Вплив масової комунікації на групову і індивідуальну свідомість
ЗМІСТ
ВСТУП
I. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1.1 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
1.2 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ
1.3 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ
1.4 НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
1.5 ПОЗИТИВНА ДІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Серед соціальних процесів одне з провідних місць посідає комунікація (від лат. Communicatio - спосіб повідомлення, передачі) як необхідний елемент взаємодії людей, груп, народів, держав, в ході якого здійснюється передача і взаємно передача інформації, почуттів, оцінок, значень, смислів, цінностей і т.д. Без комунікації неможливе конституювання соціальних спільнот, соціальних систем, інститутів, організацій і т.д., неможливе існування соціальності, соціуму як такого. Комунікація пронизує всі сторони життя суспільства, соціальних груп і окремих індивідів. Будь-яке дослідження соціального життя зачіпає ті чи інші її форми.
Комунікація - явище, що вивчається багатьма науками, у тому числі соціологією, психологією, політологією, теорією комунікації. Існують різні види комунікації: масова, міжособистісна, організаційна, групова та ін
У своїй роботі мені хотілося б висвітлити питання впливу масової комунікації на групове і індивідуальне свідомість.
Масова комунікація - це процес поширення інформації та впливу в суспільстві за допомогою спеціальних засобів: преси, телебачення, радіо, кіно тощо, в результаті чого повідомлення надходить відразу до великих груп людей.
Мета реферату - вивчити закономірності масових інформаційних процесів та діяльності соціальних інститутів, які виробляють та поширюють масову інформацію. Головна увага приділяється дослідженню проблем комунікатора, аудиторії, змісту і проблем сприйняття масової інформації, проблем функціонування окремих засобів масової комунікації (преса, заради, телебачення, кіно, реклама), всієї системи масової інформації в цілому.
I. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1.1 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Розвитокзасобів масової інформації створило умови для маніпулювання суспільною свідомістю, що особливо небезпечно в умовах диктаторських режимів. У зв'язку з цим соціологи почали вивчати проблеми ефективності пропаганди і контрпропаганди. У цих дослідженнях ефективність комунікації розглядалася як прямий наслідок одиничного чи декілька разів пропагандистського впливу, виявлялися чинники, підсилюють або послабляють його.
Пізніше поняття ефективності було доповнене поняттями функції та дисфункції, а об'єктом дослідження все більше ставала система соціальних зв'язків, у яких протікає і на які впливає процес масової комунікації. Масова комунікація впливає на поширення стандартів сприйняття реальності, культурних норм, еталонів поведінки. В останні роки велика увага приділяється рекламі, масовій культурі, впливу технічних засобів комунікації на суспільство; загострюється інтерес до глобальних проблем поширення інформації, нових інформаційних реаліям.
Основними функціями, які виконує масова комунікація в суспільстві, є: інформування про події, що відбуваються; допомогу суспільству у вирішенні його проблем; передача знань про суспільство від одного покоління до іншого (соціалізація і навчання); розвага. Зазначений спектр функцій задає концептуальну основу, найважливіші підходи до дослідження масової комунікації. У рамках даного підходу знаходяться роботи, що відповідають на питання: як конкретно функціонують у суспільстві засоби масової комунікації?
Автори багатьох з цих робіт прагнули пояснити, яким чином і наскільки ефективно масова комунікація впливає на суспільство та його членів. На початку нинішнього століття панувало переконання у всесильність впливу масової комунікації на свідомість людини.
Передбачалося, що вплив повідомлень засобів масової інформації (ЗМІ) виражене безпосередньо і відчутно. Однак у подальшому такі погляди змінилися на зовсім протилежні: ефективність впливу масової комунікації була визнана мінімальною. Найбільшого поширення ці погляди мали в 50-х рр.., Коли вважалося, що міжособистісні контакти більш значущі для поширення фактів і думок у суспільстві, ніж масова комунікація. Інформація від ЗМІ спочатку надходить до так званих лідерів думки («opinion leaders») у суспільстві, які потім передають її іншим людям в процесі міжособистісної комунікації.
Зокрема, було виявлено, що на рішення виборців про підтримку того чи іншого кандидата думка друзів впливає більшою мірою, ніж позиція ЗМІ. «Лідерів думки» важко відрізнити від інших людей: у різні періоди часу і з різних проблем лідерами бувають різні люди (експериментально встановлено різноманітність лідерів у таких областях, як економіка, мода, громадське життя). Інтерес до якоїсь проблеми - важлива детермінанта лідера, проте для того, щоб людина стала виконувати цю роль, необхідний певний рівень інтересу до цієї проблеми і в інших членів групи. Як критики зазначених поглядів можна висловити наступне зауваження: у них постулюється одне спрямованість впливу масової комунікації на людину, а також людей один на одного.
