(1) Observe him carefully. There, there, Imustnotalarmyou. Writing, thinking, yes, action, no. Let him take his time. I’m glad he has such a goodfriend (Murdoch)./Дане висловлювання імплікує, що об’єктом, до якого відноситься оцінний предикат agoodfriend, є адресат/.
(2)“DoIlooklike agrandmother?” sherepeated.
“Youcanneverlooklikeagrandmother,” Darcyreplied (Krantz). /У даному висловлюванні позитивно-оцінний предикат імплікується за допомогою заперечення негативної ознаки, вираженої за допомогою порівняння/.
(3)“Where the hell’s your husband?”
“He got held up at the office. We had a row about my coming alone.” Instantly she felt disloyal.
“He’s quite right. If I were married to you, I’d keep you locked up” (J. Cooper). /Дане висловлювання імплікує таке оцінне судження: You are very pretty/.
б) висловлювання, в яких зв’язок між об’єктом позитивної оцінки і оцінним предикатом не є предикативним:
“I couldn’t possibly marry a glamour puss like you, I’d find you far too distracting. I’d never get to work in the morning” (J. Cooper).
в) висловлювання, в яких об’єкт позитивної оцінки відноситься не (чи не лише) до „безпосереднього”, а й до „побічного” адресата:
He put his arms round both of them: “Sneaking out on me, huh? With the prettiest girl in the room?”
“We’re just off to dine,” said Richard (J. Cooper).
г) висловлювання, в яких мовець не є автором позитивно-оцінного судження, що становить пропозиційний зміст:
“I don’t think you lot need me all that much,” said Jenkin in a tentative tone. “I’ve always felt like the odd man out.” <…>
“What perfect nonsense!” said Gerard, regaining a little confidence. “You’re central, you’re essential, even Crimond saw this. He said you were the best” (Murdoch).
Можливі випадки, коли в одному іллокутивному акті компліменту поєднуються більше, ніж одна ознака імпліцитності:
A.J. looked slightly embarrassed. He glanced at Jessica, then back at Lila. “<…> I’m A.J. Morgan,” he said.
Aaron grinned. “See, I told you, A.J. No shortage of gorgeous girls.”
Lila tossed back her hair. She obviously took Aaron’s comment as if it were directed especially at her (Pascal)./У даному висловлюванні об’єктом позитивної оцінки є побічний адресат і, крім цього, оцінне судження виражене імпліцитно/.
Окрему категорію становлять іллокутивні акти компліменту, в яких позитивно-оцінне судження виражене за допомогою метафори.
Oliver whistled. “Jessica!” he said incredulously. “Little Jessica Eliot. My God!” He turned her round, “You have come out of the chrysalis. You’ll need a body guard” (J. Cooper).
При розмежуванні прямих і непрямих іллокутивних актів компліменту виникають проблемні випадки, коли висловлювання-формули з іллокутивною силою компліменту мають пропозиційний зміст, що не відповідає повідомленню мовця, а саме: об’єкт позитивної оцінки, що становить буквальне, власне семантичне значення висловлювання, не відповідає тому конкретному об’єкту, що був в дійсності позитивно оцінений мовцем та викликав у нього позитивний емоційний стан:
Trish came in carrying the soufflé and we all exclaimed.
“Trish, you’re marvellous,” said Mollie, watching her serve it out (J. Cooper). /Гостя виражає своє захоплення частуванням за допомогою компліментарного висловлювання, в якому оцінний предикат відноситься не до частування, а до хазяйки, що його приготувала/.
Для того, щоб адекватно описати подібні іллокутивні акти компліменту, доцільно розмежовувати поняття „об’єкт вираженого інтенційного стану” і „об’єкт позитивної оцінки”, маючи на увазі під першим об’єкт, що є безпосередньою причиною виникнення вираженого інтенційного стану мовця, а під другим – об’єкт, до якого відноситься позитивна оцінка, що становить власне семантичний зміст компліментарного висловлювання. Хоча дані іллокутивні акти компліменту мають властивість, характерну для непрямих іллокутивних актів компліменту (імпліцитно виражене значення), доцільніше відносити їх до прямих, оскільки вони за всіма параметрами відповідають прямим іллокутивним актам компліменту. Відповідно до цього розрізняють прямі іллокутивні акти компліменту, в яких об’єкт позитивної оцінки збігається з об’єктом вираженого інтенційного стану, і ті, в яких дані об’єкти не збігаються.
Характеристика компліменту як іллокутивного акту була б неповною без вказівки на місце, яке він займає в системі іллокутивних актів. Однією з найбільш популярних класифікацій мовленнєвих актів є класифікація Дж. Серля. Релевантність даної класифікації для нашої роботи обумовлена тим, що головною класифікаційною ознакою в ній виступає іллокутивна ціль. Аналіз компліменту з точки зору цих ознак дозволяє зробити висновок про те, що іллокутивний акт компліменту слід віднести до класу експресивів. Іллокутивна ціль класу експресивів полягає в тому, щоб виразити психологічний стан, що задається умовою щирості відносно положення речей, визначеного в рамках пропозиційного змісту. Основну іллокутивну ціль компліменту можна сформулювати як вираження позитивного психологічного стану мовця, викликаного позитивною оцінкою, що становить пропозиційний зміст. За Дж. Серлем, важливою ознакою експресивів є те, що їхній пропозиційний зміст приписує певну властивість мовцю або слухачу. Комплімент, як уже зазначалося, характеризується тим, що в його пропозиційний зміст повинна входити позитивна оцінка (експліцитна чи імпліцитна) адресата або предметів чи осіб, що мають до нього безпосереднє відношення.
