Специфіка передачі інформації у процесі трансляції сленгової лексики не полягає в точній передачі образу: дослівне калькування сленгізму не сприйматиметься носіями цільової мови, а інколи може призвести до повного нерозуміння. Для передачі інформації при адекватному відображенні мовленнєвої поведінки тих, хто говорить, більш пріоритетним у перекладі є адекватна передача головним чином конотативного значення із збереженням значення денотативного, що, в свою чергу, дає змогу замінити англійські сленгізми українськими з відмінними образними значеннями та формальними структурами.
При перекладі сленгізмів як з іноземної мови на мову перекладу, так і навпаки, основні труднощі полягають у тому, що сленг є найрухомішим шаром лексики і жоден словник нових слів не в змозі наздогнати виникнення та розвиток сленгових одиниць, тому однією з основних труднощів при перекладі|переказі| сленгізмів| є|з'являється| пошук сучасних еквівалентів.
При порівняльному аналізі американського та українського сленгу виявляється досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу.
Сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, але він грає різну роль в житті носіїв окремих мов. Український сленг, на відміну від американського, є явищем малорозвинутим та маловивченим, що відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу.
Різна кількість сленгових одиниць, що функціонують в лексиконі українців та американців та труднощі перекладу контекстуально залежних сленгізмів, сленгізмів-реалій призводить до низки мовно-специфічних модифікацій та адаптаційних процедур у трансляційному процесі з метою узгодження канонів і нормативів обох систем, результатом яких є часта заміна англійських сленгізмів українськими лексемами та фразеологемами стилістично нейтрального характеру, або використання описового перекладу.
На основі проведеного дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгубула відмічена закономірність, щоосновним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного еквіваленту (79%), далі за кількістю перекладених лексичних одиниць йде експлікація (19%), і лише незначна кількість сленгізмів була перекладена за допомогою калькування (2%).
Проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів. Результати дослідження є об’єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В даній дипломній роботі було розглянуто особливості формування, функціонування та перекладу американського та українського студентських сленгів.
В сучасній англійській мові сленг є активною складовою живої розмовної мови, представляє значну частину її словникового складу, тому що різноманіття інтересів суспільства, оцінка окремих явищ носіями мови, які належать до різних соціальних і професійних груп, знаходить яскраве відображення в сленгу.
В лінгвістиці і дотепер існують сумніви щодо визначення терміну «сленг». Труднощі полягають у критеріях відділення сленгу від вульгаризмів, колоквіалізмів, жаргону, кенту, діалектизмів. Більшість сленгових конструкцій відрізняються яскраво вираженим пейоративно-стилістичним забарвленням, що характеризується негативно-зневажливою експресивно-емоційною оціночною конотацією.
У сленгу слід розрізняти загальний і спеціальний сленг. Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу. Значну частину його лексичного складу становлять корпоративні та професійні жаргонізми, які піддаються впливу кенту.Студентському сленгу, як і будь-якій|усякому| субмові|, властива деяка розмитість меж|меж|. Говорити про його однорідність неможливо, оскільки|тому що| його утворення не контролюється, імовна норма здійснює на нього незначний та непрямий вплив. Виокремити студентський сленг як замкнуту підсистему та як об'єкт спостереження можна лише|тільки| умовно.
Студентський сленг являє собою цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не лише|не тільки| певними віковими рамками, що є очевидним з|із| самої його номінації, але і соціальними, тимчасовими і просторовими межами. Він існує в студентському середовищі |середовищі|– в окремих більш-менш замкнутих референтних групах.
Студентський сленг - це лексикон, який живиться соками загальнонаціональної мови|язика|, живе на її фонетичному і граматичному грунті.Сленг кожної історичної епохи відображає риси свого часу. Потік цієї лексики ніколи не вичерпується, він лише|тільки| часом міліє|мілішає|, а в інші періоди стає повноводним.
В сленгу відображається спосіб життя мовного колективу, який його породив, часто це| носії мови|язика| з|із| достатньо високим рівнем освіти, які вдаються до його використання лише|тільки| в певній комунікативній ситуації. Найбільш розвиненими сферами спілкування|, притаманними| студентському| сленгу є професійна|, соціально-побутова|, видовищно-масова| та сімейна|.
