10. У загальних назвах іншомовного походження подвоєння приголосних звичайно не передаємо: тона, нето, бруто, але ванна, вілла, манна, булла та деякі інші (бо є слова віла “русалка в сербів”, мана і т. д.).
11. Слова з церковно-релігійної сфери (давні запозичення) з “правилом дев’ятки” не пов’язуються. У них між усіма приголосними пишемо и: євангелист, єпископ, алилуя, Вифлеєм..
12. Поширити “правило дев’ятки” на правопис іншомовних власних назв: Аристотель, Едип, Сизиф; Занзибар, Сіракузи..
13. У загальних назвах іншомовного походження перед йотованими після губних писати апостроф: б’юро, б’юджет, п’юпітр, м’юзикл.
14.У словах іншомовного походження, де в мові-джерелі звучить j, у позиції перед о писати й: йон, йонійський, йоаніт, Йоан, Йов.
15. Писати слово проєкт і похідні від нього з буквою є.
16. Написання ія всередині слів іншомовного походження на місці іа: артеріяльний, геніяльний, матеріял.
17. Не писати зайвої букви й у словах, де його немає в мові-джерелі запозичення: гуаява “вид тропічних деревних рослин”, мая “індіанський народ у Латинській Америці”, фоє.
18. Писати тільки початковий ю в словах, де в мові-джерелі початкова група ju: Юда.
19. Передавати іншомовний дифтонг au через ав у загальних найменуваннях: авдит, авдиторія, авкціон, автобіографія, автор, інавгурація.Au передавати через ау тільки в словах: аут, джоуль, клоун, ноу-хау, Каунас, Лаура, Фауст, Пауль та деяких інших (за традицією).
20.Писати м’який знак після р в іменах по батькові: Ігорьович, Лазарьович.
Висновок
Як ми могли переконатися, процес творення єдиних мовних норм надзвичайно складний і тривалий. Навколо нього завжди виникає чимало суперечок. Та не слід цим нехтувати, адже наша мова – наш скарб. Особисто я вважаю, що вдосконалювати правопис повинні фахівці – філологи, але й серед нашого народу є багато мудрих людей, які мають право на власну думку. Думаю, що участь у вдосконаленні правопису можуть брати і представники національних меншин України. Мусимо правописом захистити свою мову, адже наша Конституція поки-що її не захищає.
Використані джерела:
1. С. Караванський «Секрети української мови»;
2. І. Фаріон «Правопис – корсет мови?»;
3. В. Німчук стаття «Доля Проекту 1999 р.»;
4. http://www.slovoprosvity.com.ua.