2. Характер взаємозв’язків між елементами
Важливою ознакою фразеологічної парадигматики є те, що диференційні семи виявляються типовими, повторюваними. Тобто архісема передбачає не будь-які, а певні аспекти свого уточнення, в межах яких і формуються типові диференційні семи. Тому в кожній СГ комплекс диференційних сем є специфічним. Наявність типових, повторюваних диференційних сем пов’язує фраземи певними опозитивними відношеннями схожості або протиставлення у межах СП та СПГ: синонімічними й антонімічними.
За синонімічними відношеннями фраземи об’єднуються у СГ та СПГ. У межах СПГ фраземи розташовуються в певній послідовності: від стилістично нейтральнішого та семантично найпрозорішого до найбільш емоційно насиченого з високим ступенем метафоричності: СПГ «Помітна роль у суспільному житті»: тримати першість, держати перед (1зн.), вести перед (2зн.), грати першу скрипку, не остання спиця в колесі, високо літати, на дорозі не валяється (1 зн.). Таке розташування дозволяє конкретизувати диференційну сему СПГ, відповідно чим далі в класифікаційній структурі перебуває та чи інша фразема, тим більш специфічні, унікальні змістові елементи визначають її значення.
СПГ можуть утворювати антонімічні пари, наприклад антонімічною парою до СПГ виступає СПГ «Непомітна роль у суспільному житті», яка репрезентована такими фраземами: не мати ціни (1зн.), бути (служити) на побігеньках (на побіганьках) (1зн.), пусте (порожнє) місце, задля меблів, приший кобилі хвіст. Фразеологічні антоніми пов’язані між собою відношеннями «перетину»: об’єднані архісемою і протиставлені диференційними семами, при можливості різниці потенційними та конотативними семами. Наприклад: низького (дрібного) лету – «який займає незначне становище в суспільстві; нічим не визначний, посередній» [8, 452]; пор. високо літати – «іронічно. Займати значне суспільне становище (переважно не маючи для цього достатніх підстав) (1значення) [8, 441].
У фразеологічних значеннях деяких фразем певної СГ зустрічаються нетипові диференційні семи, які наявні у значенні лише однієї фраземи: ходити манівцями – «допускати помилки в житті» [8, 931] (СГ «Жити»); в’янути на пні - «марнувати молоде життя» [7, 21] (СГ «Молодість»), бальзаківський вік – «30-, 40-літня жінка» [7, 15] (СГ «Доросле життя»); пропаща душа – «у 1 зн. хто-небудь обездолений, немає ніяких перспектив у житті» [8, 282] (СГ «Нещасливе життя»); на віру – «офіційно не оформити шлюб» [8, 131] (СГ «Шлюб»); їсти казенний хліб – «жити за рахунок держави» [8, 357] (СГ «Засоби існування»); не по кишені – «жити невідповідно до достатків» [8, 373] (СГ «Матеріальна характеристика життя»); доля привела – «у кого-небудь склалися певним чином життєві обставини» [8, 261] (СГ «Умови життя»); під лежачий камінь вода не тече – «життя вимагає активної діяльності» [7, 40] (СГ «Спосіб життя»). Такі фраземи становлять ідеографічний залишок.
3. Взаємодія з іншими структурами
Концепт ЖИТТЯ взаємодіє з концептами простір, час, рух, якість, кількість, відношення.
ПРОСТІР. За Н.А. Сабуровою, простір є однією з перших реалій, що сприймається та диференціюється людиною, а категорія простору зараховується до найбільш важливих категорій, «за допомогою якої людина приймає імпульси від зовнішнього світу і перевтілює їх в інформацію свого внутрішнього досвіду» [4, 83]. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний лише з однією його складовою – моментом місце життя.
ЧАС. У фраземах темпоральної семантики, на думку Т.Г. Нікітіної, відображені такі властивості часу як філософської категорії: послідовність, тривалість, незворотність, безпосередній зв’язок з об’єктивною реальністю (у значенні часової нелокалізованості «знаходять відображення періодичні процеси людської діяльності, оточення, об’єктивне існування повторюваних процесів та явищ», у значенні часової локалізованості – «одномірність, симетричність та незворотність часу») [3, 75]. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – тривалість, послідовність, моменти часу.
