Міністерство освіти та науки України
Сумський державний університет
Гуманітарний факультет
Кафедра германської філології
Курсова робота
з германської філології
Стратифікація мовних одиниць на території Німеччини
Зав. каф. «Германської філології»
к.філол.н.доц. Кобякова І.К.
Науковий керівник:
ст.в. Дегтярьова Лариса Іванівна
Виконала: Стукало В.Г.
Суми, 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Територіальні відмінності мовних одиниць
1.1 Поняття літературної мови та діалекту
1.2 Класифікація німецьких діалектів
1.3 Розвиток та становлення німецьких діалектів
1.4 Вплив інших мов на розвиток німецької мови
Розділ 2. Лексико-граматичні особливості німецьких діалектів
2.1 Фонетичні особливості німецьких діалектів
2.2 Лексико-семантичні особливості німецьких діалектів
2.3 Граматичні особливості німецьких діалектів
Висновки
Список використаної наукової літератури
Список використаної довідкової літератури
Додаток
Вступ
З матеріального погляду в мові, яка реалізується в мовленні, немає нічого, крім звуків, які комбінуються у слова, речення тощо. За цими комбінаціями окривається величезний світ значень — фонетичних, лексичних, граматичних, стилістичних. Саме в них відображені знання народу— носія мови — про світ, його структуру, ставлення людей до нього. "Мова народу — це його дух, і дух народу — це його мова" (В. фон Гумбольдт) [1,4]. У ній акумулюється духовна енергія народу. Вона є головною ознакою і символом нації.
Багато клітинок і все ж таки одне ціле, кожен сам по собі і все-таки всі з'єднані разом в деяку єдність; саме на цьому базується, поряд з глибинним ходом історії, інша таємниця життя мови. Проте ми поки що не описали повністю її строкатість: поряд зі спеціальними, особливими і професійною мовою є ще способи мови, пов'язані з ландшафтом - діалекти. Кожен знає, що берлінець говорить інакше, ніж мюнхенець, гамбуржець – по-іншому, ніж рейнландець, шваб інакше, ніж фриз, баденець, будь він алеманом або рейнським франком, інакше, ніж люксембуржець, і вже, звичайно, ніхто не сплутає сакса з балтом. Всі вони пишуть на літературній німецькій, проте говорять на відповідних діалектах. Ця літературна німецька - культурна мова, якою пишуть, на якій говорять з трибуни, по радіо і телебаченню, утворює щось на зразок компромісу між діалектами; такою вона виросла поступово в результаті зусиль, які тривали століттями з тих пір, як господарські та транспортні зв'язки, а також міграція населення постійно вимагали стирання кордонів, які визначаються діалектами. Торгове та комерційне сполучення між містами і князівствами, переклад Біблії, створений Лютером, і ініційоване ним німецьке реформування євангельського богослужіння, яке тепер впливає також і на німецькомовне католицьке богослужіння, мовні суспільства 17-го століття і класична поезія, нарешті, переселення нашого часу є віхами цього розвитку.
У той час, як у всіх сусідніх з Німеччиною країнах як зразкового діалекту виступав діалект якої-небудь однієї місцевості або ландшафту, в той час, як Флоренція здобувала тріумфальну перемогу над італійськими діалектами, Лондон - над англійськими, Париж - над французькими і Москва - над російськими, повільно і постійно створювалася мовна форма, яка, що живиться всіма діалектами, служила посередником між усіма ними.
Хто ще згадує про те, що такі слова, як aufpassen, Block, Fliese, Kante, krabbeln, Quatsch, Schlips, Schnaps, Schuft (якщо обмежитися тільки ними) спочатку були надбанням нижньонімецьких діалектів, що, наприклад, таке слово, як aehnlich походить з середньонімецького діалекту, слово Huegel походить з східносередньонімецького, а слово Kneipe є верхньосаксонським внеском у літературну мову, слово Fesch - це дитя Відня, der Radau, die Faxen, der Rollmops - слова берлінського походження; die Gemse, der Foehn, das Heimweh, der Putsch виросли в Альпах. З прикладів такого роду можна скласти довгі списки, вони могли б показати, що жоден діалект не був забутий, коли мова йшла про те, щоб створювати літературну мову [5,4].
Проблемою дослідження німецьких діалектів займалися такі вчені як А. Бах, Р. Оррін [22], Г.Баузінгер [20], К.Матхаєр [21], В.М. Жирмунський [5,6], О.І. Домашнєв [3], Н.І. Філічева, В.Д. Дєвкін [2], та інші. Проте недостатньої уваги приділялося зіставленню лексико-семантичних, фонетичних та граматичних особливостей німецьких діалектів.
Актуальність цієї проблеми полягає у наступному:
- Діалекти слугують для розуміння процесу історичного розвитку мови: у діалектах часто зберігаються архаїзми, необхідні для відтворення широкого мовного руху;
- Діалекти слугують для встановлення взаємовідносин між історією мови та історією народу, так як діалектні факти часто дають можливість простежити, як пересувалися племена і народи в далекій давнині;
- Діалекти слугують для розуміння різноманіття слів, звуків і форм сучасної мови, для практичного врахування особливостей місцевої мови.
