Дивіденд (лат. ’dividendus’) – дохід, одержаний власником акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.
Дизажіо (італ. ’disaggio’) – відхилення ринкового курсу грошових знаків, векселів та інших цінних паперів у бік зниження від їхньої номінальної вартості. Протилежне – ажіо.
Диктат (нім. ’diktat’ - лат. ’dicto’ – диктую, наказую) – в міжнародному праві – нерівноправний договір, нав’язаний однією державою іншій.
Дилер (англ. ’diler’) – 1)особа або установа – торговельний представник підприємтва, фірми. 2) біржовий посередник, що займається купівлею та продажем цінних паперів.
Дискаунтер (англ. ‘discounter’) – в промислово розвинених країнах магазин споживчих товарів за зниженими цінами без надання додаткових послуг.
Дисконт (англ. ’discount’ - лат. ’computo’ – рахую) – 1)облік (купівля)
векселя; 2)обліковий відсоток,який стягують банки при обліку векселя; 3)знижка з ціни товару, валюти; 4)різниця між номіналом цінного паперу та його біржовим курсом.
Дисконтна політика - політика підвищення або зниження ставок за купівлю векселів центральними емісійними банками для регулювання попиту й пропозиції позичкових капіталів, стану платіжного балансу і валютних курсів.
Дисконтер (італ. ’sconto’) – особа, яка веде облік векселів; той, хто займається розміном грошей.
Диспач (англ. ’dispatch’ – швидкість) – винагорода за дострокове навантаження або розвантаження судна.
Диспаша (фр. ’dispache’) – у морському праві розрахунок збитку при аварії, що припадає на вантажі, судно й фрахт відповідно до їхньої вартості й розподіляється між вантажовласником і судновласником.
Диспашер(фр. ’dispacher’) – страховий агент, офіційний експерт, який проводить диспашу.
Диспонент (лат. ’disponentis’ – той, що розміщує, розподіляє) – 1) уповноважений у справах фірми; 2) той, що має вільні суми на рахунках у комісіонерів чи кореспондентів банку.
Дистриб’ютор (англ. ’distributor’) – незалежний оптовий посередник, що здійснює закупівлю продукції для продажу різним фірмам і магазинам, а також промислові підприємства, кооперативи. Відносини між Д. та його замовниками складаються на основі договору.
Домант(англ. ’dormant’) – партнер, який не бере участі у справі, невідомий клієнтурі.
Досьє(фр. ’dossier’) – сукупність документів, матеріалів, що стосується певного питання, справи, особи, а також тека, у якій містяться ці матеріали.
Дотація (лат. ’dotatio’ - лат. ’doto’ – наділяю) – асигнування з державного бюджету на покриття збитків, для збалансування нижчестоящих бюджетів, доплата.
Дублікат (лат. ’duplicatus’ – подвоєний) – другий примірник документа, що має таку ж юридичну силу, як і оригінал.
Е
Еквівалент (лат. ’aequivalentis’ – що має силу, значення, ціну) – товар, що виражає вартість інших товарів, на які він обмінюється.
Економіка (гр. ’oikonomia’ – управління господарством) – 1) історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації; 2) народне господарство даної країни; 3) наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності.
Ексекватур (лат. ’exequatur’ – хай виконує свої обов’язки) – 1) визнання особи іноземного консула державою, що його приймає; 2) документ, що констатує таке визнання.
Експансія (лат. ’expansio’ – розширення, поширення) – загарбання державами та монополістичними об’єднаннями чужих територій, ринків, джерел сировини; економічне й політичне поневолення інших країн.
Експедитор (лат. ’expedio’ – споряджую) – службова особа, обов’язком якої є відправлення товарів, кореспонденції тощо.
Експедиція (лат. expeditio – приведення в порядок, похід) – 1) відділ установи підприємства, що приймає, відправляє, розсилає кореспонденцію; 2) відрядження групи людей для дослідження різних об‘єктів.
Експерт (лат. ’expertus’ – досвічений) – фахівець, який здійснює експертизу.
Експертиза (фр. ’expertise’-лат. ’expertus’ – досвічений) – розгляд експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.
Експорт (англ. ’export’ - лат. ’exporto’ – виношу, вивожу) – 1) вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку; 2) кількість і вартість вивезених за кордон товарів.
Експортер (фр. ’exporteur’ - лат. ’exporto’ – вивожу) – особа або організіція (країна), яка вивозить товари, капітали або цінні папери за кордон.
Експропріація (лат. ’expropriation’ – позбавляю власності) – примусове вилучення майна у власність держави.
Ембарго (ісп. ’embargo’ – заборона) – 1) заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, товари та інші цінності; 2) заборона заходити в порти й виходити з них іноземним суднам; 3) затримання (арешт) у країні іноземної власності.
