Соціолінгвістичніметоди—методи, якіґрунтуютьсянасинтезілінгвістичнихісоціологічнихпроцедур.
Соціологічнийнапрям—сукупністьтечій, шкіліокремихконцепцій, якітрактуютьмовупередусімяксоціальнеявище.
Спорідненімови—мови, якіпоходятьвідспільноїпрамови.
Спосібсловотворення—прийомзмінитвірногословаабословосполучення (йогоморфемноїбудови, звуковогоскладу, лексичногозначення), внаслідокчогоутворюєтьсяновапохіднаодиниця.
Стадіальність—див. Теоріястадіальності.
Стан—граматичнакатегоріядієслова, якоюпередаєтьсявзаємовідношеннясуб'єктайоб'єктавпроцесівиконаннядії.
Статистичніметоди—сукупністьопераційтаобчислень, використовуванихматематичноюстатистикоюдляаналізувеликихмасивівданих, щопідлягаютьдіїзначноїкількостіфакторів, якінеможливоіндивідуалізувати.
Статистичніуніверсали—універсалі!, якіпозначаютьявищависокогоступеняймовірності, аленеохоплюютьусімови. Синонім: фреквенталії.
Стилостатистика—галузьстилістики, щодосліджуєавторськітафункціональністилііжанристатистичнимиметодами. Синонім: статистична стилістика.
Структурамови—спосіборганізаціїмовноїсистеми, їївнутрішнябудова.
Структуралізм—мовознавчийнапрям, якийрозглядаємовуякчітко структурованузнаковусистемуіпрагнедосуворого (наближеногодоматематичнихнаук) формальногоїїопису.
Структурнасхемаречення—абстрактнийзразокречення, доскладу якоговходитьмінімумкомпонентів, необхіднихдляйогопобудови.
Структурнийметод—методсинхронногоаналізумовнихявищлише наосновізв'язківівідношеньміжмовнимиелементами.
Структурнийсинтаксис—див. Дистрибутивнийсинтаксис.
Суб'єкт(лат. sybjectum —підкладене) —формально-семантична категоріясинтаксису, щоозначаєпредметабоістоту, проякіповідомляєтьсяуреченні; підмет.
Субзнаковийрівеньмови(лат. sub —під) —рівеньмовниходиниць, якінеєзнаками, алишескладникамизнаків.
Субкод(лат. sub —підікод) —підвидкоду, різновидкоду.
Субстрат (лат. sub —піді stratum —шар, пласт) —мова-підоснова, елементиякоїрозчинилисявмові, щонашаруваласянанеї; слідивитісненоїмісцевоїмови.
Суперзнаковийрівеньмови(лат. super—над) —рівеньмовних одиниць, щоскладаютьсязізнаків; надзнаковийрівень.
Суперстрат(лат. super —наді stratum —шар, пласт) —мова-надоснова, елементиякоїрозчинилисявмові, надякоювонанашарувалася; слідимовичужинців, асимільованихкоріннимнаселенням.
Сценарій(італ. scenario, відлат. scaena —сцена) —різновидструктурирепрезентації, якийвиробляєтьсявнаслідокінтерпретаціїтексту, колиключовісловайідеїтекстустворюютьтематичні («сценарні») структури, щовилучаютьсязпам'ятінаосновістандартних, стереотипнихзначень, приписуванихтермінальнимелементам.
Табу(франц. tatoou, відполінезійського tapu —заборонений, священний) —заборонанавживанняпевнихслів, щозумовлюєтьсямістично-забобонними, соціально-політичними, культурнимитаморально-етичнимичинниками.
Тезаурус(грец. thesauros —скарб, скарбниця) —див. Ідеографічнісловники.
Темависловлення(грец. thema —те, щопокладеновоснову) — компонент актуальногочленуванняречення, вихіднийпунктповідомлення—те, прощостверджуєтьсяуреченні (дане, відоме).
Тематичнісловники—див. Ідеографічнісловники.
Теоріяієрархіїмовнихрівнів—теоріяфранцузькогомовознавця ЕміляБенвеніста, згіднозякоюмовніодиниціпланомвираженняспираютьсянанижчийрівень, апланомзмістувходятьдовищогорівня.
Теоріяізоморфізму(грец. fsos —рівний, однаковийі morphe —вид, форма) —теоріяпольськогомовознавцяЄжиКуриловича, якадоводить відсутністьякісноївідмінностіміжрізнимирівнямимовиідозволяєзастосовувативїхдослідженніоднійтісаміметодиіпринципи.
Теоріяінформації— наука, якавивчаєпроблемипередавання, приймання, зберігання, перетворенняйобчисленняінформації. Синонім: інформатика.
Теоріяймовірностей—математичнанаука, щовивчаєспособиобчисленняймовірностейоднихвипадковихподійзаймовірностямиіншихподій.
Теорія (концентричних) хвиль—теоріянімецькогомовознавцяЙо-ганесаШмідта, згіднозякоюкожненовемовнеявищепоширюєтьсяз певногоцентрахвилями, щопоступовозгасають, черезщоспоріднені мовинепомітнопереходятьоднаводну.
Теоріямінімальногозусилля—див. Законмовноїекономії.
Теоріямножин—розділматематики, вякомувивчаютьсязагальнівластивостімножин (сукупностейяких-небудьоб'єктів).
Теоріямоногенезу(грец. monos —одині genesis —народження, походження) —вченняпропоходженнялюдськоїмовизодногоджерела.
