Таблиця
Утворення назв осіб чоловічого роду за професією
| Словотвірний тип із суфіксом | приклад |
| Словотвірний тип із суфіксом –ач | ткач, сіяч, орач, копач |
| Словотвірний тип із суфіксом -ник | прокатник, розкрійник |
| Словотвірний тип із суфіксом -льник | розливальник, розточувальник, формувальник, полірувальник, бетонувальник. |
| Словотвірний тип із суфіксом -ець | жнець, стрілець |
| Словотвірний тип із суфіксом -ар(-яр) | дояр, друкар,жнивар, косар, лікар, пекар, скляр, свердляр |
| Словотвірний тип із суфіксом - тель | учитель |
| Словотвірний тип із суфіксом -ій | водій |
| Словотвірний тип із суфіксом -щик/-чик | льотчик, гонщик |
Високопродуктивними є словотвірні типи із суфіксами –ач, -ник/-льник: оглядач, орач, копач, перекладач, ткач, годувальник, розливальник та ін.
У деяких назв осіб за професією відзначаються паралельні словотвірні форми. Як взаємозамінні вживаються, наприклад, такі іменники: вальцювальник і вальцівник, зварник і зварювач, розкрійник і розкроювальник.
Суфікс -щик/-чик, за допомогою якого в сучасній українській мові утворювалися назви осіб чоловічої статі за професією і видом діяльності, з’явився внаслідок міжмовних контактів з російською мовою. пор.: рос. летчик і укр. льотчик, рос. гонщик і укр. гонщик.
На сьогодні уживання іменників із суфіксом -щик/-чик часто є порушенням словотвірної норми сучасної української літературної мови. Їм відповідають тут іменники на -ник/-льник, -ач,-ар(-яр) та ін., пор.: рос. разметчик і укр. розмітник, рос. поставщик і укр. постачальник, рос. переводчик і укр. перекладач, рос. газетчик і укр. газетяр.
◊ Перекладіть українською мовою. Складіть рекламне оголошення про одну з професій.
Закройщик, крановщик, обходчик, комп’ютерщик.
◊ Утворіть, де можливо, паралельні форми чоловічого і жіночого роду назв осіб за професією. Перевірте за тлумачним словником, чи є серед утворених слів слова, лексичні значення яких не збігаються.
Дипломник, касир, кравець, лікар, льотчик, офіціант, перекладач, баскетболіст, продавець, штампувальник, друкар, стюард.
◊ Поміркуйте, чи вживані такі паралельні назви осіб за професією.
Учитель —учителька, лаборант — лаборантка, фізик —фізичка, працівник — працівниця, викладач —викладачка.
Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст — журналістка. Такіназв осіб жіночого роду належать до стилістично обмеженої лексики. Для позначення осіб жіночої статі у художньому, публіцистичному, розмовному стилях саме їм віддається перевага.
Не відповідають нормі літературної мови деякі назви жіночого роду із суфіксом -к(а) : завучка, фізичка, математичка, керівничка тощо. Вони належать до сфери розмовної мови.
Стилістично зниженими є назви осіб жіночої статі, утворені за допомогою суфіксів -их(а), -ш(а): сторожиха, ткачиха, двірничиха, адміністраторша, дячиха, барменша, білетерша, бригадирша, редак-торша, дикторша. Ці іменники використовуються тільки в розмовно-просторічній мові.
В офіційно-діловій мові посади, професії, звання жінок позначаються тільки іменниками чоловічого роду. Наприклад: Ірина Веселова отримала диплом викладача біології.
◊ Прочитайте текст. Визначте його стильове призначення. Поміркуйте над діалогом. Чи має рацію геолог Александров? Яка ваша думка стосовно утворення назв осіб за професією чоловічого і жіного роду? В яких функціональних стилях вживаються такі назви?
Випишіть з тексту такі слова і перекладіть російською мовою. Чи є відмінності між словами? Перевірте себе за українсько-російським словником.
Фомін насупився, зітхнув і, щоб перевести розмову, запитав:
— Дружина ваша, вона теж геологом працює?
— Так,— усміхнувся Александров,— справжня геологиня!
— Як це ви сказали — геологиня? — перепитав Фомін.
— То я навчився називати від студентів. Мені подобається, і, здається, так правильніше.
— Чому правильніше?
— Та тому, що в царські часи у жінок не було професій, і всі спеціальності називалися в чоловічому роді, для чоловіків. Для жінок же залишалися найнепрестижніші, я вважаю, напівпрезирливі: курсистка, машиністка, медичка. І досі ми старими пережитками дихаємо, кажемо: лікар, геолог, інженер, агроном. Жінок-фахівців майже стільки ж, як і чоловіків, і виходить мовна нісенітниця: агроном пішла в поле, лікар зробила операцію. Або доводиться додавати: жінка-лікар, жінка-геолог. Наче спеціаліст другого сорту, чи що..(І.Єфремов “Юрта Ворона”).
