Укр.: доходяга.
В метафориці часто присутнє гумористичне трактування означуваного:
Ам.: four-eyes;людина в окулярах.Укр.: бінокль.
2) метонімією:
Ам.: visit lady Perriam (відвідати леді Перріам) - піти до туалету (леді Перріам
подарувала коледжу будинок, де тепер розташований туалет);
Укр.: Бобик здох – стан морального і фізичного виснаження.
Одним із характерних засобів словотвору, передусім для сленгу, є каламбурна підстановка:
Ам.:braniac – інтелектуал;
Укр.:бухарест –вечірка.
Американському студентському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як:
1) конверсія:
shake-up - тренувальний зал для великого класу від shake-up - трясти, розворушити;
2) словоскладання:
blue + stocking = bluestocking (“синя панчоха”, вчена жінка) [32;59].
Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Найбільш продуктивним є афіксальний тип словотвору. При утворенні сленгізмів використовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вони здобувають більш широкий спектр значень.
В американському сленгу найпоширеніший суфікс - суфікс -er. В середині XX ст. цей суфікс став активно використовуватися в мові студентів Оксфорду, а потім одержав широке поширення і в інших університетах та коледжах:
reader – шпаргалка;
sleeper ‒ курс лекцій.
Спостерігається також активний словотвір за допомогою типово іншомовних суфіксів, таких як, наприклад: -ateria / -eteria (ісп.): bookateria - книжкова крамниця; bobateria - дамський салон; - ino (іт.): in gambolino - азартний гравець; lookerino - красуня.
Більш велику групу становлять дієслова, які вживаються в стійкому сполученні з постпозитивами down, off, out, up, around. Найбільш продуктивні - out і up:
wash out - не скласти іспити, бути виключеним;
button up - замовкнути, припинити розмову.
Префіксальний словотвір не властивий для американського студентського сленгу [32;59].
В українському сленговому словотворі активно використовуються такі суфікси як: -ак: гуртак; -ик: жабник, шаровик; -ло: одоробло, забивайло; -лов (-о): вислово, зависалово, попадалово; -ок: бігунок, сачок; -он: випивон, дурагон; -ха: абітуха, стипуха; -юк: сидюк; -як: движняк, дурняк та ін.
На відміну від американського, в українському сленгу в процесі словотвору використовуються префікси, такі як:-без: безбашний, безверхий; -від: відвисати, відриватись, відморожений; -з: злиняти, зрити, зшизіти;-на: намутити, накирятись;-об: обдовбаний, обдутий; -при: прибитий, прихоботити та ін.
В студентському сленгу проявляється тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, що виявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% студентських сленгізмів становлять слова, що піддаються скороченню [13;11].
Розглядаючи деякі різновиди скорочень, особливо варто зупинитися на різних видах абревіатур та усічених форм, які широко використовуються в студентському сленгу. Можна привести численні приклади створення експресивно-забарвлених скорочень, функція яких міняється залежно від конситуації.
1) Усікання слів:
Ам.: Укр.:
soph = sophomore (другокурсник); першокур – першокурсник;
zam = exam (іспит). універ – університет.
В студентському середовищі дуже поширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складових слів, що несе семантичне навантаження, інше ж - опускається:
Ам.: Укр.:
ret = tobacco cigarette; лаба – лабораторна робота.
2) Ініціальні скорочення.
Деякі з них мають конспіративну функцію:
Ам.: В.D.S. = big dick syndrome – самовпевнений;
Укр.: О.Т.Л. – обманув товариша лектора.
Іноді вони використовуються з метою мовної економії:
Ам.: В.F. = best friend – найкращий друг; P.= parent – батько.
Укр.: З.З.З. (правило трьох “зе”) – зазубрив, здав, забув.
Часто такі форми мають жартівливо-пародійне забарвлення:
Ам.: LS and players - презирливе прізвисько студентів мічиганського коледжу
літератури, природничих наук і мистецтв;
Укр.: О.Б.С. – непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).
3) Стягнення.
Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу:
Ам.: zerology – курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;
Укр.: воєнка – військова кафедра у внз.
Вони розрізняються першими компонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку на якусь наукову дисципліну [32;59].
Слід також зазначити, що існує значна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби:
Ам.: 42 = cool, hip – кльовий, хіповий;
2,5 - університетський поліцейський або охоронець.
