Необхідно також проявляти певну обережність у оцінюванні запропонованих абітурієнтами рішень практичних педагогічних завдань, так як вони орієнтуються у більшості випадків на доступний їм шкільний досвід, у якому може мати місце формалізм. Отже, необхідно прагнути виявити і наскільки критично і всебічно абітурієнт оцінює розкриття ним педагогічного процесу чи явища.
4. Профорієнтаційний екзамен та тестування дають цінну інформацію про професійну спрямованість, інтереси, рівень розвитку майбутніх студентів, що необхідно при організації навчально-виховної роботи з першокурсниками.
5. Виключно важливим є визначення приймальною комісією своїх вихідних позицій, якими необхідно керуватись, ведучи профвідбір абітурієнтів по запропонованій вище схемі. Система оцінювання знань і вмінь абітурієнтів на основі профорієнтаційного екзамену та ступеня вияву окремих показників в процесі їх тестування, виглядає так:
| №№ | Показник оцінки | Рівень вияву показника |
| 1. | Готовність особистості до свідомого вибору педагогічної діяльності | Одержані на екзамені оцінки “відмінно” та “добре” |
| 2. | Емоційна стабільність | Показник 10-18 балів, Екстровертованість |
| 3. | Комунікативні та організаторські здібності | = 3, 4, 5 |
| 4. | Вміння виразно і зв’язно говорити. | Хороший і задовільний рівень: позитивні показники одержано не менше як на 6-8 питань. |
| 5. | Рівень мислення | Дуже високий - 20-19, високий - 18-17, вище середнього - 16-15, середній - 14-12 вірних відповідей. |
Що повинно служити підставою для зарахування (незарахування) абітурієнта? Ми рахуємо: підставою для зарахування на навчання повинні бути відмінні і добрі оцінки на профорієнтаційному екзамені, а також виявлені в ході тестування показники, які не виходять за допустимі рівні вияву даного показника.
Відсутність допустимого рівня вияву показника хоча б по одному випадку необхідно розглядати як абсолютне протипоказання. Такому абітурієнту приймальна комісія повинна тактовно рекомендувати інший навчальний заклад.
6. Тестування абітурієнтів, як найбільш громіздка частина визначення їх профпридатності, може проводитись попередньо: випускників шкіл юного педагога, старшокласників, які навчались у педагогічних класах, на підготовчих відділеннях та ін. Такий підхід сприятиме зняттю у них стресової ситуації, економитиме робочий час приймальної комісії.
7. Важливою є на екзамені атмосфера доброзичливості, щирості, невимушеності, довіри. Цьому сприяє і відсутність будь-яких записів з боку екзаменатора по ходу бесіди з абітурієнтом.
8. Слухаючи відповіді абітурієнта, важливо спостерігати за характером його висловлювань і поведінки (стиль міркувань, ступінь впевненості відповідей, зацікавленість чи байдужість при розкритті питання білета та ін.). Це дає додаткову інформацію про рівень усвідомленості ним свого професійного вибору.
Запропонована концептуальна схема профвідбору, природньо, є дискусійною. Вона вимагає свого подальшого удосконалення і осмислення: здібності людини у кожному конкретному випадку дуже своєрідно і неповторно поєднуються з її фізичними, психічними рисами.
У перспективі такі підходи все більше витіснятимуть існуючу сьогодні систему конкурсних екзаменів для абітурієнтів так як:
- дозволятимуть формувати майбутній кадровий корпус для нашої держави перш за все на основі оцінки професійних якостей особистості;
- буде ліквідовано загін пільговиків, який суперечить самій ідеї професійного відбору на навчання;
- захищатимуть від протекціонізму.
Список литературы
1. Воробьёва Т.А. Опыт создания методики профессионального отбора.
- Советская педагогика, 1971, № 8, С.70.
2. Управление процессомприёма студентов в педагогический вуз. Сост. Е.П.Шастина.- М.: МГПИ, 1990.
3. Психологические основы профориентации на педагогические профессии: Методические рекомендации. - М.: МГПИ, 1989.
4. Психолого-педагогический анализ личности. М.: МИУУ, 1990.