Очевидно, всі реалії входять в обсяг безеквівалентної лексики певного бінарного зіставлення [9, с. 107]. Але ж до її складу входить також частина прислів’їв та приказок, окремі лексеми надзвичайно місткого семантичного наповнення, та інші випадки лексико-семантичної безеквівалентності.
Окремі автори зараховують до реалій географічні назви, власні імена та прізвища [12, с. 28]. Але ж річ у тім, що при трансляційному перейменуванні реалій застосовують різні способи: транскрипцію, транслітерацію, калькування, а географічні назви, власні імена та прізвища можна при перенесенні на грунт мови-споживача лише більш або менш вдало транскрибувати чи транслітерувати.
Влахов та Флорин вважають, що “реалії входять як самостійне коло слів до безеквівалентної лексики. Частково покривають коло реалій, але з цим часткововиходять за межі безеквівалентної лексики терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення, відступлення від літературної норми; із реаліями стикаються власні імена і фразеологізми... В тих же межах безеквівалентної лексики значне місце займають слова, які б ми назвали власне безеквівалентною лексикою – це одиниці, які не мають лексичних відповідностей в перекладацькій мові” [7, с. 43].
Болгарські вчені визначають ще один момент, який відрізняє реалію від безеквівалентного слова: “в загальних рисах слово може бути реалією у відношенні до всіх або більшості мов, а безеквівалентним – переважно в рамках даної пари мов, тобто, як правило, список реалій даної мови буде більш або менш постійний, який не залежить від перекладацької мови, в той же час, як словник безеквівалентної лексики, опиниться різним для різних пар мов” [7, с. 43].
Таким чином, ми вже можемо скласти собі більш або менш чітку думку про своєрідну категорію слів і словосполучень, які називаються реаліями. Але перед тим, як аналізувати структуру, класифікацію і способи перекладу реалій, треба дати чітку характеристику поняття реалії.
РОЗДІЛ II
ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛІЇ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
В першу чергу Влахов і Флорин вказують на “сходство реалии с термином” [6, c. 432]. На відміну від більшості слів, терміни позначають чітко визначені поняття, предмети та явища [6, с. 433], звично, що це однозначні слова без синонімів, які часто входять до складу “міжнародної” лексики; серед них часто зустрічаються слова із значеннями, які обмежені даною історичною епохою. Все це можна сказати і про реалії. Більш того, на перетині цих двох категорій є ряд слів, які важко із упевненістю причислити до одної з цих категорій, а є ще й такі, які можна на законній основі віднести до обох груп [6, с. 434].
Проте Є.К. Павлова бачить суттєву різницю між термінами та реаліями. Терміни – це основа наукової лексики, сфера їх вживання – спеціальна, наукова література. Реалії зустрічаються переважно в художній літературі, де вони складають елементи місцевого і історичного колориту. Термін поширюється із поширенням предмета, найменуванням якого він є. Але ми не можемо вимагати від терміна “національної належності”: незалежно від свого походження, він – набуток всього людства, яке користується ним, як своєю “законною” власністю. Реалія ж завжди належить народу, у мові якого вона народилася. Її лише приймають в інші мови, “як гостя, і вона гостює у них коли день, коли рік, а трапляється й так ( але порівняно рідко), що обживається настільки, що залишається назавжди, збагачуючи або засмічуючи мову, яка її прийняла” [19, с. 19].
Різниця між терміном та реалією вбачається і в їх походженні. В той час, коли багато термінів створюються штучно для найменування тих, чи інших предметів, понять і явищ (грецького або латинського походження), реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, і це цілком зрозуміло: “реалії – народні слова, тісно пов’язані, головним чином, із побутом народу” [10, с. 38].
При зіставленні цих понять (термін – реалія), таких близьких і з цим таких несхожих, виявляються деякі характерні риси реалій як своєрідної лексичної категорії.
Після того, як ми розглянули схожість і різницю між реаліями і термінами, можна вивести дефініцію поняття “реалія”. Багато вчених і фахівців давали визначення реалії, але на нашу думку, найбільш повною і зрозумілою є дефиниція Влахова та Флорина: “реалії – це слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому що вимагають особливого підходу” [6, с. 438].
