Характерною особливістю чорного кольору є те, що для всіх народів він символізує “погане”. В західній традиції це смерть, траур, скорбота, меланхолія, приниження, руйнування. В східній – Ворота Пекла [11,с.23].
В чорному кольорі є завершеність. Чорний – “верхівка” темноти – агресивна наполегливість, протест проти своєї долі, абсолютна відмова. Як правило, чорний колір викликає страх (чорна людина, чорний диявол, чорна богиня Калі – у індусів, чорні прапори піратів, чорна кицька). Цей колір символізує пітьму і таємницю. А в пітьмі – заперечення світла [25,с.21].
Однак не завжди чорний – символ зла. Відомо, що в деяких східних країнах цей колір означає траур. Це і колір покаяння. Доведено, що чорний, як і білий, захищає від дії шкідливої енергетики. Ось чому представники духовенства різних країн і вірувань носять чорну одіж [19,с.21]. “Кольором честі… назвав чорний колір… китайський імператор Цинь Шихуан” [25,с.21].
Як бачимо, серед тлумачень даного кольору переважають ті, що мають негативний зміст. Так як ми розглядаємо фразеологізми англійської мови, то до уваги будуть братися традиції західної культури.
Повною протилежністю чорного кольору є білий. У слов’ян білий походить від світла та вогню. Білизна – символ краси, любові [56,с.309-310]. На заході цей колір означає святість, чистоту, відвертість, спокій, тріумф духа над плоттю. В той час у східній традиції білий – символ неба, траур [11,с.23]. Взагалі, цей колір – це кінцевий пункт яскравості та світла, панування добрих сил.
Червоний, поряд із синім та зеленим, з точки зору фізики, - основний колір світла [84,c.816]. До цих трьох додається ще жовтий. Дані чотири кольори не сприймаються як суміші [2,с.22].
Колір вогню, або ж червоний, діє на людину збудливо, хвилююче. Деяких він просто дратує. Однак в більшості випадків люди добре ставляться до червоного кольору [8,с.21].
Для українського народу, як і для деяких інших, здавна були і залишались улюбленими кольори червоної гами [55,с.28].
Червоний збуджує, а тому імпонує глядачу. Тому одіж королів, кардиналів була червоною [44,с.7]. В одежі духовенства цей колір символізував могутність Бога-Отця. Збуджуючі якості червоного кольору пов’язані з тим, що він асоціюється із пристрастю. Будучи сонячним, теплим, вогняним кольором, він не тільки гріє, а й обпалює. Багряний символізував відчайдушне самозабуття, кохання. Хоча невинності в цьому було мало – червоні плаття, як правило, носили куртизанки [8,с.21]. Червоні ліхтарі в усьму світі вказують шлях туди, де пропонується сексуальне збудження [44,с.342].
З точки зору психології червоний означає бажання і різноманітні схильності та прагнення. Це також прагнення отримувати результати, досягати успіху. Це жадібне бажання всього того, що може сприяти насиченості буття і повноті досвіду. Це всі форми життєвості і сили [44,с.342].
Символічне використання червоного кольору можна спостерігти в повсякденному житті: червоне світло світлофора примушує водіїв зупинитися; на підприємствах цей колір означає заборону та безпосередню небезпеку.
Узагальнюючи тлумачення червоного кольору, зазначимо, що він означає вогонь, кров, життя, пристрасть, любов, екстаз, мучеництво, честь [11,с.23].
Синій колір пов’язаний з фізичною потребою в спокої і з психологічною потребою в задоволеності [25,с.20]. Темно-синій викликає повний спокій. Ніщо так не заспокоює і не охолоджує, як гама синьо-блакитних тонів [45,с.58]. Споглядання синього кольору може сприяти сну [83,c.309]. Синій – колір неба, отже, це символ вірності (небо не змінює свого кольору), схильність до традицій, постійність, відданість вічним цінностям і спогляданню [44,с.337]. Як правило, він асоціюється з мудрістю, інтуїцією, є кольором синього птаха [25,с.20]. Однак синій виникає біля темряви [24,с.133], і цей факт певною мірою впливає на характеристику цього кольору. Наближаючись до чорного, він набуває відтінку нелюдського смутку [44,с.10], може спричинити депресію.
Таким чином, в західній культурі синій означає чистоту, мир, мрію, істину, інтелект, благочестя, мудрість, непорочність [11,с.23].
О.О.Потебня вважає, що зелений колір рідниться зі світлом та вогнем “у рідкій малоросійській формі гряний . Отже, за спорідненістю зі світлом (золото і горіти) зелений колір повинен мати ті ж значення, що і світло; але він означає лише молодість, красу і веселість” [56,с.310-311]. Таке значення зеленого не лише у слов’ян. Взагалі західна традиція трактує його як символ весни, тріумф життя, природи, молодість, веселість, процвітання [11,с.23]. Зелений нагадує нам про юність, цвітіння, надію та радість.
Протиріччя в психологічному тлумаченні містить у собі жовтий колір. З одного боку, - колір сонця та сонячного проміння, колір весняних кульбабок, надії. Він сприймається як світлий, яскравий, збуджуючий, а тому – зігріваючий [44,c.25]. З жовтим пов’язаний стан розкутості, зміни і стану розвитку. Він виражає основну психологічну потребу – розкриття надії в душі [25,c.21].
Однак, з іншого боку, жовтий буває нав’язливим і зухвало неспокійним [25,c.21]. У європейців жовтий завжди вважався кольором зради. Існувала думка, що у тих, хто заздрить та ревнує, відбувається розлиття жовчі, а тому жовтіє шкіра та білки очей [8,c.21]. Взагалі у західній традиції жовтий означає ревнощі, інтелект, інтуіцію, славу, багатство, розкіш [11,c.23].