Теоріяномінації(лат. nominatio —називання, найменування) — розділ мовознавства, щовивчаєзагальнізакономірностіутвореннямовниходиниць, взаємодіюмислення, мовиідійсностівцихпроцесах, ролілюдськогочинникаувиборіознакнайменування, мовнутехніку найменуваннятощо.
Теоріяродовідногодерева—теоріянімецькогомовознавцяАвгустаШлейхерапропоходженняіндоєвропейськихмоввідоднієїпрамови.
Теоріястадіальності—інтерпретаціяісторичногорозвиткумовяк змінистадій (станів), щомаютьуніверсальнийхарактер.
Типологічнемовознавство(грец. typos —відбиток, форма, зразокі logos —слово, вчення) —розділмовознавства, щодосліджуєпринципийопрацьовуєспособитипологічноїкласифікаціїмов. Синонім: лінгвістичнатипологія.
Типологічнийметод—див. Зіставнийметод.
Тон(грец. tonos —напруження) —наділенезначеннєвістюконтрастневаріюваннявисотно-мелодичнихголосовиххарактеристикпри виголошеннімовниходиниць.
Топологічнасемантика—напрямукогнітивнійлінгвістиці, який вивчаєвідношенняміжокремимизначеннямислова. Див. Топологічнасхема.
Топологічнасхема(грец. topos —місцеі logos —слово, вчення) — схема, якапоказуєзв'язкиміжзначеннямиполісемічногослова.
Топонім(грец. topos —місцеібпута—ім'я, назва) —власнаназвабудь-якогогеографічногооб'єкта.
Транспозиційнезначення—найзагальнішесловотвірнезначення, пов'язанезнабуттямутворенимсловомзначеннятієїчастинимови, вякувонотранспонувалося (значенняпредметності, процесуальності, ознаковостітощо).
Транспозиція(лат. transpositio —перестановка) —використання однієїмовноїформиуфункціїіншоїформи (перехідсловазоднієїчастинимовивіншутощо).
Трансформаційнаграматика—див. Генеративналінгвістика.
Трансформаційнийаналіз—експериментальнийприйомвизначеннясинтаксичнихісемантичнихподібностейівідмінностейміжмовнимиоб'єктамичерезподібностійвідмінностівнаборахїхтрансформацій.
Трансформація(лат. transformatio—перетворення) —закономірназмінаосновноїмоделі (ядерноїструктури), щопризводитьдоствореннявторинноїмовноїструктури.
Узгодження—типсинтаксичногозв'язку, заякогограматичнізначеннястрижневогословаповторюютьсявзалежномуслові.
Узус(лат. usus —користування, вживання, звичай) —загальноприйнятевживаннямовноїодиницінавідмінувідйогооказіонального (випадкового, індивідуального) вживання.
Універсальніграматики—граматики, вякихграматичнікатегорії пояснюютьсячерезкатегоріїмислення; всезагальніграматики, граматики, спільнідлявсіхмов.
Унілатеральнатеоріязнака(лат. unus —одині latus —сторона) — теорія, згіднозякоюзнакєодностороннім, тобтомаєлишепланвираження (значенняперебуваєпозазнаком).
Усічення—утворенняновихслівшляхомскорочення (кілограм— кіло).
Фактичнафункціямови(грец. phatos —говорити, оповідати, вестипустірозмови) —функція, щополягаєувстановленнітапідтриманні контакту.
Фігура—фон —термінигештальтпсихології, яківикористовуються вкогнітивнілінгвістиційозначаютькогнітивну тапсихічнуструктуру (ґештальт), щохарактеризуєлюдськесприйняттяйінтерпретаціюдійсностіінезводитьсядосукупностіЇЇчастин. Частинадиференційованогополя, якаінваріантновиділяєтьсячітковідміннимспособом—фігура, всеінше—фон, основафігури.
Філологія(грец. philologia, від phileo —любитиі logos —слово) — загальна назвадисциплін, яківивчаютьмову, літературуйкультурународупереважночерездослідженняписемнихтекстів.
Флексія(лат. flexio—згинання, відхилення)—зміннийафікс наприкінціслова, щовиражаєсинтаксичнівідношенняміжсловамиу словосполученнійреченні.
Флективнімови—мови, вякихпровіднурольувираженніграматичнихзначеньвідіграєфлексія (закінчення). Синонім: фузійнімови.
Фон—див. Фігуру.
Фонема(грец. phdnema —звук, голос) —мінімальназвуковаодиницямови, якаслужитьдлярозпізнаванняйрозрізненнязначеннєвих одиниць—морфеміслів.
Фонетичнийсимволізм—див. Звукосимволізм.
Фонетичнізакони—закони, щокеруютьрегулярнимизмінамизвуковиходиниць, їхніхчергуваньісполучень. Синонім: звуковізакони.
Фонологічнасистема—сукупністьфонемпевноїмовивїхніхвзаємозв'язках.
Фонологічніопозиції—лінгвальносуттєвіпротиставлення (відмінності) двохчибільшефонем, заякимиціфонемирозрізняютьсяіякі служатьдлясмислорозрізнення.
Фонологія(грец. phone —звукі logos —слово, вчення) —розділ мовознавства, якийвивчаєструктурнійфункціональнізакономірності звуковоїбудовислова.
Фонотактика(грец. phone —звукі taxis —розташування, розміщення) —сполучуваністьфонем.
Формально-структурнийсинтаксис—див. Структурнийсинтаксис.
Фразеологізм—відтворюванаодиницямовиздвохчибільшеслів, цілісназасвоїмзначеннямістійказаскладомтаструктурою.
Фразеологічнийпроміжнийрівеньмови—рівеньмови, якийперебуваєнастикулексико-семантичногойсинтаксичногорівнів.