Що стосується структури реалій, то на питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначних відповідей. Вайсбурд , наприклад, вважає, що “ поняття, віднесені до реалій, можуть бути виражені окремими словами, словосполученнями, реченнями і скороченнями” [7, с. 18]. Але більшість інших вчених говорять про “слова” – “лексичні одиниці”, і тільки інколи добавляють “словосполучення” [7, с. 18]. Так вважають Л.Н. Соболєв, А.В. Федоров, Г.В. Чернов, а також С. Влахов і С.Флорин. В розумінні цих фахівців реалії – це тільки слова і словосполучення. Додавання в цьому випадку “і словосполучення” означає, що до реалій можна віднести “номінативні словосполучення, тобто такі сполучення слів, які семантично дорівнюються слову. Реалією може бути номінативне словосполучення ще тому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Іншою формою реалій є скорочення (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне “слово” номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів’я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення.
Ми вже розглянули поняття реалії, її структуру, але для більш повної та яскравої характеристики доцільно розглянути типи реалій. На наш погляд найкращою класифікацією реалії є класифікація Влахова та Флорина, які розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їх погляд :
1. Поділ за предметною ознакою
2. Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовної залежності)
Предметна ознака
Географічні реалії:
- Найменування об’єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології
Степ, прерія, сопка, солончак, торнадо
- Найменування географічних об’єктів, пов’язаних з діяльністю людини
Польдер, крига, язовір, грид, арик
- Найменування ендеміків
Ківі, снігова людина, піщундська сосна, секвоя
Етнографічні реалії:
- Побут:
А) їжа, напої, побутові заклади та ін.
Щі, чебуреки, кумис, ель, сидр; таверна, пиріжкова, бістро, сауна, драгстор
Б) одежа (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси
Кімоно, сарі, рукавички, лапті, сомбреро, кокошник, фібула, верик
В) житло, меблі, посуд та ін. обладнання:
Ізба, юрта, дівчача, горниця, обрік, амфора, кубишка
Г) транспорт (засоби та “водії”):
Рикша, кеб, ландо, пірога; ямщик, кебмен, гондольєр
Д) інше:
Сакви, махорка, будинок відпочинку, путівка, кізяк
- Праця:
А) люди праці:
Передовик, бригадир, фермер, грум, консьєржка
Б) знаряддя праці:
Кетмень, мачете, бумеранг, ласо, чуберка
В) організація праці (включно господарства):
Колгосп, ранчо, гільдія, лапаз, мандра
- Мистецтво і культура:
А) музика і танці:
Козачок, гопак, блюз, тарантела, рил
Б) музичні інструменти та ін.:
Балалайка, тамтам, кастаньєти, най, банджо
В) Фольклор:
Сага, билина, частушки
Г) Театр:
Кабукі, містерія, арлекін, каспер, петрушка
Д) Інші мистецтва та предмети мистецтв:
Ікебана, чинте, пелікени
Е) Виконавці:
Трубадур, кобзар, скоморох, гейша
Ж) Звичаї та ритуали:
Коляда, вендета, конфірмація, тамада, ряжені, маслениця, рамазан
З) Свята та ігри:
День перемоги, паска, День подяки, лапта, крикет, пітчер
И) Міфологія:
Леший, Дід Мороз, троль, валькірія, ельф, гном, килим-літак, вурдалак
К) Культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети:
Лама, абат, мормони, квакери, дервіші; мечеть, пагода, розп’яття, мани
Л) Календар:
Вайшак, вересень, бабине літо
- Етнічні об’єкти:
А) Етноніми:
Гуцул, кафр, тотонакі, баски, казах
Б) прізвиська ( звично шутливі або образливі)
Хохол, кокні, фріц, грінго, кацап
В) Найменування осіб за місцем проживання:
Габровець, канака, шоп, обердинець
- Міри і гроші:
А) Одиниці мір:
Аршин, ярд, пуд, десятина, акр, четверть, бушель
Б) Грошові одиниці:
Лев, рубль, ліра, франк, песо, пенс, фунт стерлінг, долар
В) Простомовні найменування мір і грошей:
Осьмуха, сотка, четвертинка, двушка, п’ятак, бакс
Суспільно-політичні реалії:
- Адміністративно-територіальний устрій:
А) Адміністративно-територіальні одиниці:
Губернія, область, департамент, графство, воєводство
Б) Населені пункти:
Аул, станиця, хутор, стійбище
В) Деталі населеного пункту:
Аррондісман, медіна, променад, ларго, ряд
- Органи та носії влади:
А) органи влади:
Народні збори, сейм, рада, муніципалітет, верхня палата
Б) Носії влади:
Канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар
- Суспільно-політичне життя:
А) Політична діяльність та діячі:
Більшовики, ку-клукс-клан, віги, торі, есдеки
Б) Патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі):
Партизани, карбонарії, західники, слав’янофіли
В) Соціальні явища та рухи ( і їх представники)
Бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі
Г) Звання, титули, звернення: