| Національний університет "Києво-Могилянська Академія" | |
| Департамент комп‘ютерних технологійКафедра інформатики | |
| Проблемивикористання роботів в Інтернеті | |
| Реферат з курсу "Програмне забезпечення інтелектуальних систем" студента ДКТ-5 Підгорного Свєтослава | |
| Викладач: Гороховський С. С. | |
| Київ 2011 | |
Вступ...................................................................................................... 3
Використання роботів.......................................................................... 3
Статистичний аналіз............................................................................. 4
Підтримка.............................................................................................. 4
Дзеркала................................................................................................. 5
Пошук ресурсів..................................................................................... 6
Комбіноване використання................................................................. 7
Ціна використання та застереження................................................... 7
Ресурси мережі та завантаження серверів.......................................... 7
Оновлення............................................................................................. 8
Погані реалізації.................................................................................. 10
Ведення каталогу................................................................................ 11
Забагато матеріалу, що є забагато динамічним................................ 11
Визначення що індексувати, а що ні................................................. 11
Статистичний аналіз........................................................................... 13
Етика.................................................................................................... 13
Альтернативи для пошуку ресурсів.................................................. 15
Висновок.............................................................................................. 16
Література............................................................................................ 18
Всесвітня павутина стала дуже популярною за останні декілька років, і є зараз основним засобом розміщення інформації в інтернет. Коли розмір WWW збільшився від декількох десятків сайтів, стало зрозуміло, що людина не в змозі самостійно переглянути таку кількість сайтів, тим паче знайти нові.
Тому почалися розробки програм, що автоматично переглядають WWW. Така програма-робот передивляється Інтернет сторінка за сторінкою, йдучи за посиланнями на інші сторінки. Роботів також називають павуками (spiders) або черв‘яками (worms), але ці назви дають хибне враження, що роботи пересуваються самі, або, що вони копіюють себе, як відомі інтернет-черви. Насправді, робот – це одна програмна система, що отримує інформацію з Інтернет сайтів використовуючи стандартні протоколи WWW.
Переглядаючи Інтернет, роботи можуть виконувати такі функції:
Найперші роботи були створені для підрахунку кількості WWW-серверів. Сучасні роботи можуть також підраховувати іншу статистичну інформацію, як то, середню кількість документів на один сервер, пропорцію заданих типів файлів, середній розмір веб-сайту, ступень міжсполучення між сайтами.
Одна з основних проблем підтримки Інтернет виникає, коли перестають працювати посилання на інші сторінки. Це відбувається тоді, коли сторінка, на яку посилаються, перемістилася на іншу адресу або взагалі перестала існувати. Нажаль, натепер не існує автоматичного механізму, що повідомляв би веб-мастерів про такі зміни.
Деякі сервери, наприклад CERN HTTPD, записують у файл журналу, запити до сторінки, що не існує, з адресою сторінки, звідки йшло посилання, що дозволяє виправити ситуацію пізніше. Але це не практично, і, насправді, автори дізнаються, про неправильні посилання на своїх сторінках, коли помітять самі, або коли користувачі повідомлять їх по пошті.
Робот, що перевіряє посилання, такий як MOMspider, допомагає автору знайти такі неправильні посилання, тому допомагає підтримувати сайт. Роботи можуть допомагати підтримувати зміст так само, як і структуру, первіряючи правильність HTML коду, регулярність оновлення інформації, але це використовується не дуже часто. Цей вид функціональності часто є вбудованою частиною HTML редакторів, але, роботи можуть повторювати ці перевірки при кожній модифікації сайту, і будь-які проблеми можуть бути вирішені негайно.
Дзеркальність – популярна техніка для підтримки FTP архівів. Дзеркало містить копію усього дерева каталогів FTP сайту і регулярно оновлює ті документи, що додаються до оригінального сайту. Це дозволяє зменшити трафік до кожного з вузлів, їх завантаженість, працювати з архівом, якщо оригінальний сервер не працює, мати швидкий та дешевий локальний доступ та доступ без підключення до інтернет.
Дзеркальність може бути легко забезпечена роботом. Вже існують роботи, що отримують дерево каталогів веб-вузлу та записують його локально, але вони не мають можливості оновлювати тільки ту інформацію, що змінилася. Необхідність таких засобів зменшилася з появою складних кеш-серверів, які можуть робити вибіркове оновлення, та гарантувати, що документ з кешу є оновленим.
