Композиція збірки виважена, чітко спланована, укладена в пропорційно опрацьовані розділи. Для тексту характерна легкість стилю. Властиво, легкість викладу не означає, що ці своєрідні новели про слово доцільно читати на дозвіллі.
А, окрім того, кожна розповідь має ще дуже цінну прикмету, бо наповнена цікавою інформацією не лише з філології, а й культури, не раз пересипана вдало використаними, такими добірними цитатами з творів українських письменників, які підсилюють думку й водночас засвідчують ерудицію автора.
У книзі важливим є розділ, присвячений різноманітним лексико-граматичним питанням, зокрема правильному вжитку тих чи інших паронімів, форм іменників, дієслів, прислівників, чужомовних слів, американізмів, русизмів.
Робота вартісна, бо в ній практичні міркування й теоретичні осмислення супроводжують одні одних, а власні спостереження автор підсилює думками інших науковців. Професор Р. Зорівчак пишається тим, що її рідна мова – українська, але при цьому не ставиться зверхньо до інших мов, а, навпаки, доводить, що необхідно знати їх, і стверджує, що українська рівна серед рівних. Особливо доцільно підкреслити, що дослідниця вміє поціновувати мовні елементи, милується їхньою сутністю, із захопленням ставиться до кожного вдалого слова, вислову, неначе намагаючись вигранувати, відточити його в художньому тексті (Левко ПОЛЮГА).
◊Прочитайте словникову статтю, яку пропонують укладачі електронного посібника-довідника «Культура мови на щодень». Яка мета такої статті? Як вона вибудувана? Яку важливу інформацію подає? Яку роль відіграють виділення слів?
Складіть речення з поданими словами, враховуючи їхній зміст .
Випишіть з поданого довідника п'ять словникових статей, які вас найбільше зацікавили.
КОМУНІКАБЕЛЬНИЙ — КОМУНІКАТИВНИЙ — КОМУНІКАЦІЙНИЙ.
Слово комунікабельний належить до запозичень 70—80-х років XX ст.; воно не потрапило до 11-томного Словника української мови, проте активно функціонує в засобах масової інформації та художній літературі. Прикметник комунікабельний служить переважно для характеристики людини, з якою легко спілкуватися, мати ділові стосунки, яка легко встановлює контакти і зв’язки. Останнім часом спостерігається тенденція перенесення цієї ознаки і на характеристику часу, епохи: У комунікабельномуXX віці ми стикаємося з ситуацією, коли люди гостро відчувають недостатність спілкування (з газ.).
Іменник комунікабельність, відповідно, означає «здатність до комунікації, спілкування». Близьким до нього є власне українське товариськість: Ользі Яківні [Кусенко, народній артистці СРСР] з її темпераментом душевності, комунікабельності завжди найближчими були образи сучасниць (з газ.).Очевидно, легкому засвоєнню слова і швидкому його поширенню сприяло те, що в українській мові існували й інші запозичення, які мають той самий латинський корінь (cоттипісо «з’єдную»). Так, комунікація вживається у двох варіантах: «шляхи сполучення, лінії зв’язку і т. ін.» та «спілкування, зв’язок» (для передавання певної інформації): Ріки були зручними комунікаціями,що сприяло розвиткові торговельних зв’язків; Слово — важлива одиниця мовної комунікації (з підр.).
Прикметник комунікаційний має значення «який стосується комунікації — шляхів сполучення, транспорту, ліній зв’язку тощо»: Зміна поїзда раптом вибила пасажира з цих гадок, викинувши з маленької локальної залізниці на велику комунікаційну артерію (М. Грушевський).
Інше значення має прикметник комунікативний «який стосується комунікації як спілкування, інформації»: Комунікативна функція мовлення (з підр.).
Рефлексія і самоперевірка
У письменника Дмитра Мусієнка «розсипався» текст. Складіть цей текст, відредагувавши частини.
З'ясуйте стильову приналежність, тип мовлення. Визначте стилістичну функцію різних частин мови. Як автор створює гумористичний ефект?
Покохав Петро пастушку
Перебрівши поволеньки потічок, пічник Петро Притула підійшов, присоромлено промимрив:
Прекрасну подолянку пастушку Палажку Присяжнюк підтоптаний парубійко покохав Петро Притула.
-Помагай-бі! Пиріжки печеш, Палаженько?
Понадіявшись попутно перестріти прекрасну передовичку, полонений палкий почуттям, подався пополудні побіля потічка, примітив: пасучи потойбіч повновидих піврічних поросят.
-пиріжечки, пиріжечки! - пустотливо посміхається пастушка.
Працьовита Палажка, певне, прихватком пече пиріжки, приспівуючи популярну пісеньку, поминув просяне поле, потім перетнув поперек привільне пасовисько – .
-Пшеничні? – почервонівши, поцікавився підтоптаний парубійко.
Потому, похнюпившись, просить. Петро почухав потилицю, понюхав повітря, пропахле підсмаженими пиріжками.
-Почастуй, Палаженько!
-Пшеничні! – приязно пітвердила Палажка.
Тема для розмови.
«Мова – то інтелектуальний портрет людини. І якщо зовнішній портрет можна змінити з допомогою одягу, макіяжу, то з мовним набагато складніше», - стверджує Любов Мацько. Висловіть свої міркування стосовно цієї проблеми із залученням слів, що виражають хвилювання, стурбованість, сумнів тощо.
