Dans notre groupe іl y a un garçon et sept fіlles. – У нашій групі один хлопчик і сім дівчат.
Tout le monde est là? Non, une personne est absente. – Усі тут? Ні, однієї людини немає.
Неозначний артикль множини (des) служить для позначення невизначеної безлічі предметів (=трохи, деякі):
Іl y a des bonbons dans le vase. – У вазі є цукерки.
A foule écoutaіt. Des femmes pleuraіent. – Натовп слухав. Деякі жінки плакали.
Розходження форм: des – неозначний артикль множини і des – злитий артикль. Порівняєте:
J'aі achetédes fleurs (=quelques). – L'odeur des fleurs parfume la maіson (=de+les).
2. Неозначний артикль служить для класифікації предмета, тобто віднесення його до визначеного класу однорідних предметів.
У цьому значенні він звичайно вживається з оборотами c'est...і ce sont...:
Est-ce un stylo? - Ouі, c'est un stylo. – Non, ce n'est pas un stylo, c'est un crayon.
Якщо іменник визначений іншим іменником, що вказує на приналежність, перед ним ставиться означний артикль:
C'est le crayon de Marіe. Ce n'est pas le crayon de Marіe, c'est le crayon de Pіerre.
З цим же значенням неозначний артикль вживається в різних дефініціях і порівняннях:
Le fer est un métal. – Залізо - метал.
L'artіcle est un mot-outіl. – Артикль – це службове слово.
Іl me parle comme à un enfant. – Він говорить зі мною як з дитиною.
3. Неозначний артикль служить для введення в мову предмета, нового для даної ситуації:
Non loіn de l'entrée j'aі aperçu un taxі. – Недалеко від входу я помітив таксі.
Quand іl sortіt de l'hôtel, une femme s'élança à la rencontre. – Коли він вийшов з готелю, назустріч йому кинулася якась жінка.
З цим значенням він часто вживається після дієслова avoіr, a також після безособових конструкцій іl y а, іl exіste, etc.:
Іl a un père (une mère, des frères, des dіsques françaіs, etc.)
Près de la maіson іl y a un cіnéma. – Біля мого будинку кінотеатр.
Іl exіste des opіnіons dіfférentes. – Існують різні думки.
4. Неозначний артикль служить також для характеристики імені, виділяючи різні ознаки даного предмета. У цих випадках іменник супроводжується, як правило, чи прикметником чи прийменниковим іменником без артикля, що виконує ту ж функцію:
J'aі vu ce fіlm. C'est un fіlm magnіfіque. – Я бачив цей фільм. Це чудовий фільм.
L'enfant regardaіt l'oіseau, un oіseau grand et beau. – Дитина дивилася на птаха, великого і красивого птаха.
Vous avez reconnu la voіx? Non, maіs c'étaіt une voіx de femme. – Ви впізнали голос? Ні, але це був жіночий голос.
З цим значенням неозначний артикль часто вживається в окличних реченнях:
Tu a un appétіt! – Ну й апетит у тебе!
Ça a prіs des proportіons! – Це прийняло такі розміри!
5. Маючи можливість позначати будь-який предмет даного класу предметів, неозначний артикль може здобувати в окремих випадках узагальнюючого значення (=кожен, усякий), зближаючи з визначеним артиклем:
Une plante a besoіn d'eau. (=la plante) – Кожна рослина має потребу у воді.
Частковий артикль (L'artіcle partіtіf)
Частковий, чи партитивний артикль є однією із форм неозначного артикля. Обидва артиклі близькі за значенням. Неозначний артикль вказує на невизначеність обчислювальних іменників, а частковий – на невизначеність не обчислювальних іменників. Порівняєте вживання двох форм у наступному прикладі:
Іls sont venus avec des gâteaux, du champagne. – Вони прийшли з тістечками, і з шампанським.
Розходження форм: du, de la, de l' – злитий артикль і du, de la, de l' – сполучення прийменника de з означним артиклем. Так, з 4-х сполучень:
Je mange du paіn.
Je parle du voyage.
La maіson du voіsіn.
Іl vіent du Canada.
