Система контролю нерозривно зв’язана із системою вправ, являється компонентом цієї системи; отже, об'єкти контролю повністю ідентичні з об'єктами засвоєння у кожний даний момент навчання. І головними об'єктами контролю можуть і повинні бути мовні уміння в галузі говоріння, аудіювання, читання і письма на основі аутентичних матеріалів, які забезпечують контроль знань, умінь і навичок.
Контроль допомагає виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель.
Перевіряти необхідно не лише знання слів або уміння формувати граматичні форми і конструкції, а й уміння виконувати дії або операції з ними, тобто вміти використовувати їх в процесі висловлювання, або узнавати при сприйманні невеликих текстів або групи речень. Крім того, необхідно висунути наступні вимоги до граматичних навичок усного мовлення:
а) направленість на цілісний мовний акт у поєднанні його вимовної, лексичної і граматичної сторін;
б) самостійне виконання операції означення ( фраза, яка контролюється не міститься у висловлюванні) і вираження ( учням не видається зразок висловлювання);
в) заданість змістовної сторони мови ( наприклад, за допомогою засобів наочності);
г) обмеження мовних реакцій рамками окремої фрази або мікровисловлювання.
Рецептивний етап становлення граматичних навичок усного мовлення може бути проконтрольований за допомогою письмового синхронного перекладу висловлювань вчителя з вивчає мої мови на рідну мову. Доповнимо, що контроль та оцінка повинні бути абсолютно об'єктивними.
Звернемося до розгляду видів контролю при викладанні іноземних мов та застосування їх на практиці.
Попередній контроль. Успішно будувати навчальний процес можливо лише у тому випадку, якщо викладач добре знає початковий рівень підготовки учнів та студентів.При знайомстві з новою групою ми фронтально
Та індивідуально провели рівень сформованості мовних навичок.
Поточний контроль. Він дозволяє бачити процес становлення умінь та навичок, заміняти окремі прийоми роботи, їх послідовність в залежності від особливостей тієї чи іншої групи учнів чи студентів. Тут ми застосували форми контролю індивідуальні, фронтальні, групові і парні.
Проміжний контроль. Контроль, який завершує розділ. Даний вид контролю проводиться після цілого ланцюжка уроків, присвячених якій-небудь темі або блоку. Перевірка буде носити більш фронтальний характер.
Підсумковий контроль проводиться кожне півріччя або рік за допомогою тестів, опитування, екзамену.
На завершення зупинимося ще на одній особливості організації контролю успішності оволодіння мовою – її відкритості або замкненому характеру.
Відкритий контроль спирається на довільну форму уваги, при якій учень чи студент розуміє характер діяльності, що виконується.
Прихований контроль проводиться на основі мимовільної уваги, так як діяльність учня чи студента направлена не на контроль, а на навчання. Із того факту, що контроль- це не самоціль, а спосіб навчання, який використовується для покращення результатів цього навчання, витікає, що результати контролю ретельно враховуються і використовуються у подальшій навчальній роботі. Контроль виявляє недоробітки, які виявляються у допущених учнями помилках.
Отже, система вправ повинна одночасно служити і системою контролю.
Контроль допомагає виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель.
Загальні висновки
Отже, на сучасному етапі розвитку української державності у зв’язку із прагненням України увійти до європейської спільноти постала потреба у фахівцях з високим рівнем володіння англійською мовою − визнаною мовою міжнародного спілкування.
Успішність іншомовного спілкування безпосередньо визначається рівнем сформованості іншомовної граматичної компетенції, оскільки саме граматика допомагає зрозуміти логіку мислення та оформлення думки іноземною мовою. Граматика має велике значення при вивченні та формуванні практичних навичок іноземної мови.
Оволодіння учнями іншомовним спілкуванням передбачає формування у них певного рівня комунікативної компетенції. а результати нашого аналізу виявили необхідність у навчальних вправах, які направлені на комунікацію. Система вправ для іноземної мови завжди повинна мати на меті практичне оволодіння іноземною мовою. Головне призначення граматичних вправ заключається у тому, щоб забезпечити оволодіння граматичним матеріалом як у рецептивному, так і у репродуктивному плані.
В ході роботи ми провели дослідження. Метою дослідження було показати можливість і необхідність використання системи вправ. Об’єктом дослідження виступили різні види вправ і система вправ. Ми виконали наступні задачі:
1. Розкрили психолого - педагогічні основи формування граматичних навичок.
2. Використали комунікативний метод.
3. Розробили систему вправ.
На підставі словників, енциклопедій та інших посібників визначили основні види і типи вправ для розвитку граматичних навичок. Дослідили дану проблему, спираючись на праці вчених, словники, посібники, наукові роботи.
