Смекни!
smekni.com

Основи шрифтознавства (стр. 5 из 7)

Як відомо, реклама розвиває потреби, і в галузі шрифтів теж... З початку ХХ століття розроблена величезна кількість декоративних шрифтів, що виокремилися в спеціальну групу. В основному шрифти розроблені комерційними художниками.

Вони далеко не завжди зручні для читання, тому що використовуються як акцидентні (для акценту), заголовних шрифтів, а основний текст виконується близькими за духом чи змістом шрифтовими шрифтами з вищеописаних груп.

Arnold Boeclin

Davida

Klinton Blade

Motter Fem

16. Накресленняшрифту: щільність (вузьке, нормальнеіширокенакреслення), нахил (пряме, курсивнеіпохиленакреслення), насиченість (світле, напівжирнеіжирненакреслення), заповненість (контурне, відтіненеізаштрихованенакреслен-ня).

У класифікації шрифтів за накресленням основою є загальні графічні формотворчі ознаки, характерні для певної групи. Графічні параметри гарнітури шрифту визначаються його просторовою будовою, розмірами, кольором, пропорційністю, накресленням, наявністю засічок, контрастністю. Під просторовою будовою розуміють відношення заповненості літери до фону. За контрастом малюнку – співвідношенням основних і сполучних рисок – розрізняють шрифти низького, середнього і високого контрасту.

Контрастність (пропорційність) шрифту включає такі співвідношення (Рис. 1):

- Вага і "насиченість" шрифту. Шрифт може змінюватися від тонкого і світлого до жирного у вигляді темної плями.

- "Заповненість" символу. Літера може змінюватися від широкої і розрідженої до вузької і компактної.

17. Кегль. Брильянт, діамант, нонпарель, міньйон, петит, боргес, корпус, цицеро, мі-тель, терція.

К. текстовим відносяться шрифти світлого прямого накреслення кг. 5 -14.

Шрифти кг. 6, 7 використовують для набору основного тексту компактних видань — кишенькових довідників і словників, для оголошень у газетах, а також як додаткові шрифти до основного кегля. Шрифт кг. 8 з8 застосовують для набору основного тексту деяких масових журналів, довідників, покажчиків, словників, для додаткового і довідково-допоміжного текстів, а також таблиць у книгах, наукових і художніх журналах і газетах..ифти кг. 8, 9 використовують для набору тексту газет; шрифт кг. 10 і частково 9 — для набору основного тексту різних книжкових видань і частини журналів; шрифти кг. 12, 14 — для набору основного тексту підручників (першого років навчання) і книг для дітей.

18. Гарнітура. Гарнітури ХХ ст.: бажанівська, книжкова, брускова газетна, кудряшів-ська тощо.

19. Інтерліньяж. Апрош. Кернінг.

20. Класифікації шрифтів.

Традиційно всі шрифти будувалися, виходячи з концепції "писання пером по паперу", тобто вид шрифту залежав від приладу. Клинопис мав свою специфіку, слов'янські письмена на бересті - свою. Китайські і японські ієрогліфи будувалися на базі пензля і спеціального паперу, що більше нагадував тканину. Металевий набір запровадив свої вимоги, але культура століть була присутня й у ньому.

Шрифти до самого початку ХХ століття поділялися умовно на клас "Антикви" і клас "Брускові". У Німеччині, Англії і Новому Світі був присутній додатковий клас - фрактура, що цілком природно виробився послідовно від Текстури та Ротунди в розвинену Фрактуру, або "готичний" шрифт.

Uncial

Rotunda

BlackLetter

Нині існує величезна кількість класифікацій шрифтів. Але одночасно всі вони ніколи не застосовуються. Одна і та сама гарнітура може належати в кожній класифікаційній схемі до певної групи.

Розглянемо класифікації шрифтів за такими принципами:

- спосіб виконання (2 групи)

- малюнок (накреслення і форма)

- історична латинська класифікація Олдржіха Главси (4 групи)

- історична за Британським стандартом BS 2961:1967 (8 груп)

- IBM classification комп’ютернихшрифтів True Type (10 груп)

- класифікація MS Windows (5 груп)

- класифікації шрифтів PANOSE за 10 ознаками

- за контрастністю і наявністю засічок ГОСТ 3489-71 (6 груп)

21. Сприймання шрифту. Репрезентаційні системи. Розвиток професійно релевантних сенсорних якостей.

22. Робота зорового аналізатора. Візуальні явища: одночасного контрасту, післядії, перевертання картин, викривлення зображень, неможливих фігур тощо.

