Гіпотеза нашої роботи полягає в тім, що запозичення, проникаючи в російську мову й пристосовуючись до нього, стають матеріалом для відновлення й розширення язикового фонду.
Актуальність досліджуваного питання підтверджується не тільки інтересом до нього дослідників і журналістів, незвичайною активністю використання в живій мові модифікацій запозичень. Це спостерігається як у молодіжному сленгу, на сторінках молодіжних видань, так і в мові політиків, бізнесменів, телеведучих. З розвитком мережі Інтернет запозичення стали розповсюдженим компонентом мови комп’ютерщиків і великого числа просунутої молоді.
Російська мова не вперше зіштовхується з необхідністю сприймати з міжнародного досвіду корисну інформацію у вигляді іноземних слів. Згодом з'ясовується, які з них залишаються, а які безвісти зникають. Наприклад, в епоху Петра I у російську мову ввійшло 1500 слів з голландської мови. З них у сучасній мові збереглося приблизно 250. Російська мова не втратила своєї національної особи й незважаючи на тривалий вплив на нього французької мови.
Нерідко іншомовне слово асоціюється із чимсь ідеологічно або духовно далеким, навіть ворожим, як це було, наприклад, наприкінці 40-х років під час боротьби з "низькопоклонством перед Заходом": грейдер терміново перейменували в струг, бульдозер - у тракторний відвал.
Розпад Радянського Союзу означав, зокрема, і руйнування більшої частини перешкод, що стояли на шляху до спілкування із західним миром. Активізувалися ділові, наукові, торговельні, культурні зв'язки, розцвів закордонний туризм; звичайною справою стала тривала робота наших фахівців за кордоном; створення в Росії та Україні спільних підприємств. Зросла необхідність в інтенсивному спілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це - важлива умова не тільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилучення носіїв російської мови до інтернаціонального (а частіше - створеним на базі англійської мови) термінологічним системам - наприклад у таких областях, як обчислювальна техніка, спорт, мода, журналістика й інші.
Наприкінці 80-х - 90-і роки помітно збільшився приплив іноземних слів у російську мову у зв'язку зі змінами в сферах політики, економіки, культури й моральної орієнтації суспільства.
Бувають в історії суспільства часи, коли переважає більше терпиме відношення до зовнішніх впливів, зокрема до запозичення нових іншомовних слів. Таким часом можна вважати те, у якому ми живемо, - кінець XX століття й рубіж двох сторіч, коли виникли такі умови, які визначили схильність російського суспільства до прийняття нової й до широкого вживання раніше існуючої, але відомої головним чином фахівцям іншомовної лексики.
От деякі із цих умов:
· усвідомлення частиною населення своєї країни як частини цивілізованого миру;
· ослаблення тенденцій, що відбивають протиставлення радянського способу життя західним зразкам;
· переоцінка соціальних і моральних цінностей у зв'язку із соціальними процесами в суспільстві;
· зсув акцентів із класових і партійних пріоритетів на загальнолюдські;
· відкрита орієнтація на Захід.
Всі ці процеси й тенденції, характерні для російського суспільства другої половини 80-х - почала 90-х років послужили важливим стимулом , що полегшив уживання іншомовної лексики. Використання іноземних слів у сучасному російському житті абсолютно закономірно й пов'язане із прогресом.
Щоб вільно говорити на тему, що цікавить нас,, ми повинні визначити основні визначення й поняття:
Запозичення, перехід елементів однієї мови в іншій як результат взаємодії мов або самі елементи, перенесені з однієї мови в іншій. Запозичення пристосовуються до системи мови, що запозичить, і найчастіше настільки їм засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями цієї мови й виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.
Іншомовні вкраплення в російську лексику, які часто зберігають неросійське написання. Іншомовні вкраплення звичайно мають лексичні еквіваленти в складі російської лексики, але стилістично від них відрізняються й закріплюються в тій або іншій сфері спілкування як спеціальні найменування або як виразний засіб, що надає мови особливу експресію. Їхньою характерною рисою є поширення не тільки в російському, але й в інших європейських мовах.
