Державний вищий навчальний заклад
"Запорізький національний технічний університет"
Міністерства освіти і науки України
Факультет гуманітарно-правовий
Кафедра журналістики
КУРСОВА РОБОТА
ГАЗЕТА ЯК ТИП ВИДАННЯ
Студентки групи ГП-429
Плішак Інни Олександрівни
Науковий керівник
к. ф. н., доцент Панченко С.А.
Запоріжжя
2010
Зміст
Вступ
Розділ 1. Історія виникнення газети
1.1 Етапи зародження газети
1.2 Газета в системі засобів масової комунікації
Розділ 2. Типологічні особливості газети
2.1 Типологічні ознаки газети
2.2 Проблеми типологізації та мета видання газети
Розділ 3. Структура номера газети
3.1 Система текстових публікацій та дизайн газетного номера
3.2 Види заголовків у газеті
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Газета - періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання з систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного і культурного життя. Спочатку газети виконували лише інформативну функцію, але в процесі розвитку стали вміщувати аналітичні матеріали, перетворилися на спосіб формування громадської думки, урізноманітнилися за тематикою й напрямками [15].
Останнім часом в Україні спостерігається бурхливий розвиток періодичної преси. Ледь не щотижня на світ з’являються нові газети і журнали, фундаментаторами яких є найрізноманітніші установи [3].
Актуальність теми полягає у неможливості існування життя сучасного суспільства без газет, і незважаючи на те, що численні дослідження у цілому світі показують, що коли йдеться про широкий загал, то з усіх засобів масової інформації перевагу віддають телебаченню, воно є доступним далеко не кожній людині. Для отримання, передачі та зберігання інформації через телебачення потрібне спеціальне технічне обладнання, котре іноді не доступне пересічному громадянину, особливо у часи сьогоднішньої кризи, коли друковані види ЗМІ завжди радують нас переважно доступними цінами, незважаючи на деякі журнальні примірники ("Classic Rock", "Cosmopolitan", "In Rock" та ін.), ціна одного номеру яких перебільшує 25 грн. Сучасна газета може нараховувати від 2 до 100 сторінок, мати вишукане оформлення, кольорові фотографії, що робить проблематичним встановлення чіткої межі між газетою і журналом. Преса сприймається без додаткових технічних засобів; надає читачеві можливість вибірковості. Друковані ЗМІ забезпечують можливість різних ступенів сприйняття матеріалу: перегляд, вибіркове ознайомлення, збереження та ін.; дають можливість реципієнту максимальну психологічну зручність: порядок сприйняття матеріалу встановлює він сам у зручних для себе умовах.
Головна функція газети − подавати через певні невеликі проміжки часу оперативну, актуальну, загально цікаву, різноманітну інформацію [16]. І до цих пір газета не змінювала її, адже найновішу інформацію, не маючи ні радіо, ні телебачення, можна отримати лише з газет. У дослідженні німецького науковця Еміля Довіфата "Учення про газету" (1955) міститься така кваліфікація: "Газета повідомляє широку громадськість через найкоротші відрізки часу про новітні події сучасності у відповідності із злобою дня, але з усвідомленням відповідальності і громадського обов’язку".
Метою роботи є аналіз газети, як типу видання, її ознак та типологічних особливостей. Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
− визначити поняття "газета";
− розглянути її історію зародження та етапи розвитку;
− вивчити типологію газетних видань;
− проаналізувати структуру газетного номера.
Об'єктомдослідження є газета як тип видання.
Предметомєдослідження національних та регіональних (запорізьких) газет.
У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й синтезу під час вироблення наукової концепції, порівняльно-історичний, структурно-типологічний при дослідженні історію зародження та етапи розвитку газети, її типології та структури.
Методологічна і теоретична основа роботи. До розгляду газети як типу видання зверталися такі вчені, як В. Ворошилов [8], І. Михайлин [15], С. Гурєвич [2], А. Гребньов [16], В. Іванов [3], А. Москаленко [4], С. Корконосенко [17], Е. Прохоров [7] − вони дослідили історичні, теоретичні та практичні аспекти друкованої журналістики. Методикою дослідження видань та розробці проблем їх класифікації та типології присвячені роботи: А. Акопова [1; 5; 6], Є. Ахмадуліна [11], А. Бочарова [12], І. Засурского, Є. Корнілова [9], А. Станько, І. Лисакової [13], В. Тулупова і багатьох інших дослідників.
Наукова новизнадослідження полягає в тому, що у роботі була зроблена спроба детально проаналізувати історію газети від її народження до сучасності і порівняти різні наукові твердження щодо типологічних особливостей видання.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали курсової роботи можуть бути використані під час подальших наукових розробок, а також при підготовці лекційних та практичних завдань з курсу "Вступ до спеціальності".
