Смекни!
smekni.com

Экономика предприятий (стр. 1 из 3)

Дніпропетровський національний університет

Зміст роботи.

На підставі вихідних даних:

Вибрати і обґрунтувати тип виробничої дільниці

Розрахувати потрібну кількість робочих місць

Розрахувати завантаження робочих місць

Визначити кількість робітників на дільниці

Розрахувати собівартість виробляємого виробу

Визначити продуктивність праці

Вихідні дані

Режим роботи двозмінний, робочий день – 8 годин, два вихідні дні на тиждень. На дільниці виготовляється один вид виробів.

Назва виробу Річна програма, шт.
Кришка ролика приводу магнітної лінії 480 000

Послідовність та тривалість виготовлення продукції

№операції Назва операції Норма штучного часу, хв. Розрядробітника
1 Нарізка заготівок 0,9 II
2 Точіння 1,2 II
3 Точіння 2,4 III
4 Точіння 2,0 V
5 Точіння 3,5 VI
6 Свердлення 0,9 V
7 Зенкерування 0,7 IV
8 Нарізка різьби 0,5 IV
9 Шліфування 3,5 VI
10 Полірування 5,0 VI
11 Контроль 2,6 V

Виконання норм часу 114%

1. Вибір та обґрунтування типу виробничої дільниці

Промислові підприємства розрізняються за структурою та обсягом вироблюваної продукції, широтою номенклатури. Залежно від цих чинників робочі місця, дільниці, цехи поділяються на кілька організаційних типів виробництва.

Під типом виробництва розуміють ступінь постійного завантаження робочих місць однаковою роботою і пов’язані з нею особливості в економіці.

У даній роботі тип виробничої дільниці ми будемо обирати в залежності від величини коефіцієнта закріплення операцій (коефіцієнт серійності) (kз.о.) – середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць:

(1.1)

де n – кількість найменувань предметів, які обслуговуються на даній групі робочих місць (на дільниці, в цеху) за місяць; mi – кількість операцій, що їх проходить і-й предмет у процесі обробки на даній групі робочих місць; М – кількість робочих місць, для яких обчислюється kз.о..

Коефіцієнт закріплення операцій для різних типів виробництва:

для дрібносерійного – в межах 20 < kз.о. < 40;

для середньосерійного – в межах 10 < kз.о. < 20;

для великосерійного – в межах 1 < kз.о. < 10.

Розрахована в наступному параграфі чисельність робочих місць складає 62. Ці дані ми використаємо для обчислення коефіцієнта серійності за формулою (1.1):

У результаті обчислень ми отримали kз.о. = 0,17. Це говорить про те, що тип виробництва, для якого ведуться розрахунки, є великосерійним (якщо коефіцієнт серійності менше одиниці, то ми вважаємо його рівним одиниці, що характерно для масового виробництва).

2. Розрахунок потрібної кількості робочих місць

Розрахуємо номінальний час роботи лінії (устаткування) (Тр) при п’ятиденному 40-годинному робочому тижні:

Тр = [(Тk – Тн)·tc]· ŋ c (2.1)

де Тk – число календарних днів у плановому періоді; Тн – число вихідних і святкових днів у плановому періоді; tc – тривалість робочої зміни, год.; ŋ c – прийнятний режим змінності роботи підприємства.

Тk = 365 днів; Тн: вихідні – 104 дні; святкові – 10 днів; усього – 114 днів; tc – 8 годин; ŋ c = 2:

Тр = [(365 - 114)·8]·2 = 4016 год.

Обчислимо розмір втрат робочого часу на ремонт, наладку переналагодження і зміну робочого місця (tn) по формулі:

tn = tnр + tnн + tnn + tnрм (2.2)

де tnр – втрати часу через проведення ремонтів устаткування в робочий час; tnн – втрати часу через проведення наладки і регулювання роботи устаткування, зміни і контролю стану інструментів і пристроїв; tnn – регламентовані втрати часу на відпочинок особисті потреби робітників; tnрм – втрати часу, пов’язані з коливаннями оперативного часу на операціях, що виходять за межі такту (4-6 % від Тр).

= 6%;
= 2%;
= 4%;
= 5%.