Варваризми (від грец. barbaros - чужоземний) перенесені на російський ґрунт іноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. Про варваризми не можна сказати, що вони входять до складу російської лексики, вони ще не освоєні мовою, не є їхньою приналежністю, це "не одиниці, що закріпилися в загальнолітературній мові," 1. На відміну від всіх лексичних запозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більше словниками російської мови. Від інших іншомовних запозичень варваризми відрізняються й тим, що мають "іноземний" вигляд, що різко виділяється на тлі російської лексики. Вони позбавлені стилістичного фарбування книжності й науковості.
Варваризми тільки умовно можна віднести до запозичений ний лексиці, що має обмежену сферу вживання; насправді ж вони залишаються за межами російського словника. Нам здалося, що такий процес несправедливий, і ми вирішили скласти свій власний словник, куди ввійшли не тільки запозичення, але й інші сленгові одиниці молодіжної мови, знайдені нами на сторінках молодіжних видань. Предметом вивчення стали газети, співробітники яких використаю сленг нечасто, як експресивний засіб і виразний прийом. Як об'єкт дослідження ми взяли друковане видання "Я Молодий" (див. Додаток - Словник), що є представником центральної молодіжної преси в Росії.
Як утворяться й звідки беруться ці "модні молодіжні слівця"? При роботі над створенням словника сленгових одиниць, що зустрічаються на сторінках молодіжних видань, ми спробували знайти відповідь на це питання.
За основу класифікації формування молодіжного сленгу ми взяли деякі прийоми, розроблені дослідником Э.М.Береговскою, проілюструвавши їхніми прикладами з нашого словника. От що в нас вийшло:
1) на перше місце по продуктивності утворення виходять іншомовні запозичення , причому в основному англомовні. Звичайно слова приходять до нас у вживання відразу в русифікованій формі. Як правило, це парадійно русифікована форма. Наприклад - бэнд (група), фейс (особа), тинейджер (підліток), хэппи-энд (щасливий кінець) і т.д.
2) аффіксація як засіб досить продуктивний, утворення сленгових одиниць відбувається за допомогою суфіксів: "моднявый" - від слова модний; "показушно" - прислівник від слова показуха; "блатота" - від слова блат.
3) наступним джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика . Тут і властиво метафори: "фішка" - жарт; "замутити" - почати щось робити; "колбаситися" - добре відпочивати, танцювати.
4) запозичення блатних арготизмів : "халява" - одержати, не вкладаючи; "западло" - у тягар; "вижрати" - багато з'їсти; "пика" - особа.
5) розвиток полісемії (багатозначності): "пертися" - 1) балдіти, божеволіти, 2) подобатися, 3) іти.
6) усікання корінь: "ні" - інтернет.
Слова іноземного походження усе активніше впроваджуються в розмовну мову. Якщо раніше англіцизми були мало поширені, то зараз вузькоспеціальна термінологія виходить за межі професійного середовища й починає вживатися в пресі, у радіо- і телепередачах, у публічній мові політиків і бізнесменів. Але повсякденна мова не випробовує надмірного напливу іншомовних слів. У ній ці слова можуть відігравати роль своєрідних цитат.
Соціальні групи по-різному реагують на появу в мові запозичень. Люди старшого покоління в середньому менш терпимі до чужої лексики, чим молодь; з підвищенням рівня утворення освоєння запозичень відбувається легше; представники технічних професій у порівнянні із представниками професій гуманітарних рідше зупиняють свою увагу на тім, яке слово вони бачать у тексті або чують - російське або іншомовне. Але не всяке значення вживаних іноземних слів зрозуміло, особливо для масового сприйняття.
Як оцінювати прискорення, що відбувається зараз, процесу запозичення? Як ставитися до того, що іноземні слова нерідко витісняють із уживання слова росіяни, споконвічні? Може бути, необхідні якісь заборонні міри, що не дозволяють, скажемо, журналістові або телеведучому вживати іншомовне слово, якщо є рівнозначне російське? Але, незважаючи на гостру полеміку навколо запозичень, відчувається престиж інозмовного слова в порівнянні зі споконвічним. Це викликає явище, що може бути названо підвищенням у ранзі: слово, що у язиці-джерелі йменує звичайний, рядовий об'єкт, у мові, що запозичить, додається до об'єкта, у тім або іншому змісті більш значному, більше престижному (від купюр).
При більше детальному зануренні в матеріал можна прийти до наступного судження:
· мова являє собою механізм, що саморозвивається, дію якого регулюється певними закономірностями. Зокрема , мову вміє самоочищатися , позбуватися від функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається й з іноземними словами