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної роботи − 28 сторінок. Список використаної літератури включає 30 найменувань (викладених на 2 сторінках).
Історія газети, її виникнення та розвиток тісно пов'язані з історією світових цивілізацій. Перш за все − європейської цивілізації. Шлях, пройдений газетою від її зародження до наших днів, можна умовно розділити на кілька етапів.
Перший з них охоплює період так званої пражурналістики − з I в. до н. е.: виникнення первинних способів, засобів, методів, а потім і систем передачі та розповсюдження інформації.
Виникнення державності − перша умова появи первинних форм і методів передачі інформації. Правителі потребували передачі підлеглим управлінської інформації − у формі указів, наказів, постанов і тому подібних послань. Спочатку ця інформація передавалася у фіксованій усній формі, її заучували гінці й посли, глашатаї проголошували її на міських площах і в зборах громадян. Потім цю інформацію стали фіксувати у письмовій формі. Виникнення писемності було другою умовою зародження первинних форм передачі інформації.
З розширенням географічних відкриттів, винаходом і поширенням нових технічних засобів виробництва різних товарів, виникненням міжнародного ринку, з зародженням у розвинених європейських країнах буржуазії посилилася і потреба в більш надійних засобах доставки та отримання регулярної інформації, пов'язаної з усіма сторонами життя суспільства. Приблизно в XIV ст., з початку Відродження в Європі, розпочався і другий етап появи передумов − появи перших газет, який тривав до XVII ст. [2].
Найважливішою з цих передумов було поширення грамотності. Неписьменна людина могла отримувати інформацію тільки в усній формі − оповідань, чуток, переказів змісту документів тощо. Зростання кількості університетів, куди прагнули вступити молоді люди, відкриття безлічі шкіл приводили до появи грамотної аудиторії, здатної отримувати письмову інформацію. Проте цьому протягом тривалого часу перешкоджала відсутність матеріалу, на якому можна було б фіксувати, розмножувати і зберігати цю інформацію. Правда, у стародавньому Єгипті знайшли спосіб обробки папірусу. Єгипетські фараони і жерці направляли свої написані ієрогліфами послання на папірусі, але розмножувати їх було неможливо. У Стародавньому Римі з I в. до н. е. для загального прочитання виставляли Akta Senatus і Akta diurna populi − зведення новин на дошках, вкритих гіпсом. Їх копії на папірусі направляли чиновникам, який відповідав за управління римськими провінціями. В середні віки в монастирях писали та переписували книги, в тому числі літопису, на пергаменті − обробленій шкірі тварин, але це було дуже дорого та не годилося для розповсюдження новин. У Китаї у VII ст. відкрили спосіб приготування бавовняного паперу, але до Європи він дійшов лише в IX ст. - до Італії і в XIII ст. - до Франції. Лише в XIII-XIV ст. тут почали виготовляти папір, переробляючи ганчір'я. Нарешті був отриманий дешевий матеріал для фіксації та розповсюдження письмової інформації. Не вистачало лише технічного засобу її розмноження [2]. Технічний процес у газетній справі почався з винаходом М. Гуттенберга, який створив друковану форму з рухомих літер, які після друку можна було розбирати та використовувати при новому наборі. До цього книги друкувалися з цілих дерев'яних і металевих дощечок, на яких вирізалися літери. Застосування з 1814 парового преса дозволило в 4 рази збільшити кількість випущених за годину примірників. У 1884 році О. Мергенталер винайшов Лінотип, в якому були з'єднані набір, виключка (зміна пробілів) рядків, їх виливок і розбір матриць. У 1897 р. Т. Ленстон сконструював монотипію − набірну скоро відливну машину, керовану від перфострічки. У 1906 р.А. Корн вперше передав по фототелеграфу фотографію. У 1922 році була розроблена фотоскладальна машинка, патент на цей винахід купила лінотипна корпорація "Лайнотайп" [8, 117-118]. Виникли умови для появи перших газет. Проте цьому заважала відсутність організації їх швидкого та регулярного розповсюдження з місця, де знаходилися редакції та друкарні, в інші населені пункти. Ця перешкода була усунена лише з появою в Європі пошти − як державної, так і приватної, комерційної. Споживачі газетної інформації придбали можливість отримувати її швидко і систематично.
Поява на початку XVII ст. в Європі перших справжніх газет знаменує собою початок третього етапу історії цього друкованого періодичного видання. До цих пір в різних країнах сперечаються, де з'явилася перша друкована газета. Але відомо, що в 1609 р. в Німеччині стали видавати "Avisso Relation, oder Zeitung", у 1622 р. в Англії з'явилася щотижнева газета "Weekly News", а ще через десяток років − в 1631 р. у Франції − "La Gasette".