Еміненція (лат. ’eminentia’ – перевага, довершеність, досконалість) – людина (люди), що керує якоюсь справою, закладом, державою закулісно, таємно, законспіровано, анонімно.
Емісар (лат. ’emissarius’ – посланець) – особа, що її одна держава посилає в іншу з певним дорученням (здебільшого секретним).
Емісія (лат. ’emissio’ – випуск, випромінювання) – випуск банкнотів (паперових грошей) та цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами.
Емітент (лат. ’emittentis’ – той, що випукає) – установа або підприємство, що випускає в обіг цінні папери, банкноти або паперові гроші, тобто здійснює емісію.
Ескроу (англ. ’escrow’) – депонування у третьої особи грошової суми на ім’я іншої особи з тим, щоб сума була віддана їй лише після виконання відомих умов.
Є
Євро –грошоваодиниця країн Європейського Союзу, запроваджена у 1998р.
Євробонди – (від євро… і англ. bonds – облігації) – різновид цінних паперів у вигляді купонних облігацій, які випускає емітент з метою отримання довгострокової позички на ринку Європи
Євровалюти – (від євро… і валюта) – національні валюти європейських або інших країн, що знаходяться на рахунках іноземних банків за межами країн їхньої емісії і використовуються для розрахунково-кредитних операцій, напр., долари США на банківських рахунках Франції або Італії називають євродоларами .Є. обертаються виключно у безготівковій формі.
Євродолари – (від євро… і долари ) – тимчасово вільні кошти в доларах США, які розміщені організаціями і особами в європейських банках і використовуються цими банками для надання кредитів.
Єврокард - (англ. eurocard) – міжнародна кредитна картка з правом користування у країнах- членах європейської системи банківських карток.
Євроноти – (англ.euronotes) – середньострокові цінні папери, які випускають терміном на 3-6 місяців за ставкою, що змінюється відповідно до ставки Лондонського міжбанківського ринку.
Єврочек (англ. ’eurocheque’) – кредитна картка, що береться до оплати в кожній з країн – учасниць Європейської банківської системи; використовується в Західній Європі.
Ж
Жирант(італ. ’girante’ – перевести суму) – особа, яка передає право стягнення боргу за переказним векселем іншій особі через оформлення індосаменту.
Жирантувати – переказувати вексель на іншу особу шляхом передавального запису.
Жират –( нім. girat) особа, якій шляхом індосаменту передається право вимоги виконання боргового зобов’язання за переказним векселем.
Жиро (італ. ’giro’ – оборот) – 1) вид безготівкових рахунків, здійснюваних за допомогою рахункових чеків; 2) передавальний напис власника на звороті чеків, векселів та інших цінних паперів про надання прав за цими документами іншій особі; те саме, що й індосамент.
Жиробанк – банк, який здійснює безготівкові розрахунки між своїми клієнтами.
Жироконто (італ. ’giro’ + ’conto’) – особливий вид поточного рахунку, що відкривається для розрахунків із третіми особами, котрі мають поточні рахунки в тому самому банкові.
Жироцентраль – різновид кредитних установ, що виконує функції центрального банку для комунальних (муніципальних) ощадних кас.
Жиросистема – система платежів через рахунки у поштових відділеннях у країнах Європи та Японії.
З
Загальний еквівалент (лат. ’aequas’ – рівний + ’valens’ – має силу, значення, ціну) – товар, за допомогою якого при розвинутому товарному виробництві у процесі обміну, купівлі-продажу вимірюється вартість усіх інших товарів.
Золотий пул (англ. ’pool’ – спільний котел) – одна з форм монополій, яка характеризується тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів функціонування їх коштів.
І
Імідж (лат. ’imago’ – образ) – 1) Образ ділової людини, уявлення оточуючих про неї, часто цілеспрямовано створюване;2) Образ фірми, товарів, послуг, який забезпечує становище на ринку. Створення схвального відгуку про товар, послугу, поведінку людини.
Іммобілізація (лат. ’immobilis’ – нерухомий) – 1) перетворення рухомого майна в нерухоме; 2) перетворення капіталу акціонерного товариства в капітал одноосібних підприємців; 3) розміщення оборотних засобів у малорухомі цінності (у процентні папери, що не котируються на біржі, та інше).
Імпорт (англ. ’import’ – ввожу) – ввезення товарів або капіталів будь-якою країною з-за кордону.
Імпресаріо (італ. ’impresario’) – підприємець, агент-професіонал, що організує і, як правило, фінансує концерти, спектаклі, гастролі артистів або театральних колективів.
Інвестор (англ. ’investor’) - юридична або фізична особа, що приймає рішення щодо внесення власних, позикових та інших залучених майнових та інтелектуальних цінностей до інвестиційного проекту.
Індекс – цифровий показник , що відображає у процентах послідовні зміни якогось економічного явища.