Об’єктом дослідження виступають німецькі діалекти.
Предмет дослідження становлять особливості німецьких діалектів.
Основною метою дослідження є зіставлення та розгляд класифікації та особливостей формування різних варіантів німецьких діалектів.
Відповідно до мети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:
- Розгляд понять діалект і літературна мова;
- Розгляд розвитку та становлення німецьких діалектів;
- Розгляд впливу інших мов на німецьку мову;
- Розгляд класифікації сучасних німецьких діалектів;
-Розгляд та порівняння лексико-семантичних, фонетичних та граматичних особливостей німецьких діалектів [9,367].
В даній роботі використовуються такі методи аналізу як зіставний, описовий, метод порівняльного аналізу, метод порівняльно-історичного аналізу.
Розділ 1. Територіальні відмінності мовних одиниць
1.1 Поняття літературної мови та діалекту
Основою німецької літературної мови становлять діалекти. Літературна німецька мова була сформована з верхньо-південнонімецьких та верхньо-середньонімецькіх діалектів. За часів Середньовіччя відбулося друге пересування приголосних. Пізніше літературна німецька мова вплинула на нижньо-північнонімецькі діалекти, котрих зміна смичкових приголосних не торкнулася.
Літературна мова - це унормована мова суспільного спілкування, спільна мова писемності одного, іноді декількох народів: мова офіційно-ділових документів, шкільної освіти, писемно-побутового спілкування, науки, публіцистики, художньої літератури, всіх проявів культури, що відбуваються в словесній формі, частіше писемній, але іноді усній. Розрізняються письмово-книжна й усно-розмовна форми літературної мови, виникнення, співвідношення й взаємодія яких підкоряються певним історичним закономірностям [30,352].
Власне літературна мова - одна з форм національної мови, яка існує поряд з іншими її формами - діалектами, просторіччям, мовою фольклору. Літературна мова має наддіалектний характер, стабільні літературні норми у граматиці, лексиці, вимові.
Система функціональних стилів німецької мови включає в себе літературну мову (Schriftsprache, Standardsprache, Hochdeutsch), що зближуються з літературною нормою побутово-розмовна мова (Umgangssprache), регіональні, побутово-розмовні мови (берлінська, північнонімецька, верхньо-саксонсько-тюрінгенська, вюртемберзька, баденська, баварська, пфальцьська, гесенська), численні напівдіалекти (що виникли на базі діалектів регіональні розмовні наддіалектні форми мови, що відрізняються від власне діалектів усуненням найбільш специфічних діалектних ознак) і власне територіальні діалекти [23,97].
Діалект (грец. διαλέγομαι, dialegomai „розмовляти, спілкуватись, вести розмову один з одним“ звідки διάλεκτος — наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей), різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю [27,31].
Регіональні і навіть місцеві діалекти різняться один від одного і літературної німецької мови у вимові, граматиці і лексиці настільки, що в деяких випадках непорозуміння робить спілкування неможливим:
Satz: Er ist vor vier oder sechs Wochen gestorben. Schleswigisch: He is fr veer oder sähs Week'n dod blöw'n.Holsteinisch: He is voer veer oder ss Weeken dod blewen.Ripuarisch: Dia es für vier udder sechs Weihn gestorfe.Brandenburg-Berlinisch: Ea is voa via oda sechs Wochen jestorben.Sächsisch: Aorr is vaorr vier aber sechs Wuchn gestorm.Hochalemannisch: Ar esch ver viar eder sex Wocha gschtorwen.Südbairisch: Er ischt vor viar odr säx Wocha gstorba (6,121).Іноді люди з різних земель не можуть зрозуміти один одного, якщо вони говорять на своїх рідних діалектах. Саме в таких випадках на допомогу приходить літературна німецька мова - основний засіб передачі інформації в літературі, освіті та бізнесі. Більшість німців - білінгвісти: вони з дитинства володіють як діалектом свого регіону, так і літературною мовою (Hochdeutsch). Якщо ви трохи знаєте класичний варіант німецької, ваш співрозмовник-німець буде намагатися говорити з вами на літературній мові (також має діалектні забарвлення, проте, вже більш-менш нагадує те, що ви колись вивчали).
Сучасна німецька мова складає історично сформовану складну, ієрархічно організовану систему різних форм існування, що включає: літературну мову, різновиди побутово-розмовної мови і територіальні діалекти.
Діалект являє собою територіально замкнуту, специфічну для даної місцевості форму існування мови на відміну від літературної мови, яка носить надтерріторіальний характер і не обмежениа рамками певної місцевості.
Функціональні та структурні ознаки територіального діалекту найчастіше характеризують через його протиставлення літературній мові.
Діалект - це така форма існування мови, для якої характерні:
1) територіальна обмеженість,
2) неповнота суспільних функцій і як наслідок цього - незначне стильове розмаїття, зокрема наявність стилів, пов'язаних лише з розмовною формою реалізації мови (діалекту як неписемній формі невластиві такі книжкові функціональні стилі, як офіційно-діловий, науковий, публіцистичний і т.д.).