◊ Завдання додому.
Серед майстрів української прози ХХ століття постать Уласа Самчука чи не найсамобутніша. Мовна особистість письменника розкривається через мову його художніх творів, через сукупність виражальних засобів, які вирізняють майстра як індивідуальну особистість з-поміж інших митців художнього слова. Мовотворчість Самчука характеризується використанням кожного слова з певною семантичною і стилістичною настановою.
Прочитайте текст. Визначте стилістичну функцію різних частин мови у тексті. З якою метою уведена метаформа «оченята горіли кусниками полірованого антрациту»? Яке стилістичне забарвлення дієслів?
І так Марії пішов шостий рік. Її голівка вкрилася чорними м'якими кучерями, оченята горіли кусниками полірованого антрациту. Батька кликала татом, матір — мамою. Любила це робити безупинно. Але мати її в той час застудилася й дістала страшну хворобу. Кашляла, хапалася за груди. Ті пишні, колись повні молока груди зів'яли тепер і висохли. Батько працював у каменоломнях. Тоді починали будувати будинки з каменю, і батько не вилазив зі скали. Він мав велику бороду і вуса. Прийде ввечері натомлений додому, скине мокре взуття, сяде коло столу і жує кусень хліба або бараболю «з мундирами». Марія одразу коло нього.
— Тату! — А що, доню? — Мозна до вас на луці? —Ну, ходи, ходи
Вмоститься «на луці» і що ж? Отак сидіти спокійно і слухати, як тато дихає, дивиться, як поволі жує, як ворушиться його борода і моргають вуса. О ні! Нащо ж тоді ті вуса і та борода такі великі й такі м'які? Так і просяться запустити у них рученята і потягати як слід. І Марія береться за свою працю. Що їй до того, що тато втомлений? Він крутить головою ї мовчить, ніби зовсім нічого не зауважує. Сильний тато, добрий тато. Марія горда таким татом, бо такого тата немає на цілому світі (Улас Самчук «Марія»).
113. Зв`язка. Вигуки, їх ознаки та розряди. Правопис вигуків і особливості їх вживання. Розділові знаки у реченнях з вигуками. Звуконаслідувальні слова. Стилістичні функції вигуків і звуконаслідувань. Національні етикетні вигуки.
Людина говорить не тільки для того, щоб виразити думку. Людина говорить також, щоб подіяти на інших і виразити свої власні почуття.
Ж.Вандрієс
Комунікативна розминка
На вашу думку, жарґонний лексикон у сучасній комунікації — це своєрідна мовна картина світу мовної особистості чи симптом її культурної кризи, яку супроводжує звуження індивідуального словника?
Ви їдете в купе з молодими людьми, у мовленні яких час від часу чуєте «Вау!», «Відпад!»», «Клас!», «Абзац!», «Кльово!», «Ульот». Один із них звертається до вас з проханням. Складіть короткий діалог з використанням дієслівних зв'язок бути, стати, здаватися, називатися, перетворитися на, являти собою, залишатися (на вибір), що передає вашу розмову з незнайомим маловихованим хлопцем. Поміркуйте, які вигуки вживатимете у репліках ви, а які - співрозмовник.
Запам'ятаймо
Дієслівні зв’язки бути, становити, являти собою виконують суто граматичну роль і позбавлені семантичного навантаження. Наприклад: Щоб була вона за матір (Т. Шевченко); Тітусю, не журіться: я стану за вчителя і вас до себе візьму (Т. Осмачка).
Корисно знати
Леся Ставицька, доктор філологічних наук, завідувач відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України уклала словник «Український жарґон» (К., 2005), в якому представила сучасну жарґонну лексику різнотипного соціального походження, зокрема лексику сучасного молодіжного сленгу. З цим словником можна ознайомитися і на сайті htpp://ukr-zhargon.wikidot.com.
◊ Вас запросили взяти участь в Інтернет-конференції «Мова – інтелектуальний портрет людини». Ознайомтеся з текстом попереднього доповідача. Визначте стильову приналежність, основну думку автора. Випишіть прийменники, сполучники, частки, з'ясуйте їх значення і роль у тексті.
Підготуйте короткий виступ-схвалення (незгоду, сумнів, подив) з мовознавцем, використовуючи вигуки для вираження емоцій, почуттів та волеявивлень, які подані в довідці.
Погані слова можуть «накликати» на здоров'я людини серйозні ускладення, ламається нервова система і організм у цілому…Образливі слова, виявляється, викликають збільшення об'єму газу імперилу, який чіпляється до наших судин і роз'їдає їх, немов іржа. Наведу приклад вчених колег із Московського науково-дослідного інституту мовознавства про згубну дію лихих слів на все живе. В ботаніці є свій «піддослідний кролик» - рослина арабідоксис. Роль лайливої людини над насінням цієї рослини виконував генератор хвиль. Емоційність лайливих слів він підсилив у 100 разів. Негатив був рівнозначний радіаційному опрміненню в 40 тисяч рентген. Результат експерименту – шокуючий. Майже все насіння загинуло від розриву ланцюжків ДНК, безладного перемішування генів і руйнування хромосом (Л.Мацько «Мова – інтелектуальний портрет народу»).