Особливості формування і функціонування ТВК Придніпровського ек р-ну.
Осн пром вузлами р-ну є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський, Запорізький. Найпотужніший пром вузол Придніпров¢я – Дніпропетровсько-Дніпродзержинський. До його складу входять Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне, Таромське, Придніпровськ та ін. Основу пром комплексу вузла складають чорна металургія, машинобудування і хімічна пр-сь. У Дніпропетровську чотири металургійні заводи виплавляють чавун, сталь, виробляють сталевий лист, труби і різноманітний прокат. Дніпродзержинський металургійний комбінат – один з провідних у країні. Новомосковський трубний завод виробляє труби для нафто- і газопроводів, оцинкований і сталеви лист, емальований і оцинкований металевий посуд. Маш-ня найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут виробляють металеві конструкції, металургійне устаткування, машини і обл-ня для шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт метрополітенів, целюлозно-паперової пр-сті, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози, електротехнічні вироби, інструменти тощо. Добре розвинутий у місті і військово-промисловий комплекс. Одним з результатів його конверсії є випуск тролейбусів. Удніпродзержинську працює вагонобудівний завод. Він виробляє вантажні вагони. Хім пр-сть вузла тісно пов з чорною металургією. В Дніпропетровську виробляють різноманітні продукти коксування, пластмаси, смоли. Тут є також великий лакофарбовий завод. ВО “Дніпрошина” спеціалізується на в-ві шин для великовантажних автомобілів, культиваторів, сівалок тощо. Коксохімічні п-ва Дніпродзержинська, крім своєї основної продукції – коксу, виробляють коксовий газ, фенол, бензол, толуол, нафталін, смоли тощо. ВО “Азот” спеціалізується на в-ві азотних добрив, кислот (азотна, сірчана, соляна), аміаку тощо. У вузлі багато п-в будіндустрії, деревообробної і меблевої, легкої і харчової пр-сті. Великим пром центром р-ну і всієї країни є Кривий Ріг. Це місто – найб у країні центр залізорудної пр-сті з кар¢єрнами, шахтами, гірничо-збагачувальними комбінатами. Потужним п-вом Чм є комбінат “Криворіжсталь”. Тісно пов з металургійним в-вом коксохімія і цементна пр-сть міста. Маш-ня спеціалізується на випуску гірничого та енергетичного устаткування. Найбільший виробник сурикової фарби в країні – Криворізький суриковий завод. Серед галузей легкої пр-сті тут розвинуті швейна, вовнопрядильна і взуттєва, харчової - м¢ясна, молочна, олійна. Нікополь-Марганецький промисловий вузол.До його складу входять міста Нікополь, Марганець, Орджонікідзе. Основу пром комплексу вузла становить марганцеворудна пр-сть світового зн-ня (шахти, кар¢єри, гірничо-збагачувальні п-ва). В Нікополі працює Південнотрубний завод. Він виробляє безшовні сталеві труби. Маш-ня представлено заводом будівельних машин. В усіх містах вузла є п-ва будівельної індустрії, легкої і харчової пр-сті. Ядром Павлоградсько-Петропавлівського пром вузла, що формується, є Павлоград – великий багатогалузевий пром центр, “столиця” Західного Донбасу. Поблизу міста розміщені 11 вугільних шахт і збагачувальна фабрика. Провідна галузь у Павлограді – маш-ня і металообробка (заводи з в-ва ливарних машин та хімічного маш-ня). Тут є п-ва будівельної індустрії, легкої і харчової пр-сті. До Запорізького промислового вузла входять Запоріжжя, Вільнянськ та кільк селищ. Провідними галузями пр-сті Запоріжжя є Чм і Км, маш-ня і металообробка, електроенергетика. Чм представлена потужними заводами “Запоріжсталь” та електрометалургійним “Дніпроспецсталь”, феросплавним заводом і заводом вогнетривів. До Км належать Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титано-магнієвий комбінат. Маш-ня і металообробка представлені такими великими п-вами, як “Запоріжтрансформатор” (силові трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ” (малолітражні автомобілі), Запорізький абразивний комбінат (абразивні інструменти), “Моторобудівник” та ін. Серед галузей легкої пр-сті тут розвинуті швейна і взуттєва, харчова - м¢ясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя – залізничний вузол і великий річковий порт. Великими пром центрами р-ну є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом поступається в області лише Запоріжжю. Маш-ня в Мелітополі найбільш розвинуте у порівняянні з іншими галузями. В місті працюють такі заводи, як моторний, “Автокольормет”, “Автогідроагрегат”, ВО “Мелітопольпродмаш”, “Старт”. Харчова пр-сть складається з борошномельної, молочної, олійної, плодоовочевої та ін галузей. Легка – представлена швейним, трикотажним і панчішно-шкарпетковим в-вом. Провідною галуззю Бердянська є маш-ня (заводи “Азовкабель”, с/г машин та ін). Умісті працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна, трикотажна та взуттєві галузі пр-сті. Розміщено кілька п-в м¢ясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної пр-сті. Бердянськ – другий за значенням порт країни на Азовському морі, тут зн-ся відомий кліматичнй і бальнеологічний курортний центр.
Експортний потенціал Придніпровського ек р-ну, його стр-ра та особливості розвитку.
З Придніпровського району у Донбас постачають залізну і марганцеву руду, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні райони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З інших районів країни Придніпров¢я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування, різноманітні машини та обладнання, продукцію легкої промисловості та АПК. Проблеми Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов¢язана із спеціалізацією. Донбас і Придніпров¢я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування. Металургійні заводи мають задовольнити потреби в асортименті металу п-ва точного маш-ня, яке в майбутньому розвиватиметься прискореними темпами. Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров¢ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень грунтових вод.