Поміч- допомога, піднести – носити, потекти – стікати, терти – тріть, беру – збирати, колесо –колісник, учать – навчи.
◊ Складіть словосполучення так, щоб подані власні назви виконували роль залежного слова у формі родового відмінка. Поясніть чергування голосних.
Зразок. Київ – подорож до Києва.
Харків, Миколаїв, Чернігів, Львів, Кривий Ріг, Немирів, Бердичів, Васильків, Виноградів, Глухів, Жашків, Красилів, Обухів, Очаків, Рахів, Чугуїв.
Запишіть назви населених пунктів у відповідну колонку таблиці. Дослідіть, у яких із них друга частина походить від слова поліс, що з грецької означає місто, а в яких –від слова поле, де в закритому складі з’являється і.
| Назви з - поль | Назви з - піль |
Трип..лля, Борисп..ль, Нікоп..ль, Високоп..лля, Доброп..лля, Маріуп..ль, Терноп..ль, Овідіоп..ль, Севастоп..ль, Томашп..ль, Ямп..ль, Білоп..лля, Костоп..ль, Константиноп..ль, Сімфероп..ль.
- Поясніть походження назв населених пунктів за зразком.
На перший погляд, відмінність в останньому складі цих назв двох українських міст може насторожувати (декому, сердешному, і росіянізм тут ввижається!). Але досить глянути на них очима лінгвіста, і все стає на свої місця. Річ у тому, що у словах грецького походження маємо усічену форму грецького іменника поліс«, що означав певну форму організації суспільства у Стародавній Греції та Римі. Саме тому є «Маріуполь», «Сімферополь», «Севастополь». У назвах «Ямпіль», «Тернопіль», «Бориспіль», останній склад – це родовий відмінок множини іменника «поле» - «піль». (Зорівчак Р. П. «Боліти болем слова нашого…»: Поради мовознавця)
◊ Розподіліть дієслівні форми за характером чергування. З'ясуйте, в яких словах чергуються [о], [е] з [і].
Беріг, не зміг, стій, вів, міг, ріс, замівши, нісши, плів.
- Назвіть види дієслівних форм.
◊ Від поданих слів, де можливо, утворіть іменники ІІ відміни середнього роду. Поясніть правопис. Визначіть, при творенні яких слів чергування голосних відбувається, яких – ні. Поясніть чому.
Зразок. Дорога – бездоріжжя.
Межа, борода, лівий берег, голова, голос, пороги.
◊Поясніть, чому не відбувається чергування [О] та[Е] з [І]у поданих словах.
Терен, горох, бережок, березень, чверть, вагоновод, шерсть, товстий, вихователь, кружечка, орел, борця, кишень, студент, закон, прапор, колос.
◊ Прочитайте (проспівайте) пісню. Хто її автор? Що вам відомо про історію створення цієї пісні? Подайте фонетичну транскрипцію одного з абзаців. Визначте позиційні варіанти чи відомі вам історичні чергування у виділених словах. За тлумачним, етимологічним, діалектним словниками з'ясуйте значення слів плаєм, вівчар.
Черемшина Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі, А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм. Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчаря в садочку, в тихому куточку Жде дівчина, жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають вранці роси Цвіт калини приколола в коси. Приспів Ось і вечір, вівці біля броду З Черемоша п’ють холодну воду, А в садочку вівчаря стрічає Дівчинонька, що його кохає. Що споріднює слова гніздечко,куточку, садок?
У сучасній українській мові поширене також історичне чергування голосних [О] та[Е] з нулем звука, наприклад: кілок — кілка, хлопець — хлопця, сон — сну, пень — пня.
Це чергування розвинулося ще в спільнослов'янській, давньоукраїнській мовах орієнтовно в XI—XII ст. на місці колишніх зредукованих голосних [ъ] та [ь] і перейшло в усі східнослов'янські мови: сънь (сон) — съна (сну), дьнь (день) — дьню (дня).
Зредуковані голосні [ъ] та [ь]нагадували звучанням відповідно голосні [О] та[Е] . Вони могли стояти услабкій (у кінці словаснопъ, ночь, перед складом з голосним повного твореннясъто, тьма, перед складом із зредукованим голосним у сильній позиціїжьньць, шьвьць) або в сильній позиції (під наголосомдьнь, сънъ, перед складом із зредукованим голосним у слабкій позиціїпальць, търгь, вьрба), у сполученнях ър, ьр, ъл, ьл між приголоснимизьрно, шьлкь, де перетворювалися у звуки нормальної довготи е, о: зерно, шовк.
