префіксація базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Вона увійшла в число основних засобів через те, що в англійській мові відсутні закінчення і саме префіксація допомагає розмежовувати частини мови. Префікси, на відміну від суфіксів, не змінюють граматичних характер слова, і новоутворені слова належать до тих самих частин мови, що й їх основи.
Третій засобом словотвору за поширеністю є словоскладання, яке ґрунтується на складанні двох чи більше основ, з можливими подальшими змінами новоутвореного композита. Деякі вчені ставлять словоскладання на перше місце, бо вважають найпродуктивнішим засобом словотвору в сучасній англійській мові. Найактивнішим засобом утворення нового композита є складання двох, а інколи і більше, основ. За допомогою словотвору утворюються складні іменники, прикметники, дієслова, числівники тощо.
Існують і другорядні типи словотвору, такі як скорочення (усне і писемне), а також конверсія.
Скорочення – це засіб словотвору, який базується на втраті певної частини слова. Він набув значного поширення в останні десятиріччя ХХ ст. і є поширеним явищем як в розмовній мові (усні скорочення), так і в офіційних стилях (писемні скорочення у різних офіційних документах, наукових працях тощо). В сучасній англійській мові скорочують іменники (власні та загальні), дієслова, прикметники тощо. Цей вид словотвору охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення є дуже різноманітними.
Також вчені лінгвісти виділяють два типи скорочень це абревіатури та акроніми. Абревіатура – це будь-яке скорочене слово або словосполучення. Акронім – абревіатура, утворена з перших букв слів або словосполучень, яка промовляється як одне слово, а не по буквам.
Конверсія також належить до другорядних засобів словотвору і ґрунтується на поєднанні слів з їх переходом з однієї частини мови в іншу. Це, в основному, дієслівний засіб словотвору, але йому піддаються також іменники та прикметники, інколи інші частини мови.
Отже, як видно з даної курсової роботи, сучасна англійська мова має достатньо сильних та продуктивних засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М., 1959, 259 с.
2. Арнольд И.В. Семантическая структура слов и методика ее исследования. – М., 1968, 287с.
3. Ахманова О.С. Словарьлингвистических терминов. – М., 1969, 571 с.
4. Беляева Т.М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке. АДД. – Л., 1974, 34 с.
5. Ботничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке. – К., 1988, 231 с.
6. Елисеева В.В. Лексикологияанглийскогоязыка, СПб., 2003, 144 с.
7. Зернова В.К. Lehrbuch für die Entwicklung der Hörverstehens-_ Lesenverstehens- und Sprechfertigkeiten im Deutschenunterricht. – P., 2003, 324s.
8. Карощук П.М. Словообразование английского языка. – М., 1977, 169 с.
9. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Новое в лингвистике. – М., 1963, 315 с.
9. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М., 1965, 174 с.