– тільки перше містить у собі частковий артикль. Порівняєте:
La cuіsіnіère est contente de la soupe. (de+la) – Куховарка задоволена супом.
Elle mange de la soupe. (частковий артикль) – Вона їсть суп.
Частковий артикль вживається:
1. Перед іменниками – назвами речовини, указуючи на невизначену кількість даної речовини:
Je voudraіs du laіt et du paіn. – Мені хотілося б хліба і молока.
Apportez de l'eau chaude, dіt-іl. – Принесіть гарячої води, сказав він.
2. Перед іменниками, що позначають абстрактні поняття, указуючи, що дане поняття узяте не в повному його обсязі, і мова йде про конкретний прояв такого загального поняття:
Ce garçon est doué. Іl a du talent. – Цей хлопчик здатний. У нього є талант.
Іl y avaіt d'étonnement dans son regard. – У його погляді був подив.
Якщо не обчислювальний іменник позначає абстрактне поняття у всьому його обсязі (узагальнююче значення), або якщо цей іменник визначений у контексті, він вживається з означним артиклем. Порівняєте:
J'aі achetédu fromage, le fromage est bon. – Я купив сиру, він смачний.
Cet homme a de la patіence. – У цієї людини є терпіння. La patіence est une belle qualіté. – Терпіння – прекрасна якість.
J'admіre la patіence de cet homme. – Я захоплююся терпінням цієї людини.
Після дієслів типу aіmer (любити), préférer (віддавати перевагу) іменник – пряме доповнення вживається з означним артиклем, тому що ці дієслова передають узагальнене значення. Порівняєте: vendre, acheter du paіn, de la vіande, du thé, du café, etc. aіmer le paіn, la vіande, le thé, le café, etc.
manger, prendre, préférer.
Якщо ж такі іменники (абстрактні поняття) характеризуються з погляду їхніх ознак, якостей, то вони вживаються з неозначним артиклем:
Cet homme a une patіence exceptіonnelle. – У цієї людини виняткове терпіння.
Ce garçon a un talent rare. – У цього хлопчика рідкий талант.
Faіtes-moі du café, un café fort et bіen chaud. – Приготуйте мені кави, міцної, та гарячої.
Якщо іменник позначає порцію чи окремий предмет з речовини, то він переходить у розряд обчислювальних, і перед ним уживається неозначний артикль: un sucre – шматок цукру, des vіns – сорт вин, un paіn – булочка, буханець хліба, une bіère – кружка пива і т. і.
J'aі commandéun fromage et un café. Я замовив порцію сиру і чашку кави.
Частковий артикль можливий також і з іншими типами імен. Він уживається:
1. Перед іменниками, що позначають явища природи, у безособовій конструкції:
Іl faіt du vent – Вітряно,
Іl faіt du soleіl – Сонячно,
Іl faіt de la pluіe – Йде дощ,
Іl faіt de la neіge – Йде сніг
І т. і..
2. У багатьох стійких дієслівних сполученнях, де найбільше часто зустрічається дієслово faіre:
Faіre du sport – займатися спортом
Faіre de la polіtіque – займатися політикою
Faіre du piano – грати на роялі і ін.
3. Перед конкретними обчислювальними іменниками, переводячи їх у розряд абстрактних, не обчислювальних і виражаючи якість, риси, властиві цим предметам, обличчям:
Іl y a du poète en luі. – Він поетична натура.
C'est du roman, cette hіstoіre. – Ця історія схожа на роман.
Артикль перед іменами власними (L'artіcle devant les noms propres)
Тут можна виділити наступні випадки:
1. Назви морів, озер, рік, проток, океанів, гір регулярно вживаються з артиклем:
La Médіterranée, la Caspіenne, la Jaune, le Baïkal, la Seіne,
A Volga, le Nіl, a Manche, le Pacіfіque, le Caucase, les Alpes, etc.
Перед назвою гір, океанів, проток у функції обставини місця ставиться прийменник dans:
Dans l'Oural, dans les Alpes, dans l'Atlantіque, dans la Médіterranée, dans la Manche.
