· деякі слова застарівають, витісняються самі собою як щось непотрібне
· у житті іноземного слова відбувається зміна значень, при переході в іншу мову.
Втім, розмова про "експансії" іноземних слів - погано це або добре, чи небезпечно ні? - може тривати нескінченно. Але безсумнівно одне: залучення іноземних слів цілком закономірно, якщо сприяє поліпшенню сприйняттю мисли й допомагає знайти загальну мову з аудиторією або співрозмовником. І тому ні вчені-лінгвісти, ні журналісти й письменники не повинні сидіти склавши руки, безпристрасно спостерігаючи, як засмічується іномовними словами рідна мова. Але заборонами тут нічого зробити не можна. Потрібна планомірна й кропітка науково-просвітня робота, кінцева мета якої - виховання культури обігу зі словом, гарного язикового смаку. А гарний смак - головна умова правильного й доречного використання язикових засобів як чужих, запозичених, так і своїх, споконвічних.
ВИСНОВКИ
Проблема освоєння іншомовних слів російськомовними індивідами завжди привертала увагу лінгвістів. Особливо цікавий для дослідження процес запозичення в ХХ столітті. Це пов'язане з достатком іншомовних елементів у текстах сучасної російської мови. У цей період у язиці виникають назви нових явищ, предметів, понять у політику, економіці, науці, побуті, торгівлі, мистецтві. Розвиток науки й техніки, розширення економічних, політичних, професійних і особистих контактів між жителями Росії й Західного миру сприяють активізації взаємодії між російською мовою й західноєвропейськими. У Росії й Україні різко зростає число людей, що знають кілька язиків. Для 80-90-х років характерний інтенсивний процес запозичення іноземних слів, насамперед англійських (дефолт (default) - "невиконання зобов'язань", "неплатежі"; таймшер (time-share)- "особливий вид оренди приміщень для відпочинку"). У язиці з'являється чимала кількість запозичень, безпосередньо пов'язаних з комп'ютерними технологіями й Інтернетом: принтер, картридж, файл, сайт, провайдер, сервер, монітор, модем.
У той же час багато філологів (О.Н.Трубачев, Н.А. Ревенска, А.А. Региня) відзначають, що газети буяють зайвими іноземними словами, дорікають ЗМІ в надмірному захопленні запозиченнями з інших язиків, рішуче заперечують проти термінологічної надмірності (ринок-маркетинг, оцінка-рейтинг), протестують проти потоку іноземних слів "від стагнації до презентації" і "від брифінгу до консорціуму", що заполонили повсякденну російську мову" .
Однак, як відзначає Івлєва, автори, категоричні у своєму неприйнятті іншомовних запозичень, виявляються в конкретних пропозиціях не більше оригінальними, ніж Шишков, який намагався замінити такі іноземні слова, як "парк" і "калоші" на "росіяни" синоніми "гульбище" і "мокроступи".
Для багатьох неологізмів англійського походження характерна економічність. Порівн.: "дилер" (фізична особа або компанія, що здійснюють від свого імені посередницькі операції); "брокер" (торговельний або фінансовий агент, що діє від імені біржі або самостійно за рахунок засобів клієнта як посередник при здійсненні угод купівлі-продажу), "пейджер" (портативний бездротовий пристрій для прийому й запису інформації) і ін.
Багато слів англійського походження включаються в синонімічні ряди із уже вживаються активно в сучасній російській літературній мові словами, порівн.: менеджер - керуючий - директор; пресинг - тиск - натиск; спонсор - меценат - добродійник - філантроп; брокер - посередник - маклер; грант - позичка - дарунок і ін. При цьому носії російської мови всі частіше віддають перевагу словам англійського походження в силу їх більшої семантичної точності й економічності. Ця обставина сприяє їхньому подальшому освоєнню язиком-реципієнтом.
Саме в переломну історичну епоху неминучі й закономірні масові запозичення, що позначають нові поняття. Будь-які спроби штучно перешкодити цьому процесу за допомогою адміністративних мір, без обліку здатності російської мови до самоочищення можуть принести шкоду. Ті ж неологізми, які відбивають нові явища й поняття, процеси, що відбуваються в соціумі, допомагають уловити "дух часу", мають серйозні шанси на міцне вкорінення в язиковій структурі.
Проведене в даній роботі дослідження дозволило зробити наступні висновки:
1) Найбільш великою групою новотворів сучасного російської та українських мов є неологізми-запозичення, які пов'язані зі змінами в нашому соціально-економічному, політичному, культурному й духовному житті. В основному це американизмы й англіцизми (мультиплекс, тюнинг, іміджмейкер).
2) У російській мові також з'явилися іншомовні словотворчі елементи (приставки де-, контр-; суфікси -изм, -ист, -мейкер: деградація, контргра, хвостизм, гармоніст, плеймейкер).
3) У результаті невмотивованого вживання іншомовних слів багато споконвічних російських слів вийшли із уживання або змінили своє значення (вира, тіун, диакон).
Безсумнівно, процес освоєння іншомовних слів російською мовою збагачує наша рідна мова, робить його ще більш ємним, виразним і розвиненим. Це не тільки сприйняття слів з інших язиків, а їхнє творче освоєння на всіх рівнях язикової системи, формальне й семантичне перетворення відповідно до самобутніх, споконвічних особливостей російської мови й високим ступенем його розвитку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аюпова Л.Л. Заимствования русского языка в историко-функциональном аспекте. – М.: Учпедгиз, 1991.- 61с.