Що стосується коричневого кольору, то це - суміш червоного, жовтого і чорного. Втративши життєдайну силу червоного, коричневий символізує тілесні відчуття та потреби [25,c.21]. Символізуючи покарання, деґрадацію, відречення від світу, він є земним кольором [11,c.23].
Сірий – нейтральний. Він повністю позбавлений будь-яких стимулюючих чи психологічних тенденцій. Сірий – це взагалі не територія, на якій можна жити; це тільки межа: межа – як нейтральна смуга [44,c.34].
Таємним і чуттєвим є фіолетовий колір. Будучи поєднанням червоного (чоловічого) та синього (жіночого), фіолетовий не так просто зрозуміти [44,c.16]. У сакральній символіці це колір духовного начала, покаяння, покори. Східна традиція розглядає його як основу всього сущого [11,c.23].
Отже, ми розглянули психологічне тлумачення тих кольорів, які зустрічаються у компонентному складі фразеологізмів англійської мови.
Характеристика фразеологізмів,
до складу яких входять колороніми
ФО утворюються в мовленні і відображають ті явища і предмети, що безпосередньо оточують людей; люди в свою чергу, надають їм тих чи інших характеристик, в тому числі ознак за кольором. Отже, цілком закономірно, що у деяких фразеологізмах, які увиразнюють, емоційно забарвлюють образність в мовленні, саме колір є складовою частиною. Колір допомагає створити яскраві зорові образи з сухих абстракцій, що робить мовлення барвистим, соковитим та емоційно насиченим.
Оскільки ФО є мовною універсалією, то можна припустити, що в будь-якій мові існують фраземи, до складу яких входять назви кольорів, адже фразеологізми відображають реалії життя. Безсумнівно, для кожної мови буде різним психологічне тлумачення кольорів, яке дасться взнаки при перекладі ФО. Розбіжності у сприйманні певним народом довкілля вплинуть на кількість фразем з одним і тим самим кольором у різних мовах.
Як показало дослідження, в англійській мові найбільшу кількість становлять ФО з колоронімом black (24,71%). На другому місці фраземи з компонентом blue (16,86%). Далі у порядку зменшення йдуть такі назви кольорів як white (15,01%), red (14,31%), green (9,47%), yellow (6,47%), rosy, pink (3,24%), gray (2,78%), brown (2,54%), purple (0,69%), orange (0,23%). Серед ФО зустрічаються і такі, до складу яких входять два або більше колороніми. Вони становлять 3,69% проаналізованих фразем. Отже, у фразеологізмах найчастіше використовуються назви тих кольорів, які за теорією Ньютона не існують – чорний та білий. Однак на думку Й.В.Ґете, чорний та білий є першоосновою утворення інших кольорів: “для виникнення кольору необхідні світло і морок” [24,с.133].
Не дивно, що другим за частотою вживання є колоронім blue. Й.В.Ґете вказував, що колір, який стоїть найближче до мороку, - синій [24,с.133]. Прослідковуючи походження назв кольорів black та blue, впадає в око і звукова подібність даних слів давньоанглійської мови: black - з АС blæk (blac); blue - з АС blæw [85,с.189,199]. Також деякі психологічні тлумачення даних кольорів спільні. Як чорний, так і синій можуть означати ніч, похмурість. Англійські фразеологізми з компонентами black та blue в більшості своїй несуть негативне забарвлення, хоча з колоронімом blue таких ФО менше, ніж з black.
Далі за частотністю вживання слідують назви кольорів red та green. Синій, червоний та зелений з точки зору фізики є основними кольорами, що і знаходить своє відображення в мові. Кількість ФО з колоронімом yellow цілком закономірно слідує за green. Як зазначає Ж.Аґюстон, “серед усіх кольорових тонів є тільки чотири, які не сприймаються як суміші…: одиничний червоний, одиничний жовтий, одиничний зелений та одиничний синій” [2,с.22]. Решта ж кольорів є сумішшю основних. ФО з такими колоронімами нечисленні. Досліджуючи лексеми, що позначають колір, у складі фразеологізмів, гадаємо слід звернутися до етимології цих слів, адже нам необхідно прослідкувати, наскільки етимологічне значення компоненту є суттєвим для семантики фразеологізму.
Black (ДA - blak, АС – blac, blœс) має давньоіндоєвропейську основу. АС blœс, як і НН blak, СВН blасk, Шв. blесk, означає “чорнило”. В Ісл. blakkr має значення “темний” [76,c.51].
Blueв англійську мову прийшло з французської, де в свою чергу було запозичено з СВН (ДА форма – blew, bleu, в АС зустрічається як blāw). У СВН blāo означає “синій”, “посинілий”, “синювато-сірий” [76,c.53].
Brown (ДА – broun, AC – brūn) сягає ІЄ *bhēros, *bheru-, bhuru – “світлий, ясний, коричневий”. В Лат. brūnus, brunaticus– “темний, загорілий”. У грецькій phrunē означає “жаба” [42,c.66]. У Скт. ba-bhru(s) – “коричнево-жовтий, темно-жовтий, смаглявий” [76,с.64].
Green(ДА – green, AC –grēne) - колір ростучої трави, споріднене з AC grō-wan – “рости” [76,c.221].
Pink - назва квітки та кольору. Назва кольору зумовлена назвою квітки, яка походить від витончено вирізаних або прикрашених зубцями (pinked) краєчків пелюсток [76,c.393].