Рефлексія і самоперевірка
Із журналу «Дивослово» випишіть десять речень - прикладів для пояснення:
- способів творення присвійних прикметників;
- способів творення прикметникових форм від різних географічних назв;
- способів творення назв осіб за професією.
Тема для розмови.
«Мова для мене — це справді одна з найбільших таємниць. Є мовби доповненням мого життя, якщо не самим життям», - стверджує Валерій Шевчук. Які словотворчі таємниці існують у мові? Які національно-специфічні словотворчі афікси вам відомі? Як вони відображені в українському фольклорі? Обговоріть це в класі.
Вале́рій Олекса́ндрович Шевчу́к (1939 )— український письменник-шістдесятник, майстер психологічної прози, автор ряду літературознавчих та публіцистичних праць, зокрема оповідань і повістей «Вечір святої осени» (1969), «Двоє на березі» (1984) та ін.
Завдання додому.
◊ Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку. Які цінності важливі для автора? Чи згодні ви з таким баченням?
Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні, визначіть тип перенесення ознаки. Поясніть слова, написані в лапках. Випишіть слова, утворені морфолого-синтаксичним способом.
З'ясуйте спосіб творення підкреслених слів.
Людина виростає в середовищі рідної мови, "зростається" з нею: вміння говорити рідною мовою стає для людини таким же натуральним явищем, як уміння дихати, ходити, їсти. Людина стає співносієм мови. І хоча від окремого індивіда доля мови не дуже залежить, однак мова доти залишається живою, доки існує спільнота носіїв, що вивчають її і користуються нею як рідною.
Тому рідна мова є основою існування спільноти, це ланцюг, що поєднує нинішнє покоління з минулими і майбутніми, єднає людей у просторі. У живій мові процес "світотворення", "омовлення" світу не припиняється: кожне покоління робить до нього свій внесок, залишає у ньому сліди свого перебування на світі. Засвоюючи рідну мову, людина тим самим засвоює і закріплені в ній уявлення про світ, ставлення до нього, способи мислення тощо.
Мова є частиною соціального середовища, в якому формується і в якому живе людина.
Позаяк мовним навчанням і вихованням у ранньому віці дитини займається мати, то в деяких мовних спільнотах закріпився відповідний термін. Наприклад, німці вживають вираз "Muttersprache" ("Mutter" – "мати", Sprache – "мова"). Як поетичну назву уживають вираз "материнська мова" й українці (Я. Радевич-Винницький «Україна: від мови до нації»).
Яросла́в Костянти́нович Раде́вич-Ви́нницький ( 1941) — український мовознавець, автор книги « Україна: від мови до нації» ( Дрогобич, 1997).
66. Основні способи творення дієслів, прислівників. Складні, складноскорочені слова, способи їх творення та написання
Немає нерухомості в мові… В мові, як і взагалі в природі, все живе, все рухається, все змінюється. Спокій, зупинка, застій – явище, яке тільки існує в уяві; це частковий випадок руху за умови мінімальних змін. Статика мови є тільки частковим виявом її динаміки.
Іван Бодуен де Куртене.
Комунікативна розминка
Початок двадцять першого століття - це динаміка, рух, надзвичайний стрімкий, вірутальний. З реактивною швидкістю пролітають хвилини, години, дні, місяці, роки. Мчать, збігають, минають, пропадають… Інколи ми хочемо їх пришвидшити, іноди – сповільнити. Ніяк не догодять нам ті години, годинки, годиноньки. А що для вас означає рух і час? Безликий він для вас чи барвистий цей час? Як ви плануєте свій час? Чи є час допомогти батькам, побувати у бабусі, почитати книгу? Чи помічали, як плине час у місті і в селі? Чи є різниця? Обговоріть це з друзями.
◊ Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора.
Яких значень словам надають афікси у дієсловах? Випишіть у два стовпчики похідні і непохідні дієслова, визначіть походження твірних основ.
Які слова повторюються? Визначте їх смислове навантаження. Назвіть спосіб творення виділених слів. З'ясуйте, якою частиною мови виступають підкреслені слова. Яке їх значення?
Виконайте синтаксичний аналіз першого речення.
Посіяла людству літа свої літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.
- Куди це ви, мамо? Сполохано кинулись діти.
Куди ви, бабусю? Онуки біжать до воріт,
- Та я недалечко…, де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми? Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло у травах, і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,