2. Белянин B.Г. Психолингвистика как наука о речевой деятельности // http://www.Textology.ru
3. Боброва Т.А. Об изучении заимствований из языков народов СССР в русский язык. – СПб.: Русская речь, 1984. – 134, 135с.
4. Виноградов В.В. Великий русский язык. – М.: Мысль, 1945.- 117с.
5. Виноградов В.В. Язык Пушкина: Пушкин и история русского литературного языка. – М.: Гослитиздат, 1935.- 49с.
6. Винокур Г.О. О славянизмах в современном русском литературном языке. – М.: Наука, 1959.- 43с.
7. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Новая теория прародины индоевропейцев. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1984.- 14с.
8. Гимеревский Р.С., Старостин Б.А. Иностранные имена и названия в русском тексте. – СПб.: Вопросы языкознания, 1985.- 53-57с.
9. Дридзе Т.М. Текст как иерархия коммуникативных программ (информативно-целевой подход) // Смысловое восприятие речевого сообщения. - М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1976, 98-99с.
10. Залевская А.А. Языковое сознание и описательная модель языка // Методология современной психолингвистики.- М.: Рос. гос. гуманит. ун-т , 2003.- 184-190с..
11. Зачевский Е.А., Ковалевская Е.Г. Общее и национальное в лексике языков народов СССР. – М.: Учпедгиз, 1983. - 39-41с.
12. Зимняя И. А. К вопросу о восприятии речи. – М: Наука, 1961.-54с.
13. Ивлева А.Р. Роль заимствований в лексике современного русского языка. – Ростов-на-Дону: Культура, 2003. – 115-120с.
14. Ижакевич Г.П. Русский язык в его связях с украинским и другими славянскими языками. – СПб.: Русская речь, 1973. – 50с.
15. Коломиец В.Т. Происхождение общеславянских названий рыб. – М.: Гослитиздат, 1983.- 125с.
16. Леонтьев А.А. Психология общения.- М.:Смысл,1999.-214с.
17. Лукашевич Е.В. Языковая способность студента в аспекте когнитивной и коммуникативной деятельности.- Барнаул, Алтайский гос. ун-т, 2002.-12-18с.
18. Маркова Е. О неологизмах англоязычного происхождения в современном русском языке // http://www.ruscenter.ru
19. Михайловская Н.Г. Системные связи в лексике древнерусского письменного языка XI-XIV вв. – СПб.: Вопросы языкознания, 1980.- 78-90с.
20. Морковкин В.В., Морковкина А.В. Русские агнонимы (слова, которые мы не знаем). М., 1997.
21. Ожегов С. И. Лексикология. Лексикография. Культура речи. – М.: Книга, 1974. – 20, 21с.
22. Орфографический словарь: Слитно или раздельно?/Сост. Б.З. Букчина, Л.П. Калакуцкая – 1-е изд.- М.: Книга, 1982.- 117-120с.
23. Проблемы современной терминологии: Сб.статей / Под ред. А.П.Трубачева; М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2003.- C.14-19.
24. Русский орфографический словарь./Cост. В.В.Лопатин – 1-е изд. - М.: Азбуковник, 1999.- 173-179с.
25. Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику. – СПб.: Лань, 1989.- 16с.
26. Словарь иностранных слов./ Cост. Н.Г. Комлев- 2-е изд.- М.: Наука, 2000. – 81-84с.
27. Современное русское слово: Сб.статей / Под ред. И.И.Скляревской; М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2002.- C.18-22.
28. Сорокопятов Ф.П. История военной лексики в русском языке XI-XVII вв. – М.: Гослитиздат, 1970. – 55с.
29. Тогоева С.И. Некоторые аспекты восприятия нового слова//Материалы международной конференции, посвященной 60-летию факультета иностранных языков. – Тверь, 2003. – С. 185-187.
30. Толковый словарь иноязычных слов./ Cост. Л.П.Крысин – 1-е изд.-СПб.: Русская речь, 1998. - 278-282с.
31. Толковый словарь словообразовательных единиц русского языка./Сост. Т.Ф. Ефремова – 2-е изд.- М.: Книга, 2000.– 356, 357с.
32. Толковый словарь словообразовательных единиц русского языка./Сост. Л.П. Голубева – 1-е изд.- М.: Учпедгиз, 2001. - 342с.
33. Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка. – М.: Культура речи, 1972.- 86,87, 121,122с.
34. Шахнарович А.М. Языковая личность и языковая способность // Язык - система. Язык - текст. Язык - способность.- М.: Гослитиздат, 1995.- 64-69c.
35. Шведова Н.Ю. Современный русский язык. Фонетика. Лексикон. Словообразование. Морфология. Синтаксис. – Ростов-на-Дону: Культура, 2003.- 114-119с.
36. Шумова Н.С. Новые англоязычные заимствования в сознании носителей русского языка//Слово и текст: актуальные проблемы психолингвистики.- Тверь: ТГУ, 1994.- С. 20-30.
37. Этимологический словарь русского языка./Сост. Т.Э. Розенталь, Т.М. Теленкова – 1-е изд.- СПб.: Вопросы языкознания, 1999. – 405-409с.
38. Юшманов Н.В. Актуальные проблемы русского словообразования. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1972. – 45-51с.