Мабуть, найбільш захоплюючим використанням роботів є пошук нових ресурсів. Там, де люди не можуть впоратись з величезною кількістю інформації, комп‘ютер зробить цю задачу швидко й якісно. Існує багато роботів, що оглядають великі частини WWW та дають доступ до зібраної інформації за допомогою пошукової системи.
Це значить, що користувач може одночасно використовувати перегляд та пошук для знаходження потрібної інформації. Навіть, якщо база даних не містить саме ту інформацію, що вам потрібна, ймовірно вона містить сторінки на яких є посилання на потрібну.
Другою перевагою є те, що ці бази даних можуть оновлюватися періодично, і посилання на сторінки, що не існують, можуть бути знайдені та видалені. Це добра альтернатива ручній підтримці документів, де перевірки бувають рідкі та не глибокі.
Один робот може виконувати декілька задач. Наприклад RBSE Spider робить статистичний аналіз отриманих документів та видає базу даних знайдених ресурсів.
В цьому розділі ми побачимо, як роботи можуть завдавати шкоди, та як цю шкоду можна мінімізувати.
Роботи потребують чималого трафіку. Перші роботи працювали протягом тривалого часу, інколи місяцями. Щоб прискорити виконання завдання, деякі роботи працюють у паралельному режимі, чимало завантажуючи трафік. Навіть віддалені сервери можуть відчути заповільнення роботи, якщо робот отримує велику кількість документів за короткий час. Це призводить до зменшення швидкості роботи інших користувачів, особливо на повільних лініях.
Деякі корпоративні користувачі можуть вбачати пряму залежність між видатками на Інтернет та завантаженістю мережі. Ці видатки окуплять себе для потенційних користувачів, але не окупить використання мережі роботами.
Крім ставлення високих вимог до мережі, роботи можуть ставити високі вимоги серверам. У залежності від частоти отримування документів з серверу, одночасне завантаження багатьох документів може призвести до відчутної завантаженості серверу, що призведе, у свою чергу, до зниження рівню сервісу для інших користувачів, цього ж серверу. У випадку, коли сервер використовується також з іншими цілями, це може бути взагалі не допустимо.
Тому, робот не може часто отримувати документи з одного серверу. Навіть сучасний браузер Netscape страждає на цю проблему, отримуючи вбудовані у сторінку малюнки одночасово. HTTP протокол не пристосований до паралельного отримування документів, тому ведуться розробки нових протоколів.
Було сказано, що бази даних про документи Інтернет мусять оновлюватися регулярно, але ж не існує механізмів контролю за змінами у WWW. Не існує єдиного запиту, що визначав би які з заданих URL‘ів знищені, модифіковані або переміщені.
Але, HTTP протокол разом з запитом даних дозволяє задати дату цього ж документу з кеша. Сервер передасть документ тільки тоді, коли документ було змінено з часу коли він був записаний у кеш.
Ця можливість може бути використана роботом лише тоді, коли він зберігає зв‘язок між даними, які він отримує з документу, його URL та часом отримування. Це ставить додаткові вимоги до розміру та складності бази даних, і застосовується не часто. Завантаженість мережі грає особливу роль, коли роботи використовуються кінцевими користувачами, що працюють на повільних лініях.
Інший небезпечний аспект клієнтських роботів: коли робот розповсюджений — ніякі помилки не можуть бути виправлені, ніякі інші дані не можуть бути додані і нові можливості не можуть бути реалізовані тому, що не всі оновлять версії своїх роботів.
Але найбільш небезпечним є те, що хоча деякі люди будуть використовувати роботів розумно, тобто не перевищувати який-небудь максимум, будуть люди, що зловживатимуть своїми можливостями, через незнання чи самонадійність.
"Розумні агенти" або "персональні асистенти" користувача, є зараз популярною темою для дослідження. Очевидно, що автоматизація безцінна для пошуку ресурсів, потрібно ще багато досліджень, щоб пошук став більш ефективним. Прості роботи користувача ще дуже далекі від розумних мережних агентів.
Навантаження на мережу та сервери іноді збільшується за рахунок погано написаних нових роботів. Навіть якщо вхідні та вихідні дані правильні, є багато менш очевидних проблем.
Наприклад, іноді один робот звертається декілька раз до одного й того ж ресурсу. Іноді робота просто тестують на цьому ресурсі, а у інших випадках є помилки у програмі робота. Повторні звертання трапляються, коли не записуються історія завантажених ресурсів (що обов‘язково потрібно робити), або коли робот не розпізнає випадки коли використовуються різні DNS-назви для однієї IP адреси.