1.2.5 Спірні класифікації вчених
Представлені нижче класифікації відносяться до спірних, оскільки вони не повні та мають багато недоліків.
1. В.В. Єлісеїва поділяє усі фразеологічні одиниці на три типа:
1) Структурні типи фразеологічних одиниць - такі типи ФО, які розподіляються по типам структур:
- ФО, що співпадають по формі з відповідними вільними словосполученнями (takepart; breaktheice);
- ФО з сурядною структурою (pickandchoose – вередувати; rainorshine – за будь-яких обставин; forloveormoney – за будь-яких обставин);
- ФО з предикативною структурою (asthematterstands – за даних обставин, в існуючих умовах; beforeyoucouldsayJackRobinson – дуже швидко та несподівано, враз, як оком змигнути; asthecrowflies – по прямій, навпростець). Сюди ж входять ФО у формі наказового способу (Takeiteasy! – не переймайся, дивись на речі простіше; Drawitmild! – знай міру, не перебільшуй; Blessmysoul! – Господи помилуй!);
- ФО з одновершинною структурою, що складаються з одного повнозначного слова та одного або декількох службових слів (behindthescenes – за лаштунками, таємно; forgood – назавжди);
- Дієслівно-постпозитивні ФО, які знаходяться на границі фразеологічного фонду (tobearup – підтримувати, підбадьорювати; togivein – здаватися) [24, с. 29].
2) Функціональні типи фразеологічних одиниць:
- номінативні ФО, що іменують предмети, явища, ознаки і можуть мати різну структуру (abitterpilltoswallow – гірка пілюля; тяжка необхідність; образа, приниження, з яким доводиться миритися; awolfinsheep’sclothing – вовк в овечій шкурі);
- номінативно-комунікативні ФО, які виконують функції посилення мовлення та часто бувають близькі до вигуків (ashell – страшенно, до чортиків; birdsofafeather – птахи одного польоту, одного поля ягоди, обоє рябоє, з одного тіста зліплені) [24, с. 29].
3) Семантичні типи фразеологічних одиниць:
- фразеологічні зрощення (за термінологією В.В. Виноградова) або ідіоми (за термінологією Н.Н. Амосової);
- фразеологічні єдності (за термінологією В.В. Виноградова) або фраземи (за термінологією Н.Н. Амосової) [24, с. 29].
Згідно структурного критерію фразеологічна одиниця має ряд характерних рис, що відрізняють її від вільного словосполучення. Структурна неподільність – це основна риса фразеологічної одиниці, що набуває вираження у наступних обмеженнях:
1. Обмеження заміни компонентів фразеологічної одиниці. Як правило, жодне слово не може замінити будь-який значимий компонент фразеологічної одиниці та не порушити при цьому її зміст.
2. Обмеження у введені додаткового компоненту у структуру фразеологічної одиниці. Введення будь-якого додаткового компоненту може призвести до того, що фразеологічна одиниця втратить свою ідіоматичність.
3. Граматична незмінність. Наприклад, theteacheralwaysfindfaultwiththeboy – вчитель завжди придирається до учня. У даному прикладі ми бачимо, що faultуживається у однині. Але часто студенти роблять помилку, забуваючи про те, що для фразеологічної одиниці характерна граматична інваріативність та уживають слово faultу множині. Це так звані «вірні друзі перекладачів». Але варто також знати, що є також виключення із цього правила. Наприклад, у деяких фразеологічних сполученнях допускається як форма однини, так і форма множини: tobuildacastleintheair = tobuildcastlesintheair(будувати повітряні замки); tohaveskeletoninthecupboard = tohaveskeletonsinthecupboard (тримати велику сімейну таємницю).
3. Логан Сміт виділяє наступні структурні типи фразеологічних одиниць: адвербіальні, дієслівні, прислівникові. Він говорить про те, що більшу групу англійських ідіом складають саме фразеологічні одиниці адвербіального характеру, які представляють собою сполучення прийменників з іменниками та прикметниками [40, с. 10].
З.Н. Анісімова поділяє фразеологічні одиниці на три групи:
1) Фразеологічні одиниці класифікувального характеру – такі стійкі звороти, які позначають більш поодинокі, видові поняття по відношенню до понять, що позначаються іменниками (вторинними компонентами) поза фразеологічною одиницею (hardmoney – металеві гроші, littlefinger – мізинець). Прикметники у даній групі фразеологічних одиниць мають класифікувальне значення. Дана фразеологічна група може бути утворена за певною морфологічною моделлю: Adj. + Noun (whitebread – пшеничний хліб, brown bread – сірий хліб з не просіяного борошна, blackbread - житній хліб);
2) Фразеологічні єдності (типу blindalley – глухий кут);
3) Фразеологічні зрощення (типу hotair – базікання, балакання, brownstudy – похмурий роздум) [цит. по 38, с. 282-283].
У цієї класифікації більше недоліків, ніж переваг. Як ми можемо бачити з усього вищеназваного у класифікації З.Н. Анісімової не має єдиного принципу класифікації. В основі першої групи фразеологічних одиниць лежить аналіз змістових взаємовідносин компонентів фразеологічних одиниць. В основі другої та третьої груп лежить ступінь семантичної злитості компонентів фразеологічних одиниць та ступінь їх вмотивованості.
