Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку Причорноморського району.
У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв¢язків Причорноморського району з іншими економічними районами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьми видами природних ресурсів. Тому чюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо. У свою чергу з Причорноморського району до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському районі постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін). Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. Середня густота населення в районі становить близько 70 осіб на 1 кв км, вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення – в АР Крим (98 осіб на 1 кв км), найнижчий – у Херсонській області (45 осіб на 1 кв км). Частка міського населення майже однакова: 68% - в АР Крим, 66 – Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області.
Природно-ресурсний потенціал Причорноморського ек-го району, його ек-на оціна та вплив на спеціалізацію району.
Цей р-н розташований у південній і північно-західній частині України, має вихід до Чорного моря. Площа району – 113,4тис кв км. Нас-ня 7,9млн осіб. За площею він посідає перше місце в країні; за кількістю населення – друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Природні умови в основному спрятливі для ведення господарства. Несприятливі умови господарства. Несприятливі умови господарювання тут створюються такими явищами, як град, суховій, посуха, чорні бурі тощо. У р-ні не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнінній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське. Джанкойське та ін.) Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В р-ні є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике зн-ня мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для в-ва буд мат-в та флюсові вапняки. Серед природних багатств району морепродукти Чорного та Азовського морів, родючі чорноземні і каштанові грунти. Тут недостатні ресурси прісної води. Чорна металургія представлена Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом та Керченським заводом імені П.Л.Войкова. Питома вага рослинництва в р-ні більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове виробництво. Основна зернова культура – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового виробництва працює потужна борошномельно-круп¢яна промисловість. З-поміж технічних культур на першому місці соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощують також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорномор¢ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. У р-ні сформувалися такі промислові вузли: Одеській, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський.
Особливості формуваня і функціонування ТВК Причорноморського ек р-ну.
У р-ні сформувалися такі пром вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський. Найбільший пром вузол Причорноморського ек р-ну – Одеський. Його провідна галузь – маш-ня і металообробка. Найбільші п-ва галузі – в-чі об¢єднання “Продмаш”, верстатобудівне, важкого кранобудування, “Одесахолодмаш”, “Одесагрунтомаш” та науково-виробничі об¢єднання “Кисеньмаш” і “Харчопромавтоматика”. Крім того, тут працюють заводи “Епсилон”, “Кінап”, “Нептун”, судноремонтний. Практично всі галузі харчової пр-сті представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м¢ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найбільших п-в харчової пр-сті цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики –чаєрозважувальна і харчових концентратів. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об¢єднанням і такими фабриками, як хутрова, сукунна, взуттєва та технічних тканин. Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об¢єднання. До будіндустрії належатьВО “Одесабудматеріали”, цементний завод тощо. Є п-ва деревообробної, целюлозно-паперовий, скляної, ювелірної галузі. Одеса – великий транспортний вузол і курортний центр. Серед значних пром центрів Одеської області Ізмаїл, Білогорд-Дністровський, Іллічівськ, Котовськ. У Миколаївському пром вузлі домінує машиноубудування. Серед машинобудівних заводів на першому місці п-ва суднобудування: ВО “Чорноморський суднобудівний завод”, заводи “Океан”, Миколаївський судноремонтний та ін. Є також заводи “Гідрореммаш”, “Дормашина”, “Млинмаш”, “Поліграфмаш”, дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем. Легка пр-сть представлена виробничим трикотажним і швейним об¢єднанням, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками, харчова -м¢ясним та хлібним комбінатами, соків “Нектар”, лікеро-горілчаним заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Тут працюють відомий парфюмерно-косметичний комбінат “Червоні вітрила”, а також кілька п-в будіндустрії (ВО будмат-в та “Миколаївзалізобетон”, завод силікатних стінових виробів). Багатогалузевими промисловими центрами Миколаївської області є Первомайськ і Вознесенськ. Ядром Херсонського пром вузла є Херсон. Тут добре розвинуті маш-ня (заводи суднобудування і судноремонтний, комбайнобудування, карданних валів, “Прибій”, електромашинобудівний), хімічна пр-сть (заводи нафтоперербний, “Дельта”, гумотехнічних виробів). Серед п-в легкої пр-сті діють об¢єднання бавовняне, обласне виробничо-торгове, взуттєве; фабрики швейна, спортвиробів. Діють також багато п-в харчової пр-сті (консервний, рибний і м¢ясний комбінати, кондитерська, харчова та макаронні фабрики), працюють п-ва будіндустрії, скляної і кераміної пр-сті. До Каховсько-Бериславського пром вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Казацьке та ін. Провідні галузі – маш-ня, харчова пр-сть та в-во будматеріалів. Найб пром центр вузла – Нова Каховка. У місті зн-ся Каховська ГЕС. У Каховці є п-ва, що виробляють спортивні товари та меблі. Провідною галуззю Сімферопольського пром вузла є маш-ня і металообробка (заводи “Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”, електромашинобудівний, а також виробничі об¢єднання “Кримпродмаш”, “Пневматика”, “Фотон”). Серед п-в легкої пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве об¢єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об¢єднання “Ефіролія”, два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутової хімії і пластмас). Розвинута будіндустрія (виробничі об¢єднання “Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром” та ін). Провідною галуззю Севастопольського промислового вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і рибоконсервна. Найбільші п-ва цієї галузі – ВО “Атлантика”, м¢ясо- і хлібокомбінати, молочний завод, безалкогольних напоїв тощо. З машинобудівних п-в відомі ВО “Севастопольський морський завод”, приладобудівний завод та ін. Легка пр-сть представлена такими фабриками, як трикотажна, швейна, спортивних виробів. Розвинуті деревообробна і будівельна пр-сть. Центром Керченського пром вузла і портом на сході Криму є Керч. Провідні п-ва міста – залізорудний комбінат(гірничорудна пр-сть), завод “Затока” (суднобудування), завод імені П.Л.Войкова (чорна металургія) і ВО “керчрибпром”. Значного розвитку досягла пр-сть буд мат-в (заводи азовський, Кіровський і Приморський буд мат-в, залізобетонних виробів; склоробний комбінат “Кварц”). Працює кілька п-в легкої і харчової пр-сті. До Саксько-Євпаторійського пром вузла входять Євпаторія і Саки. Домінуючими галузями є курортне госп-во з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо та харчова пр-сть. У Саках зн-ся хім завод. У вузлі фукнціонують також п-ва легкої пр-сті та будіндустрії. Значними багатогалузевими пром центрами Криму є Ялта і Феодосія.
Експортний потенціал Причорноморського ек р-ну, його стр-ра та особливості розвитку.
На характер зв¢язків Причорноморського р-ну з іншими ек –р-нами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьма видами природних ресурсів. Тому сюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обл-ня, продукція легкої пр-сті тощо. У свою чергу з Причорноморського ек р-ну до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової пр-сті, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському р-ні постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води.