очевидно значно менше, ніж потрібно і не задовольняє темпів зростання потреб у ньому виді друку. Часто при підготовці додрукарських процесів у растровому трафаретному друці акцентують увагу на технологічних властивостях копіювального шару, сита-основи, способу виготовлення, але не на якості фотоформ для трафаретного друку. визначатися не лише як відносна площа растрових елементів, а і щільність фарбового шару на растровому елементі, що залежить від поверхневої концентращїпігменту у фарбі. Оптимальна товщина фарбового шару в трафаретному друці регулюється в залежності від задруковуваного матеріалу, це одна з переваг трафаретного друку. На сучасному ринку фарб для трафаретного друку задається така концентрація пігменту в тріадних фарбах, при якій можливе кольоровідтворення у випадку мінімальної товщини фарбового шару (4-5 мкм). Якщо задруковуваний матеріал є фактурною поверхнею, такою, як ледерин чи коленкор, що володіє високою всотуючою здатністю, треба забезпечити товщину фарбового шару не менше 12-20 мкм, а це у чотири рази більше від мінімальної. У цьому випадку потрібно зменшити концентрацію пігменту у фарбі, а кількість в'яжучого для трафаретної фарби можна визначити лише на основі показників денситометра, вимірявши оптичну щільність суцільного шару фарби. Вимірювання денситометром ведеться по спеціальній шкалі, яка складається з "плашок"
для чотирьох тріадних фарб, растрової шкали для кожної фарби, шкали для контролю балансу для сірого, штрихової міри для усіх фарб, для візуального контролю графічної чіткості друкарського процесу. Однак у трафаретному друці не завжди оптичну щільність фарбового шару можна визначити (друк на готових виробах різної конфігурації) [14, 215].
|
2.1 Фарби трафаретного друку
Друкарською формою трафаретного друку є напнута на раму дріба сітка, з нанесеним трафаретом, який закриває вічка сітки в проміжних місцях, що не передають зображення. Відбитки у трафаретному друці одержують шляхом продавлювання фарби крізь незакриті друкарські елементи форми на сітковій тканині. Необхідний контакт між формою і задрукованою поверхнею, а також перенесення фарби досягається тиском пружно-еластичного ракеля.
Фарба для трафаретного друку повинна під дією ракеля рівномірно розподілятися на сітці, легко протискуватися через її отвори, не розтікатися на задрукованій поверхні, бути литкою, не тягнутися при підніманні форми й швидко закріплюватися на відбитку. Тому фарби для трафаретного друку мають бути достатньо текучими, щоб під дією ракеля проникати через сіткову форму, але не настільки малов’язкими, щоб витікати з форми, порушуючи графічу точність зображення. Для одержання чіткого зображення. Для одержання чіткого зображення фарба повина мати певний ступінь аомалії в’язкості та тиксотропні властивості, що попереджує розтікання товстих фарбових шарів на відбитку та скорочує тяжі, що утворюються при виділенні
відбитка на форми.
Трафареті фарби можуть закріплюватися такими способами:
- за рахунок окиснювальної полімеризації в’яжучого;
- за рахунок випаровування розчинника;
- за рахунок затвердження УФ-випроміненням.
Фарби першої групи мають довгий (до декількох годин) час закріплення і потребують використаня достатньо громіздких і енергомістких сушильних пристроїв.
Зараз найбільш поширені фарби, що закріплюються випаровуванням леткого розчинника. На сучасному ринку представлений досить широкий асортимент таких фарб.
Все ширше використовуються фарби, що закріплюються УФ-випроміненням. Друкарська машина, в такому випадку, повинна бути оснащена спеціальними УФ-сушильними пристроями.
При використанні УФ-фарб, закріплення яких відбуваєься за долі секунди, значно скорочується потреба у виробничих площах, що відповідно збільшує об’єм продукції, який одержують з 1 м кв, зменшується потреба у робочій силі, скорочуються терміни виконання замовлення, покращується якість друку, створюються сприятливі умови для автоматизації виробництва.
Трафаретні УФ-фарби мають високу стійкість до дії динамічних розчинників і кислот, що обумовлює їх широке застосування у виробництві самоклеючих етикеток, особливо для фармацевтичної і хімічної промисловості. Ці фарби мають високу міцність до стирання, підвищений глянець і добру адгезію фарбового шару до різного матеріалу, що дозволяє використовувати їх при обробці палітурок, при виготовленні друкарських плат.
2.2 Шаблони трафаретного друку
Носії інформації, шаблони, виготовляються різними способами. Методи виготовлення – від звичайної ручної праці до високотехнологічних методів «Комп'ютер – трафаретна сітка».
Ручне виготовлення шаблонів. Виготовлення шаблонів виконується як майстрами-любителями|аматорами|, так і художниками|митцями|-графіками||. Використовуються наступні|слідуючі| методи:
- вирізування. Як матеріал-носій шаблонів використовується фольга. З|із| її листів виготовляються вручну|вручну| зображення, які переносяться на сітку і приклеюються до неї. Існує фольга для «згладжування» або для відділення|відокремлення| відповідним спеціальним розчинювальним засобом|коштом|;
- покриття. Шаблонний матеріал переноситься на сітку точно так, як і лак, наприклад, кистю|пензлем|;
Фотомеханічне виготовлення друкарської форми (шаблону).
В даний час друкарські форми для трафаретного друку виготовляються переважно із застосуванням копіювального матеріалу на діазооснові:
- прямий спосіб. Для нього застосовують матеріал, що твердіє під дією
уф-випромінювання. Матеріал наноситься|завдає| на сітку, що встановлюється вертикально або під невеликим кутом|кутком| нахилу. Для досягнення високої якості і великої товщини барвистого шару при друці|печатці| копіювальний шар для шаблонів може наноситися|завдавати| на сітку багато разів з|із| проміжними сушками. Шари наносяться|завдають| як з друкарського боку, так і з боку ракеля. Чим дрібніше|мілкий| помітна структура сітки на поверхні форми, тим краще результати друку|печатки|. Причина полягає в тому, що в друкарському процесі форма повинна лежати рівно на запечатуваному матеріалі, щоб|аби| не виникало ніяких|жодних| зазорів, в які могла б проникнути фарба|барва|. Рівномірний притиск при копіюванні також покращує|поліпшує| якість, оскільки|тому що| при цьому можна уникнути нерізкості і неточності при передачі друкарської інформації. Після|потім| копіювання незадубленні| ділянки вимиваються. Прямий спосіб виготовлення відповідає всім вимогам якісного друку|печатки| і тому знаходить|находить| найбільше вживання|застосування| [4, 34].
- комбінований спосіб. Фотоматеріал з|із| носієм на плівці переноситься спочатку на трафаретну сітку, а потім експонується і виявляється. Цей вид друкарської форми має високу точність при формуванні друкарських елементів.
- різання на ріжучому плоттері. За допомогою графічних програм і програм комп'ютерного дизайну Саd можна з|із| відповідної плівки нарізувати|нарізати| шаблони, які потім переносяться на сітку і приклеюються. Цей процес порівнянний з|із| виготовленням шаблонів шляхом вирізування уручну|вручну|;