З XII ст. зредуковані [ъ] та [ь], що стояли в слабкій позиції, занепали, а ті, що стояли в сильній позиції, розвинулися в голосні повного творення [О] та[Е]. Голосні [О] та[Е], що розвинулися із зредукованих у сильній позиції й чергуються в сучасній українській мові з фонемним нулем на місці колишніх зредукованих, називаються випадними.
Таблиця. Чергування [О] та[Е] з нулем звука
| Правило | Приклад |
| У суфіксах -ок, -к (із ьк, ьк): У суфіксі -ець:У префіксі: У ряді коренів: Порушення чергування під впливом аналогії. Наприклад, у ряді іменників у непрямих відмінках під впливом називного відмінка з'являється /о/ на місці /ъ/, що стояв у слабкій позиції: | сучок—сучка, садок — садка, порошок — порошку, огірок — огірка, дзвіночок — дзвіночка.борець — борця, хлопець — хлопця, палець — пальця, гребінець — гребінця.відозва—відзиватися.сон — сну, пень — пня, пес — пса, весь — все, швець — шевця, жнець — женця.лоб — лоба (із лъба), мох — моху (із мъха), рот — рота (із ртьта), рів — рову (із ръва) (пор. рос. лба, мха, рта, рва). |
◊ Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність. Визначте функцію багаторазового повторення звука [в]. Які речення використовує автор? З якою метою? У поданих реченнях знайдіть слова, в яких наявне чергування [е] та [о] з фонемним нулем. Зокрема, визначте: а) слова з випадними [е] та [о]; б) слова зі вставними [е] та [о]. Наведіть паралельно інші форми цих слів або споріднені слова, які б ілюстрували чергування. Поясніть випадки, де закономірність чергування порушується. Випишіть слова, в яких наявне інші історичні чергування.
Відпочинок
Відчинила вікно – вітер ввірвався вітами верби. Весна воркоче-виспівує веселками. Волію відпочити від великої втоми. Вечорітиме – візьму велосипед, від'їду від вчорашнього: від велетнів-будинків, відвікон, від вулиць – вдаль.
Відійде вечір – вдивлятимусь в височінь, вкриту вогниками. Відчую велич всесвіту. Всміхнуся всьому…
Все-таки варто вряди-годи відірватись. Відірватись, вивільнитись від виснажливого «вчора» (Ю.Дмитренко).
У багатьох словах [е] чергується з [о]після [ж], [ч], [ш], [дж], [й].
Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и, (якому в російській мові відповідає [и]) пишеться е: вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, чернетка, четвертий, шестиденка, щеміти, щетина.
Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у та и (якому в російській мові відповідає [ы]) пишеться о: бджола, будиночок, вечори (пор. вечеря), жонатий (пор. женити), іграшок, копійок, пшоно (пор. пшениця), чоловік, чомусь, чорний (пор. чернетка), чотири (пор. четвертий), шостий (пор. шести), щока.
Примітка. У словах ложечка — ложечок, книжечка — книжечок, лієчка — лієчок і под. зберігається е (є), бо приголосний ч у наступному складі в давні часи був м’яким.
Винятки з цих правилcтановлять словапечера, жерло, червоний, чекати, черствий, щедрий, черга, щепа ; чорніти, гайочок, чорнило, чорниці, свіжості.
◊ Запишіть прислів’я і приказки, вставивши потрібні слова з довідки. Прокоментуйте вживання о-е після шиплячих.
Яка …, така й паляниця. … летить на будь-який цвіт. … у домі голова, а жінка – душа. У засватаної дівки багато … . у нашого Омелька невеличка сімейка: тілько Сидірко та Нестірко, та дітей …, та батько, та мати, та нас три брати. Сліпе … і те до матері лізе.
Довідка. Бдж..ла, ч..ловік, пш..ниця, ж..них, щ..ня, ш..стірко.
◊ Запишіть слова, поставивши пропущені літери і розподіливши у відповідні колонки. Прокоментуйте їх правопис.
| О, е в українських словах | О, е у словах іншомовного походження |
Жебрак, желе, женьшень, жеребець, жетон, жолудь, джентльмен, джерело, чебурек, чекати, чепіга, чепурний, черевик, чоботар, чолов’яга, шевальє, шедевр, шепотіти, шовковий, шоколадка, шосе, щезати, щетинистий, щокатий.
◊ .Поясніть відхилення від чергування [е] з [о]після шиплячих та [й] у поданих словах.
Чекати, вечоріти, щедрий, рожевий, кочегар, черпак, чепурний, рожевий, печера, кочерга, червоний, меншості, бджолі, гайочок, чемпіон, у пшоні, на чолі.
◊ Прочитайте колядку юнакові, записану в c. Шарине на Уманщині письменником М.Ткачем. Де і коли відбуваються описані події? Чому? Коли, на яке свято виконувалася така пісня? Про які три дороги йдеться? Які символічні подарунки отримує козак?