Особливе місце серед одиниць сленгу займає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надають експресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираження почуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування та виражають різні ступені:
1) подиву: Ам.: bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;
Укр.: отакої!, маєш!, тю!;
2) згоди: Ам.: bet!, dude!, shoots for real!, ah... ja!; Укр.: полюбе!;
3) незгоди: Ам.: bet!, dude!,negotary!, ta huh!; Укр.: йоб!, фак!;
4) схвалення: Ам.: dig that!, cool!, score!, damm right!; Укр.: клас!, фонтан!, супер!;
5) зніяковілості: Ам.: sqeebs!, erf!; Укр.: йолки!;
6) недовіри: Ам.: badand!; Укр.: розказуй!, та ну!;
7) несхвалення: Ам.: boo!; Укр.: йо-майо!, хана!;
8) схвилювання: Ам.: squish!, woochow!; Укр.: в шоці!, зашибісь!;
9) відрази: Ам.: shiznet!; Укр.: фе!;
10) вираження радості: Ам.: woopty-woo!; Укр.: кул!, ляля!;
11) способів привертання уваги: Ам.: yo!; Укр.: гей!, йо! і т.д.
Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні:
Ам.: awesome, bomb, biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope,
fantabulous, groovycool, killer, 42;
Укр.: забубенний, кльовий, крутий, офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.
Негативну конотацію мають такі прикметники як:
Ам.: bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;
Укр.: відстійний, гнилий, голімий, гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.
Слід зауважити, що більш розповсюдженою для студентського сленгу є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу [13;12].
Отже, підводячи підсумки всьому вищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення нових лексичних одиниць в студентському сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень [32;59].
Можна також стверджувати, що засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти [4;50].
Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі [26;28].
Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відображає соціальну гетерогенність структури суспільства. У ньому знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки суспільства [36;118].
Висновки до Розділу 1
Сленг –одне з найбільш суперечливих мовних явищ. Постає питання щодо включення в сленг лише одних виразних, іронічних слів, які є синонімами літературних еквівалентів, або ж ще й всієї нестандартної лексики.
У сленгу розрізняють загальний і спеціальний сленг. Зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття як вульгаризми, діалектизми, колоквіалізми, кент та жаргон, який включає в себе два родові поняття, такі як професійний та корпоративний жаргони.На відміну від професійних жаргонів, корпоративні одержують емотивну функцію за основну, оскільки вони є своєрідною мовною грою, у якій проявляється прагнення до експресії. Корпоративні жаргони є переважно молодіжними жаргонами. Їх суть визначається віковим цензом|єство|, оскільки молоді перш за все|передусім| властивий своєрідний мовний максималізм, прагнення розширити арсенал виразних мовних засобів|коштів| |язика| і вийти за межі традиційних граматико-стилістичних| канонів, адже відомо, що в мові|промові| старшого покоління така лексика зустрічається рідше.
Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частинулексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Якпрофесійні,так ікорпоративні жаргони, у свою чергу,піддаються впливу кенту.
Студентський сленг — поняття віртуальне, оскільки кожний університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон, але поряд з цим існує загальний пласт молодіжної студентської лексики.
Сленгове слово народжується як результат емоційного|емоціонального| ставлення|ставлення| того, хто говорить, до предмету розмови|промови|, його прагнення виділитися на тлі|на фоні| співрозмовників|співрозмовників| та відокремитися від буденного.
Сленг змінюється в часі і просторі водночас зі змінами в суспільстві.Джерелом для поповнення сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності. З існуючих восьми сфер спілкуваня не всі, а лише професійно-трудова, соціально-побутова, видовищно-масова та сімейна сфери притаманні студентському сленгу.В досліджуваній вибірці певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій, до яких належить більша частина досліджуваної лексики.
Формування словника “системного” сленгу відбувається за рахунок тих жеджерелізасобів,яківластивімовівзагалі. Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які є дублетами нейтральних або розмовних одиниць.Суттєву роль грають як іноземні запозичення, так і запозичення з мови інших верств населення. Метафоричне переосмислення займає центральне місце у сленговому словотворі. Спостерігається також метонімічний словотвір. Американському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору якконверсія тасловоскладання.Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір.Суфіксальний словотвір є характерним як для американського, так і для українського сленгу, на відміну від префіксального, властивоготільки українському сленгу. Тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, проявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць, таких як усікання слів, ініціальні скорочення та стягнення.