По-третє, під час візиту Президента України В. Ющенка та голови НАК „Нафтогазу України” О. Івченка до Німеччини (березень 2005 року) нашій державі було відкрито кредитну лінію на суму 2 млрд. євро. Кредит наданий на 5–7 років під 8% річних. Відтак істотно зросли обсяги ВКВ, що обертаються в країні.
По-четверте, 5 млн. українських громадян, які працюють за кордоном, щомісяця переказують в Україну близько 1 млрд. євро. За І квартал 2005 р. в країну надійшло близько 3 млрд. євро.
По-п’яте, за чотири місяці поточного року на 18,7% зросли депозити, в тому числі на 21,4% у національній валюті та на 13,9% в іноземній валюті. Депозитні вклади фізичних осіб за цей період збільшилися на 24,5% (в тому числі в національній валюті на 34,3%), юридичних осіб – на 12,9% (в тому числі в іноземній валюті на 15,2%). Як бачимо, перевага віддавалася заощадженням у національній валюті. Відтак відбулося вивільнення американського долара та євро (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Динаміка зростання банківських вкладів за січень-квітень 2005 року
| Основні показники | Період | Зміни від початку року (з 01.01. по 01.05.2005) | |||
| 01.01.2005р. (млн. грн.) | 01.04.2005р. (млн. грн.) | 01.05.2005р. (млн. грн.) | млн. грн. | % | |
| 1. Депозити, всього в т.ч. | 83138 | 96656 | 98667 | 15529 | 118,7 |
| - у національній валюті | 52835 | 63902 | 54147 | 113311 | 121,4 |
| - в іноземній валюті | 30303 | 32754 | 34521 | 4218 | 113,9 |
| 2. Депозити юридичних осіб, всього: в т.ч. | 41487 | 46539 | 46828 | 5341 | 112,9 |
| - у національній валюті | 30679 | 36213 | 34382 | 3703 | 112,1 |
| - в іноземній валюті | 10808 | 10326 | 12446 | 1638 | 115,2 |
| 3. Депозити фізичних осіб, всього: в т.ч. | 41652 | 50117 | 51840 | 10188 | 124,5 |
| - у національній валюті | 22156 | 27689 | 29765 | 7609 | 134,3 |
| - в іноземній валюті | 19495 | 22428 | 22075 | 2580 | 113,2 |
По-шосте, експортери також почали активно використовувати гривневі депозитні програми, що призвело до збільшення доларової маси в обігу.
По-сьоме, через невизначеність ситуації на митницях України в січні-березні 2005 року загальмувалася діяльність дрібних імпортерів. Щоб уникнути збитків, вони конвертували обігові кошти, які тримали у ВКВ, у гривню і відкривали гривневі депозитні рахунки в банках.
По-восьме, на курс гривні до американського долара відчутно вплинули інтервенції НБУ на валютному ринку. Обсяги ВКВ, що викупалися Нацбанком шляхом інтервенцій, поступово збільшувалися: від $46,9 млн. у грудні 2006 р. до $1 127,5 млн. – у квітні 2005 р. (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Динаміка зростання інтервенцій НБУ на міжбанківській валютній біржі в період від 31 грудня 2006 р. до 30 квітня 2005 р.
(млн. дол. США)
| Період | 31.12.2006 | 31.01.2005 | 28.02.2005 | 31.03.2005 | 30.04.2005 |
| Інтервенції НБУ | 46,9 | 711,2 | 892,9 | 1498,0 | 1127,5 |
У результаті подібних інтервенцій в Україні відбулося зростання маси безготівкового американського долара, а також міжнародних резервів НБУ у валюті США (табл. 1.5).
Таблиця 1.5
Динаміка зростання міжнародних резервів НБУ
в період від 31 грудня 2006 р. до 30 квітня 2005 р.
млн. дол. США)
| Період | 31.12.2006 | 31.01.2005 | 28.02.2005 | 31.03.2005 | 30.04.2005 |
| Міжнародні резерви НБУ, усього | 9 524,9 | 10 058,61 | 10 944,25 | 11 952,62 | 13 003,91 |
По-девяте, за перші чотири місяці 2005 року значно збільшилися обсяги продажу населенням ВКВ комерційним банкам. Починаючи з лютого 2005 року, банки купували у громадян валюти більше, ніж продавали: за лютий-квітень ц.р. позитивне сальдо склало $346,6 млн. (табл. 1.6).