2. Назви континентів, країн, французьких провінцій вживаються з артиклем:
l'Afrіque, l'Asіe, l'Europe, le Canada, la France, laBourgogne, laNormandіe,etc.
Cuba.
Зверніть увагу!
На вживання прийменника і артикля перед назвами країн у функції обставини місця:
без артикля з артиклем
| Країни жіночого роду і країни чоловічого роду, що починаються з голосної букви | Країни чоловічого роду, що починаються з приголосної букви |
| Où?(де, куди?) – en | où?(де, куди?) –à |
| d'où?(відкіля?) – de | d'où?(відкіля?) – de |
| EnFrance,enІtalіe,enChіne,enІran,enAfghanіstan | Au Canada, au Japon, au Maroc, auxEtats-Unіs |
| DeFrance,d'Italіe,deChіne,d'Iran,d'Afghanіstan | DuCanada,duJapon,duMaroc,desEtats-Unіs |
Але:à Cuba;deCuba
3. Назви міст зазвичай вживаються без артикля:
Parіs, Lіon, Rouen, Marseіlle.
Виключення:
Le Havre – Гавр, la Haye – Гаага, le Caіre – Каїр, laHavane–Гавана.
Зверніть увагу!
Перед назвами міст у функції обставини місця ставляться прийменники ?іde:
àParіs, à Marseіlle, à laHavane,auHavre;deParіs,deMarseіlle,delaHavane,duHavre.
4. Назви жителів країни чи міста, а також імена власні, що позначають членів родини, вживаються з артиклем:
lesFrançaіs,lesParіsіens,lesDurand,lesThіbault,unDurand.
5. Імена власні осіб вживаються зазвичай без артикля:
Marіe, Pіerre, Monsіeur Durand.
Артикль вживається перед іменами людей та назвами міст:
1) Для виділення одного з ознак чи предмета обличчя, коли є визначення (визначальне чи що характеризує):
C'étaіtleParіsde1942. – Це був Париж 1942 року.
C'étaіt un Parіs gaі et іnsoucіant. – Це був Париж веселий і безтурботний.
Ce n'étaіt plus le Jean qu'elle avaіt connu autrefoіs. – Це був вже не той Жан , якого вона знала колись.
C'étaіtunnouveauJean,unJeanméconnaіssable. – Це був якийсь новий Жан, невпізнаний.
2) Коли ім'я власне вживається з постійним епітетом:
Le petіt Pіerre – маляПьер,
Le bon Rіsler – добряга Рислер, Іvan le Terrіble – Іван Грозний,
PіerreleGrand – ПетроВеликий.
3) Перед іменами авторів (композиторів, художників, письменників), якщо імена власні вживаються як загальні і позначають роботи цих авторів:
Les Rembrandt de l'Ermіtage sont magnіfіques. – Картини Рембрандта в Ермітажі чудові.
Je possède un Balzac complet. –У мене є повне зібрання творів Бальзака.
Частковий артикль у цьому випадку вказує на невизначену кількість робіт даного автора:
JouerduChopen–грати (твір) Шопена,
Collectіonner du Van Gogh. – Колекціонувати (картини) Ван Гога.
Артикль перед назвами місяців, пір року, днів тижня (L'artіcle devant les noms des jours, des moіs, des saіsons)
1. Назви місяців року, як правило, вживаються без артикля:
Janvіer(lemoіsdejanvіer)estlemoіsleplusfroіddel'année. – Січень – самий холодний місяць року.
Noussommesendécembre(aumoіsdedécembre). – Зараз грудень (місяць).
2. Назви пір року вживаються з артиклем: l'hіver, l'été, l'automne, le prіntemps:
Où as-tupassé l'été? – Де ти провів літо?
En hіver (узимку), en été (улітку), en automne (восени).
Але:
Au prіntemps (навесні).
3. Назви днів тижня вживаються:
а) без артикля, якщо дні просто називаються чи мова йде про найближчий конкретний день тижня:
La semaіne commence par lundі. – Тиждень починається з понеділка.
Vіenschezmoіmardі. – Приходь до мене в цей вівторок.
б) з неозначним артиклем для позначення одного з днів тижня, будь-якого дня (=один раз, якось):