Список литературы
1 Туманина Н. П.И.Чайковский. т.2: Великий мастер. – М.: Наука, 1968. – С.236.
2 Цуккерман В. Выразительные средства лирики Чайковского. – М.: Музыка, 1971. – С. 39.
3 Там же – С. 47
4 Холопов Ю. Гармония: Теоретический курс. – М.: Музыка, 1988. – С. 349.
5 Відповідне трактування цього дискусійного питання було висловлене раніше. Див.: Ганзбург Г. Новый учебник гармонии //Среднее специальное образование. – 1981. - №12. – С.51.
6 Оголевец А. О выразительных средствах гармонии в их связи с драматизмом вокальной музыки //Вопросы музыкознания: Сб.статей.Т.III. – М., 1960. – С.133.
7 Див.: Там же. – С. 144-165.
8 Див.: Оголевец А. Слово и музыка в вокально-драматических жанрах. – М.: 1960. – С.393-395. Про “акорд смерті” в пісні Шуберта на вірші Гайне “Двійник”див.: Ганзбург Г. Статьи о Шуберте. – Харьков, 1997. – С.12.
9 Цуккерман В. Цит.пр. – С.40.
10 Оголевец А. Слово и музыка... – С. 148.
11 Див.: Катуар Г. Теоретический курс гармонии. Ч.1. – М., 1924. – С.89.
12 Однак в даному випадку, на відміну від попередньо описаних, ІУв ступінь входить не в субдомінантову, а в домінантову функцію, причому своєрідно реалізовану (випущена терція домінантового акорду). До звичного для класиків та романтиків трактування ІУв як альтерації (в рамках субдомінанти=подвійної домінанти) у Шопена додається, особливо у мазурках, його трактування як натурально-ладового ступеня (очевидний фольклорний вплив), що теж входить в субдомінанту. Трактування ж ладово-характерного ІУв ступеня як великої септіми в домінантовому акорді, що приводить до вельми специфічного фонічного ефекту, у композиторів романтичного напрямку є великою рідкістю (прим.ред.).