У 60-х рр.. вважалося, що хоча масові комунікації і впливають на установки і думки людей, однак цей вплив опосередковано характеристиками аудиторії. Вплив повідомлень ЗМІ на аудиторію має не безпосередній, а опосередкований деякими проміжними змінними характер. До найбільш важливим з них відносяться: позиція групи, до якої належить реципієнт, або позиція її окремих членів, а також селективність, тобто схильність людини відбирати ту інформацію, яка узгоджується з його цінностями та думками. У результаті ступінь впливу оцінювалася як не дуже висока.
Починаючи з 70-х рр.., Все більше прихильників здобуває теза про зростаючий вплив масової комунікації на масову свідомість. Зокрема, саме вона задає спектр обговорюваних людьми тим (agenda-setting). Масова комунікація в більшій мірі впливає на те, про що говорить людина (тема), аніж на його конкретну позицію з цієї теми. Експериментальні дослідження, проведені з метою підтвердження даного постулату, показали: дійсно, чим більше говорять про деяку темі по радіо і на телебаченні, тим частіше вона обговорюється на рівні міжособистісних контактів.
1.2 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ
Масова комунікація - феномен, буквально пронизує всі сторони сучасного суспільства і впливає на масову і групову свідомість найрізноманітнішими способами і абсолютно неоднозначно. Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві. Стереотипи можуть стосуватися інших національностей, класів, груп і т.п. Сприйняття чужої групи через стереотипи має дві сторони: позитивну (стереотип дає відносно швидке знання, дозволяє віднести групу до більш широкого класу явищ) і негативну (наповнення стереотипу негативними характеристиками призводить до формування між груповий ворожості).
Так, виявлено, що в ЗМІ існують відмінності у зображенні чоловіків і жінок. Аналіз фотографій, вміщених у журналах, свідчить про те, що жінки, як правило, займають у просторі фотознімку положення нижче, ніж чоловіки, часто вони зображуються в ролях, які підкреслюють їх красу, залежність від чоловіків, сексуальну привабливість. На фото у чоловіків головним чином присутні обличчя і голова, жінок же частіше зображують на весь зріст і більше відкрито. Чоловіки постають у ЗМІ більш владними, домінантними, агресивними, твердими, наполегливими, раціональними та розумними, ніж жінки. Жінки - більш привабливими, альтруїстичними, товариськими, моложавим. У цілому, жінки часто зображуються в стандартних та стереотипних ролях, відносинах, ситуаціях.
Така демографічна група, як літні люди, також схильна стерео типізації в масовій комунікації. Її представники рідко стають героями фільмів і передач. Подібна недооцінка літніх формує уявлення про них як про зменшує сегменті суспільства. Зрілі зображуються в неважливих, обмежених і нецінних ролях і образах.2 / 3 жінок похилого віку і 1 / 2 літніх чоловіків у фільмах постають як не мають здорового глузду, дурні і ексцентричні. Встановлено залежність між активним «переглядом» телефільмів і негативним сприйняттям літніх.
Помітний внесок ЗМІ вносять і в стереотипне сприйняття етнічних груп. Представники цих груп з'являються в ЗМІ, як правило, значно рідше, ніж представники корінного населення.
Успішним засобом захисту від стерео типізації є створення і показ в ЗМІ спеціальних програм, що зображують об'єкти стерео типізації в різноманітності притаманних їм якостей і особливостей. Для боротьби зі стереотипами використовується і спеціально організоване між групове спілкування, орієнтоване на знайомство і співпраця представників різних соціальних і етнічних груп.
1.3 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ
Вплив масової комунікації на політичні процеси також багатосторонньо: це і її внесок у політичну соціалізацію, і її місце в передвиборній боротьбі, і роль в оцінці діяльності політичних лідерів і структур.
ЗМІ роблять претендентів відомими, формують їх певний образ в очах населення, впливаючи на підсумки голосування. Вплив ЗМІ на виборців здійснюється не тільки в період проведення передвиборної кампанії, але і задовго до її офіційного початку допомогою формування у населення певної схеми політичної реальності.
Протягом останніх 10-20 років ХХ століття відзначалася тенденція, що свідчить про зростання ролі ЗМІ в суспільстві, про активне використання їх з метою формування громадської думки з приводу оцінки об'єктів політичної сфери. Починаючи з 60-х рр.., Оцінка населенням діяльності всіх президентів США залежала не від реального економічного стану країни, а від позиції провідних засобів масової інформації. Причому, цікаво, що хід економічного розвитку не завжди адекватно відбивався пресою і телебаченням.