Ми запропонували комплекс вправ для формування у майбутніх вчителів усномовленнєвої англомовної граматичної компетенції на соціокультурному матеріалі. На нашу думку, застосовування розглянутого комплексу сприятиме кращому оволодінню навичками та вміннями, необхідними для здійснення міжкульурного спілкування. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у безпосередній розробці вправ до запропонованого комплексу та впровадження їх у навчальний процес.
Система вправ одночасно повинна служити і системою контролю. Контроль допомагає виявити як проходить процес формування умінь, які проблеми є в учнів та студентів, і виявити ефективність прийомів навчання, які використовує вчитель.
Список бібліографічного матеріалу
1. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. – М.: Просвещение, 1969.- 279 с.
2. Бенекдитов Б.А. Психология овладения иностранными языками.- Минск: Вышейш. школа, 1974.- 335 с.
3. Бородулина М. К., Карлин А.А., Лурье А.С. Обучение иностранному языку как специальности.- М.: Вісшая школа, 1982.- С. 23-34.
4. Викладання англійської граматики: філософські аспекти, комунікативні методи.// Англійська мова та література. 2003. № 17-18.
5. Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем // Іноземні мови.- 1998.- № 1- С. 24-31.
6. Ждан А.Н., Гохлернер М.М. Психологические механизмы усвоения грамматики родного и иностранных языков.- М.: Изд- во Моск. ун- та, 1972.- 256 с.
7. Камаева Т.П. Формирование профессионально – методических умений речевого взаимодействия на иностранном языке( английский язык): Дис...канд. пед. наук: 13.00.02.- М., 1990.-390 с.
8. Комков И.Ф. Методика преподавания иностранных языков.- Минск: Вышэйш. школа, 1979.- 352 с.
9. Львов М. Ф. Словарь- справочник по методике русского языка.- М.:Просвещение, 1988.- 240 с.
10. Маслыко Е.А. Бабинская П.К. и др. Настольная книга преподавателя иностранного языка.- Минск: Вышэйшая школа, 1999.- 522 с.
11. Ніколаєва С.Ю. Концепція підготовки вчителя іноземної мови// Іноземні мови. – 1995.- № 3-4.- С. 5-11.
12. Ожегов С. И. Словарь русского языка.- М., 1961.- С. 138
13. Основы методики и преподавания иностранных языков.- К.: Вища школа, 1996.- 334 с.
14. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. – М: Просвещение, 1985. 208 с.
15. Програма з англійської мови для університетів / інститутів
16. ( пятирічний курс навчання ): Проект / Колектив авт.: С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей керівники), Ю.В. Головач та ін. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 245с.
17. Розенталь Д. Э., Тегенкова М.Э. Словарь- справочник лингвистических терминов.- М., 1976.
18. Роман С.В. Раннє навчання іноземної мови як предмет методичної підготовки студентів і фахового вдосконалення вчителів- предметників // Іноземні мови. – 1995.- № 1.- С. 44-47.
19. Самойлюкевич И.В. Методика обучения профессионально направленному говорению на английскому языке (111 курс языкового педагогического вуза): Дисс... канд. пед. наук: 13.00.02.- К., 1990.- 247с.
20. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь// Іноземні мови.- 1999.- №.- С. 3-7.
21. Скляренко Н.К. Типологія вправ в інтенсивному навчанні іноземних мов// Гуманістичні аспекти лінгвістичних досліджень і методики викладання іноземних мов: Збірник наукових праць.- К.: Київський держ. пед. інст. іноз. мов, 1992. – С. 9-14.
22. Смирнова Е.А. Профессионально- направленное формирование социокультурной компетенции в процессе подготовки будущих учителей иностранного языка ( на материале немецкого языка): Дис...канд. пед наук: 13.02.02.- М..2001.-182с.
23. Стеченко Т.О. Дидактичні передумови формування професійно орієнтованої англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів// Вісник КНЛУ. Серія «Педагогіка і психологія».- К.: Вид. Центр КНЛУ.- 2002.- Вип. 5.- С. 280-286.
24. Тер- Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация: (Учебное пособие) – М.: Слово, 2000.- 624с.
25. Хомицкая А.Н. Профессионально – ориентированное совершенствование фонетической стороны иноязычной речи студентов старших курсов языкового педагогического вуза ( на материале английского языка): Дис... канд. пед. наук: 13.00.02.- Н. Новгород, 1999.- 278 с.
26. Черноватий Л.М. Основи теорії педагічної граматики іноземної мови: Автореферат. – К., 1999. С. 2-6.