Класифікацію З.Н. Анісімової критикувало багато вчених-лінгвістів, зокрема професор А.В. Кунін та Н.А. Азарх. Останній зауважує: «В даній класифікації одна група не виключається, а накладається на іншу [цит. по 36, с. 283]. Наприклад, як зауважує А.В. Кунін, одиниціpublicschool (привілейована приватна середня школа для хлопчиків)та greenroom(артистична кімната) є одиницями класифікувального характеру, а з іншого боку – фразеологічними зрощеннями, оскільки їх значення не можна вивести зі значення їх компонентів.
4. Ще одну класифікацію схожого плану розробила А.В. Кумачева. Незважаючи на те, що в цій класифікації немає єдиного принципу, вона заслуговує на увагу та життя.
Вони поділила фразеологічні одиниці на дві групи:
а) фразеологічні вирази, до яких належать фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності;
б) фразеологічні сполучення.
Як зауважує А.В. Кумачева, поділ не на три, а на дві групи був зумовлений тим, що спостерігається багато перехідних випадків, коли віднесення до тієї чи іншої групи є спірним. По-друге, підхід до визначення того чи іншого типу сполучення недостатньо вмотивований та носить суб’єктивний характер [цит. по 36, с. 284].
5. Т.Н. Дербукова також розробила класифікацію, у якій фразеологічні одиниці виділяються за декількома критеріями. Вона поділяє фразеологічні одиниці на дві групи:
1) Фразеологічні одиниці, семантична зв'язаність яких відбувається за рахунок підпорядкованості лексичним значенням компонентів. Дана група спирається на семантичний критерій, структурна форма до уваги тут не береться. Наприклад, whitehorses – баранці на морі, brownpaper - пакувальний папір, leadingarticle – передова стаття, ageofconsent – шлюбний вік;
2) Фразеологічні одиниці, семантична зв’язаність яких обумовлена фразеологічною зв’язаністю одного з компонентів. У даній групі фразеологічні одиниці виділяються за структурно-семантичним критерієм. Наприклад, прикметник dead у фразеологічній одиниці deadlanguage (мертва мова) характеризується фразеологічною зв’язаністю, як вважає Т.Н, Дербукова. Зв’язаність значення обумовлюється семантичною спаяністю компонентів фразеологічної одиниці, яка відрізняється від семантичних відношень, що мають місце у вільних синтаксичних сполученнях, де значення компонентів існує навіть тоді, коли вони не пов’язані один з одним. Наприклад, deadstock– мертвий інвентар; deadlanguage – мертва мова; deadloss– чистий збиток; deadfaint – глибока непритомність; deadgold – матове золото; deadhours – глуха ніч, deadwall – глуха стіна. Як ми можемо бачимо прикметник dead зустрічається у інших словосполученнях, що є синтаксично вільними, наприклад deadlanguage – мертва мова, але також прикметник dead може мати валентність з словами customs або laws. Прикметник dead у фразеологічній одиниці deadfaint може мати валентність з іншими словами, такими як sleep (deadsleep – міцний сон) та calm (deadcalm – мертвий штиль). У фразеологічній одиниці deadloss ( чистий збиток) прикметник dead набуває валентності також зі словами certainty (deadcertainty – абсолютна впевненість) та failure (deadfailure – повний провал).
А.В. Кунін зауважує: «Неточність аналізу доходить до такого ступеня, що змінні словосполучення типу awhiteman розглядаються як фразеологічні одиниці, семантична спаяність яких обумовлена зв’язаністю одного з компонентів, тобто прикметника» [36, с. 288].
Н.М. Шанський класифікує фразеологічні одиниці з точки зору їх лексичного складу. Тут він виділяє дві великі групи, що мають підтипи. До першої групи належать фразеологічні звороти із слів вільного вживання (рос. «тоска зеленая», «горькая истина», «дело горит», ходячая газета», «золотой дождь»). Ця група складається із таких слів, які не співвідносяться одне одним, вони носять алогічний та каламбурний характер. У більшості випадків звороти цієї групи є повним або частковим калькуванням іншомовних зворотів. Усі елементи цих зворотів належать до активної лексики мови.
Друга група представлена фразеологічними зворотами з лексико-семантичними особливостями. Характерною ознакою цієї групи є те, що у лексичній будові фразеологічних зворотів спостерігаються особливі мовні інкрустації, вкраплення, які відомі лише у складі цих зворотів. Ця група поділяється на два підтипи: а) фразеологічні звороти зі словами, які відомі лише у їхньому складі: рос. «скалить зубы», «распускать нюни», «потупить глаза», «задавать стрекача», «за тридевять земель», «млечный путь»; б) фразеологічні звороти із словами застарілої або діалектної семантики: рос. «Фома неверный» (де «неверный» означає невіруючий), «остальное от лукавого» (де «лукавый» означає чорта), «на худой конец» (де «худой» означає поганий), «ни кола ни двора» (де «кол» означає невелика ділянка землі).
Н.М. Шанський зауважує, що фразеологічні вирази за лексичним складом можуть бути лише зворотами першої групи, що складаються із слів активної лексики, що є вільними за вживанням (напр., рос. «запасные части», «судьба играет человеком»). Фразеологічні єдності можуть містити у своєму складі не тільки слова з вільним вживанням, але й семантичні архаїзми (напр., рос. «семь пятниц на неделе», «спустя рукава», «остаться с носом»). Фразеологічні сполучення містять у своєму складі слова вільного вжитку (напр., рос. «закадычный друг», «скоропостижная смерть», «кромешный ад»). Фразеологічні зрощення можуть бути різноманітного характеру (напр., рос. «собаку съел», «как пить дать», «проходить красной нитью», «тихой сапой», «семо и овамо», «благим матом») [59, с.207-215].