34”Немає смерті. І не ждіть – не буде…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 33 с.
Так само і контекстуальна синоніміка, яка є приналежністю індивідуального мовлення, вживаючись для передачі широкого й різноманітного кола асоціацій, відіграє надзвичайно важливу роль у мові художньої різноманітного кола асоціацій, відіграє надзвичайно важливу роль у мові художньої літератури, беручи активну участь у створенні художнього образу. Проте від загальномовних синонімів щодо стильової принадлежності контекстуальні синоніми відрізняються тим, що їх місце майже й обмежується рамками художнього стилю. Здатність називати реалію не прямо, а потрібних випадках завуальовано, алегорично, надає контекстуальній синоніміці широких прав у поезії, яку забороняли, у громадській ліриці. Така алегорична контекстуальна синоніміка таїла в собі необхідність приховати справжню думку з метою реабілітації автора твору і мала бути зрозумілою лише для однодумців.35 Це є одним з аспектів, чому поезія Симоненка стає цікавим матеріалом для розгляду синоніміки.
У наступному синонімічному ряді стрижневим словом є прикметники ласкавий та добрий: Інші кохатимуть люди – добрі, ласкаві і злі.36 Абсолютним синонімом до слова ласкавий є лагідний: Аж доки руки лагідні, чужі ромашку для букета не зірвали. 37 Або: Вченому ти лагідно відкрила мудрості людської глибину.38 Синонімом стилістичнимбуде ніжний: Білизну червневих ніжних лілій заплітать букетами в пісні.39 Чи: Сняться меня твої плечі оголені, ніжна покора натомлених рук.40
Симоненко використовує багато прикметників, які не дуже різняться від значень добрий та ласкавий. Навпаки, такі слова як заквітчаний і милий додають особливо відтінку прекрасного та надзвичайного, посилюють сприйняття: Вона прийшла, заквітчана і мила, і руки лагідно до мене простягла, і так чарівно кликала й манила, такою доброю і ніжною була.41 Дані синоніми дають можливість авторові яскравіше описати почуття. Зрозумілим стає, що та любов, яку автор змальовує так детально та старанно, справді була чудовим, прекрасним почуттям. Синонім милий теж доволі часто зустрічається у Симоненкових поезіях: Він байдуже потис її руку і не чув її милих докорів.42 Поряд виступає слово хороший, що є загальномовним синонімом до прикметника добрий: Яка хороша і нерозумна ти, наївна, мила юність неумита!43 Також нерідко на позначення милий, ласкавий виступають прикметники, що пов’язані із жінкою чи дівчиною – жіночий, дівочий, або з матір’ю – материнський. Певно, жінка для поета є уособленням найкращого, що є в людства. Жінка – прекрасна істота, мати, берегиня домашнього вогнища, що здатна кохати щиро, від усього серця стає для Симоненка символом ніжності та добра: При тьмяному мигтінні каганця жіночі ніжні материнські руки тягли за ручку камінь без кінця.44
________________
35Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. ак. І.К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1973. 130-131 с.
36”Ти знаєш, що ти – людина?” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 151 с.
37”Цвіла ромашка в полі на межі”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 115 с.
38”Моя мова”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 136 с.
39”Можна”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 46 с.
40”Сниться мені невідома Італія…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 146 с.
41”Вона прийшла”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.
42”Одурена”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 153 с.
43”Ще один протест”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.
Або: Менше ми гіркоти нестимем, стане ближчою наша мета, як не будуть у небо димом підніматись жіночі літа. Чи: Біля печі, вона бранець, слугувала під шурх спідниць, віддавала дівочий рум’янець чистоті смачних паляниць.45 Поет показує читачеві ніжну дівчину чи жінку, яка повинна багато працювати, вбиваючи свою чудову жіночність важкою працею.
Отже проаналізувавши ще один синонімічний ряд бачимо, що синонімами до слів добрий, ласкавий будуть прикметники лагідний, ніжний, заквітчаний, милий, хороший, жіночий, материнський, дівочий.