Таблиця 1.6
Обсяги купівлі та продажу іноземних валют за гривню в доларовому еквіваленті в період від 31 грудня 2006 р. до 30 квітня 2005 р.
| Період | 31.12.2006 | 31.01.2005 | 28.02.2005 | 31.03.2005 | 30.04.2005 |
| Купівля | 145,5 | 537,6 | 696,5 | 1043,7 | 1012,9 |
| Продаж | 277,2 | 724,5 | 669,7 | 799,4 | 937,4 |
| Сальдо | -131,7 | -186,9 | 26,8 | 244,3 | 75,5 |
Отже, від початку січня до кінця квітня 2005 р. в Україну надійшли значні обсяги іноземної валюти – в доларовому еквіваленті майже $15 млрд. Юридичні та фізичні особи почали активно відкривати в банках гривневі та валютні депозитні рахунки. Відтак курс американського долара і євро відносно гривні знизився.
Таким чином, в даному параграфі ми з’ясували що являє собою валютний ринок, визначили суб’єктів та об’єкти валютного ринку та що саме продається та купується на даному ринку. Також ми дослідили структуру валютного ринку України, що дозволяє нам перейти до вивчення питання курсоутворення.
Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій [23, c.7].
Як будь-яка ціна, валютний курс відхиляється від вартісної основи - паритету купівельної спроможності валют - під впливом попиту та пропозиції валюти. Співвідношення такого попиту та пропозиції залежить від багатьох чинників, які відображають зв'язок валютного курсу з іншими економічними категоріями - вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом та ін.
Розрізняють кон'юнктурні та структурні (довгострокові) чинники, які впливають на валютний курс. Кон'юнктурні чинники пов'язані з коливаннями ділової активності, політичної та військово-політичної обстановки, з чутками (іноді ажіотажними), здогадками та прогнозами.
Поряд з кон'юнктурними чинниками, вплив яких важко передбачити, на попит та пропозицію валюти, тобто на динаміку її курсу, впливають і відносно довгострокові тенденції, які визначають стан тієї чи іншої національної грошової одиниці у валютній ієрархії. Серед цих чинників можна назвати такі:
1. Зростання національного доходу. Цей чинник зумовлює підвищений попит на іноземні товари, водночас товарний імпорт може збільшувати відплив іноземної валюти.
2. Темпи інфляції. Співвідношення валют за їх купівельною спроможністю (паритет купівельної спроможності) є своєрідною віссю валютного курсу, тому на валютний курс впливають темпи інфляції. Чим вищі темпи - інфляції в країні, тим нижчий курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. Таку тенденцію звичайно можна простежити в середньо- та довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність з паритетом купівельної спроможності відбуваються в середньому протягом двох років.
3. Стан платіжного балансу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, бо при цьому збільшується попит на неї з боку зовнішніх боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, тому що боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань. У сучасних умовах зріс вплив міжнародного руху капіталів на платіжний баланс і відповідно на валютний курс, оскільки конкурентом валютного ринку є ринок цінних паперів - акцій, облігацій, векселів, короткострокових депозитів [60, 40].
У країнах, що розвиваються, ринок цінних паперів може гальмувати зростання курсу іноземної валюти, відволікаючи вільну грошову готівку від обміну на ВКВ.
4. Різниця процентних ставок у різних країнах. Вплив цього фактора на валютний курс зумовлюється двома основними обставинами. По-перше, зміна процентних ставок у країні впливає за інших рівних умов на міжнародний рух капіталів, насамперед короткострокових. Підвищення процентної ставки стимулює приплив іноземних капіталів, а її зниження заохочує відплив капіталів, у тому числі і національних, за кордон. По-друге, процентні ставки впливають на операції валютних ринків та ринків позичкових капіталів.
5. Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції. Якщо курс якої-небудь валюти має тенденції до зниження, то фірми та банки завчасно продають її на більш стійкі валюти, що погіршує позиції ослабленої валюти. Валютні ринки швидко реагують на зміни в економіці та політиці, на коливання курсових співвідношень. Тим самим вони розширюють можливості валютної спекуляції та стихійного руху "гарячих" грошей.
6. Ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках. Наприклад, той факт, що 60-70% операцій євробанків виконується в доларах, визначає масштаби попиту на цю валюту та її пропозицію. На курс валюти впливає і ступінь її використання в міжнародних розрахунках.
7. Ступінь довіри до валюти на національному та світовому ринках. Вона визначається станом економіки та політичною обстановкою в країні, а також розглянутими вище чинниками які впливають на валютний курс, причому дилери враховують не лише темпи економічного зростання, інфляції, рівень купівельної спроможності валюти, співвідношення попиту та пропозиції валюти, а й перспективи їх динаміки.
8. Валютна політика. Співвідношення ринкового та державного регулювання валютного курсу впливає на його динаміку. Формування валютного курсу на валютних ринках через механізм попиту та пропозиції валюти, як правило, супроводжується різкими коливаннями курсових співвідношень. На ринку складається реальний валютний курс - показник стану економіки, грошового обігу, фінансів, кредиту та ступеня довіри до певної валюти. Державне регулювання валютного курсу спрямоване на його підвищення або зниження виходячи з завдань валютно-економічної політики.