РУХ. Рух – це зміна взагалі, будь-яка взаємодія матеріальних об’єктів. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – діяльність, розвиток (етапи), стан.
ЯКІСТЬ. Завдяки якості кожен об’єкт існує та розуміється як щось відокремлене від інших об’єктів. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний цілісними характеристиками предметів та явищ об’єктивного світу.
КІЛЬКІСТЬ. Поряд з якісною характеристикою, предмети та явища наділені кількісною характеристикою, яка обов’язково містить якусь величину. З метою з’ясування кількісної характеристики предмета його елементи порівнюють із певною одиницею виміру (для аналізованого концепта одиницею виміру виступає рік). Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – визначена кількість, невизначена кількість.
ВІДНОШЕННЯ. Відношення (стосунки, зв’язки) – одна із форм, один із необхідних моментів загального взаємозв’язку всіх предметів, явищ, процесів в природі, суспільстві, мисленні. У зміст цього концепту входять поняття внутрішній / зовнішній, необхідне / випадкове, важливе / не важливе. Відношення предметів один до одного є надзвичайно численними. Різним формам руху відповідають різні зв’язки. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими поняттями – суспільні відношення, місце в ієрархії, роль, ціннісні відношення, спілкування.
Отже, запропонована розвідка-аналіз структури універсального макроконцепту ЖИТТЯ може стати частиною, створеної в майбутньому, повної концептуальної картини світу українського народу, яка дозволить виявити особливості національного світобачення та світосприйняття.
Висновки
Аналіз структури макроконцепту ЖИТТЯ уможливлює опрацювання її ідеографічної парадигми: 1000 фразем – 87 семантичних підгруп – 34 семантичні групи – 9 семантичних полів.
1. У межах опрацьованої парадигми семантичні групи та семантичні підгрупи вступають в опозитивні відношення схожості та протиставлення. 6 семантичних груп вступають в антонімічні відношення і утворюють 3 антонімічні пари (СГ «Молодість» – «Старість», СГ «Щасливе життя» – «Нещасливе життя», СГ «Життя задовольняє» – «Життя не задовольняє»), 50 семантичних груп вступають в антонімічні відношення і утворюють 25 антонімічних пар (СПГ «Одружитися» – «Залишитися неодруженим / неодруженою», СПГ «Рідна людина» – «Нерідна людина або далекий родич», СПГ «Позбавити когось засобів існування» – «Створювати матеріальні блага для когось»). Решта семантичних груп та семантичних підгруп перебувають поза антонімічними відношеннями. 5 % фразем перебувають поза синонімічними відношеннями і становлять ідеографічний залишок.
2. Концепт ЖИТТЯ не є замкненим утворенням і активно взаємодіє з такими структурами: ПРОСТІР, ЧАС, РУХ, ЯКІСТЬ, КІЛЬКІСТЬ, ВІДНОШЕННЯ.
Література
1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М., 1996. – С. 33.
2. Никитина Т.Г. К вопросу о классификационной схеме фразеологического идеографического словаря // Вопросы языкознания. – 1995. - №2. – С. 63-73.
3. Загнітко А.П. Актуальні проблеми сучасної української лінгвістики: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 32–48;
4. Сабурова Н.А. Структура фразео-семантического поля «Пространство» // Филологические науки. – 2002. - №2. – С. 81-88.
5. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. – М., 1997.
6. Ужченко В.Д. Східноукраїнська фразеологія: Монографія. - Луганськ: Альма матер, 2003. – 362 с.
7. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Вища шк., 1984. – Т.1 – 303с.; Т.2. – 383с.
8. Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. / Уклад. В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка, 1999. – Кн.1. – 528 с.; Кн.2. – С. 529-980.
9. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосееев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов. – М.: Советская энциклопедия, 1983.