Однією з важливих функцій синонімів є вираження власного ставлення мовця до названої їм особи, предмета, явища, поняття. Синонімічний ряд, який передає емоційне ставлення автора, можна вважати повним, якщо центральне нейтральне слово має “ліву” і “праву” сторони, тобто компоненти ряду, які передають позитивну і негативну оцінку. Такі ряди називаються емоційно-градаційними. Поширеним типом емоційно-градаційного ряду є такий, в якому наростання емоційного сприйняття відбувається або в негативний бік, або в позитивний. На прикладі наступного синонімічного ряду, що групується навколо прикметника чарівний продемонструємо саме позитивну емоційну градацію.
Застосовуючи слово чарівний для опису поет хоче наголосити на чомусь надзвичайно прекрасному, магічно чудесному: Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.46 Слідуючим у даному емоційно-градаційному ряді піде семантико-стилістичний чудесний: Бо не хочу, щоб в землю ішли без сліда безуменні, святі, незрівнянно чудесні, горді діти землі, вірні діти труда. 47 До цього ряду можливим було б віднести слово святий, але прикметники з домінантою святий становлять окремий синонімічний ряд. Далі іде слово розкішний, значення якого підсилює прикметник зоряний: Я ж губами в розкішних косах позбираю зоряні вогні.48 Наступною ланкою у цьому емоційно-градаційному ланцюжку виступає синонім фантастичний: Флегматично зима тротуаром поскрипує, фантастичні плете казки.49 Чи: Де знайти фантастичну поляну?50 Таким чином утворився ряд, кожне слово якого підсилює значення попереднього і підкреслює значення наступного. Всі ці сегменти ланцюжка утворюються навколо прикметника чарівний, який є першим слово в даному ряді, що представляє позитивну емоційну градацію: чарівний, чудесний, розкішний, зоряний, фантастичний.
______________
44”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
45”Піч”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 66 с.
46”Флегматично зима тротуаром поскрипує…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 50 с.
47”Дід умер”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 68 с.
48”Нареченій”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 32 с.
49”Флегматично зима тротуаром поскрипує…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 50 с.
50”Ти байдужа, як мертве місто…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 43 с.
Немало в Симоненка і прикметників на позначення віку. Спробуємо дослідити синонімічний ряд із керуючим словом старий: Хай трава пнеться вгору крізь листя старе. Поряд виступає слово старезний, що позначає більш старе, дуже старе: Поховали старезного діда.51 Цей одокореневий синонім виконує уточнюючу функцію.
Наступне слово хоч і не є прямим синонімом до старий, але його значення логічно витікає: І дідівська гордовита мова служить вірно і слухняно ім. Роздивляючись іменник дід, ми одразу згадуємо людину похилого віку, стару людину. Дідівський – той, що належить або належав дідові. А якщо дід старий, то й те, що йому належить теж старе, тому логіно ототожнювати прикметники старий та дідівський.
Слово древній є понятійним синонімом до старий, бо відрізняється значеннєвим відтінком та обсягом семантики. Говорячи древній мається на увазі дуже-дуже старий, той, що бере свої корени з давніх давен: Древній, обікрадений народе! Над тобою прошумів розбій.52 Звертаючись до українців, слов’янського народу, автор використовує прикметник древній, бо наш народ виник дуже давно і існує багато віків.
Синонім заношений є стилістичним, бо несе додаткове емоційно-експресивне забарвлення: Як ви боїтеся, що вийде в люди ваш заношений храм!53 Оперуючи фактом, що релігія виникла в сиву давнину, зрозумілим стає, що якщо йдеться про храм, то мова ведеться про щось давнє. А прикметник заношений, що позначає щось, що використовували довгий час, і воно буквально заносилося, підкреслює це смислове значення негативним значенням.
Прикметник віковий теж є синонімом даного ряду: Коли мечами злоба небо крає і крушить твою вроду вікову.54 Слово віковий позначає те, що творилося віками, а коли це творилося такий тривалий час, зрозумілим стає, що за віком воно дуже старе, тобто являється синонімом цього прикметника.
Також у ролі контекстуального синоніма виступає минулий: Щоб розказали нам з віків минулих люди історію насильств і батогів.55 У словосполученні минулі віки намаються на увазі пройдешні роки, старі часи, хоча без конкретного контексту слова старий та минулий не будуть виступати синонімами.
Таким чином, проаналізувавши ще один синонімічний ряд, виявилося, що синонімами до слова старий є прикметники: старезний, дідівський, древній, заношений, віковий та минулий.
______________
51”Дід умер”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 68 с.