Та обставина, що пропозиційний зміст компліменту, як правило, являє собою оцінне судження, робить даний іллокутивний акт подібний за формою до іллокутивних актів похвали, схвалення, захоплення. Однак компоненти, з яких складаються ці різновиди іллокутивних сил, неоднакові. Принципова відмінність іллокутивної сили компліменту полягає в тому, що її обов’язковими компонентами є додаткові іллокутивні цілі:
а) виразити намір /бажання/ прагнення принести задоволення адресату;
б) виразити позитивне ставлення до адресата.
Наявність цих іллокутивних цілей обумовлює ще одну обов’язкову ознаку іллокутивної сили компліменту, а саме безпосередній зв’язок об’єкта позитивної оцінки з адресатом. Це означає, що можна хвалити когось / щось, схвалювати щось, захоплюватись кимось / чимось, що не має ніякого відношення до адресата, але не можна сказати комплімент людині, яка не присутня при розмові.
Слід підкреслити, що індикатором додаткових іллокутивних цілей компліменту є не стільки формально-семантичні особливості висловлювання, скільки його контекст (хто говорить, кому, за яких обставин, в яких умовах спілкування), а також інтонація мовця, його міміка (особливо посмішка), жести.
1.2. Комплімент як перлокутивний акт
Перлокутивний акт – це наслідки впливу іллокутивного акту на конкретного адресата. Розглядаючи перлокутивний акт як дію, спрямовану на зміну психологічного стану адресата, під перлокутивним актом компліменту слід розуміти дію, ціль якої полягає в тому, щоб викликати в адресата позитивну емоційну реакцію, принести йому задоволення.
Механізм впливу на адресата компліменту базується на тому, що позитивна оцінка, яка входить до пропозиційного змісту висловлювання, за допомогою якого реалізується цей перлокутивний акт, а також виражений позитивний емоційний стан мовця як наслідок цієї оцінки, його позитивне ставлення до адресата і його бажання зробити адресату приємність сприяють задоволенню такої потреби адресата, як бути визнаним і достойно оціненим іншими членами суспільства. Якісний характер перлокутивного ефекту, а, отже, і успішність перлокутивного акту обумовлені тим, наскільки будуть задоволені ці потреби, що в свою чергу залежить не від самого компліменту як типу іллокутивного акту, а від його аспектів, тобто від того, як він був сказаний (мовленнєве оформлення), ким (маються на увазі рольові та міжособистісні стосунки комунікантів), з якого приводу (об’єкт позитивної оцінки), за яких умов тощо.
У прикладах (1) і (2) реалізація перлокутивних актів компліменту є успішною, тобто викликає появу позитивного (запланованого) перлокутивного ефекту, однак ці перлокутивні акти різняться силою емоційного впливу. У першому прикладі спостерігається значний позитивний емоційний вплив на адресата, у другому – цей вплив менш помітний.
(1)As they had waffles after the movie Melvin said solemnly, “You are the most beautiful girl in the world, Teddy Lunel”. <…>Teddy blushed, her ears buzzed and she was afraid that tears were about to come into her eyes. None of the compliments she had received in her life from grown-ups had ever meant anything, but this! (Krantz).
(2) Trish came in carrying the soufflé and we all exclaimed.
“Trish, you’re marvellous”, said Mollie, watching her serve it out.
Trish gave her a bright bird-like glance – It’s quite easy, really (Cooper).
Перлокутивні акти компліменту є неуспішними, якщо їхня реалізація не викликає запланованих перлокутивних ефектів.
Edna made a significant little face at Elmer. Daisy did not see. She was standing back from the stove, where Edna was at work, looking at the baby.
“He can talk pretty good, can’t he? Dwight couldn’t say anything but mama when he was that little”.
Edna’s back was turned. She said meaningly:
“Now, Elmer’s come in for dinner, Daisy, we’ll have to hurry. You must help me get on the dinner. You can cut bread and get things on the table. You must help, you know. That’s what you’re supposed to do”.
Daisy looked startled, a little scared and resentful (Suckow).
Не всі перлокутивні акти знаходяться під контролем мовця, можливі ситуації, коли реалізуються перлокутивні акти і спостерігаються перлокутивні ефекти, які не були ціллю мовця. О.Г. Почепцов описує три типи ситуацій, в яких спостерігаються неінтенційні перлокутивні акти та ефекти. До першого типу відносяться ситуації, коли мовець не розглядає адресата як об’єкт впливу, в той час як адресат вважає себе чи є ним. У ситуаціях другого типу адресат виявляється не лише об’єктом того впливу, який був запланований, але ще й якогось іншого впливу. До третього типу відносяться ситуації, коли адресат виявляється об’єктом не того впливу, який мовець хотів здійснити, а якогось іншого впливу.
Отже, перлокутивні акти компліменту можуть бути успішними і неуспішними, інтенційними і неінтенційними.
РОЗДІЛ 2. СТЕРЕОТИПНІ КОМПЛІМЕНТАРНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
2.1. Комплімент як соціальна дія
Кінцевою комунікативною ціллю компліменту, як і будь-якої мовленнєвої дії, є ціль соціальна, пов’язана з організацією та координацією взаємодії між комунікантами. Здійснюючи іллокутивний і перлокутивний акти компліменту, мовець використовує їх як засіб керування поведінкою адресата.