= 6% + 2% + 4% + 5% = 17%

Ефективний фонд робочого часу потокової лінії (Теф) обчислимо за такою формулою:

Теф = Тр *(1 -

) (2.3)

де Тр – режимний (номінальний) фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв.; tn – планові втрати робочого часу на ремонт, наладку, переналадку і передислокацію устаткування, %.

.

Розрахунок обсягу виробництва продукції за період (Qск.) будемо вести за формулою:

Qск. = (Qв + ΔQ) ·

(2.4)

де Qв – виробнича програма випуску, шт.; ΔQ – відхилення від фактичного розміру внутрішньоцехових заділів від нормального (5-10 % від Qв); РQ – відсоток відсіву виготовлених об’єктів на технологічні проби, випробування, неминучий брак (1-5 %).

– плановий обсяг виробництва, 480 000 шт.;

= 5% від
= 24 000;

= 2%.

Тепер обчислимо такт потокової лінії (R) – інтервал часу, за який сходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним:

R =

(2.5)

де Теф – ефективний фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв.; Qск. – обсяг виробництва продукції за період, у натуральному вимірі.

R =

Розрахункову кількість робочих місць на і-й операції (ЧРрозрах.і) обчислюємо за слідуючою формулою:

ЧРрозрах.і =

=
(2.6)

де ti – тривалість обробки предмету на і-й операції, хв.; R – такт потокової лінії; Теф – ефективний фонд часу роботи лінії (устаткування) за розрахунковий період, хв.; Qск – обсяг виробництва продукції за період, у натуральному вимірі.

ЧРприйн.і – прийнята кількість робочих місць на і-й операції.

ЧРрозрах.1 = 0,9/0,4 = 2,25

3

ЧРрозрах.2 = 1,2/0,4 = 3

ЧРрозрах.3 = 2,4/0,4 = 6

ЧРрозрах.4 = 2/0,4 = 5

ЧРрозрах.5 = 3,5/0,4 = 8,75

9

ЧРрозрах.6 = 0,9/0,4 = 2,25

3

ЧРрозрах.7 = 0,7/0,4 = 1,75

2

ЧРрозрах.8 = 0,5/0,4 = 1,25

2

ЧРрозрах.9 = 3,5/0,4 = 8,75

9

ЧРрозрах.10 =5/0,4 = 12,5

13

ЧРрозрах.11 = 2,6/0,4 = 6,5

7

У наступному параграфі обґрунтовано доцільність об’єднання робочих місць з VII та VIII операцій з метою оптимального використання ресурсів підприємства, тому будемо вважати, що прийнята об’єднана чисельність робочих місць з цих операцій дорівнює трьом.

Потрібна кількість робочих місць розраховується на підприємстві для оптимізації його економічної діяльності, зменшення витрат та ефективного використання коштів. При обчисленнях даного показника ми отримали суму

ЧРприйн. = 62 (чол.)

отже, дана цифра й є потрібною кількістю робочих місць на нашому підприємстві.

3. Розрахунок завантаження робочих місць

Для розрахунку коефіцієнта завантаження робочих місць на кожній і-й операції (kз.р.) використаємо формулу:

kз.р =

(3.1)

= 2,25/3 = 0,75

= 3/3 = 1

= 6/6 = 1

= 5/5 = 1

= 8,75/9 = 0,97

= 2,25/3 = 0,75

= 1,75/2 = 0,88

= 1,25/2 = 0,63

= 8,75/9 = 0,97

= 12,5/13 = 0,96

= 6,5/7 = 0,93

Таблиця 1.1. Коефіцієнт завантаження робочих місць на кожній операції.

№операції Найменуванняоперації Кількість робочих місць Коефіцієнт завантаження робочих місць
Розрахункова Прийнята
1 Різка заготівок 2,25 3 0,75
2 Точіння 3 3 1
3 Точіння 6 6 1
4 Точіння 5 5 1
5 Точіння 8,75 9 0,97
6 Свердління 2,25 3 0,75
7 Зенкерування 1,75 2 0,88
8 Нарізання різьби 1,25 2 0,63
9 Шліфування 8,75 9 0,97
10 Полірування 12,5 13 0,96
11 Контроль 6,5 7 0,93

Нижньою допустимою межею завантаження устаткування можна вважати рівень

³ 0,7. При недостатньому завантаженні окремих одиниць устаткування, закріплених за даною виробничою дільницею, доцільно довантажувати іншими роботами із сусідніх дільниць.