23. Коліршрифтуякзасібвпливунасвідомістьіпідсвідомістьреципієнта.

Отже, виділення в тексті здійснюється шрифтовими та нешрифтовими способами.

Шрифтові виділення роблять:

- зміною накреслення – нахилу, щільності, насиченості;

- зміною гарнітури шрифту для окремих фрагментів сторінки (рис.);

- виділенням слова або фрази шляхом збільшення або зменшення ширини знаків (рис.);

- зменшенням або збільшенням кегля основної гарнітури (найчастіше на 2 пункти);

- застосуванням капітелі (рис.);

- застосуванням ініціалу для позначення початку нової значеннєвої частини.

До нешрифтових виділень належать:

- виділення шляхом збільшення інтерліньяжу;

- втягування;

- обрамлення (лінійками або рамками);

- винесення в окремий текстовий блок;

- зміну кольору тексту або підкладки;

- виворітку.

У залежності від цільового призначення шрифти можна розділити на: текстові, видільні, титульні (заголовні), для акцидентного набору, афишно-плакатные.

24. Робота зорового аналізатора під час декодування змісту повідомлення. Інтерпре-тація тексту і його шрифтове виконання. Виділення основних моментів змі-сту.

Отже, виділеннявтекстіздійснюєтьсяшрифтовимитанешрифтовимиспособами.

Шрифтовівиділенняроблять:

- зміною накреслення – нахилу, щільності, насиченості;

- зміною гарнітури шрифту для окремих фрагментів сторінки (рис.);

- виділенням слова або фрази шляхом збільшення або зменшення ширини знаків (рис.);

- зменшенням або збільшенням кегля основної гарнітури (найчастіше на 2 пункти);

- застосуванням капітелі (рис.);

- застосуванням ініціалу для позначення початку нової значеннєвої частини.

До нешрифтових виділень належать:

- виділення шляхом збільшення інтерліньяжу;

- втягування;

- обрамлення (лінійками або рамками);

- винесення в окремий текстовий блок;

- зміну кольору тексту або підкладки;

- виворітку.

У залежності від цільового призначення шрифти можна розділити на: текстові, видільні, титульні (заголовні), для акцидентного набору, афишно-плакатные.

25. Зручність читання шрифту. Гігієнічні вимоги до шрифту.

1. Для читаемости шрифтов благоприятно сочетание следующих графических особенностей гарнитур:

а) округлый контур,

б) достаточно насыщенный основной штрих,

в) средняя контрастность по насыщенности между основными и вспомогательными штрихами,

г) наличие серифов с достаточными просветами между концами их,

д) пропорции очка и внутреннего просвета, близкие к единице, с преобладанием вертикалей,

е) относительная простота рисунка в целом.

2. Наиболее широко применяемые в полиграфии для массовых изданий шрифтовые гарнитуры, по данным теоретического графического анализа и экспериментов, располагаются по удобочитаемости в следующем нисходящем порядке:

а) светлые: латинский (27-я гарнитура), акциденц-гротеск (рубленый), обыкновенный (6-я гарнитура);

б) полужирные: латинские, коринна, академический;

в) жирные: гротеск жирный, гермес-гротеск, альдине жирный.

3. Из шрифтовых гарнитур, наиболее широко применяемых для детской литературы, на первом месте по удобочитаемости стоит латинская светлая гарнитура (27-я). Это относится к литературе для детей с достаточным навыком чтения (3 — 4-й классы начальной школы). Применительно же к детям, начинающим читать, на первом месте по удобочитаемости стоит гарнитура акциденц-гротеск (рубленая).

Крупнее: 600x63, 9kbРис. 354 Шрифт с удлиненными штрихами, выходящими за строку

4. Исследования последнего времени показали, что новый шрифт для детской литературы (типа шрифта "сенчури-скулбук") по удобочитаемости стоит выше и латинской (27-й) гарнитуры, и акциденц-гротеска.

26. Шрифтознавство і графологія: психологічні паралелі. Емоціогенна властивість шрифту.

27. Естетичні вимоги до шрифту. Конструювання шрифту. Золотий переріз. Ураху-вання оптичних ілюзій при конструюванні шрифту.

Шрифт в процессе чтения воспринимается нами как нечто целое, как единый зрительный образ. Если набрать строку разными шрифтами, то даже неискушенный читатель заметит, что в этом наборе не все благополучно, что единого впечатления не получается. Это показывает, что у читателя уже после восприятия нескольких букв создается общий образ шрифта. На основании этого образа и определяется принадлежность к данному шрифту всех последующих букв.