Студентський сленг є одним з джерел поповнення лексичного складу мови та одним з елементів культури суспільства. Мовні процеси, що розгортаються в студентському сленгу, роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження за мовними змінами в соціальному контексті.
Формування лексикону студентського сленгу відбувається|походить| за рахунок тих же джерел і засобів|коштів|, які властиві мові|язику| взагалі. Різниця полягає лише|тільки| в пропорціях. На перше місце за продуктивністю виходять як іншомовні запозичення, так і запозичення з|із| інших соціальних| угрупувань|. Одиниці студентського сленгу увібрали в себе не тільки жаргонізми маргінальних груп, але і є одним з найбільш потужних каналів їх популяризації та асиміляції в загальному сленгу та – в окремих випадках – у розмовній лексиці літературної мови. Наступним|таким| потужним|могутнім| джерелом формування лексичного складу сленгу є|з'являється| метафорика| та метоніміка|. Лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, часто носять гумористичний|, евфемістичний| характер і, таким чином, затушовують негативну сутність означуваного|. В порівнянні з трьома зазначеними|накликати|, питома вага решти джерел формування лексичного фонду|фундації| студентського сленгу є незначною. Більшість засобів утворення|створіння| нових словоформ в студентському сленгу збігаються як в англійській, так і в українській мовах|язиках|. Засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.
Сленгналежить до спеціальної нелітературної лексики, при перекладі якої використовуються відповідні засоби перекладу. В даній дипломній роботі було проведено дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгу, в результаті якогобула відмічена закономірність, що при перекладі сленгу найчастіше доводиться відшукувати еквівалентний українській сленгізм, що відзначається такою ж експресивністю, або йти шляхом тлумачення і роз'яснення значення, тобто використовувати описовий переклад. Використовується також такий засіб перекладу як калькування, але відсоток сленгізмів, перекладених за допомогою цього засобу перекладу є незначним. Найбільш важливими при перекладі сленгових одиниць є фонові знання про сленг, тобто інформація про ситуацію вживання відповідного сленгізму
При перекладі сленгових одиниць важливо вдаватися до ряду трансформацій різного характеру з метою не лише передати екстралінгвістичну ситуацію, виражену денотативами лексем, але й відтворити палітру значень конотативних, які яскравіше передають мовленнєву поведінку учасників дискурсу, тому що сленг - явище не тільки мовне, але й соціальне, оскільки студентський сленг посилює позитивність “неформального” в суспільстві, але в той же час виражає опозицію загальноприйнятим нормам та положенням як в академічному світі, так і в суспільстві в цілому. Головна мета, якій слугує сленг студентів - підтвердження почуття незалежності, групової солідарності.
Перспектива подальшого дослідження полягає у розгляді інших шарів американського молодіжного сленгу, наприклад комп’ютерного, та у його зіставленні з українським сленгом, оскільки сьогодні бурхливий розвиток специфічної сленгової лексики відзначається саме в сфері розвитку сучасних комп’ютерних технологій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. – К.: Логос, 2002. - 313с.
2.Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. - Л.: ЛГУ, 1985. - 194с.
3.БереговскаяН.В.Молодежный сленг:формированиеифункционирование // Вопросы языкознания. - М.: Наука, 1996. - №3. - C.32-41.
4. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Учен. зап. ЛГПИ им. А.И. Герцена.- Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1955.- т.3.- С.47-50.
5. Гальперин И.Р. О термине сленг// Вопросы языкознания. – М.: Наука, 1956.- №6.- С.104-107.
6. ДордаВ.О. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США // Вісник СумДУ.– Суми:СумДУ,2006. - №11. – С.39-43.
7.Дорда В.О. Статус студентського сленгу та адгерентних груп англомовної ненормативної лексики // Вісник СумДУ. -Суми:СумДУ,2006. - №3. – С.188-192.8. Жирмунский В.М. Национальный язык и социальные диалекты. -
Л.: Худож. лит., 1936. – 215с.
10. Зацний Ю.А.Розвиток словникового складу сучасної англійської мови.- Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т.,1998.- 430с.